Ухвала

від 10.06.2024 по справі 909/489/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/489/24

УХВАЛА

10.06.2024 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,

розглянувши у справі за позовом: ТОВ "Першої Металопереробної Компанії", м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б, офіс 408, 03150

до відповідача: ТОВ "Стриганецький кар`єр", Тисменицький р-н, с. Стриганці, вул. Шевченка, буд. 30, 77432,

про стягнення заборгованості у розмірі 661 832,46 грн, 78 852,61 грн - пені та судових витрат, заяву ТОВ "Першої Металопереробної Компанії" про забезпечення позову,

встановив, що ТОВ "Перша Металопереробна Компанія" звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Стриганецький кар`єр" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з навантаження та вивантаження вантажу № 27/09-11 від 27.09.2023 у розмірі 661 832,46 грн, 78 852,61 грн - пені та судових витрат.

За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 19.06.2024.

06.06.2024, представник ТОВ "Перша Металопереробна Компанія" направив суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Стриганецький кар`єр" й перебувають на відповідних рахунках у банківських установах, в межах ціни позову у розмірі 740 685,07 грн. В обґрунтування зазначеної заяви вказав на вимоги ст.136-137 ГПК України, якими обумовлено право суду, за заявою учасника справи вжити заходів забезпечення позову та на те, що у діях ТОВ "Стриганецький кар`єр" вбачається усталена протиправна поведінка, а саме, умисна тривала несплата заборгованості за відповідними договорами у тому числі і на користь позивача у даній справі і, як наслідок, це дає обґрунтовані підстави вважати, що останній буде створювати також і перешкоди у виконанні судового рішення, або ухилятися від його виконання, у т.ч. шляхом приховування грошових коштів, що підлягають сплаті на користь позивача за судовим рішенням. Зазначив, що у провадженні судів перебувало та перебуває велика кількість судових проваджень, в яких ТОВ "Стриганецький кар`єр" виступає відповідачем.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що в її задоволені слід відмовити.

При цьому суд врахував наступне.

Предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 661 832,46 грн та 78 852,61 грн - пені нарахованої за прострочення оплати послуг.

Підставою позову є невиконання умов договору укладеного між сторонами у справі в частині оплати наданих послуг.

Забезпечити позов, згідно поданої позивачем заяви, слід шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, в межах ціни позову.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову є пов`язаність відповідних дій відповідача та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами, з метою захисту яких такий позов подано.

Поряд з цим, за приписами ч. 3 ст. 13, ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19).

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення зазначеної заяви (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2023 у справі №908/2317/22).

Позивач обґрунтував заяву про забезпечення позову виключно припущеннями і зазначив, що відповідач у справі буде створювати перешкоди у виконанні судового рішення, або ухилятися від його виконання шляхом приховування грошових коштів, що підлягають сплаті на користь позивача за судовим рішенням. Водночас, у відповідності до ст. 74 ГПК України, не подав жодних доказів на підтвердження вказаного.

Також, позивач стверджує, що відповідач свідомо не виконує наявні у нього зобов`язання по виконанню грошових зобов`язань, у тому числі не лише перед ним, а й перед іншими кредиторами, що вбачається із проваджень у господарських справах № 909/124/24, 909/548/23, 909/76/23, 909/420/23, 909/330/22, в яких останній виступає відповідачем.

Відтак, наявність відкритих проваджень не є підтвердженням неможливості відповідача виконати свої зобов`язання, а, відповідно, жодним чином не свідчить про наявність обставин, за яких позов слід забезпечити шляхом накладення арешту на кошти, що належать відповідачу.

В той же час, накладення арешту на рахунки ТОВ Стриганецький кар`єр в банківських установах на період вирішення спору може призвести до блокування поточної господарської діяльності, призвести до незворотних руйнувань та завдати збитків на значно більшу вартість, однак у майбутньому не убезпечить від виконання чинних судових рішень.

Слід зазначити, що сам по собі факт порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем у розумінні приписів ГПК України, не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності заборгованості, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Водночас заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Згідно із ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене та те, що заявник не довів суду того, що не задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ Стриганецький кар`єр, унеможливить або утруднить виконання рішення суду, у випадку задоволення позову, про стягнення заборгованості за договором, керуючись ст.ст.136 - 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви представника ТОВ "Перша Металопереробна Компанія" про забезпечення позову у формі накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Стриганецький кар`єр" й перебувають на відповідних рахунках у банківських установах, в межах ціни позову у розмірі 740 685,07 грн - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду України протягом десяти днів з дня її підписання.

СуддяІ. М. Скапровська