Рішення

від 10.06.2024 по справі 686/16472/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/16472/24

Провадження № 2-а/686/168/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої судді Мазурок О.В.

при секретарі Колісник Л.В.

за участі представника позивача Мельничук О.Я.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області до громадянина ОСОБА_2 про затримання для забезпечення видворення за межі території України та примусове видворення за межі України, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина Грузії ОСОБА_1 про затримання для забезпечення видворення за межі території України та примусове видворення за межі України. Просить суд затримати для ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування свого позову представник позивача вказав, що 10.06.2024 було виявлено та доставлено до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на території України з порушенням міграційного законодавства. Документи, які б давали право на виїзд, а також документи, які б підтверджували законність перебування його на території України у нього відсутні.

Управлінням здійснювались заходи щодо встановлення особи та наявності чи відсутності підстав для перебування на території України відповідача, з метою вжиття заходів, відповідно до компетенції.

Так, було встановлено, що відносно відповідача 12.06.2019 ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та зобов`язало його покинути територію України в строк до 25.06.2019. Крім того, відповідачу даним рішенням було заборонено в`їзд на територію України строком на три роки, до 12.06.2022. Зазначене рішення відповідачем не виконано.

За результатами перевірки відділом з питань паспортизації, реєстрації та еміграції, проведеної за наявними обліками територіальних органів ДМС встановлено, що відповідач громадянства України не набував, паспортом громадянина України та колишнього УРСР не документувався. Крім того, відповідач посвідкою на постійне проживання та тимчасове проживання не документований із заявами про визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту не звертався.

Відповідач не має офіційного місця проживання на території України та офіційно не працевлаштований, а також відсутній документ який би посвідчував його особу та давав право на виїзд за межі території України.

Відомості про перетин кордону та паспортний документ відповідача - відсутні. Зі слів відповідача востаннє він в`їхав на територію України у 2015 році. З того часу територію України не покидав.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено виключні підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

У відповідача немає жодних законних підстав для перебування на території України.

10.06.2024 УДМС у Хмельницькій області щодо відповідача було складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Свою вину відповідач визнав, з зазначеними документами ознайомився та підписав, від послуг адвоката та перекладача відмовився, українську мову розуміє.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України). У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до частини 8 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).

Враховуючи те, що у відповідача відсутній оригінал діючого документа, що посвідчує особу та дає право на виїзд з України, тому рішення про примусове повернення щодо нього не може бути прийнято відповідно до частини 8 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Враховуючи що відносно відповідача у 2019 році винесено рішення про примусове повернення яке він на даний час не виконав, в Управління є всі достатні підстави вважати що він буде ухилятися від виконання рішення Управління від 10.06.2024.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав, судом об`єктивно встановлено, що відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Києві та Київській області було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та зобов`язало його покинути територію України в строк до 25.06.2019. Даним рішенням відповідачу було заборонено в`їзд на територію України строком на три роки, до 12.06.2022. Зазначене рішення відповідачем не виконано.

10.06.2024 було виявлено та доставлено до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Управлінням здійснювались заходи щодо встановлення особи та наявності чи відсутності підстав для перебування на території України відповідача, з метою вжиття заходів, відповідно до компетенції.

За результатами перевірки відділом з питань паспортизації, реєстрації та еміграції, проведеної за наявними обліками територіальних органів ДМС встановлено, що відповідач громадянства України не набував, паспортом громадянина України та колишнього УРСР не документувався.

10.06.2024 УДМС у Хмельницькій області щодо відповідача прийнято постанову про накладення штрафу на ОСОБА_3 за вчинення ним правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 203 КУпАП.

Відповідно до повідомлення відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства від 10.06.2024 року, громадянин Грузії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою щодо отримання дозволу на імміграцію в Укпраїні, документування посвідкою на постійне проживання в Україні, продовження строку перебування на території України не звертався.

Доказів тому, що відповідач має офіційного місця проживання на території України та офіційно працевлаштований до суду не надано. Також відсутній документ який би посвідчував його особу та давав право на виїзд за межі території України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI - іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону № 3773-VI - іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;

2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;

4) зобов`язання внести заставу.

Згідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства,забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства,такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Частиною 13 ст. 289 КАС України визначено, що умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Отже, ч. 1 ст. 289 КАС України визначено, що затримання іноземця або особи без громадянства можливе (за певних обставин), якщо стосовно іноземця або особи без громадянства прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію.

Згідно цієї норми судом може бути застосовано до іноземця або особи без громадянства заходи, зокрема, затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

На підставі встановлених обставин, та враховуючи, що ОСОБА_4 не має офіційного місця проживання на території України та офіційно не працевлаштований, у нього відсутній документ який би давав право на виїзд за межі території України, того, що останній посвідкою на постійне проживання та тимчасове проживання на даний час не документований із заявами про визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту не звертався, суд вважає, що є підстави для затримання строком на шість місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Керуючись ст.ст. 2,5, 7-9,72-79,90,241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Затримати для ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення підлягає негайному виконанню.

На рішення суду через суд першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 10.06.2024 року.

Суддя: