Рішення

від 29.05.2024 по справі 683/3951/23

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/3951/23

2/683/184/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Лугового О.М.,

з участю секретаря судового засідання Градомської Д.Р.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Старокостянтинові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервіс К.» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

встановив:

27 листопада 2023 року адвокат Лозінський М.В. в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агро-Сервіс К.» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування заявленого позову посилаються на те, що 19 травня 2020 року між ТОВ «Агро-Сервіс К.» та ОСОБА_3 було укладено два договори про оренду земельних ділянок з кадастровим номером 682423600:02:010:0045 та з кадастровим номером 6824283600:02:010:0034, які розташовані на території Ілляшівської сільської ради Старокостянтинівського р-н., Хмельницької обл., цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Позивач в позовній заяві зазначає, що при підписанні та укладенні обох договорів оренди сторонами було погоджено, що орендна плата буде вноситись у грошовій формі шляхом безготівкового переказу на банківських рахунок Орендодавця. У зв`язку з цим, ТОВ «Агро-Сервіс К.» від ОСОБА_3 було надано відповідну заяву з реквізитами банківського рахунку для перерахування орендної плати. Однак, з дня укладення договорів оренди на рахунок ОСОБА_3 , за наданими нею реквізитами ТОВ «Агро-Сервіс К.» лише одного разу сплатило 11.05.2021 року орендну плату за користування двома орендованими земельними ділянками в розмірі 7583 грн. 10 коп., тобто фактично внесена орендна плата тільки за 2020 рік користування землями (перший рік користування). Відповідно за другий рік та третій рік (2021 рік та 2022 рік) ОСОБА_3 від ТОВ «Агро-Сервіс К.» не отримувала орендної плати за користування земельними ділянками, з чого вбачається, що ТОВ «Агро-Сервіс К.» свої зобов`язання не виконує належним чином, тому ОСОБА_3 змушена звернутись до суду із даним позовом за для захисту своїх законних прав та інтересів.

01 грудня 2023 року ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області відкрито загальне позовне провадження у справі.

31 січня 2024 року ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області було прийнято до розгляду заяву адвоката Лозінського М.В. в інтересах ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Агро-Сервіс К.» про розірвання договору оренди земельної ділянки. В подальшому справу було вирішено розглядати з урахуванням збільшених позовних вимог.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не подавала, а тому суд вирішив розгляд справи проводити за її відсутності.

Представник позивача адвокат Лозінський М.В. в судовому засіданні позовні вимоги з урахування збільшених позовних вимог підтримав та просив задовольнити. Крім того зазначив, що жодних ухилень зі сторони ОСОБА_3 щодо утримання орендної плати не було, не зверталась особисто до ТОВ «Агро-Сервіс К.» за одержанням орендної плати оскільки усі реквізити банківської картки по сплаті орендної плати надала при укладенні договору.

Представник відповідача - адвокат Шлапак В.С. в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що ОСОБА_3 не зверталась особисто за одержанням орендної плати про що зазначено в договорах оренди. Орендар не несе відповідальності за порушення строків внесення орендної плати, якщо Орендодавець не звертався до орендаря за отриманням орендної плати або звернувся із запізненням. У випадку ухилення орендодавця від отримання орендної плати орендар має право, але не зобов`язаний, виконати свій обов`язок шляхом внесення орендної плати у депозит нотарiyca, нотаріальної контори. Крім цього, відповідно до п.4.10, вище вказаних договорів оренди земельних ділянок Орендар не несе відповідальність за порушення строків виплати орендної плати у випадку, якщо таке порушення сталося з вини орендодавця, зокрема, якщо орендодавець не звернувся до Орендаря у визначений термін для отримання орендної плати, не повідомив про зміну своїх реквізитів для сплати орендної плати в безготівковій формі або фактичну адресу проживання для поштового переказу. ТОВ «Агро-сервіс К.» орендну плату за 2021 рік за користування земельними ділянками, про які йдеться у позовній заяві сплатив у повному обсязі, перерахувавши її 11.05.2021 року безготівковим шляхом у розмірі 7583 грн. 10 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача за період з 01.04.2021 року по 12.05.2021 року (графа 15, номер банківського рахунку позивача НОМЕР_1 ). Банківські реквізити були надані позивачем відповідачу при укладені відповідних договорів оренди земельних ділянок. Отримання вказаної орендної плати, як надання банківських реквізитів відповідачу в момент укладання договорів оренди земельних ділянок позивач підтверджує у позовній заяві. Що стосується орендної плати за 2022 рік у розмірі 7868 грн. 14 коп. за користування земельними ділянками, про які йдеться у позовній заяві, зазначив, що ТОВ «Агро-сервіс К.» нарахував та 30.12.2022 року о 14 год. 24 хв., згідно платіжної інструкції №487 перерахував на такий же банківських рахунок позивача, як і у 2021 році, а саме за номером НОМЕР_1 . Однак, 30.12.2022 року о 15 год. 36 хв. вказаний платіж у розмірі 7868 грн. 14 коп. за платіжною інструкцією №487 повернувся на підставі «не коректі реквізити». Позивач всупереч умовам укладених договорів оренди земельних ділянок, про які йдеться мова у позовній заяві, з відповідною заявою про виплату орендної плати за 2021-2023 роки, та у встановлені строки (щороку до 31 грудня) до відповідача не звертався, про зміну банківських реквізитів не повідомляв. Таким чином, через недобросовісну поведінку позивача орендна плата на її банківських рахунок не надійшла. Вина відповідача у несплаті орендної плати за користування вказаними вище земельними ділянками відсутня. Відповідач здійснював перерахунок орендної плати за тими банківськими реквізитами, що були в наявності, але відповідний платіж повернувся з причини, що не залежить від Відповідача. Більше того, позивач ухиляється від будь-якого спілкування, не відповідає на телефонні дзвінки або просто перериває дзвінок, як тільки чує, що їй телефонують представники Відповідача. Жодних претензій (ані усних, ані письмових) Позивачем на адресу ТОВ «Агро-сервіс К.» не надходило. Відповідно і письмові вимоги чи то листи про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок на адресу ТОВ «Агро-сервіс К.» також не надходили. Таку поведінка ОСОБА_3 може свідчити про її ухилення від отримання орендної плати та про умисне створення різних підстав для цього, бажаючи розірвати договори оренди земельних ділянок. Тобто ОСОБА_3 створює «штучне» підґрунтя для підстав розірвати такі договори. Тож такі дії є недобросовісними зі її сторони.

Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (частина 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі»).

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Зазначений висновокщодо застосуваннянорм праванаведено упостановіВерховного Суду від 10 березня 2021 року у справі №199/1917/19 (провадження № 61-16444св20)

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 3 та ст. 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом (ст. 14 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно зістаттею 21Закону України«Про орендуземлі»,орендна платаза землю-це платіж,який орендарвносить орендодавцевіза користуванняземельною ділянкоюзгідно здоговором орендиземлі. Розмір,умови істроки внесенняорендної платиза землювстановлюються зазгодою сторіну договоріоренди (крімстроків внесенняорендної платиза земельніділянки державноїта комунальноївласності,які встановлюютьсявідповідно доПодаткового кодексуУкраїни). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно довимог статті288ПК Українипідставою длянарахування орендноїплати заземельну ділянкує договіроренди такоїземельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

За приписами ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

З усіх наведених вище положень ПК України та Закону України «Про оренду землі» вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (ст.25 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

За змістом статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельних ділянок, з кадастровим номером 682423600:02:010:0045, площею 2 га, на підставі договору купівлі-продажу №35 виданого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Лаврентьєвим Ю.В. від 14.01.2020 року, та з кадастровим номером 6824283600:02:010:0034, площею 2 га, на підставі договору купівлі-продажу №1843 виданого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Лаврентьєвим Ю.В. від 25.09.2019 року.

19 травня 2020 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Агро-Сервіс К.» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6824283600:02:010:0045, загальною площею 2 га, розташованої на території Ілляшівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на строк 10 років, який був зареєстрований приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гребенніковою О.І., про що було внесено відповідний номер запису про інше речове право: 41131218.

19 травня 2020 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Агро-Сервіс К.» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6824283600:02:010:0034, загальною площею 2 га, розташованої на території Ілляшівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на строк 10 років, який був зареєстрований приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гребенніковою О.І., про що було внесено відповідний номер запису про інше речове право: 41130985.

