Рішення

від 03.06.2024 по справі 910/18540/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2024Справа № 910/18540/23Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044 ідентифікаційний код 04633423)

до 1) Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" (вулиця Скляренка Семена, буд. 17-Б, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 24367001)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" (вулиця Князів Острозьких, буд. 44/1, м. Київ, 03169, ідентифікаційний код 39549278)

про стягнення 43 045 923,95 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Павлов Р.В.

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" про солідарне стягнення пайового внеску у розмірі 43 045 923,95 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.12.2023 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

13.12.2023 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

15.12.2023 від адвоката Новікова М.С. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення про надання адвокату доступу до справи № 910/18540/23 за допомогою Електронного кабінету користувача ЄСІТС на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/18540/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 15.01.2024.

11.01.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшло клопотання про продовження процесуального строку щодо подання відзиву на позовну заяву та про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з тим, що питання, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Також 12.01.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення щодо клопотання про продовження строку на подання відзиву та відкладення підготовчого засідання.

Представник позивача у засіданні суду 15.01.2024 заперечив щодо задоволення даного клопотання відповідача-2.

Розглянувши клопотання представника відповідача-2, суд на місці ухвалив відхилити дане клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачі участь своїх представників у засідання суду 15.01.2024 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 судом на підставі ч. 5 ст.183 ГПК України відкладено підготовче зсідання на 12.02.2024.

23.01.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на майно Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" в межах ціни позову та судового збору за подання позовної заяви по цій справі, зокрема, на будинок 24 по вулиці Максимовича Михайла (Голосіївський р-н) (вулиця Максимовича Михайла (Голос., Солом. р-ни); вулиця Трутенка Онуфрія);

- накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" в межах ціни позову та судового збору за подання позовної заяви по цій справі, зокрема, на нежитлові приміщення №: 26, 28, 29, 33, 35, 38, за адресою м. Київ по вулиці Максимовича Михайла (Голосіївський р-н) (вулиця Максимовича Михайла (Голос., Солом. р-ни); вулиця Трутенка Онуфрія) будинок 24 та нежитлове приміщення № 580-Б за адресою м. Київ по вулиці Максимовича Михайла (Голосіївський р-н) (вулиця Максимовича Михайла (Голос., Солом. р-ни); вулиця Трутенка Онуфрія) будинок 26-Г;

- накладення арешту на кошти Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ", які обліковуються на рахунках у банківських або в інших фінансових установах, в межах ціни позову та судового збору за подання позовної заяви по цій справі;

- накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП", які обліковуються на рахунках у банківських або в інших фінансових установах, в межах ціни позову та судового збору за подання позовної заяви по цій справі.

Розглянувши вказану заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

24.01.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення щодо клопотання призначення економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у задоволенні заяви Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову відмовлено.

02.02.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" надійшов відзив на позовну заяву.

05.02.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву, поданого ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП".

08.02.2024 через систему "Електронний суд" від Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" надійшов відзив на позовну заяву.

Також 08.02.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, поданого ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП".

У зв`язку з перебуванням судді Андреїшиної І.О. на лікарняному, підготовче засідання 12.02.2024 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2024 призначено підготовче засідання на 26.02.2024.

У засіданні суду 26.02.2024 представник позивача підтримав клопотання про витребування у відповідачів додаткових доказів у справі, просив його задовольнити.

Представник відповідача 2 заперечив щодо задоволення даного клопотання.

Враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів звернення із запитами до Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" з метою отримання зазначених доказів самостійно, судом протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача 2 підтримав клопотання про призначення судової експертизи, просив його задовольнити.

Представник позивача заперечив щодо задоволення даного клопотання.

Розглянувши у судовому засіданні подане позивачем клопотання про призначення судової економічної експертизи, суд вважає на необхідне зазначити наступне.

З огляду на те, що в процесі підготовчих засідань у суду не виникало питань, які потребують спеціальних знань і в матеріалах справи відсутні докази, які є взаємно суперечливими, господарський суд в змозі самостійно надати оцінку всім доказам, які містяться в матеріалах справи та мають суттєве значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення у справі судової економічної експертизи.

Представник позивача заперечив щодо долучення відзивів на позовну заяву до матеріалів справи, просив залишити їх без розгляду.

Суд протокольною ухвалою залишив відзиви на позовну заяву відповідачів без розгляду, у зв`язку з пропущенням строку на їх подачу.

Крім того, представник відповідача 2 у засіданні суду повідомив, що 26.02.2024 представником відповідача-1 через підсистему "Електронний суду" подано клопотання про відкладення розгляду справи та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості представити суду додаткові пояснення у справі.

Представник позивача заперечень щодо задоволення даного клопотання про відкладення розгляду справи не навів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що дане клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи відсутнє в матеріалах справи та відповідно до бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" не зареєстровано станом на час проведення судового засідання.

Розглянувши у судовому засіданні 26.02.2024 клопотання представника відповідача-2 про відкладення розгляду справи, судом визнано його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач -1 участь свого представника у засідання суду 26.02.2024 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 призначено підготовче засідання на 18.03.2024.

01.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.

05.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшли письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.

15.03.2024 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшло клопотання, в якому останній просить зобов`язати позивача провести звірку взаєморозрахунків.

У засіданні суду 18.03.2024 представник відповідача-2 підтримав клопотання про зобов`язання позивача провести звірку взаєморозрахунків, просив його задовольнити.

Представник позивача заперечив щодо задоволення даного клопотання, пояснив, що від відповідачів не було звернень з приводу проведення звірки взаєморозрахунків.

Розглянувши дане клопотання, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про зобов`язання позивача провести звірку взаєморозрахунків.

Також 15.03.2024 від позивача надійшло клопотання про витребування у відповідачів додаткових доказів у справі.

Представник позивача у засіданні суду підтримав подане ним клопотання про витребування доказів, просив його задовольнити.

Представник відповідача 2 повідомив, що документи, які просить витребувати позивач, у Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" відсутні.

Розглянувши дане клопотання, суд задовольнив дане клопотання Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про витребування доказів.

Відповідач-1 участь свого представника у засідання суду 18.03.2024 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 відкладено підготовче засідання на 08.04.2024.

25.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли додаткові письмові пояснення, в яких повідомляє про відсутність можливості подати доказ, який витребувано ухвалою суду від 18.03.2024.

У засіданні суду 08.04.2024 представник відповідача 2 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, оскільки останнього залучено до участі у справі лише, 05.04.2024, пояснив, що в подальшому може виникнути необхідність подачі зустрічного позову, також повідомив, що 05.04.2024, ним особисто, через підсистему "Електронний суд" було подану заяву про вступ у справу як представника.

Проте, як встановлено судом дана заява відсутня в матеріалах справи та не зареєстрована в базі даних "Діловодство спеціалізованого суду", станом на час проведення даного судового засідання.

Представник позивача заперечив щодо задоволення даного клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання представника відповідача 2 про відкладення розгляду справи, суд задовольняє дане клопотання з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом.

Також 05.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшло клопотання про надання додаткового строку для подачі витребуваних судом документів.

Представник позивача заперечив щодо клопотання відповідача 1 про надання додаткового строку для подачі витребуваних судом документів.

Розглянувши клопотання відповідача 1 про надання додаткового строку для подачі витребуваних судом документів, суд задовольняє дане клопотання з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

Відповідач 1 участь свого представника у засідання суду 08.04.2024 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 відкладено підготовче засідання на 15.04.2024.

У засіданні суду 15.04.2024 представник відповідача 2 подав клопотання про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА АНГЛІЯ БІЛДІНГ" (код ЄДРПОУ 40167895), документів, які стосуються Будівництва багатофункціонального житлово-торговельного комплексу на вул. Михайла Максимовича, 24 у Голосіївському районі м. Києва (V черга будівництва), зокрема, загального журналу; наказу про призначення відповідального за ведення журналу; - акту прийому-передачі будівельного майданчика на виконання будівельних робіт; журналу авторського нагляду.

Представник позивача заперечив щодо задоволення даного клопотання.

Розглянувши дане клопотання про витребування доказів, суд протокольною ухвалою відмовив у його задоволенні у зв`язку з відсутністю підстав.

Також представник позивача просив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача 2 заперечив щодо закриття підготовчого провадження.

У підготовчому засіданні 15.04.2024 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Відповідач -1 участь свого представника у засідання суду 15.04.2024 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2024.

19.04.2024 позивачем подані письмові пояснення.

13.05.2024 відповідачем-1 подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою його представника.

13.05.2024 відповідачем-2 подано клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначає, що його представник буде приймати участь у слідчих діях в іншому місті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 відкладено судове засідання на 03.06.2024.

03.06.2024 відповідачем-2 подано клопотання про відкладення розгляду справи, в якому останній зазначає, що не має змоги забезпечити участь в судовому засіданні уповноваженого представника ТОВ «Роял Хауз груп» у зв`язку із участю його представника під час незаконного утримання в ТЦКСП в результаті звернення з метою поновлення даних військовозобов`язаного.

03.06.2024 відповідачем-1 подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою його представника.

Представник позивача у судовому засіданні 03.06.2024 підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідачі участь свого представника у засідання суду 03.06.2024 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

03.06.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 4 рішення Київської міської ради від 28.08.2008 № 176/176 «Про внесення змін до проекту відведення земельної ділянки Українсько-турецькому товариству з обмеженою відповідальністю «УЗАЙ» для проектування, будівництва та експлуатації багатофункціонального житлово-торговельно-розважального комплексу на вул. Онуфрія Трутенка, 24 у Голосіївському районі м. Києва передано Українсько-турецькому товариству з обмеженою відповідальністю «УЗАЙ» (далі - відповідач 1), за умови виконання пункту 5 цього рішення, в довгострокову оренду на 49 років земельну ділянку загальною площею 8,98 га для проектування, будівництва та експлуатації багатофункціонального житлово-торговельно-розважального комплексу на вул. Онуфрія Трутенка, 24 у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідно до пункту 5.6 вищезазначеного рішення, відповідача 1 зобов`язано вирішити питання пайової участі до початку будівництва відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва».

24.12.2015 Українсько-турецьке товариство з обмеженою відповідальністю «УЗАЙ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Роял Хауз Груп» (далі - відповідач 2) та Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Нова Англія» уклали договір про комплексну забудову (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач 1 делегує частину функцій замовника будівництва багатофункціонального житлово-торговельно-розважального комплексу на вул. Онуфрія Трутенка, 24 у Голосіївському районі м. Києва (далі - об`єкт будівництва) відповідачу 2 задля реалізації проекту та організації проектування та будівництва об`єкту, введення об`єкта будівництва в експлуатацію з метою отримання об`єктів інвестування у власність сторонами у частках, визначених цим договором, або передачі, відчуження їх та/або майнових прав на них третім особам на умовах цього договору (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 62 та 6.2.5 договору відповідач 2 зобов`язаний забезпечити належне повне 100% фінансування проведення всіх робіт, необхідних для реалізації об`єкта будівництва незалежно від кількості погоджених черг будівництва, пускових комплексів та/або об`єктів будівництва в них, у відповідності до умов договору, зокрема, сплата пайової участі в розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) шляхом її сплати грошовими коштами в порядку визначеному згідно із чинного законодавства або зарахування в рахунок передачі мереж комунікацій в комунальну власність міста Києва та передача побудованих об`єктів соціальної інфраструктури, при цьому відповідач 1 зобов`язаний сприяти такому зарахуванню.

Пунктом 8.3.3 договору, зокрема, встановлено, що відповідач 2 несе повну відповідальність перед третіми особами за збитки, понесені останніми у зв`язку з виконання цього договору за винятком випадків, коли такі збитки виникли в результаті дій та/або бездіяльності сторін.

12.07.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113191931612 по об`єкту будівництва: «Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу на вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка) 24 у Голосіївськомурайоні м. Києва» (IV черга будівництва). Замовником будівництва є відповідач 1.

20.07.2020 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013200718419 по об`єкту будівництва:«Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу на вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка), 24 у Голосіївському районі м. Києва» (V черга будівництва, 1 та 2 пускові комплекси). Замовниками будівництва є відповідач 1.

Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікати від 02.07.2021 № ІУ123210629625 про готовність до експлуатації закінченого будівництва житлового будинку Б4 (IV черга будівництва, 1 пусковий комплекс), від 15.02.2022 за № ІУ123220210881 про готовність до експлуатації закінченого будівництва житлового будинку В4 (2 пусковий комплекс IV черги) за проектом «Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу на вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка) 24 у Голосіївському районі м. Києва.

22.09.2022 Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат № ІУ123220916531 про готовність до експлуатації закінченого будівництва об`єкта «Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу на вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка), 24 у Голосіївському районі м. Києва» (V черга будівництва, 1 та 2 пускові комплекси)». Замовником будівництва є відповідач 1.

Так, Департаментом направлялась відповідачам вимога щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі вимогу від 17.07.2023 № 050/08-2697, від 07.06.2023 № 050/08-2184, від 18.05.2023 № 050/08-1890, від 17.07.2023 № 050/08-2696, від 07.06.2023 № 050/08-2183, від 18.05.2023 № 050/081891.

Проте відповідачами обов`язок зі сплати пайового внеску не виконано.

Враховуючи наведене, позивач зазначає, що у відповідачів виник обов`язок звернутися до Департаменту економіки та інвестицій протягом 10 робочих днів із заявою про укладення договору пайової участі щодо об`єкта будівництва та сплатити пайову участі у строки, передбачені законодавством (на момент дії статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Проте відповідачами вказаний обов`язок не виконано.

У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідачів коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 43 045 923,95 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі за текстом - Закон № 3038-VI).

За статтею 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною 1 статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Як встановлено судом вище, 12.07.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113191931612 по об`єкту будівництва: «Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу на вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка) 24 у Голосіївськомурайоні м. Києва» (IV черга будівництва). Замовником будівництва є відповідач 1.

20.07.2020 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013200718419 по об`єкту будівництва:«Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу на вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка), 24 у Голосіївському районі м. Києва» (V черга будівництва, 1 та 2 пускові комплекси). Замовниками будівництва є відповідач 1.

Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) вбачається, що перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20.

Суд вказує, що стаття 40 Закону № 3038-VI станом на дату початку будівництва була чинною, однак останню виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі за текстом - Закону № 132-IX ), який набув чинності 01.01.2020.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

- розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

- замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

- пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

- кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

- інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

(1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

(2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

За змістом зазначених норм суд вказує, що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Дана правова позиції викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Зазначеного відповідачами вчинено не було.

У зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом.

У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Наведені вище правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, на яку в тому числі посилається Позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікати від 02.07.2021 № ІУ123210629625 про готовність до експлуатації закінченого будівництва житлового будинку Б4 (IV черга будівництва, 1 пусковий комплекс), від 15.02.2022 за № ІУ123220210881 про готовність до експлуатації закінченого будівництва житлового будинку В4 (2 пусковий комплекс IV черги) за проектом «Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу на вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка) 24 у Голосіївському районі м. Києва.

22.09.2022 Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат № ІУ123220916531 про готовність до експлуатації закінченого будівництва об`єкта «Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу на вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка), 24 у Голосіївському районі м. Києва» (V черга будівництва, 1 та 2 пускові комплекси)». Замовником будівництва є відповідач 1.

Згідно з пунктом 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 за № 411/1415 затверджено Порядок, відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ якого (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033) пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Згідно з пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

За змістом пункту 4.3 розділу IV Порядку кошти пайової участі сплачуються замовником в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь. Прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

Визначений цим Порядком обов`язок замовника будівництва сплати пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Києва узгоджується з імперативними приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-IX, якими установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у визначеному Законом України №132-IX розмірі та порядку.

Згідно з частиною 1 статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Частиною 1 статті 542 ЦК України визначено, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний із кредиторів має право пред`явити боржникові вимогу у повному обсязі.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина 1 статті 543 ЦК України).

Разом з тим, відповідач 1, серед іншого, стверджує, що у зв`язку із не наданням Державною інспекцією архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ) на запит відповідача 1 довідки щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди щодо усіх фактично збудованих об`єктів у складі проєкту: «Будівництво та експлуатацію багатофункціонального житлово- торговельного комплексу по вул. Михайла Максимовича (Онуфрія Трутенка), 24 у Голосіївському районі м. Києва (IV та V черги будівництва) - відповідач 1 не має змоги надати до суду станом на 15.04.2024 вказані документи та зобов`язується надати їх до суду одразу ж після їх надходження.

Так, судом встановлено, що відповідачем 1 не надано до суду копію свого запиту на підтвердження зазначеного.

Більше того, відповідно до Положення про ДІАМ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340, у ДІАМ немає повноважень та обов`язків щодо надання вищезазначених документів.

Відповідно до частини 1 статті 39-3 Закону України «Про регулювання містобудівною діяльністю» технічна інвентаризація об`єкта нерухомого майна - це комплекс робіт з метою визначення складу, фактичної площі, об`єму, технічного стану та/або визначення змін зазначених характеристик за певний період часу із виготовленням відповідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 39-3 Закону України «Про регулювання містобудівною діяльністю» технічна інвентаризація об`єкта нерухомого майна проводиться перед прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Згідно частини 2 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівною діяльністю» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 (далі - Інструкція) технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.

Відповідно до пункту 6 розділу І Інструкції Замовник технічної інвентаризації (далі - замовник) - власник об`єкта нерухомого майна (у тому числі земельної ділянки), об`єкта незавершеного будівництва; замовник будівництва; особа, яка має право на спадщину (за запитом нотаріуса); особа, яка має інші речові права на об`єкт нерухомого майна, у тому числі на земельну ділянку, на якій розташовано такий об`єкт; орган, уповноважений управляти майном (у тому числі житлово-будівельні, дачні та гаражні кооперативи, садові товариства).

У акті готовності об`єкта до експлуатації необхідно зазначити інформацію про проведену технічну інвентаризацію об`єкта. Отже можна зробити висновок, що відповідачі провели технічну інвентаризацію вказаних об`єктів, оскільки останні отримали сертифікати готовності об`єкта до експлуатації.

Відповідно до пункту 10 Інструкцію за результатами проведення технічної інвентаризації складаються інвентаризаційна справа, у тому числі матеріали технічної інвентаризації, технічні паспорти та обов`язково вносяться відомості про об`єкт нерухомого майна до Реєстру об`єктів нерухомого майна (після створення цього Реєстру).

У пункті 11 Інструкції складовими частинами інвентаризаційної справи є: 1) опис інвентаризаційної справи; 2) матеріали технічної інвентаризації; 3) інші документи, що характеризують об`єкт нерухомості.

Складовими частинами матеріалів технічної інвентаризації є: 1) опис матеріалів технічної інвентаризації; 2) схема розташування будівель та споруд; 3) експлікація до схеми розташування будівель та споруд; 4) план будинку; 5) журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень будинку садибного типу, садового (дачного) будинку, гаража (машино-місця), громадського будинку, виробничого будинку, багатофункціонального будинку для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів); 6) журнал підрахунку площі будинку квартирного типу (гуртожитку); 7) журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень захисної споруди цивільного захисту; 8) журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень багатофункціональних будинків для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів); 9) журнал зовнішніх обмірів; 10) журнал розрахунку площі території; 11) оцінювальний акт про будинок (спрощений метод); 12) оцінювальний акт про будинок (загальний метод); 13) опис конструктивних елементів; 14) оцінювальний акт господарських будівель та споруд; 15) опис об`єкта незавершеного будівництва; 16) ескіз; 17) технічний опис; 18) технічний опис прибудов, надбудов та підвалів; 19) абрис території; 20) технічний опис господарських будівель (споруд); 21) акт польового та камерального контролю; 22) інші документи.

Складовими частинами технічного паспорта на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами є: 1) схема розташування будівель та споруд; 2) експлікація до схеми розташування будівель та споруд; 3) план громадського будинку; 4) експлікація приміщень громадського будинку; 5) характеристика громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини 2 статті 42 ГПК учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на зазначене у відповідачів наявна інвентаризаційна справа до якої входить, зокрема, технічні паспорти та довідки щодо технічних показників об`єкта, що є належним та допустимим доказам на підтвердження або спростування тверджень відповідачів. Однак відповідачі вводять суд в оману, оскільки зазначають, що у них начебто немає витребуваних судом документів та посилаються на завідома необґрунтовані запити (можливо і не існуючі) до державних органів, до компетенції яких не входить видача витребуваних документів, що свідчить про затягування строків розгляду судової справи.

В свою чергу, позивач в процесу розгляду справи зазначав про недобросовісну поведінку відповідача 2 щодо твердження, що останній не є замовником будівництва та експлуатації багатофункціонального житлово-торговельно-розважального комплексу на вул. Онуфрія Трутенка, 24 у Голосіївському районі м. Києва.

Так, судом встановлено, що 27.03.2024 відповідач 2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту у якому просив визнати дії суб`єкта владних повноважень Департаменту щодо складення та підписання Розрахунку обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно- транспортної інфраструктури міста Києва без номера без дати станом на 09.08.2023 на суму 28 818 906,89 грн та Розрахунку обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва без номера без дати станом на 10.08.2023 р на суму 14 227 017,06 грн протиправними; зобов`язати утриматися від вчинення дій вимоги сплатити вказані розрахунки обсягу пайової участі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 відповідачу 2 відмовлено у відкритті провадженні.

Таким чином, відповідач 2 здійснює недобросовісні дії, що підтверджується поданнями завідома безпідставних адміністративних позовів, які мають очевидно штучний характер задля перешкоджання або затягування розгляду господарського провадження у даній справі.

Із врахуванням викладеного вище, враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX та Порядку, відсутність заперечень Відповідача та доказів належної сплати пайового внеску до бюджету міста Києва, суд зазначає, що Відповідачі як замовники будівництва зобов`язані перерахувати органу місцевого самоврядування безпідставно збережені грошові кошти пайової участі в заявленому розміру на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України, що відповідно свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим та здійснений на законних підставах, зокрема, на підставі наявної у позивача технічної документації із врахування недобросовісних дій відповідачів в частині не звернення до позивача із заявою та не наданням технічного паспорта об`єкта/довідки щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди, замовником яких можуть бути відповідачі в силу положень Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001.

Підсумовуючи викладене вище та з огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідачами не виконано обов`язку зі сплати пайового внеску до бюджету міста Києва, а відтак порушено права позивача на отримання коштів на розвиток інфраструктури міста Києва, що, відповідно, свідчить про правомірність заявлених вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Отже, вимоги позивача визнаються судом повністю обґрунтованими, а позов - таким, що підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються солідарно на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УЗАЙ" (вулиця Скляренка Семена, буд. 17-Б, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 24367001) та Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" (вулиця Князів Острозьких, буд. 44/1, м. Київ, 03169, ідентифікаційний код 39549278) пайовий внесок у розмірі 43 045 923 (сорок три мільйони сорок п`ять тисяч дев`ятсот двадцять три) грн 95 коп. на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету (реквізити: Одержувач: ГУК у м. Києві, код доходів 24170000, рахунок IBAN: UA538999980314131921000026001, банк одержувача: Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37993783).

Стягнути з УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УЗАЙ" (вулиця Скляренка Семена, буд. 17-Б, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 24367001) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044 ідентифікаційний код 04633423, банк Держказначейська служба України, UA188201720344240001000029201) витрати по сплаті судового збору в розмірі 258 275 (двісті п`ятдесят вісім тисяч двісті сімдесят п`ять) грн 54 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" (вулиця Князів Острозьких, буд. 44/1, м. Київ, 03169, ідентифікаційний код 39549278) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044 ідентифікаційний код 04633423, банк Держказначейська служба України, UA188201720344240001000029201) витрати по сплаті судового збору в розмірі 258 275 (двісті п`ятдесят вісім тисяч двісті сімдесят п`ять) грн 54 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.06.2024

Суддя І.О. Андреїшина