Рішення

від 03.06.2024 по справі 916/53/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р. м. Житомир Справа № 916/53/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Валильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (м.Жовті Води Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМБЕК КОМПАНІ" (м.Житомир)

про стягнення 565 965,59грн.

До Господарського суду Одеської області звернулося ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр енергозберігаючих технологій" про стягнення заборгованості за договором від 02.10.2019 №797/60 в розмірі 565 965,59грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору від 02.10.2019 № 797/60 щодо строку виконання робіт внаслідок чого в нього виник обов`язок із повернення передоплати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2024 позовну заяву (позовні матеріали справи № 916/53/24) передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Житомирської області.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (за правилами загального позовного провадження); підготовче засідання призначено на 26.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.03.2024 відкладено підготовче засідання на 23.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №916/53/24 до судового розгляду по суті на 03.06.2024.

Представник позивача в судове засідання 03.06.2024 не з`явилась, в адресованому суду клопотанні від 03.06.2024 просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розглядати справу за відсутністю позивача за наявними матеріалами.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ухвали Господарського суду Житомирської області від 26.02.2024, від 26.03.2024 та від 23.04.2024, які направлялись на юридичну адресу відповідача, повернуті органом поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Судом також враховується, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових актів та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості прибути в судове засідання особисто чи направити свого представника.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2019 між державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр енергозберігаючих технологій", назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМБЕК КОМПАНІ" (виконавець, відповідач) укладено договір №797/60, за умовами якого виконавець зобов`язується виконати роботи зазначені в п.1.2. умов договору, а замовник прийняти і оплатити такі роботи (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що виконавець зобов`язується виконати в порядку та на умовах даного договору роботи з капітального ремонту пучка О-13256678 СКЦ ГМЗ (виготовлення та заміна пучка О-13256678), відповідно до договірної ціни та локального кошторису на виконання робіт.

Відповідно до п.3.1. договору вартість робіт визначається відповідно до договірної ціни та складає 1 131 931,19грн, у тому числі податок на додану вартість 20% -188 655,20грн.

Пунктом 4.2. договору визначено, що замовник здійснює передоплату в розміру 50% від загальної вартості робіт.

Розрахунки замовник здійснює по факту виконання робіт, на протязі 5-ти календарних днів від дати підписання актів здачі-приймання виконаних робіт (п.4.3 договору).

Згідно з п.5.1. договору, термін виконання робіт з виготовлення пучка О-1325678 складає не більше 45 робочих днів з дати отримання 50% передоплати.

Термін виконання робіт з заміни пучка О-1325678 не більше 10 робочих днів з дня передачі обладнання в ремонт (п.5.2. договору).

Відповідно до п.5.3. договору, загальний термін виконання робіт з капітального ремонту пучка О-1325678 повинен не перевищувати термін 55 робочих днів з моменту 50% передоплати.

Пунктом п.5.4 договору визначено, що місце виконання вузлів та елементів пучка О-1325678 виконується на виробничих площах ТОВ "ЦЕзТ" м.Одеса, вул.Дніпропетровська дорога, 103, заміна пучка О-1325678 виконується на виробничих площах СКЦ ГМЗ ДП "СХІДГЗК".

19.03.2020між сторонами укладена додаткова угода №1 до договору №797/60 про подовження терміну дії договору до 31.12.2020 (а.с.15).

28.12.2020між сторонами укладена додаткова угода №2 до договору №797/60 про подовження терміну дії договору до 31.12.2021, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (а.с.16).

На виконання вимог п.4.2. договору позивач здійснив передоплату в розміру 50% від загальної вартості робіт, а саме у розмірі 565 965,59грн, що підтверджується платіжним дорученням від 30.04.2021 № 7587 (а.с.18).

Однак відповідач в порушення п.5.1, п.5.2 умов договору від 02.10.2019 №797/60 роботи не виконав, суму передоплати не повернув.

Оскільки, відповідач не здійснив виконання робіт за договором 02.10.2019 №797/60 та не повернув сплачену позивачем попередню оплату (аванс) в сумі 565 965,59грн, позивач, вважаючи свої права та інтереси порушеними, звернувся до суду за захистом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст.631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору підряду, укладеного в письмовій формі.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно ч.1 ст.839 ЦК України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів ч.1 ст.846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно ст.849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

У справі, що розглядається, сторони передбачили, що договір діє до 31.12.2021, а відтак оскільки позивач не звертався до відповідача в порядку ст.849 ЦК України, позивач втратив право відмовитись від договору.