Згідно розділу 1 та 2 договору оренди земельної ділянки від 19.05.2020 року з кадастровим номером 6824283600:02:010:0045 визначено, що нормативно грошова оцінка даної ділянки становить 52348 грн. 31 коп., за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі (в розрахунку на одну земельну частку) у розмірі 8 % від грошової оцінки земельної частки, яка передається орендодавцем в користування орендарю, що в грошовому вигляду складає 4 187 грн. 90 коп.

Пунктом 4.2 договору оренди визначено, що орендна плата у грошовій формі може виплачуватися за вибором орендаря та за умови попереднього повідомлення орендодавця: через касу орендаря готівкою; шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок, який відкритий на ім`я орендодавця або його законного представника, за реквізитами, зазначеними у відповідній заяві орендодавця; поштовим переказом; у інший спосіб, який погоджений сторонами та незаборонений законодавством.

Відповідно до п.4.8 Договору оренди земельної ділянки, сторони погодили, що орендодавець повинен особисто звернутися до орендаря за одержанням орендної плати до 31 грудня року в якому здійснюється виплата орендованої плати, орендар не несе відповідальності за порушення строків внесення орендної плати, якщо орендодавець не звернувся до орендаря за отриманням орендної плати або звернувся із запізненням. У випадку ухилення орендодавця від отримання орендної плати орендар має право, але не зобов`язаний, виконати свій обов`язок шляхом внесення орендної плати у депозит нотаріуса, нотаріальної контори.

Тобто за вищевказаними договорами оренди сторони встановили окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позивача (орендодавця) звернутись до відповідача (орендаря) із заявою про одержання орендної плати. Тобто, умовами договору землі визначено порядок та умови виплати орендної плати, орендодавцю, відповідно до яких виплата відбувається лише після особистого звернення позивача до відповідача за одержання орендної плати.

Пунктом 4.10 договору оренди земельної ділянки визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми та за кожний день прострочення, орендар не несе відповідальність за порушення строків виплати орендної плати у випадку, якщо таке порушення сталося з вини орендодавця, зокрема, якщо орендодавець не звернувся до Орендаря у визначений термін для отримання орендної плати, не повідомив про зміну своїх реквізитів для сплати орендної плати в безготівковій формі або фактичну адресу проживання для поштового переказу.

Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну платі у терміни визначені цим договором (п.9.4 договору).

Аналогічні умови договору викладені і в договорі оренди земельної ділянки від 19.05.2020 року з кадастровим номером 6824283600:02:010:0034, проте різниться нормативно грошова оцінка даної ділянки, яка становить 65 420 грн. 24 коп., за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі (в розрахунку на одну земельну частку) у розмірі 8 % від грошової оцінки земельної частки, яка передається орендодавцем в користування орендарю, що в грошовому вигляду складає 5 233 грн. 61 коп.

Як на підставу задоволення своїх вимог представник позивача посилається на те, що відповідач з 2021 року не виконує своїх обов`язків щодо сплати орендної плати, що свідчить про систематичність її невиплати та є підставою для дострокового розірвання договорів оренди, що передбачено п.12.5 договору оренди.

Під час розгляду справи встановлено, що сторони при підписанні договорів оренди земельних ділянок погодили, що орендна плата буде вноситися у грошовій формі шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок орендодавця, у зв`язку з чим, ОСОБА_3 було надано товариству відповідну заяву з реквізитами банківського рахунку для перерахування орендної плати. Даний факт не оспорюєься під час розгляду справи представниками сторін та підтверджується поданим до суду представником відповідача відзивом на позовну заяву від 01.02.2024 року.

Відповідно до відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 05.02.2024 року ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), встановлено, що згідно графи «17» в травня 2021 року ТОВ «Агро-Сервіс К.» здійснило нарахування та виплату доходу від надання земельної ділянки в оренду в сумі 9421 грн. 48 коп.

З наявної в матеріалах справи платіжної інструкції №487 від 30.12.2022 року о 14 год. 24 хв., вбачається, що ТОВ «Агро-Сервіс К.» здійснило нарахування та виплату орендної плати за земельні ділянки за 2022 рік, згідно договорів від 16.05.2020 року та від 19.05.2020 року, у розмірі 7868 грн. 14 коп., рахунок отримувача UA803229040000000002620549987, код отримувача 2420118784. Однак, згідно платіжної інструкції №487 від 30.12.2022 року о 15 год. 36 хв., кошти в сумі 7868 грн. 14 коп., були поверненні на рахунок ТОВ «Агро-Сервіс К.», із призначенням платежу: не коректні реквізити, повернено док.№487 від 30.12.2022 року, орендна плата за земельні ділянки за 2022 рік, згідно договорів від 16.05.2020 року та від 19.05.2020 року.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20) зазначено, що «з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок, що «доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Очевидно, що дії позивача, який уклав у 2020 році договори оренди земельних ділянок, будь-яких звернень, претензій, вимог щодо неотримання орендної плати до ТОВ «Агро-Сервіс К.» не пред`являв, а згодом пред`явив позов про систематичну не оплату орендної плати є недобросовісними.

