Рішення

від 06.06.2024 по справі 674/1914/23

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 674/1914/23

Провадження № 2/674/95/24

РІШЕННЯ

іменем України

06 червня 2024 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

в складі: судді Посунько Г.А.

секретаря Шельгоріної С.І.

з участю

позивача за первісним позовом

та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1

представника позивача за первісним позовом

та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2

представника відповідача за первісним позовом

та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області цивільну справу

за первісним позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Дунаєвецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дунаєвецької міської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

та за зустрічним позовом Комунального некомерційного підприємства "Дунаєвецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дунаєвецької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплачених грошових коштів,

в с т а н о в и в :

20листопада 2023року досуду надійшлапозовна заява ОСОБА_1 до КНП"Дунаєвецькийцентр ПМСД"ДМР пропоновлення нароботі тастягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу (т.1 а/с 1-4).

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 посилається в обґрунтування своїх позовних вимог на те, що з 01 квітня 2013 року по 25 вересня 2023 року вона працювала в КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР на посаді бухгалтера Бухгалтерського економічного відділу (БЕВ). Наказом медичного директора КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР від 25 вересня 2023 року № 56-нк позивач за первісним позовом була звільнена із займаної посади згідно п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників. Підставою для звільнення ОСОБА_1 було повідомлення про заплановане звільнення від 21 липня 2023 року № 336.

З наказом про звільнення позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не згодна та вважає його протиправним.

Так, в порушення вимог ч.2 ст.40 КЗпП України позивачу за первісним позовом ОСОБА_1 не було запропоновано переведення на іншу рівноцінну посаду або на іншу посаду в КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР.

В порушення вимог ст.42 КЗпП України під час звільнення позивача за первісним позовом ОСОБА_1 з посади бухгалтера не було враховано наявне у неї переважне право на залишення на роботі. При скороченні штату працівників не взято до уваги, що на момент звільнення ОСОБА_1 в КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР на посаді бухгалтера працювало три чоловіка. ОСОБА_1 має більш вищу кваліфікацію (диплом спеціаліста за спеціальністю "Економіка підприємства", кваліфікація - економіст підприємства) в порівнянні з іншим бухгалтером ОСОБА_4 , яка має середню спеціальну освіту. При цьому кваліфікаційною вимогою для зайняття посади бухгалтера КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР є повна вища освіта відповідного напрямку підготовки без вимог до стажу роботи. Факт недотримання вимог ст.42 КЗпП України щодо врахування переважного права залишення позивача за первісним позовом ОСОБА_1 на роботі в КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР підтверджено результатами перевірки Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (висновок від 27 жовтня 2023 року № ЦЗ/1/709-ЗВ-23).

Після звільнення позивач за первісним позовом ОСОБА_1 з 20 жовтня по 10 листопада 2023 року хворіла та перебувала на лікуванні, що унеможливило її своєчасне звернення за правовою допомогою. За таких обставин позивач за первісним позовом пропустила місячний строк для звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору.

На підставі викладеного позивач за первісним позовом ОСОБА_1 просить суд: 1) визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду та поновити цей строк; 2) визнати протиправним та скасувати наказ медичного директора КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР від 25 вересня 2023 року № 56-нк про її звільнення з посади бухгалтера БЕВ КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР; 3) поновити її на посаді бухгалтера БЕВ КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР з 25 вересня 2023 року; 4) стягнути з КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, з розрахунку середньомісячної заробітної плати в розмірі 23379,80 грн., та судові витрати у справі.

21 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень (т.1 а/с 21-22).

07 грудня 2023 року від відповідача за первісним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР надійшов відзив на первісну позовну заяву (т.1 а/с 27-29), яким відповідач заперечив проти первісного позову.

Свої заперечення відповідач за первісним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР обґрунтовує тим, що при звільненні позивача за первісним позовом ОСОБА_1 були дотримані вимоги ч.2 ст.40 КЗпП України в частині забезпечення можливості переведення працівника на іншу роботу.

Так, наказом в.о.директора КНП "Дунаєвецький центр ПМС" ДМР від 17 липня 2023 року № 62-н прийнято рішення про скорочення з 25 вересня 2023 року штатної чисельності працівників таких посад: секретар-друкарка - 0,5 шт.од., водій автотранспортних засобів (господарсько-обслуговуючого персоналу) - 1 шт.од., фахівець з публічних закупівель - 1 шт.од., бухгалтер - 1 шт.од.

Штатний розпис КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР, який діяв по 25 вересня 2023 року включно, містив наступні вакантні посади: лікар загальної практики - сімейний лікар, лікар-педіатр, сестра медична, фельдшер-лаборанта - 0,5 шт.од., акушерка, лікар-інтерна, лікар-стажист, які відносяться до медичних кадрів, а тому зайняття таких посад вимагає відповідної медичної освіти та досвіду. Дані посади не пропонувалися ОСОБА_1 , оскільки вона не має відповідної освіти. Також вакантною посадою була 0,5 шт.од. двірника, яка належить до найпростіших робітничих професій. На двірника покладаються обов`язки щодо згортання листя та завантаження його на автомобіль, обрізка дерев та кущів, заготівля дров, завантаження та розвантаження дров на автомобіль, перенесення, завантаження, розвантаження інших предметів та меблів, прибирання території та виконання інших важких робіт. Цю посаду не пропонувалось ОСОБА_1 , яка має вищу освіту та досвід роботи на посаді бухгалтера, щоб не принижувати її. Також вакантними посадами були оператор котельні АЗПСМ в смт.Дунаївці Новодунаєвецької СТГ Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та опалювач АЗПСМ в с.Великий Жванчик Дунаєвецької МТГ Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, які є сезонними роботами. Ці посади не пропонувались ОСОБА_1 , оскільки станом на 25 вересня 2023 року в цих посадах не було потреби.

Відповідач за первісним позовом звертає увагу, що факту недотримання вимог ч.2 ст.40 КЗпП України щодо переведення ОСОБА_1 на іншу роботу в КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР не було зафіксовано перевіркою Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (висновок від 27 жовтня 2023 року № ЦЗ/1/709-ЗВ-23).

При звільненні позивача за первісним позовом ОСОБА_1 були дотримані вимоги ст.42 КЗпП України в частині переважного права на залишення на роботі працівника з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці.

Так, у роботі бухгалтера ОСОБА_4 , з якою ОСОБА_1 порівнює себе, ніколи не було доган та скарг, як зі сторони керівництва, так і зі сторони працівників. Поряд з цим, відповідно до п.11. Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 1 - професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року №336, та відповідно до наказу КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР від 23 червня 2017 року № 84-нк, як виняток, ОСОБА_4 , яка не має відповідної освіти, але має достатній практичний досвід та успішно виконує свої посадові обов`язки, надано дозвіл залишатися на посаді бухгалтера БЕВ. За період своєї роботи ОСОБА_4 виконувала посадові обов`язки не лише за своєю посадою бухгалтера, а також і за посадою бухгалтера ОСОБА_5 , коли остання перебувала у відпустці по догляду за дитиною. На період тимчасової відсутності на роботі головного бухгалтера, ОСОБА_4 також виконувала обов`язки і головного бухгалтера.

Натомість, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 виконувала лише свої посадові обов`язки бухгалтера БЕВ, а саме: займалась нарахуванням заробітної плати та лікарняних, відрахуванням із заробітної плати, поданням звітності. Протягом всього часу своєї роботи ОСОБА_1 допускала помилки в нарахуванні заробітної плати працівникам, чим викликала невдоволення працівників. За десять років роботи ОСОБА_1 мала одну догану в 2013 році, численні письмові скарги та усні скарги від працівників на її професійну діяльність.

Зазначені обставини не були взяті до уваги під час проведення перевірки Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, що призвело до помилкового висновку про порушення трудових прав позивача за первісним позовом ОСОБА_1 .

Крім того, відповідач за первісним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР, посилаючись на первинні бухгалтерські документи та положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, визначив середньоденний розмір заробітної плати позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , який становить 543,68 грн.

Відповідач за первісним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР вважає, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 своєчасно не звернулась до суду за захистом своїх трудових прав, не через хворобу, а у зв`язку із очікуванням висновку перевірки Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці.

На підставі викладеного відповідач за первісним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР просить суд відмовити в задоволенні первісного позову через необґрунтованість.

19 грудня 2023 року від позивача за первісним позовом ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив (т.1 а/с 64-67), якою позивач за первісним позовом підтвердила заявлені нею позовні вимоги.

Додатково позивач за первісним позовом ОСОБА_1 пояснила, що у відзиві на первісний позов КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР визнав факт наявності на час її звільнення вакантних посад, які не були їй запропоновані. Сам факт відсутності пропозиції роботодавця переведення працівника при скороченні його посади на іншу посаду, яка була наявна на час звільнення, свідчить про порушення процедури звільнення за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України та порушення трудових прав, що тягне за собою поновлення таких прав у судовому порядку.

Доводи відповідача за первісним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР щодо неналежного виконання позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків є необґрунтованими. За весь час роботи до ОСОБА_1 лише один раз було застосовано дисциплінарне стягнення - догану (наказ від 14 листопада 2013 року № 474/1-нк). Проте, відповідно до положень ст.151 КЗпП України, ОСОБА_1 вважається такою, що не має дисциплінарного стягнення, оскільки протягом року вона не була піддана новому дисциплінарному стягненню. Про наявність численних скарг та колективної письмової скарги від працівників КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР позивачу за первісним позовом ОСОБА_1 нічого не було відомо до моменту її звільнення.

Заявлені позовні вимоги позивач за первісним позовом ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі.

22 грудня 2023 року від відповідача за первісним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР надійшли заперечення (т.1 а/с 148-149), якими відповідач заперечив проти первісного позову.

07 грудня 2023 року КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР пред`явив зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплачених грошових коштів (т.1 а/с 73-74).

Позивач за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР посилається в обґрунтування своїх позовних вимог на те, що з 01 квітня 2013 року по 25 вересня 2023 року відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 працювала в КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР на посаді бухгалтера Бухгалтерського економічного відділу (БЕВ).

До посадових обов`язків ОСОБА_1 відносилось, зокрема, нарахування заробітної плати працівникам КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР, в тому числі і їй.

Після звільнення ОСОБА_1 було виявлено, що остання в період часу з квітня 2020 року по 25 вересня 2023 року безпідставно нарахувала собі та безпідставно отримала додаткові кошти (в тому числі: заробітна плата за суміщення посад, премії, надбавки, доплати, матеріальні допомоги, оплата відпусток, компенсації за невикористані відпустки) на загальну суму 93724,23 грн.

На підставі викладеного позивач за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР, посилаючись на положення ч.1 ст.1214 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на свою користь безпідставно виплачені грошові кошти в сумі 93724,23 грн. та судові витрати у справі.

19 грудня 2023 року зустрічний позов прийнято в провадження суду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на зустрічну позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень (т.1 а/с 137-138).

12 січня 2024 року від відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (т.1 а/с 155-159), яким відповідач заперечила проти зустрічного позову.

Свої заперечення відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що у зустрічній позовній заяві не вказано, які саме доходи від безпідставно набутого майна та в якому розмірі вона отримала, а також не вказано, коли вона дізналась про те, що володіє майном без належної правової підстави. При цьому ОСОБА_1 зазначає, що вона ніколи не отримувала ніяких доходів від безпідставно отриманого майна.

Позивач за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР стверджує, що впродовж 2020 - 2023 років ОСОБА_1 було безпідставно виплачено заробітну плату на загальну суму 93724,23 грн. Проте, ці виплати були здійсненні не ОСОБА_1 , а її роботодавцем - позивачем за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР, відповідно до укладеного між сторонами трудового договору. При цьому за приписами ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе уповноважений орган (посадова особа), яка здійснює керівництво підприємством.

Відповідно до положень ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Добровільність виплат, вказаних у зустрічній позовній заяві, сторонами не оспорюється. Недобросовісності в діях ОСОБА_1 не було, оскільки хоча вона і нараховувала заробітну плату, проте персональну відповідальність за ведення бухгалтерського обліку несе адміністрація підприємства, яка до звільнення ОСОБА_1 не мала до неї жодних претензій з приводу нарахування заробітної плати.

Відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, врегульовано нормами Кодексу законів про працю України, а не нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст.132 КЗпП України працівники підприємства несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, в тому числі в результаті неправомірних нарахувань заробітної плати та інших виплат, лише у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Повна матеріальна відповідальність, передбачена положеннями ст.134 КЗпП України, до спірних правовідносин не може бути застосована, оскільки ОСОБА_1 не є суб`єктом повної матеріальної відповідальності.

Грошові кошти, про стягнення яких заявлено зустрічний позов, були отримані відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 від позивача за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР під час дії трудового договору та відносяться до структури заробітної плати найманого працівника, тому ці виплати не можуть кваліфікуватись як безпідставно отримане майно та доходи від такого майна. До таких виплат застосовується спеціальна позовна давність строком в один рік.

На підставі викладеного відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 заявляє про застосування позовної давності до вимог КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР та просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову.

16 січня 2024 року від позивача за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом (т.1 а/с 166-167).

Позивач за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР посилається в обґрунтування своєї заяви на те, що наказом в.о.директора КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР від 04 січня 2024 року № 1-н було створено комісію для перевірки правильності нарахування заробітної плати бухгалтеру БЕВ ОСОБА_1 за період 2020 - 2023 років. За результатами роботи комісії було встановлено, що з 2020 року по 2023 рік відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 безпідставно отримала грошові кошти в сумі 70510,09 грн., а саме:

-в 2020 році - 3258,00 грн.

В квітні 2020 року нарахувала собі за суміщення посад 1 ст. посади бухгалтера (6516,00 грн.), а не 0,5 посади, як це зазначено в наказі керівника від 02 січня 2020 року № 9-нк, що призвело до зайво нарахованих коштів в сумі 3258,00 грн. Пунктом 5.4.3 Колективного договору, укладеного 17 січня 2019 року між роботодавцем та трудовим колективом, визначено, що працівникам (в тому числі, із числа керівників) можуть установлюватися надбавки в розмірі до 50 % посадового окладу, зокрема, за суміщення професій (посад), виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника у розмірі до 50% від посадового окладу. Отже, за суміщення посад можлива максимальна надбавка в розмірі 50 % посадового окладу, що відповідає 0,5 ставки.

-в 2021 році - 16149,00 грн.

В березні 2021 року нарахувала собі премія в сумі 7037,00 грн., без наказу керівника.

В червні 2021 року нарахувала собі доплату в сумі 4000,00 грн., без наказу керівника.

В вересні 2021 року нарахувала собі надбавку за складність та напруженість в сумі 2556,00 грн., хоча відповідно до наказу керівника від 23 вересня 2021 року № 158-нк повинна була нараховувати надбавку в сумі 1704,00 грн. (20%), що призвело до зайво нарахованих коштів в сумі 852,00 грн.

В жовтні 2021 року нарахувала собі доплату в сумі 4260,00 грн., без наказу керівника.

-в 2022 році - 23193,04 грн.

В серпні 2022 року нарахувала собі компенсацію за невикористану відпустку в сумі 12296,64 грн. та компенсацію за невикористану відпустку за додаткових 0,5 ставки в сумі 5438,40 грн., без наказу керівника.

В грудні 2022 року нарахувала собі додаткову матеріальну допомогу в сумі 5458,00 грн. Пунктом 4.4.6.1 Колективного договору, укладеного між роботодавцем та трудовим колективом, визначено, що всім працівникам під час надання основної щорічної відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів виплачується матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 50 % посадового окладу, в межах фонду заробітної плати. У разі фінансової можливості підприємства на кінець року, в грудні місяці всім працівникам доплачується матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі до 50 % посадового окладу. Так, ОСОБА_1 отримала 50 % матеріальної допомоги під час відпустки в червні 2022 року, а другу частину 50 % отримала в грудні 2022 року в сумі 5905,00 грн. Сумісникам матеріальна допомога на оздоровлення не виплачується. За суміщення посад матеріальна допомога теж не виплачується.

-в 2023 році - 27910,05 грн.

В січні 2023 року нарахувала собі заробітну плату за п`ять робочих днів суміщення в сумі 1342,05 грн., хоча суміщення закінчилось (наказ від 25 січня 2022 року № 4-нв, наказ від 25 січня 2022 року № 8-нк).

25 вересня 2023 року зайво нарахувала собі компенсацію за 48 днів невикористаної відпустки в сумі 26568,00 грн. Так, компенсація за невикористані відпустки була нарахована та виплачена за 117 календарних днів відпусток. Відповідно до умов Колективного договору тривалість відпустки працівників становить 31 календарний день, в тому числі: 24 дні - основної щорічної відпустки, 7 днів - додаткової щорічної відпустки. За період роботи з 01 квітня 2013 року по 25 вересня 2023 року бухгалтеру ОСОБА_1 належало 323 календарні дні щорічних відпусток. Грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки ОСОБА_1 отримала в 2019 - 2023 роках за 120 календарних днів щорічної відпустки. За наказами ОСОБА_1 мала відбути 185 календарних днів щорічних відпусток. Згідно зарплатної програми ОСОБА_1 відбула оплачених 184 календарні дні щорічної відпустки та 10 днів відпустки на дітей (як мати, що має двох неповнолітніх дітей). Водночас, за період 2013 - 2018 роки ОСОБА_1 належало 60 днів соціальної відпустки на дітей. В наступних періодах ОСОБА_1 такої відпустки не мала, оскільки в 2018 році одній дитині виповнилося 15 років. Отже, бухгалтер ОСОБА_1 при звільненні 25 вересня 2023 року повинна була отримати компенсацію за 69 календарних днів щорічної та соціальної відпусток, із розрахунку: (323 - 120 - 184) + (60 - 10) = 69. Відтак, зайво виплачена компенсація за 48 днів (117 - 69 = 48).

На підставі викладеного позивач за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР, посилаючись на ст.ст.1212, 1215 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на свою користь безпідставно набуті грошові кошти в сумі 70510,09 грн. та судові витрати у справі. Від решти раніше заявлених вимог зустрічного позову відмовляється.

16 січня 2024 року від позивача за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР надійшла відповідь на відзив (т.1 а/с 179-181), якою позивач за зустрічним позовом підтвердив заявлені ним позовні вимоги.

Додатково позивач за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР пояснив, що вимоги зустрічного позову ґрунтуються на приписах ст.1212 ЦК України - зобов`язання у зв`язку з набуттям та збереженням майна без достатньої правової підстав.

У відзиві на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 пояснювала, що всі грошові кошти, зазначені у зустрічному позові, є складовою заробітної плати та були виплачені не самою ОСОБА_1 , а безпосередньо підприємством у відповідності до укладеного між сторонами трудового договору. Проти цього КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР категорично заперечує, оскільки ОСОБА_1 , займаючи посаду бухгалтера, до обов`язків якого входило нарахування заробітної плати всім працівникам, без достатніх правових підстав нарахувала собі додаткові грошові кошти, що призвело до їх безпідставних виплат. При цьому, достатніми правовими підставами для здійснення нарахування та виплат є належним чином оформлений наказ керівника про здійснення цих виплат, відповідне положення колективного договору чи закону.

"Добровільність" виплат грошових коштів відповідачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 було зумовлено саме її недобросовісністю, яка обґрунтовується тим, що остання, використовуючи своє становище, виконуючи свої посадові обов`язки, маючи доступ до програми із заробітної плати, безпідставно нараховувала собі додаткові грошові кошти, як складову заробітної плати. Це не можна вважати рахунковою помилкою або помилковим застосування норм законодавства з оплати праці, оскільки ОСОБА_1 допускала такі порушення неодноразово.

З 2013 року державною аудиторською службою жодного разу не проводилось перевірок ведення бухгалтерського обліку в КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР, у зв`язку з чим своєчасно не було виявлено фактів того, що протягом тривалого часу ОСОБА_1 безпідставно нараховувала собі грошові кошти. Водночас, відповідно до абзаців 1, 2 частини 4 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації, зокрема, введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером. На підприємстві створено бухгалтерсько-економічний відділ, працівники якого і мають відповідати кожен за свою ділянку роботи, а не керівник самостійно.

Позивач за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР заперечує проти застосування позовної давності до вимог зустрічного позову. Так, перше порушення було виявлено 24 жовтня 2023 року під час перевірки Держпраці, а саме: протягом січня - лютого 2023 року ОСОБА_1 не відраховувала зі своєї заробітної плати та заробітної плати головного бухгалтера профспілкові внески в розмірі 1 %, хоча вони обидві були членами профспілкової організації. При цьому, головний бухгалтер не повідомила керівництву про недоліки в роботі працівника очолюваного нею відділу.

Позивач за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на свою користь безпідставно набуті грошові кошти в сумі 70510,09 грн. та судові витрати у справі.

04 березня 2024 року від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_2 надійшов розрахунок (т.1 а/с 212-213), яким представник погодився з розміром середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 543,68 грн., розрахованого КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР, та просить врахувати цей розмір при вирішенні позовної вимоги первісного позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

06 березня 2024 року від позивача за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР надійшли додаткові пояснення щодо зустрічного позову (т.1 а/с 219).

Позивач за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР додатково пояснив, що за період з квітня 2013 року по 2023 рік жодних аудиторських чи фінансових перевірок підприємства не проводилось.

В судовому засіданні відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 пояснювала, що в травні 2023 року власник КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР - Дунаєвецька міська рада проводила перевірку підприємства, в ході якої ніяких порушень не було виявлено. Проте, відповідно до п.1.4. Статуту КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР Дунаєвецька міська рада є засновником, власником та органом управління майном КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР. Відповідно до п.10.4 Статуту Дунаєвецька міська рада має право здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства та контроль за якістю і обсягом надання медичної допомоги. Підприємство подає засновнику, за його вимогою, бухгалтерський звіт та іншу документацію, яка стосується фінансово-господарської, кадрової, медичної діяльності. Водночас, пунктом 10.3 Статуту передбачено, що контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства здійснюють відповідні державні органи в межах їх повноважень та встановленого чинним законодавством України порядком. Дунаєвецька міська рада не перевіряла правильність нарахування заробітної плати ОСОБА_1 , що підтверджується листом міської ради від 06 березня 2024 року № 02.05-12/532.

05 червня 2024 року від відповідача за первісним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР надійшли додаткові пояснення щодо первісного позову (т.2 а/с 2-4), якими останній заперечив проти первісного позову.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 підтримали первісний позов та заперечили проти зустрічного позову.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР Зозуля Т.В. заперечила проти первісного позову та підтримала зустрічний позов.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін,

встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

Наказом головного лікаря Комунального закладу Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" від 01 квітня 2013 року № 8-нк (т.2 а/с 12) ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду бухгалтера Комунального закладу Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" з 01 квітня 2013 року.

Комунальний заклад Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" було створено рішенням Дунаєвецької районної ради від 12 грудня 2012 року № 27-12/2012 шляхом виділення від Комунальної установи "Дунаєвецька центральна районна лікарня" з 01 квітня 2013 року.

Відповідно до рішення Дунаєвецької міської ради від 05 січня 2016 року № 4-3/2016р заклад перейменовано в Комунальний заклад Дунаєвецької міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги".

Комунальне некомерційне підприємство "Дунаєвецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дунаєвецької міської ради було створене відповідно до рішення Дунаєвецької міської ради від 12 липня 2018 року № 7-38/2018р шляхом перетворення Комунального закладу Дунаєвецької міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги" у комунальне некомерційне підприємство.

Наказом в.о.директора КНП "Дунаєвецький центр ПМС" ДМР від 17 липня 2023 року № 62-н (т.1 а/с 30) у зв`язку із зменшенням кількості працівників КНП "Дунаєвецький центр ПМС" ДМР, зменшенням обсягу робіт та з метою оптимізації штату працівників прийнято рішення скороти штатну чисельність працівників з 25 вересня 2023 року таких посад: секретар-друкарка - 0,5 шт.од., водій автотранспортних засобів (господарсько-обслуговуючого персоналу) - 1 шт.од., фахівець з публічних закупівель - 1 шт.од., бухгалтер - 1 шт.од.

Письмовим повідомленням від 21 липня 2023 року № 336 (т.1 а/с 6) у зв`язку із зменшенням кількості працівників, скороченням штатів працівників КНП "Дунаєвецький центр ПМС" ДМР Фурман А.О. була попереджена про наступне звільнення з посади бухгалтера БЕВ КНП "Дунаєвецький центр ПМС" ДМР на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, яке відбудеться 25 вересня 2023 року.

Наказом медичного директора КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР від 25 вересня 2023 року № 56-нк (т.1 а/с 5) ОСОБА_1 звільнена із займаної посади бухгалтера БЕВ КНП "Дунаєвецький центр ПМС" ДМР у зв`язку із скороченням штату працівників, відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, з 25 вересня 2023 року.

Підставою для звільнення ОСОБА_1 було повідомлення про заплановане звільнення від 21 липня 2023 року № 336.

Вимоги первісного позову про поновлення на роботі.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 , посилаючись на ч.2 ст.40, ст.42 КЗпП України, вважає, що її звільнення з посади бухгалтера БЕВ КНП "Дунаєвецький центр ПМС" ДМР відбулось незаконно, тому просить суд скасувати наказ про її звільнення та поновити її на роботі.

Згідно ч.1 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ч.6 ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України т рудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ч.1 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що в порушення вимог ч.2 ст.40 КЗпП України їй не було запропоновано переведення на іншу рівноцінну посаду або на іншу посаду в КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР.

Так, згідно ч.2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно ч.3 ст.49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 вересня 2018 року в справі № 800/538/17 зробила висновок, що "за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення".

Власник вважається таким, що належним чином виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну посаду, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

В штатному розписі КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР, який вступив в дію 10 березня 2023 року (т.1 а/с 55-57), в бухгалтерсько-економічному відділі було наявно п`ять штатних одиниць (головний бухгалтер - 1 шт.од. - ОСОБА_6 , економіст - 1 шт.од. - ОСОБА_7 , бухгалтер - 3 шт.од. - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ), серед яких не було жодної вакантної посади.

Наказом в.о.директора КНП "Дунаєвецький центр ПМС" ДМР від 17 липня 2023 року № 63-н (т.2 а/с 5) затверджено новий штатний розпис, який вводиться в дію з 26 вересня 2023 року.

В штатномурозписі КНП"Дунаєвецькийцентр ПМСД"ДМР,який вступивв дію26вересня 2023року (т.2а/с6-11),в бухгалтерсько-економічномувідділі наявночотири штатніодиниці (головнийбухгалтер -1шт.од.,економіст -1шт.од.,бухгалтер -2шт.од.). Вказані посади не були вакантними на час попередження та вивільнення ОСОБА_1 , оскільки були зайняті особами, які продовжували виконувати свої посадові обов`язки.

Отже, 25 вересня 2023 року відбулось скорочення однієї штатної посади бухгалтера БЕВ КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР.

В судовому засіданні встановлено, що, дійсно, при звільненні ОСОБА_1 не було запропоновано іншої роботи в КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР.

Разом з тим, станом на 25 вересня 2023 року в КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР були наявні наступні вакантні посади (довідка - т.2 а/с 15): лікар загальної практики - сімейний лікар Миньковецької АЗПСМ - 1 шт.од., лікар загальної практики - сімейний лікар Рахнівської АЗПСМ (тимчасово) - 1 шт.од., лікар - педіатр АЗПСМ № 2 - 1 шт.од., сестра медична АЗПСМ № 2 - 1 шт.од., фельдшер - лаборант Рахнівської АЗПСМ - 0,5 шт.од., акушерка АЗПСМ № 2 (тимчасово) - 1 шт.од., лікар - інтерн АЗПСМ № 2 - 2 шт.од., двірник АЗПСМ № 3 - 0,5 шт. од., оператор котельні Дунаєвецької АЗПСМ (сезонна) - 3,5 шт.од., опалювач Великожванчицької АЗПСМ (сезонна) - 2 шт.од. Інших вакантних посад на час звільнення ОСОБА_1 не було.

За таких обставин суд приходить до висновку, що станом на 25 вересня 2023 року в штаті КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР не було вакантних посад, які б ОСОБА_1 могла обіймати відповідно до своєї освіти, кваліфікації та досвіду, тому не було можливості перевести її на іншу роботу.

Відтак, при звільненні ОСОБА_1 роботодавець КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР не порушив вимоги ч.2 ст.40 КЗпП України.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що в порушення вимог ст.42 КЗпП України під час її звільнення з посади бухгалтера БЕВ КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР не було враховано наявне у неї переважне право на залишення на роботі.

Так, згідно ч.1 ст.42 КЗпП України п ри скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Наказом в.о.директора КНП "Дунаєвецький центр ПМС" ДМР від 17 липня 2023 року № 62-н (т.1 а/с 30) у зв`язку з скороченням штатної чисельності працівників КНП "Дунаєвецький центр ПМС" ДМР створено комісію з визначення кандидатів на звільнення та осіб, які мають переваги залишатися на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення, у складі: медичного директора ОСОБА_8 , інспектора з кадрів ОСОБА_9 , юрисконсульта ОСОБА_3 . Створеній комісії доручено запропонувати на розгляд роботодавцеві можливих кандидатів на звільнення та визначити осіб, які мають переваги залишитися на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення.

З протоколу засідання комісії КНП "Дунаєвецький центр ПМС" ДМР з визначення кандидатів на звільнення та осіб, які мають переваги залишитися на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення від 22 вересня 2023 року № 1 (т.1 а/с 31-32) вбачається, що з 25 вересня 2023 року скороченню підлягала посада бухгалтера - 1 шт.од. У штаті КНП "Дунаєвецький центр ПМС" ДМР було три посади бухгалтерів, які займали ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Так, ОСОБА_4 має середню спеціальну освіту (в 1983 році закінчила Хмельницький кооперативний технікум), стаж роботи за фахом - 38 років, функціональні обов`язки: ведення обліку необоротних активів та їх списання, інвентаризація активів, облік та видача паливних талонів, шляхових листів, друкування платіжних доручень, юридичні та фінансові зобов`язання у казначейську службу, працює з СДО, під час тимчасової відсутності головного бухгалтера виконує його обов`язки, на період відпустки ОСОБА_5 по догляду за дитиною виконувала її обов`язки. За час роботи доган та скарг не було. Підстава для переважного права залишитися на роботі - п.10 ч.2 ст.42 КЗпП України, відповідно до якої при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

ОСОБА_1 має вищу освіту (в 2003 році закінчила Таврійську державну агротехнічну академію), стаж роботи за фахом - 10 років, функціональні обов`язки: аналіз табелів обліку робочого часу, нарахування та виплата заробітної плати, відпускних, лікарняних працівникам, утримання із заробітної плати, подача звітів в податкову та статистику. За час роботи доган не було, була одна скарга. Підстав для переважного права залишитися на роботі немає.

ОСОБА_5 має вищу освіту (в 2004 році закінчила Тернопільську академію народного господарства), стаж роботи за фахом - 11 років, функціональні обов`язки: ведення обліку оборотних активів, малоцінного інвентарю та його списання, до відпустки по догляду за дитиною під час тимчасової відсутності головного бухгалтера виконувала його обов`язки. За час роботи доган та скарг не було. Підстав для переважного права залишитися на роботі немає, але є інвалідом ІІІ групи.

За таких обставин суд погоджується з рішенням роботодавця КНП "Дунаєвецький центр ПМС" ДМР про те, що при звільненні ОСОБА_1 не мала переважного права на залишення на роботі.

Суд бере до уваги, що перевіркою Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (висновок від 27 жовтня 2023 року № ЦЗ/1/709-ЗВ-23 - т.1 а/с 7-9) встановлено, що при скороченні штату працівників КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР та припиненні трудового договору з ОСОБА_1 з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП України, не було дотримано вимог ст.42 КЗпП України щодо врахування переважного права залишення на роботі. Проте, суд вважає, що при проведенні перевірки Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці не були враховані всі обставини, які в сукупності всіх умов впливають на визначення осіб, що мають переваги залишитися на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення.

Отже суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера БЕВ КНП "Дунаєвецький центр ПМС" ДМР на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з скороченням штату працівників, відбулось з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.

Виходячи з обставин справи та наданих сторонами доказів, суд вважає, що наявність правових підстав для скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не довела, чим не виконала вимоги ст.ст.12, 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

На підставі викладеного суд вважає, що вимоги первісного позову ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі задоволенню не підлягає через необґрунтованість.

Вимоги первісного позову

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 , посилаючись на ч.2 ст.235 КЗпП України, просить суд стягнути з КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, з розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 543,68 грн.

Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт незаконного звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера БЕВ КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР, тому немає підстав для застосування положень ч.2 ст.235 КЗпП України про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Виходячи з обставин справи та наданих сторонами доказів, суд вважає, що наявність правових підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не довела, чим не виконала вимоги ст.ст.12, 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

На підставі викладеного суд вважає, що вимоги первісного позову ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають, через необґрунтованість.

Щодо застосування позовної давності за вимогами первісного позову.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 стверджує, що вона пропустила місячний строк для звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору з поважних причин, тому просить суд поновити цей строк.

Згідно ч.2 ст.233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Згідно ч.1ст.234КЗпП Україниу разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

25 вересня 2023 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 була звільнена з посади бухгалтера БЕВ КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР.

20 листопада 2023 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 пред`явила позов про поновлення на роботі, тобто після закінчення місячного строку на звернення до суду.

Суд вважає, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 пропустила строк, встановлений ч.2 ст.233 КЗпП України, з поважних причин, оскільки після звільнення з 20 жовтня по 10 листопада 2023 року вона хворіла та перебувала на лікуванні, що унеможливило її своєчасне звернення за правовою допомогою.

Разом з тим, за змістом ст.233 КЗпП України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

У зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд відмовляє в задоволенні первісного позову з цих підстав, без посилання на строки звернення до суду.

Вимоги зустрічного позову

про стягнення безпідставно виплачених грошових коштів.

Позивач за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР, посилаючись на ст.ст.1212, 1215 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 безпідставно нараховану та виплачену заробітну плату в сумі 70510,09 грн.

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України о соба, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч.2 ст.1212 ЦК України п оложення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ч.3 ст.1212 ЦК України п оложення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є заробітною платою або платежами, що прирівнюються до неї, виплата яких проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Такий висновок щодо застосування статті 1215 ЦК України викладений в постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 501/2500/15-ц.

В судовому засіданні сторони не оспорюють, що КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР виплачувало ОСОБА_1 заробітну плату добровільно та за відсутності рахункової помилки. Спір між сторонами виник саме з питання добросовісності чи недобросовісності з боку ОСОБА_1 .

Добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншої особи, несумлінне ставлення до власних обов`язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно ч.3 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в ідповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно ч.6 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Згідно ч.7 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" г оловний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Отже, відповідальність за правильність нарахування заробітної плати працівникам КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР несе головний бухгалтер підприємства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР не надав належних та допустимих доказів наявності недобросовісності в діях ОСОБА_1 при нарахуванні та виплаті їй заробітної плати.

При цьому, якщо КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР вважає, що внаслідок дій ОСОБА_1 . підприємству була заподіяна матеріальна шкода, то останнє не позбавлене можливості повернути відповідні грошові кошти з використанням правового механізму, передбаченого нормами Глави ІХ Кодексу законів про працю України.

Виходячи з обставин справи та наданих сторонами доказів, суд вважає, що наявність правових підстав для стягнення безпідставно виплачених грошових коштів позивач за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР не довів, чим не виконав вимоги ст.ст.12, 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

На підставі викладеного суд вважає, що вимоги зустрічного позову КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР про стягнення безпідставно виплачених грошових коштів задоволенню не підлягають, через необґрунтованість.

У зв`язку з відмовою в задоволенні зустрічного позову, судові витрати позивача за зустрічним позовом КНП "Дунаєвецький центр ПМСД" ДМР відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.40, 42, 49-2, 233 - 235 КЗпП України, ст.ст.1212, 1215 ЦК України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, ст.ст.4 - 13, 81, 141, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Дунаєвецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дунаєвецької міської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову Комунального некомерційного підприємства "Дунаєвецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дунаєвецької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплачених грошових коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я та найменування учасників справи:

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт.Смотрич Дунаєвецького району Хмельницької області, проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: Комунальне некомерційного підприємства "Дунаєвецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дунаєвецької міської ради, місцезнаходження по вул.Соборна,7/7 в м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 38481743.

Повний текст судового рішення складено 10 червня 2024 року.

Суддя Посунько Г.А.