Водночас позивач звернувся до відповідача з даним позовом у зв`язку з тим, що відповідачем не виконано умов договору.

Матеріали справи не містять доказів виконання ТОВ "КАМБЕК КОМПАНІ" робіт з капітального ремонту пучка О-1325678 СКЦ ГМЗ, які оплачені позивачем у формі попередньої оплати, згідно з платіжним дорученням №7587 від 30.04.2021 на суму 565 965,59грн.

Суд враховує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).

Разом з тим, як було зазначено вище, не зважаючи на припинення строку дії договору, зобов`язання сторін, що виникли між сторонами до закінчення строку дії цього договору, не є припиненими.

У разі, якщо між сторонами у справі існують договірні відносини, договір, на підставі якого виникли між сторонами такі відносини, не розірваний ні в судовому порядку, ні в односторонньому порядку однією із сторін та після закінчення строку його дії залишилися невиконаними зобов`язання сторін, кошти, які позивач просить стягнути як невикористаний аванс, є такими, що набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до ст.1212 ЦК як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини 1 ст. 1212 ЦК України.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17, від 16.09.2022 у справі №913/703/20.

Відповідач отримав відповідний аванс на підставі договору №797/60 від 02.10.2019, при цьому така підстава отримання зазначених коштів не перестала існувати. Відтак положення ст.1212 ЦК до спірних правовідносин не підлягає застосуванню, а відповідна сума невикористаного авансу у розмірі 565965,59грн підлягає поверненню в силу положень ЦК, що регулюють відносини підряду.

З огляду на викладене суд виснує, що означені кошти у розмірі 565 965,59грн за своєю правовою природою є невикористаним авансом за договором.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17).

У постановах Велика Палата Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19), від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) та від 08.06.2021 у справі № 662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21) дійшла висновку, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Отже, саме суд має обов`язок здійснити юридичну кваліфікацію відносин сторін, виходячи зі встановлених під час розгляду справи фактів, і визначити, який припис треба застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є спірні відносини, не є зміною підстави позову (обставин, якими обґрунтований позов) та обраного позивачем способу захисту (предмета позову).

Як зазначалось вище, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню ст.1212 ЦК, а повернення невикористаного авансу має відбуватись відповідно до вимог закону.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (зазначене кореспондує ст.193 ГК).

Судом встановлено, що договір, який укладено між сторонами, не містить умов щодо повернення сум невикористаного авансу та не передбачає можливість повернення виконавцем замовнику невикористаного авансу у разі невиконання/неналежного виконання підрядником обумовлених договором робіт.

Водночас із матеріалів справи вбачається порушення прав позивача невиконанням відповідачем зобов`язань за договором. Так, позивачем оплачено відповідачу у формі попередньої оплати роботи, які останнім не були виконані.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.622 ЦК України у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (ст.612 цього Кодексу), боржник звільняється від обов`язку виконати зобов`язання в натурі.

Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

З огляду на викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки роботи які оплачені позивачем не виконані в межах встановленого договором строку, а виконання таких робіт відповідачем втратило інтерес для позивача внаслідок прострочення з боку відповідача, - відтак позивач правомірно звернувся до суду із даним позовом в частині стягнення 565 965,59грн невикористаного авансу.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів виконання робіт, обумовлених умовами договору, або повернення позивачу суми здійсненого авансового платежу.

З огляду на встановлені судом обставини, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо стягнення 565 965,59грн невикористаного авансу.

Згідно з приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМБЕК КОМПАНІ" (вул.Київська, буд.79, м.Житомир, Житомирська обл., 10001, код ЄДРПОУ 33762208)

на користь Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (вул.Горького, 2, м.Жовті Води, Дніпропетровська область, 52200, код ЄДРПОУ 14309787)

- 565 965,59грн авансу;

- 8489,48грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 1 у справу; 2- позивачу через "Електронний суд"; 3- відповідачу код ЄДРПОУ 33762208 (рек. з повід).