Дослідивши докази, які подані сторонами на обґрунтування своєї позиції, судом не встановлено фактів порушення відповідачем умов договору оренди землі. В матеріалах справи відсутні докази, що несплата орендної плати, була пов`язана у зв`язку з відмовою відповідача її сплачувати або ухиляння останнього від її виплати представником позивача не надано, що є його процесуальним обов`язком.

Невиконання ТОВ «Агро-Сервіс К.» умов договорів від 19.05.2020 року, укладених між позивачем та відповідачем щодо сплати орендної плати не є умисним та виникло через те, що позивач, не повідомив орендаря - ТОВ «Агро-Сервіс К.» про виплату орендної плати на реквізити банківського рахунку, що свідчить про відсутність винної поведінки відповідача у невиплаті орендної плати за спірними договорами. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач повідомляв відповідача про виплату на орендної плати на банківський рахунок суду не надано.

Тобто, ОСОБА_3 не вчинила усіх необхідних дій, визначених п.4.8 та п.4.10 Договорів, для отримання орендної плати за договорами оренди земель від 19.05.2020 року.

Постановою Верховного Суду від 09.03.2023 року у справі №695/2077/21 за аналогічних обставин вказав, що поведінка сторін договору, передусім орендодавця, підтверджує, що він розумів умову про орендну плату за землю як разовий платіж, розмір такої плати орендодавець визначав відповідно до кварталу, у якому звертався із заявою про виплату до орендаря. Наведене дає підстави для висновку, що дії сторін договору підтверджують, що вони однаково розуміли умови договору на стадії його укладення та виконання протягом тривалого періоду часу, а саме протягом 2018-2020 років. У зазначений період орендодавець не пред`являв орендарю жодних претензій щодо неповної сплати орендної плати за землю, не звертався із додатковими заявами про сплату орендної плати, окрім тих, які подавав один раз кожен рік, які задоволені орендарем, що сторони не заперечують. Отже, поведінка сторін під час виконання умов договору про орендну плату доводить, що сторони однаково розуміли умови про орендну плату, яка мала виплачуватися одноразовим платежем один раз на рік, розмір плати визначався залежно від кварталу календарного року, у якому орендар здійснював такий платіж.

Суд враховує висновки Верховного Суду по вказаній вище справі, оскільки обставини справи, доводи позивача та відповідача є подібними із даною справою.

Таким чином судом не встановлено порушення відповідачем умов договору оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто вказані норми законодавства та умови договору застосовуються у випадку не виконання чи неналежного виконання орендарем своїх зобов`язань з виплати орендної плати в строки, визначені договором.

Оскільки судом не встановлено, а позивачем у встановленому законом порядку не доведено порушення відповідачем виплати орендної плати в строки, визначені договорами оренди землі, то і підстави для застосування вказаного п. 13 договорів оренди землі та норм ч.2 ст. 625 ЦК України також відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що в силу положень ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ч.2 ст.651 ЦК України, відсутні підстави для розірвання договорів оренди земель від 19 травня 2020 року, у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати.

Викладене свідчить про те, що неотримання ОСОБА_3 орендної плати за 2021-2023 роки за договорами від 19.05.2020 року, укладеними між нею та ТОВ «Агро-Сервіс К.» мало місце внаслідок її недобросовісної поведінки, яка полягала в ухиленні від вчинення дій спрямованих на отримання орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Агро-СервісК.»про розірваннядоговору орендиземельної ділянки- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 2-м МВ в м.Вінниці КДМС України у Вінницькій області від 02.11.2016 року.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервіс К.», місце знаходження: 23213, вул.Центральна, 1-А, с.Мізяківські Хутори, Вінницького р-н., Вінницької обл., код ЄДРПОУ 39995630.

Повний текст рішення суду складено 07 червня 2024 року.

Суддя: