Рішення
від 07.06.2024 по справі 905/464/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649


Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.06.2024 Справа №905/464/24

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ТН, м.Харків

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Олав, м.Костянтинівка, Донецька область

про стягнення 1024918,17грн.

без виклику сторін,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ТН, м. Харків, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Олав, м.Костянтинівка, Донецька область, про стягнення заборгованості у розмірі 760926,69грн, інфляційних втрат у розмірі 217805,92грн, 3% річних у розмірі 46185,56грн (всього 1024918,17грн).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором про закупівлю робіт №19/11-2021 від 19.11.2021 щодо своєчасної оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/464/24; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 19.04.2024 для подання суду відзиву на позов та зобов`язано позивача у строк до 19.04.2024 надати суду належним чином засвідчену копію договору №19/11-2021 від 19.11.2021 та письмові обґрунтовані пояснення щодо визначення граничних строків оплати робіт за кожним спірним актом.

На виконання ухвали суду позивачем 03.04.2024 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення щодо визначення граничних строків оплати робіт та заява про долучення належним чином засвідченої копії договору №19/11-2021 від 19.11.2021.

Порядок виклику учасників справи у судове засідання визначено ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно приписів ч.2, ч. 3 якої суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язкова. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст. 242 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена до електронного кабінету позивача та згідно довідки, сформованої у системі Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ТН» 27.03.2024.

Таким чином, враховуючи доставляння позивачу копії ухвали суду через сервіс електронного кабінету, що підтверджується відповідною довідкою, позивач є такими, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Станом на час відкриття провадження у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Олав» в силу приписів ч. 6 ст.6 ГПК України (в редакції ЗУ від 29.06.2023 №3200-IX) не зареєструвало власний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Станом на 07.06.2024 відзив на позовну заяву та будь-які заяви, повідомлення щодо обставин неможливості подати відзив на позов, клопотання від відповідача до суду не надходили.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд відзначає наступне.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу: місцезнаходження, телефон, адреса електронної пошти (п. 10, п.18 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, відповідно до Єдиного державного реєстру станом на час порушення провадження у справі та на час винесення рішення по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Олав» (код ЄДРПОУ 33257204) значиться за наступною адресою: 85102, Донецька область, м.Костянтинівка, площа Перемоги, 18, кв. 3.

У розділі 7 договору №19/11-2021 від 19.11.2021 відповідачем вказана зазначена адреса як юридична адреса підприємства.

Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.

Відтак, копія ухвали суду від 26.03.2024 була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до положень ст. 242 ГПК України засобами поштового зв`язку на зазначену офіційну юридичну адресу, однак поштове відправлення було повернуто оператором поштового зв`язку Укрпошта на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості про знаходження відповідача за іншою адресою ніж та, що зазначалась вище.

Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №1-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 по справі №910/16249/19.

За змістом ч.6 ст. 120 ГПК суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

У Єдиному державному реєстрі відсутня інформація щодо наявності у відповідача офіційної електронної адреси, водночас є інформація про засоби телефонного зв`язку НОМЕР_1 .

Згідно інформації, що міститься на веб-сайті інформаційного агентства «ЛІГА:ЗАКОН», у розділі Аналіз контрагентів, у підрозділі досьє містяться відомості номеру телефонного зв`язку 0623871391.

Судом були вжиті також додаткові заходи для належного інформування відповідача про розгляд справи шляхом направлення телефонограм за всіма відомими суду номерами телефонного зв`язку, однак зв`язок не був встановлений.

Судом також розміщено відповідне оголошення у справі №905/464/24 на сторінці Господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/464/24.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів процесуальний документ по справі був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Донецької області в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

19.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олав» (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма ТН» (далі - виконавець, позивач) був укладений договір №19/11-2021 (далі договір) відповідно до п.1.1 якого, виконавець бере на себе зобов`язання відремонтувати деповським видом ремонту 10 цистерн, капітальним видом ремонту 7 цистерн, а також здійснити фарбування та пропарювання цистерн (за додатковою заявкою), які належать замовнику, а замовник зобов`язується оплатити вартість ремонту.

До вартості деповського, капітального ремонту згідно з Додатком №1 до цього договору включено витрати на опосвідчення колісних пар (повне та звичайне) з обточуванням коліс (п.1.3 договору).

За умовами п.1.4 договору у разі невідповідності технічного стану колісних пар вимогам «Інструкції з огляду, опосвідчення, ремонту та формування вагонних колісних пар ЦВ/3429 від 31.12.1976р.», а також у разі необхідності заміни бокових рам, колісних пар, надресорних балок, автозчеплення, авторежиму, авторегулятора, магістральної частини розподільника повітря, поглинального апарату, тягового хомута, клапана запобіжно-впускного виконавець здійснює установлення перерахованих агрегатів після попереднього узгодження із замовником за окрему плату.

У п.1.5 договору сторонами узгоджено, що замовник має право направити свого представника у процесі виконання робіт для контролю повноти обсягів та якості виконання робіт. При наданні послуг, передбачених цим договором, виконавець забезпечує заміну неремонтно-придатних запасних частин відремонтованими або новими, а відбраковані запчастини залишаються у виконавця.

За змістом п. 2.1. договору маневрові роботи з доставки цистерн з станції в депо та у зворотному напрямку, а також оформлення перевізних документів для відправки цистерн замовнику здійснюється за рахунок замовника.

Виконавець зобов`язується відремонтувати цистерну, яку подано на ремонт, протягом 10 робочих днів із моменту надходження цистерн на ремонт до ВЧД. Приймання відремонтованої цистерни здійснюється замовником виходячи з актів форми ВУ-36 (п.2.3. договору).

У п.3.1 договору сторони дійшли згоди щодо строків оплати, а саме оплата вартості ремонту здійснюється на підставі рахунку, виставленого виконавцем, наступним чином: попередня оплата 50% вартості ремонту - протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку; 50% вартості ремонту за фактом виконання робіт протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Загальна вартість договору складає 1200000грн, у т.ч. ПДВ-200000грн (п.3.3 договору).

Згідно п.5.1 договору всі додатки та доповнення до цього договору є невід`ємною його частиною. Жодна зі сторін немає право передавати свої права та обов`язки за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.6.1 договору).

Сторонами укладені Додатки до договору №1 від 24.12.2021, №2 від 27.01.2022, №3 від 31.01.2022, №4 від 16.02.2022, №5 від 28.02.2022, №6 від 10.03.2022, №7 від 31.03.2022, №8 від 31.08.2022, у яких визначили найменування послуг та їх вартість за одиницю без ПДВ, вартість запасних частин.

Договір та додатки до нього підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Судом встановлено, що позивач у виконання своїх зобов`язань за договором надав послуги на загальну суму 992795,25грн., у підтвердження чого суду надані наступні первинні документи та рахунки на оплату:

Акт №1 виконаних робіт від 31.12.2021 на суму 59400,00грн та рахунок до нього №45 від 24.12.2021;

Акт №2 виконаних робіт від 31.12.2021 на суму 66000грн та рахунок до нього №44 від 21.12.2021;

Акт №3 виконаних робіт від 31.12.2021 на суму 3332,52грн та рахунок до нього №46 від 31.12.2021;

Акт №4 виконаних робіт від 31.12.2021 на суму 4136,04грн та рахунок до нього №47 від 31.12.2021;

Акт приймання-передачі від 27.01.2022 на суму 21336,00грн та видаткова накладна №001 від 27.01.2022 на суму 21336,00грн, рахунок №003 від 27.01.2022 на суму 21336,00грн;

Акт виконаних робіт віл 31.01.2022 на суму 136620,00грн та рахунок до нього №005 від 31.01.2022;

Акт виконаних робіт від 31.01.2022 на суму 5727,48грн та рахунок до нього №004 від 31.01.2022;

Акт виконаних робіт від 31.01.2022 р на суму 598,92грн та рахунок до нього №006 від 01.02.2022;

Акт приймання-передачі від 16.02.2022 на суму 88680,00грн та видаткова накладна №004 від 16.02.22 на суму 88680,00грн, рахунок №009 від 16.02.2022 на суму 88680,00грн;

Акт приймання-передачі від 16.02.2022 на суму 194400,00грн та видаткова накладна №003 від 16.02.2022 на суму 194400,00грн, рахунок №008 від 16.02.2022 на суму 194400,00грн;

Акт виконаних робіт від 28.02.2022 на суму 158400,00грн та рахунок до нього №010 від 28.02.2022;

Акт виконаних робіт від 28.02.2022 на суму 6129,39грн рахунок до нього №011 від 28.02.2022;

Акт виконаних робіт від 10.03.2022 на суму 159600,00грн та видаткова накладна №005 від 10.03.2022 на суму 159600,00грн, рахунок №012 від 10.03.2022 на суму 159600,00грн;

Акт виконаних робіт від 31.03.2022 на суму 79200,00грн та рахунок до нього №013 від 31.03.2022;

Акт виконаних робіт від 31.03.2022 на суму 3518,83грн та рахунок до нього №014 від 31.03.2022;

Акт виконаних робіт від 30.04.2022 на суму 1200,23грн та рахунок до нього №015 від 30.04.2022;

Акт виконаних робіт від 31.08.2022 на суму 4095,84грн та рахунок до нього №015 від 31.08.2022;

Акт виконаних робіт від 31.08.2022 на суму 420грн та видаткова накладна №006 від 31.08.2022 на суму 420грн, рахунок №016 від 31.08.2022 на суму 420грн.

Всі первинні документи містять посилання у якості підстави здійснення господарської операції на договір №19/11-2021 від 19.11.2021.

В свою чергу, відповідно до наявної в матеріалах справи банківської виписки по рахунку позивача, відповідач здійснив розрахунок з позивачем наступним чином:

- акт виконаних робіт №2 від 31.12.2021 на суму 66000,00грн (рахунок №44 від 21.12.2021) був оплачений 14.01.2022;

- акт виконаних робіт №3 від 31.12.2021 на суму 3332,52грн (рахунок№46 від 31.12.2021) був оплачений 14.01.2022;

- акт виконаних робіт №4 від 31.12.2021 на суму 4136,04грн (рахунок №47 від 31,12.2021) був оплачений 14.01.2022;

- акт виконаних робіт від 28.02.2022 на суму 158400,00грн (рахунок №010 від 28.02.2022) був оплачений 21.03.2022.

Отже, відповідачем здійснено оплату в загальному розмірі 231868,56грн, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 760926,69грн, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості, а також 3% річних у розмірі 46185,56грн, інфляційних втрат у розмірі 217805,92грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.173 Господарського кодексу України (далі ГК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин - договір №19/11-2021 від 19.11.2021 за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 839 ЦК України).

Частиною першою та третьою статті 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Так, за умовами укладеного між сторонами договору позивач взяв на себе зобов`язання відремонтувати подану на ремонт цистерну протягом 10 робочих днів із моменту надходження, а відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити оплату вартості ремонту на підставі рахунку, виставленого виконавцем.

Як вже встановлено судом, позивач виконав зобов`язання за договором на загальну суму 992795,25грн, послуги були прийняті відповідачем без будь-яких зауважень, про що свідчить підпис директора відповідача на актах та видаткових накладних, які скріплені печаткою ТОВ Олав.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з несплатою відповідачем послуг на загальну суму 760926,69грн за наступними первинними документами:

Акт №1 виконаних робіт від 31.12.2021 на суму 59400,00грн (рахунок №45 від 24.12.2021);

Акт приймання-передачі від 27.01.2022 та видаткова накладна №001 від 27.01.2022 на суму 21336,00грн (рахунок №003 від 27.01.2022);

Акт виконаних робіт від 31.01.2022 на суму 136620,00грн (рахунок №005 від 31.01.2022);

Акт виконаних робіт від 31.01.2022 на суму 5727,48грн (рахунок №004 від 31.01.2022);

Акт виконаних робіт від 31.01.2022 на суму 598,92грн (рахунок №006 від 01.02.2022);

Акт приймання-передачі від 16.02.2022 та видаткова накладна №004 від 16.02.22 на суму 88 680,00грн (рахунок №009 від 16.02.2022);

Акт приймання-передачі від 16.02.2022 та видаткова накладна №003 від 16.02.2022 на суму 194400,00грн (рахунок №008 від 16.02. 2022);

Акт виконаних робіт від 28.02.2022 на суму 6129,39грн (рахунок №011 від 28.02.2022);

Акт виконаних робіт від 10.03.2022 та видаткова накладна №005 від 10.03.2022 на суму 159600,00грн (рахунок №012 від 10.03.2022);

Акт виконаних робіт від 31.03.2022 на суму 79200,00грн (рахунок №013 від 31.03.2022);

Акт виконаних робіт від 31.03.2022 на суму 3518,83грн (рахунок №014 від 31.03.2022);

Акт виконаних робіт від 30.04.2022 на суму 1200,23грн (рахунок №015 від 30.04.2022);

Акт виконаних робіт від 31.08.2022 на суму 4095,84грн (рахунок №015 від 31.08.2022);

Акт виконаних робіт від 31.08.2022 та видаткова накладна №006 від 31.08.2022 на суму 420грн (рахунок №016 від 31.08.2022).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.1. договору оплата вартості ремонту здійснюється на підставі рахунку, виставленого виконавцем, наступним чином: попередня оплата 50% вартості ремонту-протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку; 50% вартості ремонту за фактом виконання робіт протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Приймаючи до уваги, що за твердженнями позивача у його письмових поясненнях ним не виставлялись відповідачу рахунки на здійснення попередньої оплати в розмірі 50% вартості ремонту, враховуючи приписи п.3.1 договору, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем протягом 5 банківських днів з моменту підписання актів.

