Рішення

від 27.05.2024 по справі 910/14245/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2024Справа № 910/14245/23Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ-АВТОІНВЕСТ"

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Обслуговуючий кооператив "Видибай"

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію та повернення земельної ділянки.

Представники учасників справи:

від позивача: Буханистий О.В., в порядку самопредставництва;

від відповідача: Кушніренко І.О., ордер серія СК № 132771;

від третьої особи: не з`явився;

від прокуратури: Винник О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ-АВТОІНВЕСТ» з вимогами про:

- усунення перешкод територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної форми власності загальною площею 0,8137 га, яка є частиною земельною земельної ділянки загальною площею 16,8012 га (обліковий код 90:110:0001) за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 09.09.2020, індексний номер 5 3979401, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за товариством з обмеженою відповідальністю «ОКСІ-АВТОІНВЕСТ» на об`єкти нерухомого майна загальною площею 28,4 кв. (будинок охорони літ. «А» загальна площа - 15,6 кв.м; будинок охорони літ. «Б» загальна площа - 12,8 кв.м; альтанка літ. «В» загальна площа - 12,2 кв.м; огорожі № 1, 2, 3 - 345,6 м/п; ворота № 4, 5, 8, 9 - 4 шт.; понтон № 6 - 3 шт.; берегоукріплююча споруда № 7 - 38,0 кв.м; дорога № І-648,2 кв.м) на Набережно-Печерській дорозі, будинок 8-Е у місті Києві;

- усунення перешкод територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної форми власності загальною площею 0,8137 га, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 16,8012 га (обліковий код 90:110:0001) за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8, шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ-АВТОІНВЕСТ» повернути земельну ділянку площею 0,8137 га, яка є частиною земельною ділянки загальною площею 16,8012 га (обліковий код 90:110:0001) за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8, територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради з приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від нежитлових будівель загальною площею 28,4 кв. (будинок охорони літ. «А» загальна площа - 15,6 кв.м; будинок охорони літ. «Б» загальна площа - 12,8 кв.м; альтанка літ. «В» загальна площа - 12,2 кв.м; огорожі № 1, 2, 3 - 345,6 м/п; ворота № 4, 5, 8, 9 - 4 шт.; понтон № 6 - 3 шт.; берегоукріплююча споруда № 7- 38,0 кв.м; дорога № І-648,2 кв.м) на Набережно-Печерській дорозі, будинок 8-Е у місті Києві.

Разом з позовною заявою Керівником Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради було подано до Господарського суду міста Києва заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом:

- накладання арешту на об`єкти нерухомого майна загальною площею 28,4 кв.м - будинок охорони літ «А» загальна площа - 15,6 кв.м, будинок охорони літ «Б» загальна площа - 12,8 кв.м, альтанка літ. «В»- 12,2 м, огорожі №1,2,3 - 345,6 м/п, ворота № 4,5,8,9 - 4 шт., понтон № 6 - 3 шт., берегоукріплююча споруда № 7- 38,0 кв.м, дорога № І - 648,2 кв.м на Набережно-Печерській дорозі, 8-Е у Печерському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2164174680000) до набрання рішенням законної сили у справі;

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчинити будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкти нерухомого майна загальною площею 28,4 кв.м - будинок охорони літ «А» загальна площа - 15,6 кв.м, будинок охорони літ «Б» загальна площа - 12,8 кв.м, альтанка літ. «В»- 12,2 м, огорожі №1,2,3 - 345,6 м/п, ворота № 4,5,8,9 - 4 шт., понтон №6-3 шт., берегоукріплююча споруда № 7- 38,0 кв.м, дорога № І - 648,2 кв.м на Набережно-Печерській дорозі, 8-Е в Печерському районі міста Києва, в тому-числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2164174680000) до набрання рішенням законної сили у справі;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ОКСІ-АВТОІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 33695598, вул. Олеся Гончара, буд. 79/4 м. Київ) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо об`єкту нерухомого майна загальною площею 28,4 кв.м - будинок охорони літ «А» загальна площа - 15,6 кв.м, будинок охорони літ «Б» загальна площа - 12,8 кв.м, альтанка літ. «В»- 12,2 м, огорожі №1,2,3 - 345,6 м/п, ворота № 4,5-,8 Д - 4 шт., понтон № 6-3 шт., берегоукріплююча споруда № 7- 38,0 кв.м, дорога № 1 - 648,2 кв.м на Набережно-Печерській дорозі, 8-Е в Печерському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2164174680000), в тому числі: укладати договори купівлі-продажу або іншим способом відчужувати права на вказаний об`єкт нерухомості, передавати його у користування третім особам, здійснювати заходи щодо поділу, об`єднання, виділення частини вказаного нерухомого майна до набрання рішенням законної сили у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 судом заяву Керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчинити будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкти нерухомого майна загальною площею 28,4 кв.м - будинок охорони літ «А» загальна площа - 15,6 кв.м, будинок охорони літ «Б» загальна площа - 12,8 кв.м, альтанка літ. «В»- 12,2 м, огорожі №1,2,3 - 345,6 м/п, ворота № 4,5,8,9 - 4 шт., понтон №6-3 шт., берегоукріплююча споруда № 7- 38,0 кв.м, дорога № І - 648,2 кв.м на Набережно-Печерській дорозі, 8-Е в Печерському районі міста Києва, в тому-числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2164174680000) до набрання рішенням законної сили у даній справі. У задоволенні решти вимог заяви Керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва про вжиття заходів забезпечення позову було відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 01.11.2023.

16.10.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ-АВТОІНВЕСТ» надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

01.11.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ-АВТОІНВЕСТ» надійшли пояснення по справі.

01.11.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ-АВТОІНВЕСТ» надійшла заява про залучення третьої особи.

01.11.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ-АВТОІНВЕСТ» надійшла заява про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 01.11.2023 по справі № 910/14245/23 судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 23.11.2023.

14.11.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Київської міської прокуратури надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

15.11.2023 через електронний суд від Подільської окружної прокуратури міста Києва надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

21.11.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Подільської окружної прокуратури міста Києва надійшли заперечення на пояснення.

21.11.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Подільської окружної прокуратури міста Києва надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

21.11.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Київської міської прокуратури надійшли заперечення на заяву про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 23.11.2023 прокурор заперечував щодо залучення Обслуговуючого кооперативу «Видибай» в якості третьої особи, заперечував щодо зупинення провадження у справі та просив долучити подані докази до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 23.11.2023 представник позивача заперечував щодо залучення Обслуговуючого кооперативу «Видибай» в якості третьої особи, заперечував щодо зупинення провадження у справі та не заперечував щодо долучення поданих прокурором доказів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 23.11.2023 представник відповідача просив залучити Обслуговуючий кооператив «Видибай» в якості третьої особи, просив зупинити провадження у справі та не заперечував щодо долучення поданих прокурором доказів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 23.11.2023 суд протокольно ухвалив відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ-АВТОІНВЕСТ» про зупинення провадження у справі, відкладає розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ-АВТОІНВЕСТ» про залучення Обслуговуючого кооперативу «Видибай» в якості третьої особи та долучив подані прокурором доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 відкладено підготовче засідання на 24.01.2024 та витребувано у Обслуговуючого кооперативу «Видибай» інформацію щодо підстав складання, оформлення Акту приймання-передачі нерухомого майна (Комплексу будівель, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 8-Е) від 11.03.2008.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 № 01.3-16/334/24 призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/14245/23 у зв`язку зі звільненням судді Приходько І.В., за результатами якого справу передано для розгляду судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 справа № 910/14245/23 прийнята до свого провадження суддею Грєховою О.А., підготовче засідання призначено на 04.03.2024.

28.02.2024 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 04.03.2024 представники позивача та прокуратури з`явились, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 відкладено підготовче засідання на 25.03.2024 та повторно витребувано у Обслуговуючого кооперативу "Видибай" інформацію щодо підстав складання та оформлення Акту приймання-передачі нерухомого майна (Комплексу будівель, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 8-Е) від 11.03.2008.

У судове засідання 25.03.2024 представники позивача та прокуратури з`явились, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 залучено до участі у справі Обслуговуючий кооператив «Видибай» в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкладено підготовче засідання на 15.04.2024.

02.04.2024 представником прокуратури подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 15.04.2024 представник відповідача з`явився, інші учасники справи не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 29.04.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 29.04.2024 представники позивача, відповідача та прокуратури з`явились, представник третьої особи не з`явився.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 27.05.2024 представники позивача, відповідача та прокуратури з`явились, представник третьої особи не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представники позивача та прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача не визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 27.05.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 345290898 від 05.09.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською Кароліною Сергіївною 09.09.2020 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 53979401), згідно з яким за Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксі-автоінвест» (далі - відповідач) зареєстровано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 28,4 кв.м., за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, будинок 8-Е. а саме: будинок охорони літ. А, загальною площею 15,6 кв.м., будинок охорони літ. Б, загальною площею 12,8 кв.м., альтанки літ. В, загальною площею 12,2 кв.м., огорожі № 1, 2, 3 - 345,6 м/п, воріт № 4, 5, 8, 9 - 4 шт., понтону № 6 - 3 шт., берегоукріплюючої споруди № 7, загальною площею 38 кв.м., дороги № 1, загальною площею 648,2 кв.м.

Реєстрацію права власності проведено на підставі довідки № НЖ 14/04/2020 від 14.04.2020, виданої ТОВ «ЕЮБ «Гривна-плюс».

06.03.2023 Подільська окружна прокуратура міста Києва звернулась із Запитом № 45-2095вих23 до Київської міської ради, у відповідь на який, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав зазначив, що згідно з електронною базою даних Департаменту та даними Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності, будівельний паспорт забудови земельної ділянки або містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на Набережно-Печерській дорозі, 8Е у Печерському районі м. Києва не надавались. Також, Департамент зазначив, що в реєстрі адрес у місті Києві відсутні відомості про документи стосовно присвоєння об`єкту нерухомості за вищевказаною адресою.

06.03.2023 Подільська окружна прокуратура міста Києва звернулась із Запитом № 45-2098вих23 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, у відповідь на який, Печерська районна в місті Києві державна адміністрація зазначила, що не приймала рішення щодо присвоєння адреси: вул. Набережно-Печерська дорога, 8-Е у м. Києві та не отримувала інформації щодо присвоєння/зміни зазначеної адреси іншими уповноваженими установами.

06.03.2023 Подільська окружна прокуратура міста Києва звернулась із Запитом № 45-2096вих23 до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», у відповідь на який, Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» зазначило, що не отримувало звернень для оформлення замовлень на виготовлення технічного паспорта.

06.03.2023 Подільська окружна прокуратура міста Києва звернулась із Запитом № 45-2095вих23 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), у відповідь на який, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надав відповідь № 0570202/1-3066 від 09.03.2023, зазначивши, що за даними Міського земельного кадастру земельна ділянка за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8Е не зареєстрована та не обліковується.

21.03.2023 Подільська окружна прокуратура міста Києва звернулась із Запитом № 45-2566вих23 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), у відповідь на який, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надав відповідь № 05716-3944 від 29.03.2023, у якій зазначив, що за наявною інформацією суб`єкти господарювання щодо отримання права оренди/власності тощо на земельну ділянку, на якій зареєстровані нежитлові будівлі за адресою: вул. Набережно-Печерська дорога, 8Е до Київської міської ради не звертались.

22.03.2023 Подільська окружна прокуратура міста Києва звернулась із Запитом № 45-2589вих23 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), у відповідь на який, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надав відповідь № 073-812 від 30.03.2023, у якій зазначив, що Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: Набережно-Печерська дорога, 8-Е у Печерському районі.

22.03.2023 Подільська окружна прокуратура міста Києва звернулась із Запитом № 45-259вих23 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), у відповідь на який, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надав відповідь № 05716-4149 від 31.03.2023, у якій зазначив, що земельна ділянка за адресою: Набережно-Печерська дорога, 8-Е у Печерському районі м. Києва не зареєстрована та не обліковується. Також, Департамент зазначив, що Кабінет Міністрів України пунктом 1 постанови «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 припинив проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». Департамент зазначив,що перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки за адресою: Набережно-Печерська дорога, 8Е у Печерському районі, у межах самоврядного контролю, працівниками департаменту не проводились.

У відповідь на Запит Подільської окружної прокуратури міста Києва, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надало відповідь № 0570202/1-5155 від 21.04.202, у якій зазначило, що згідно з даними Міського земельного кадастру координати зазначені у запиті потрапляють в межі земельної ділянки площею 16,8012 га (обліковий код 90:110:001) за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8, у печерському районі м. Києва, яка обліковується за Комунальним підприємством «Ремонтно-відстойний пункт № 1» та не приймала рішення про передачу зазначеної земельної ділянки у власність або користування не приймала.

У відповідь на Запит Подільської окружної прокуратури міста Києва, Комунальне підприємство по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» надало відповідь № 077/221-2492 від 06.07.2023, у якій зазначило, що відповідно до розробленого та погодженого Держводагентством від 29.12.2021 паспорту водного об`єкта поряд земельною ділянкою з обліковим кодом 90:110:0001, яка розташована за адресою: вул. Набережно-Печерська дорога, 8-Е, розташований водний об`єкт озеро Видубицьке, який перебуває на балансі КП «Плесо».

Відповідно до Технічного звіту по встановленню зовнішніх меж територій, виготовленого інженером-геодезистом Дощечкіним О.І., будинок охорони загальною площею 15,6 кв.м. розташований на відстані 7,4 м. від урізу води озера Видубицьке (позначений на схемі літ. А), будинок охорони загальна площа 12,8 кв.м. - 8,8 м. від урізу води (позначений на схемі літ. Б), альтанка - 6,9 м. від урізу води (позначена на схемі літ. В).

За інформацією Департаменту земельних ресурсів КМДА від 17.07.2023 проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних смуг озера Видубицьке не розроблявся, водночас, відповідно до проекту прибережних захисних смуг водних об`єктів міста Києва, розробленого ДП «Інститут Київгенплан» ВАТ «Київпроект», встановлено прибережну захисну смугу (зовнішню межу) навколо водойми озеро Видубицьке на вільній від забудови території на відстані 100 від урізу води та по межі раніше виконаних відводів, по бровці насипу існуючої дороги.

Звертаючись з позовом до суду, Подільська окружна прокуратура міста Києва зазначає, що ТОВ «Оксі-автоінвест» чиняться перешкоди територіальній громаді міста Києва у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної форми власності загальною площею 0,8137 га, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 16,8012 га (обліковий код 90:110:001) за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога 8 шляхом реєстрації за вказаною адресою права власності на об`єкт нерухомого майна.

Подільська окружна прокуратура міста Києва зазначає, що вказана земельна ділянка Київською міською радою у власність та користування, у тому числі для будівництва, будь-яким фізичним чи юридичним особам не передавалась.

Як зазначає Подільська окружна прокуратура міста Києва, земельна ділянка за адресою Набережно-Печерська дорога 8 з обліковим кодом 90:110:001, в межах якої знаходиться спірні нежитлові об`єкти, входить в межі прибережної захисної смуги і належить до земель водного фонду.

Подільська окружна прокуратура міста Києва зазначає, що за обставин ненадання ТОВ «Оксі-автоінвест» документів, що відповідно до вимог законодавства засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта та присвоєння потової адреси об`єкту нерухомості, реєстрацію права власності на самочинно збудовані нежитлові будівлі на Набережно-Печерській дорозі, 8-Е в Печерському районі міста Києва, на підставі лише технічного паспорту та довідки про показники об`єкта, здійснено у порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та за відсутності обов`язкових документів, визначених п. 41 Порядку № 1127, а отже оскільки Київська міська рада не надавала будь-яким фізичним чи юридичним особам земельну ділянку за вказаною адресою для будівництва чи експлуатації спірних об`єктів нерухомості та з огляду на використання прибережної захисної смуги у приватних цілях, що чинне законодавство виключає, державна реєстрація права власності на нерухоме майно не відповідає вимоги закону, відповідно рішення державних реєстраторів підлягають скасуванню, а земельна ділянка підлягає поверненню власнику - Київській міській раді.

З урахуванням вищевикладеного, Подільська окружна прокуратура міста Києва звернулась до суду з позовом про:

- усунення перешкод територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної форми власності загальною площею 0,8137 га, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 16,8012 га (обліковий код 90:110:0001) за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 09.09.2020, індексний номер 53979401, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за ТОВ «Оксі-автоінвест» на об`єкти нерухомого майна загальною площею 28,4 кв.м. (будинок охорони літ. «А» загальна площа - 15,6 кв.м.; будинок охорони літ. «Б» загальна площа 12,8 кв.м.; альтанка літ. «В» загальна площа - 12,2 кв.м.; огорожі № 1, 2, 3- 345,6 м/п; ворота № 4, 5, 8, 9 - 4 шт.; понтон № 6 - 3 шт.; берегоукріплююча споруда № 7 - 38,0 кв.м.; дорога № І - 648,2 кв.м.) на Набережно-Печерській дорозі, будинок 8-Е у місті Києві.

- усунення перешкод територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної форми власності загальною площею 0,8137 га, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 16,8012 га (обліковий код 90:110:0001) за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8, шляхом зобов`язання ТОВ «Оксі-автоінвест» повернути земельну ділянку площею 0,8137 га, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 16,8012 га (обліковий код 90:110:0001) за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8, територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради з приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від нежитлових будівель загальною площею 28,4 кв.м. (будинок охорони літ. «А» загальна площа - 15,6 кв.м.; будинок охорони літ. «Б» загальна площа 12,8 кв.м.; альтанка літ. «В» загальна площа - 12,2 кв.м.; огорожі № 1, 2, 3- 345,6 м/п; ворота № 4, 5, 8, 9 - 4 шт.; понтон № 6 - 3 шт.; берегоукріплююча споруда № 7 - 38,0 кв.м.; дорога № І - 648,2 кв.м.) на Набережно-Печерській дорозі, будинок 8-Е у місті Києві.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову зазначає, що отримав збудований у 1986 році комплекс будівель та споруд з усім невідокремленим майном (включаючи додаткові засоби, прилади та обладнання) від Обслуговуючого кооперативу «Видибай» згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна від 11.03.2008.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, слід зазначити, що захисту підлягає порушене право, або таке, що не визнається чи оспорюється.

Отже з наведених норм права вбачається, що зверненню з позовом до суду має передувати наявність об`єктивних обставин щодо порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів особи, а не суб`єктивне відношення особи до таких обставин.

Частиною 1 статті 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (частина 1 статті 142 Конституції України).

Відповідно до частини 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Таким чином, вищевказаними положеннями Основного Закону України закріплено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Виходячи з положень пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ" визначено, що місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Пунктами "а", "б", "в", "г" статті 9 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень, зокрема, Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Таким чином, право власності та право користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах вказаних в цих рішеннях. Такі повноваження в межах міста Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.

Отже, єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗК України та ст. 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності (частина перша статті 60 ЗК України, частина перша статті 88 ВК України).

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173, і додаток 13 до цих правил).

Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду №372/1684/14-ц від 07.04.2020, заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-71цс18), у пункті 70 постанови від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц) (провадження № 14-452цс18), у пункті 80 постанови від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та у пункті 96 постанови від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19)).

Відповідно до ч. 2 та ч. 7 ст. 88 ВК України, які кореспондуються із ч. 2 та ч. 3 ст. 60 ЗК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою цієї статті. Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Отже, прибережна захисна смуга навколо водного об`єкту - озера Видубицьке, встановлена на відстані 100 метрів від урізу води.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка з обліковим кодом 90:10:0001, у межах якої знаходяться спірні об`єкти нерухомого майна, входить в межі прибережної захисної смуги і належить до земель водного фонду.

Доказів на підтвердження того, що означена земельна ділянка передана у власність чи користування будь-яким особам матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з положеннями статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З огляду на вищевикладене, право на землю реалізується шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Визначений законодавством порядок набуття права на землю передбачає, зокрема, рішення компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність чи користування (оренду) та отримання документів, що посвідчують право на визначену земельну ділянку.

При цьому, оскільки відповідно до частини 1 статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, функції по контролю за охороною та ефективним використанням земель відносяться до основних пріоритетних напрямків загальних засад та державної політики держави.

Для реалізації цього напрямку законодавчим органом держави були прийняті та втілені в життя ряд законодавчих актів по забезпеченню дієвого контролю за охороною земель та ефективним використанням земельних ресурсів.

Так, відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (стаття 188 Земельного кодексу України).

Слід зазначити, що положеннями пункту "е" статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради віднесено прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, проте таке повноваження є не дієвим. Так, якщо міська рада і прийме рішення з цього питання, а особа, яка самовільно зайняла земельну ділянку не виконала його, примусово виконати це рішення органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень не зможуть, оскільки відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення міської ради не є виконавчими документами, на підставі яких здійснюється виконавче провадження.

Разом з тим, механізм повернення самовільно зайнятої земельної ділянки встановлений у статті 212 Земельного кодексу України, згідно з якою самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, під самовільним зайняттям земельної ділянки розуміється фактичне володіння та/або користування чужою земельною ділянкою, вчинене в особистих інтересах або інтересах інших осіб тим, кому ця ділянка у встановленому законом порядку не надавалась у користування (постійне, оренда, земельний сервітут) або не передавалась у власність.

Оскільки відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, то відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

При цьому, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об`єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від порушення порядку надання земельної ділянки у власність чи у користування (неправильне оформлення правовстановлюючого документа, ухвалення рішення про надання земельної ділянки всупереч чинному законодавству або не уповноваженим органом чи особою, у завищеному розмірі або особі, яка не має права на отримання конкретної земельної ділянки, тощо).

Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом проведення перевірок.

Положеннями частини 1 статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;.

Положеннями статті 189 Земельного кодексу України передбачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Аналогічні положення закріплені у статті 20 Закону України "Про охорону земель".

Рішенням II сесії IX скликання Київської міської ради «Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території міста Києва» № 4753/4794 від 23.06.2022 вирішено здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території міста Києва в порядку, визначеному Земельним кодексом України, законами України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про охорону земель".

Доручено Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території міста Києва й інші повноваження, визначені в статті 61 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Доручено Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечити реалізацію функцій державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель.

Уповноважено директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) призначати на посади та звільняти з посад державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель.

Згідно з Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, що затверджений рішенням Київської міської ради № 182/382 від 19.12.2002 (у редакції рішення Київської міської ради від 23 червня 2022 року N 4753/4794) Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно із законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території міста Києва, є підзвітним і підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» № 303 від 13 березня 2022 р. припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б у своїй сукупності підтверджували наявність у відповідача права власності або права користування земельною ділянкою площею 0,8137 га яка є частиною земельної ділянки з обліковим кодом 90:110:0001, за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8.

В свою чергу, як вже зазначалось судом, за змістом ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За змістом вказаної статті будівництво вважається самочинним, якщо у діях особи є хоча б одна із ознак, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦК України: 1) на земельній ділянці, що не була відведена для будівництва, збудовані або будуються житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно; 2) забудова проведена або здійснюється без одержаного у встановленому порядку дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Водночас, Цивільний кодекс України встановлює умови, за яких самочинно збудований об`єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно: 1) надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже самочинно збудоване нерухоме майно і прийняття судом рішення про визнання права власності за цією особою; 2) на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

Документів на право власності чи користування спірною земельною ділянкою (кадастровий номер 80000000000:90:110:0001) відповідачем до матеріалів справи не надано.

Частиною 2 ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону (абз. 2 ч. 3 ст. 331 ЦК України).

За змістом п. 40 постанови Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 № 1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів..

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 202/1254/19, предметом позову Дніпровської міської ради в якій є, зокрема зобов`язання Кушніренка І. В. повернути спірну земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна - магазину непродовольчих товарів, викладено такий правовий висновок:

"Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини 4 цієї статті".

Отже, оскільки Київрада не приймала рішень про надання спірної земельної ділянки ні ТОВ «Оксі-автоінвест», ні ОК «Видибай» у власність або користування, будь-яких дозвільних документів на будівництво за цією адресою компетентні органи не видавали, а також з огляду на неможливість виникнення прав та обов`язків з неіснуючих правовстановлюючих документів, що відповідачем не спростовано, нежитлові будівлі загальною площею 28,4 кв.м. (будинок охорони літ. «А» загальна площа - 15,6 кв.м.; будинок охорони літ. «Б» загальна площа 12,8 кв.м.; альтанка літ. «В» загальна площа - 12,2 кв.м.; огорожі № 1, 2, 3- 345,6 м/п; ворота № 4, 5, 8, 9 - 4 шт.; понтон № 6 - 3 шт.; берегоукріплююча споруда № 7 - 38,0 кв.м.; дорога № І - 648,2 кв.м.) на Набережно-Печерській дорозі, будинок 8-Е у місті Києві, є самочинним будівництвом, без правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.

Суд також враховує, що відповідач не є добросовісним набувачем, в розумінні положень ст. 388 ЦК України, оскільки ТОВ «Оксі-автоінвест» міг і повинен був бути обізнаним про неможливість розташування нежитлових приміщень на землях водного фонду в силу законодавчої заборони та про неможливість набуття права власності на майно за відсутності правовстановлюючих документів як на земельну ділянку під майно, так і на саме майно, оскільки жодних доказів наявності будь-яких документів на спірне нерухоме майно та відповідно права на таке майно у ОК «Видибай» до матеріалів справи не надано.

Таким чином, державна реєстрація за відповідачем права власності на нежитлові будівлі загальною площею 28,4 кв.м. (будинок охорони літ. «А» загальна площа - 15,6 кв.м.; будинок охорони літ. «Б» загальна площа 12,8 кв.м.; альтанка літ. «В» загальна площа - 12,2 кв.м.; огорожі № 1, 2, 3- 345,6 м/п; ворота № 4, 5, 8, 9 - 4 шт.; понтон № 6 - 3 шт.; берегоукріплююча споруда № 7 - 38,0 кв.м.; дорога № І - 648,2 кв.м.) на Набережно-Печерській дорозі, будинок 8-Е у місті Києві, без правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку є незаконною.

Водночас, факт реєстрації права власності на нежитлові будівлі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем не змінює правової природи цього об`єкту та не усуває порушень законодавства, допущених при його будівництві на спірній земельній ділянці кадастровий номером 8000000000:90:110:0001).

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Таким чином, за змістом ч. 4 статті ст. 376 ЦК України збудований об`єкт нерухомості може бути знесений як особою, яка здійснила самочинне будівництво, так і особою яка здійснює самочинне будівництво.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 цієї статті).

Згідно зі ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодуванні затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №642/1536/17-ц викладено правовий висновок про те, що системний аналіз положень статті 376 ЦК України, статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави для висновку, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, які перебувають під особливою охороною держави та заволодіння якими всупереч вимогам ЗК України є недопустимим (наведеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц та від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц); 2) розмістивши спірну будівлю на спірній земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Києва на праві комунальної власності, забудовник допустив порушення прав усіх жителів столиці, відтак звільнення земельної ділянки від об`єкта нерухомості в повній мірі відповідає принципам "балансу інтересів", "пропорційності", "справедливої рівноваги", про дотримання яких неодноразово зазначалося у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Амер проти Бельгії", "Депаль проти Франції", "Бросее-Трибуле та інші проти Франції", що зумовлює відсутність у цій справі непропорційного втручання у право мирного володіння майном, а відтак, з огляду на викладене вище, та з врахуванням наведених правових норм та встановлених обставин, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду будь яких належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку та відповідно спростовували б доводи прокуратури та позивача, то за таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної форми власності загальною площею 0,8137 га, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 16,8012 га (обліковий код 90:110:0001) за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 09.09.2020, індексний номер 53979401, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксі-автоінвест» (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 79,4; ідентифікаційний код: 33695598) на об`єкти нерухомого майна загальною площею 28,4 кв.м. (будинок охорони літ. «А» загальна площа - 15,6 кв.м.; будинок охорони літ. «Б» загальна площа 12,8 кв.м.; альтанка літ. «В» загальна площа - 12,2 кв.м.; огорожі № 1, 2, 3- 345,6 м/п; ворота № 4, 5, 8, 9 - 4 шт.; понтон № 6 - 3 шт.; берегоукріплююча споруда № 7 - 38,0 кв.м.; дорога № І - 648,2 кв.м.) на Набережно-Печерській дорозі, будинок 8-Е у місті Києві.

3. Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код: 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної форми власності загальною площею 0,8137 га, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 16,8012 га (обліковий код 90:110:0001) за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксі-автоінвест» (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 79,4; ідентифікаційний код: 33695598) повернути земельну ділянку площею 0,8137 га, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 16,8012 га (обліковий код 90:110:0001) за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 8, територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради з приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від нежитлових будівель загальною площею 28,4 кв.м. (будинок охорони літ. «А» загальна площа - 15,6 кв.м.; будинок охорони літ. «Б» загальна площа 12,8 кв.м.; альтанка літ. «В» загальна площа - 12,2 кв.м.; огорожі № 1, 2, 3- 345,6 м/п; ворота № 4, 5, 8, 9 - 4 шт.; понтон № 6 - 3 шт.; берегоукріплююча споруда № 7 - 38,0 кв.м.; дорога № І - 648,2 кв.м.) на Набережно-Печерській дорозі, будинок 8-Е у місті Києві.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксі-автоінвест» (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 79,4; ідентифікаційний код: 33695598) на користь Київської міської прокуратури (03150, місто Київ, вул. Предславинська, будинок 45/9; ідентифікаційний код: 02910019) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.06.2024

Суддя О.А. Грєхова