Рішення

від 04.06.2024 по справі 904/1680/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1680/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради, 51404, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Дніпровська, 41-а, код ЄДРПОУ 03341345

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верстатобудівників 14", 51413, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Верстатобудівників, 14, код ЄДРПОУ 40567489

про встановлення постійного безоплатного сервітуту щодо приміщення підвалу

Представники сторін:

від позивача: Фурсов Руслан Михайлович, паспорт НОМЕР_1 , самопредставництво

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради звернулось з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верстатобудівників 14", в якій просить:

- встановити Комунальному підприємству "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 03341345) постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку № 14 по вулиці Верстатобудівників в місті Павлограді Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку № 14 по вулиці Верстатобудівників в місті Павлограді вузлом комерційного обліку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про встановлення сервітуту щодо частини будівлі, в якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.

Ухвалою суду від 18.04.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач не скористався своїм правом, не направив до суду відзив на позовну заяву. Ухвала суду від 18.04.2024р., направлена на адресу відповідача, повернута до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, ВУЛИЦЯ ВЕРСТАТОБУДІВНИКІВ, будинок 14, на яку і була направлена кореспонденція Господарського суду відповідачу.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ухвалою суду від 23.05.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.06.2024р.

В судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статуту позивача - Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради підприємство є підприємством комунальної власності, засновником та власником якого є територіальна громада міста Павлограда в особі Павлоградської міської ради (пункти 3.1, 5.4 Статуту)

Комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради створене для задоволення потреб територіальної громади міста Павлограда шляхом здійснення господарської діяльності, пов`язаної з транспортуванням, підготовкою, знезаражуванням та реалізацією абонентам води питної якості та потреб фізичних та юридичних осіб (пункт 4.1 Статуту).

Згідно з рішенням Дніпропетровської обласної ради від 23.10.2003 №234-10/ХХІV "Про деякі питання, пов`язані з діяльністю комунальних підприємств" передано у власність територіальної громади м. Павлограда цілісний майновий комплекс Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 41-а, як майно, що належить до спільної власності територіальних громад області (а.с. 21).

02.08.2017 вступив в силу Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Відповідно до пункту 2 розділу IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов`язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України. Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку (частина третя статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання").

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 №444 "Про затвердження Порядку інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку" було затверджено Порядок інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку (надалі Порядок № 444).

Відповідно до пункту 4 Порядку №444 повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Позивач зазначає, що звернувся до комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг з листом №1801 від 23.05.2023, в якому просив надати роз`яснення щодо правильності надсилання направлених паперових листів головам ОСББ. Тобто водоканал зобов`язаний повідомити кожного власника квартири, що знаходиться в одному будинку, наприклад 60 квартир в одному будинку і кожному направити повідомлення, чи достатньо повідомити листом голову ОСББ? Також просив надати роз`яснення щодо пункту 2 розділу IV Закону, а саме чи має право оператор зовнішніх інженерних мереж виконувати роботи з оснащення, вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були, оснащені такими вузлами обліку в період воєнного стану в Україні.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг листом від 30.06.2023 №6784/19.1.3/7-23 повідомила, що оснащення будівель вузлами комерційного обліку води є вимогою Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Крім того, надання послуг з централізованого водопостачання за наявності встановлених вузлів комерційного обліку в кожній точці розподілу послуг є вимогою підпункту 19 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 №307. Норма пункту 2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" встановлює обов`язок оператора зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні здійснити оснащення відповідних будівель вузлами комерційного обліку, але, водночас, не забороняє здійснювати таке оснащення до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні за рахунок власника (співвласників) будівлі, коштів місцевого або державного бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законом. Загальні вимоги та механізм інформування виконавцем власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку води визначені Порядком інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 №444 (далі - Порядок), пунктом 4 якого встановлені способи інформування власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку. Такими способами є розміщення повідомлення встановленого зразка: на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі. Пунктом 5 Порядку встановлено, що днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування. У разі відсутності веб-сайту у оператора зовнішніх інженерних мереж та органу місцевого самоврядування днем отримання повідомлення є дата розміщення повідомлення у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Так, на виконання вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Порядку, 08.05.2023 на офіційному сайті КП "Павлоградводоканал" https://vodokanal-pvk.org.ua було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання будинку за адресою: м.Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14.

Також, позивач зазначає, що про намір здійснити обладнання будинку вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання співвласників було додатково повідомлено шляхом розміщення відповідного повідомлення на дошках оголошень біля під`їздів.

Позивач зазначає, що на виконання вимог абз.1 ч.3 ст.3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" відповідач у встановлений законодавством строк не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах.

Позивачем 06.02.2024р. на адресу відповідача було направлено повідомлення вих.№4186 про те, що 13.02.2024 року о 11-00 год за адресою вулиця Верстатобудівників, будинок № 14 згідно проекту буде встановлено комерційний вузол обліку.

13.02.2024р. на адресу місто Павлоград, вулиця Верстатобудівників, будинок №14 з метою встановлення вузла комерційного обліку прибула бригада КП «Павлоградводоканал», у час зазначений у повідомлені від 05.02.2024 року вих.№4186 ніхто з представників ОСББ «ВЕРСТАТОБУДІВНИКІВ 14» не з`явився, на телефонний дзвінок голова ОСББ «ВЕРСТАТОБУДІВНИКІВ 14» повідомив, що доступу для встановлення лічильнику не надасть, письмову відмову про не допуск до підвального приміщення надавати не буде.

Враховуючи вищезазначене, представниками бригади КП «Павлоградводоканал» був складений акт про не допуск до підвального приміщення для встановлення вузла комерційного обліку.

Станом на 05.04.2024 вузол комерційного обліку на будинок АДРЕСА_1 не встановлений.

З метою здійснення оснащення будинку № 14 по вулиці Верстатобудівників міста Павлограда Дніпропетровської області, вузлом комерційного обліку, підприємством було погоджено робочий проект 2023-40-ВК «Реконструкція вводу водопостачання з встановленням комерційного вузла обліку холодної води на багатоквартирний будинок за адресою: м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14».

Комерційний вузол обліку холодної води повинен бути встановлений в належному технічному підвальному приміщенні будівлі. Монтаж лічильника повинен виконуватися у відповідності до проекту на вузол обліку та експлуатаційної документації на обладнання, яке входить до складу лічильника.

Вузол обліку холодної води повинен бути розташований у зручному, окремому, сухому місці та повинен бути захищений від несанкціонованого доступу сторонніх, відповідно до схематичного зображення, наведеного в Схемі підключення В1, що додається до Проекту.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється.

Позивач зазначає, що ним здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з володільцем будівлі порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку холодної води. Відповідач, зі своєї сторони, згоди позивачу на встановлення відповідного вузла не надав, самостійно вузол комерційного обліку холодної води у строки, передбачені Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", не встановив. Тому у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку № 14 по вулиці Верстатобудівників міста Павлограда Дніпропетровської області вузлом комерційного обліку холодної води іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку 14 по вулиці Верстатобудівників міста Павлограда Дніпропетровської області, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №206 від 09.08.2018 затверджено "Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку" (надалі Порядок №206).

Відповідно до пункту 1 Порядку №206 цей Порядок визначає процедуру оснащення будівель вузлами комерційного обліку оператором зовнішніх інженерних мереж та власником (співвласниками) будівлі, узгодження умов такого оснащення та вимоги до місць встановлення.

Оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил та з урахуванням Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" і не потребує видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, а також погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг (пункт 11 Порядку №206).

Відповідно до пункту 13 Порядку №206 вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях. Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньо будинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.

Забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону. Такими вузлами обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у будівлі, крім випадків, передбачених цим Законом. Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається відповідно до будівельних норм і правил. Для споживача комунальних послуг, якому комунальна послуга постачається для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності в кожній точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж (частина друга статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання").

Оператор зовнішніх інженерних мереж повідомляє про намір встановити вузол (вузли) комерційного обліку відповідно до абзацу першого частини третьої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" (пункт 3 Порядку №206).

Оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України (абзац 1 частини третьої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання").

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 №444 затверджено "Порядок інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку" (далі Порядок №444)

Відповідно до пункту 4 Порядку №444 повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування (пункт 5 Порядку №444).

Судом встановлено, що на виконання вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Порядку №444, 08.05.2023 на офіційному сайті КП "Павлоградводоканал" https://vodokanal-pvk.org.ua було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання будинку за адресою: м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14.

Також позивач зазначає, що про намір здійснити обладнання будинку вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання співвласників було додатково повідомлено шляхом розміщення на дошках оголошень біля під`їздів повідомлення № 1552 від 05.05.2023.

Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку (абзац 2 частини третьої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання").

Вказане кореспондується з положеннями пункту 6 Порядку №444, згідно з яким власники (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання повідомлення мають право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: - згоду на встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; - намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку; - намір самостійно обладнати будівлю вузлом (вузлами) комерційного обліку в установленому законодавством порядку.

Також пунктом 4 Порядку №206 визначено, що власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання повідомлення про намір встановити вузол (вузли) комерційного обліку має право повідомити оператора зовнішніх інженерних мереж у спосіб, зазначений в повідомленні про: - намір встановити вузол (вузли) комерційного обліку, про (за своїм вибором): згоду на встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; - намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку, у тому числі встановити вузол (вузли) комерційного обліку, придбаний(і) власником (співвласниками); намір самостійно обладнати будівлю вузлом (вузлами) комерційного обліку в установленому законодавством порядку.

Як вбачається, докази надання згоди на встановлення вузла комерційного обліку у встановлений законодавством строк, докази повідомлення про намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку, докази повідомлення про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку матеріали справи не містять, сторонами не надані.

У разі якщо протягом двох місяців з дня отримання повідомлення оператора зовнішніх інженерних мереж про намір встановити вузол комерційного обліку власник (співвласники) будівлі не повідомив(ли) оператора зовнішніх інженерних мереж про намір погодити з ним відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку, а також у разі, якщо власник (співвласники) повідомив(ли) про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку, але не зробив(ли) цього протягом чотирьох місяців з дня отримання повідомлення оператора зовнішніх інженерних мереж про намір встановити вузол комерційного обліку, оснащення будівлі вузлом комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж (пункт 10 Порядку №206).

У разі якщо протягом двох місяців з дати отримання повідомлення власник (співвласники) не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах або не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, а також у разі якщо власник (співвласники) повідомив про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, але не зробив цього протягом чотирьох місяців з дати повідомлення оператором про намір встановити вузли комерційного обліку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж (абзац 3 частини третьої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання").

У разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється (абзац 4 частини третьої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання").

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут) (пункт 2 частини першої статті 395 Цивільного кодексу України)

Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом (частина 1 статті 401 Цивільного кодексу України).

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) (частина друга статті 401 Цивільного кодексу України).

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (частина 1 статті 402 Цивільного кодексу України).

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (частина третя статті 402 Цивільного кодексу України).

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном (частина перша статті 403 Цивільного кодексу України).

Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку (частина друга статті 403 Цивільного кодексу України).

Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном (частина п`ята статті 403 Цивільного кодексу України).

Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо (частина перша статті 404 Цивільного кодексу України).

Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) (частина третя статті 404 Цивільного кодексу України).

Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що метою сервітуту є задоволення потреб заінтересованої особи для ефективного використання належного їй майна; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

Речове право у вигляді сервітуту дає змогу власникові повною мірою реалізувати надані йому правомочності щодо належного цій особі майна і забезпечити його ефективне використання, а також передбачає право на задоволення немайнових інтересів інших осіб, речове право яких на чужу річ не пов`язано зі здійсненням майнових прав.

Отже, однією з основних ознак сервітуту, який має бути встановлено за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів особи у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягти згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.

Господарським судом встановлено, що позивачем здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з володільцем будівлі порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку водопостачання, проте, відповідач згоди позивачу на встановлення відповідного вузла не надав, самостійно вузол комерційного обліку не встановив (що відповідачем не заперечується), а тому у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинків вузлами комерційного обліку іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення у будинку.

З метою здійснення оснащення будинку № 14 по вулиці Верстатобудівників в місті Павлограді Дніпропетровської області вузлом комерційного обліку погоджено робочий проект 2023-40-ВК "Реконструкція вводу водопостачання з встановленням комерційного вузла обліку холодної води на багатоквартирний будинок за адресою: м.Павлоград, вул.Верстатобудівників, 14.

Як встановлено судом, відповідно до довідки Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради від 09.04.2024 №4710 станом на 05.02.2024 вузол комерційного обліку на будинок АДРЕСА_1 не встановлений.

Враховуючи викладене, оскільки з моменту повідомлення співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті позивача (08.05.2023) відповідач у встановлений законодавством строк не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку, будь-яких рішень з самостійного встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю відповідачем не прийнято, а також не повідомлено позивача у належний спосіб про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку, суд дійшов висновку, що у позивача виник обов`язок з встановлення вузла комерційного обліку згідно вищенаведених приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та виникло право вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку.

Крім вказаного, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до пункту 2 розділу IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов`язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Як вбачається, позивач звернувся до Голови комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг з листом від 23.05.2023 №1801, в якому просив надати роз`яснення щодо пункту 2 розділу IV Закону, а саме чи має право оператор зовнішніх інженерних мереж виконувати роботи з оснащення, вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були, оснащені такими вузлами обліку в період воєнного стану в Україн.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Листом від 30.06.2023 №6784/19.1.3/7-23 повідомила, що оснащення будівель вузлами комерційного обліку води є вимогою Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Крім того, надання послуг з централізованого водопостачання за наявності встановлених вузлів комерційного обліку в кожній точці розподілу послуг є вимогою підпункту 19 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 №307. Норма пункту 2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" встановлює обов`язок оператора зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні здійснити оснащення відповідних будівель вузлами комерційного обліку, але, водночас, не забороняє здійснювати таке оснащення до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні за рахунок власника (співвласників) будівлі, коштів місцевого або державного бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законом (а.с. 64).

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо встановлення Комунальному підприємству "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради постійного безоплатного сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку № 14 по вулиці Верстатобудівників в місті Павлограді, Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір в розмірі 3 028,00грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Встановити Комунальному підприємству "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (51404, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Дніпровська, 41-а, код ЄДРПОУ 03341345) постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку № 14 по вулиці Верстатобудівників в місті Павлограді Дніпропетровської області за місцезнаходженням Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верстатобудівників 14" (51413, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Верстатобудівників, 14, код ЄДРПОУ 40567489) для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верстатобудівників 14", 51413, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Верстатобудівників, 14, код ЄДРПОУ 40567489 на користь Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради, 51404, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Дніпровська, 41-а, код ЄДРПОУ 03341345 судовий збір в розмірі 3 028,00грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.06.2024

Суддя С.П. Панна