Визначення поняття "банківський день" наявне у п.п.6 п. 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами, затвердженого постановою Правління Національного банку України №514 від 03.12.2003, згідного якого це робочий день банку в тому місці, у якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

Тобто, банківський день - це частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ. Дні визначаються для банків робочими за правилами, встановленими відповідною постановою Національного банку України.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного:

- зобов`язання з оплати акту №1 виконаних робіт від 31.12.2021 на суму 59400,00грн мали бути виконані до 11.01.2022 (враховуючі перенесення зі святами 03.01.2022 та 07.01.2022 не робочі банківські дні), а з 12.01.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати акту приймання-передачі від 27.01.2022 на суму 21336,00грн мали бути виконані до 03.02.2022, а з 04.02.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати акту виконаних робіт від 31.01.2022 на суму 136620,00грн мали бути виконані до 07.02.2022, а з 08.02.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати акту виконаних робіт від 31.01.2022 на суму 5727,48грн мали бути виконані до 07.02.2022, а з 08.02.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати акту виконаних робіт від 31.01.2022 на суму 598,92грн мали бути виконані до 07.02.2022, а з 08.02.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати акту приймання-передачі від 16.02.2022 на суму 88680,00грн мали бути виконані до 23.02.2022, а з 24.02.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати акту приймання-передачі від 16.02.2022 на суму 194400,00грн мали бути виконані до 23.02.2022, а з 24.02.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати акту виконаних робіт від 28.02.2022 на суму 6129,39грн мали бути виконані до 07.03.2022, а з 08.03.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати акту виконаних робіт від 10.03.2022 на суму 159600,00грн мали бути виконані до 17.03.2022, а з 18.03.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати акту виконаних робіт від 31.03.2022 на суму 79200,00грн мали бути виконані до 07.04.2022, а з 08.04.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати акту виконаних робіт від 31.03.2022 на суму 3518,83грн мали бути виконані до 07.04.2022, а з 08.04.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати акту виконаних робіт від 30.04.2022 на суму 1200,23грн мали бути виконані до 06.05.2022, а з 07.05.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати акту виконаних робіт від 31.08.2022 на суму 4095,84грн мали бути виконані до 07.09.2022, а з 08.09.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати акту виконаних робіт від 31.08.2022 на суму 420грн мали бути виконані до 07.09.2022, а з 08.09.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена ч.1 ст.193 ГК України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.202 ГК України та ст.599 ЦК України).

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.ст.76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи відсутність доказів погашення боргу в заявленому розмірі 760926,69грн, позовні вимоги в частині стягнення заявленої суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених вимог про стягнення 3% річних у розмірі 46185,56грн суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вбачається з приєднаного до позову розрахунку та письмових пояснень, позивач здійснює нарахування 3% річних за спірними 14 актами враховуючи день підписання актів, що суперечить нормам статі 253 ЦК України.

Враховуючи вище встановлені судом граничні строки оплати та враховуючи визначений позивачем кінцевий строк нарахування 05.03.2024, суд зробивши власний розрахунок 3% річних встановив, що підлягає стягненню 3% річних у розмірі 46098,60грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 86,96грн не підлягають задоволенню.

Розглянувши також заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у розмірі 217805,92грн, суд зазначає наступне.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

При цьому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 по справі №910/13071/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

До позовної заяви приєднаний розрахунок інфляційних втрат за спірними 14 актами, останній застосований у розрахунку індекс інфляції за лютий 2024.

Суд перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок інфляційних, в межах обраних позивачем періодів, встановив, що він відповідає вищевикладеним вимогам, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 217805,92 грн.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 42, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238 ГПК України господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олав» (85102, Донецька область, м.Костянтинівка, площа Перемоги, буд.18, кв.3; код ЄДРПОУ 33257204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ТН» (61174, Харківська область, м.Харків, вул. Домобудівельна, буд.3 кв.68 код ЄДРПОУ 40940726) заборгованість у розмірі 760926,69грн, 3% річних у розмірі 46098,60грн, інфляційні втрати у розмірі 217805,92грн та судовий збір у розмірі 15372,47грн.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 86,96грн відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

У зв`язку з тим, що Харківська територіальна громада перебуває під постійними обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю суддів та працівникам суду, повний текст рішення складено та підписано 07.06.2024.

Суддя Ю.В. Макарова

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення07.06.2024
Оприлюднено12.06.2024
Номер документу119613679
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —905/464/24

Рішення від 07.06.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Макарова Юлія Вадимівна

Ухвала від 28.03.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Макарова Юлія Вадимівна

Ухвала від 26.03.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Макарова Юлія Вадимівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні