ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
10.06.2024Справа № 910/4776/24 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтранслогістик»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керрі Груп»
про стягнення 177 738, 00 грн.
Без виклику представників сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтранслогістик» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керрі Груп» про стягнення 177 738, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами Договором на транспортне обслуговування у міжнародному автомобільному сполучені від 07.11.2023 № 07/11/2023, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу суду сторони отримали у встановленому законом порядку.
Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
УСТАНОВИВ:
07.11.2023 між позивачем (перевізник) та відповідачем (замовник) укладений договір на транспортне обслуговування у міжнародному автомобільному сполученні № 07/11/2023, за яким перевізник зобов`язується від свого імені, за винагороду і за рахунок замовника укласти один або декілька договорів перевезень в міжнародному автомобільному сполученні, тим самим організувавши та забезпечивши транспортування вантажів замовника або його контрагентів (п. 1.1. Договору).
За умовами пунктів 2.1., 2.2. Договору, на кожне перевезення замовник передає перевізнику Заявку, що має містити в собі умови, зокрема інформацію про пункти завантаження і розвантаження (призначення) вантажу, дату і час подачі автомобіля на завантаження, вагу, вид вантажу, а також вартість транспортно-експедиційних послуг та строки оплати. Заявка може оформлятися з використанням факсимільного або електронного зв`язку (шляхом обміну сканованими документами).
Відповідно до п. 2.4. Договору підтвердженням факту надання транспортно-експедиційних послуг по цьому договору є оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR- накладної) з відмітками відправника вантажу, перевізника, одержувача та митних органів.
Згідно пп. 3.1.4. Договору замовник зобов`язується оплачувати перевізнику вартість послуги згідно з умовами договору та заявки, а також відшкодовувати додаткові витрати перевізника, що були пов`язані з виконанням заявки.
Також, 07.11.2023 між перевізником та замовником погоджено Заявку № 1, якою обумовлено завантаження 14.11.2023 та перевезення належним позивачу автомобілем МАN д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом д.н.з. НОМЕР_2 вантажу - соняшникова олія наливом в кількості 24, 5 тон по маршруту м. Львів (Україна) - м. Афіни (Греція) та узгоджена вартість перевезення у розмірі 200 євро за тону перевезеного вантажу, яку відповідач зобов`язався оплатити в безготівковому порядку по курсу НБУ на день вивантаження протягом 10-14 днів після розвантаження.
На виконання умов Договору та Заявки 15.11.2023 у м. Львів завантажений вантаж - олія соняшникова наливом вагою 24, 260 тон, який 01.12.2023 був доставлений і вивантажений його одержувачу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR - накладною) серії А № 944882, яка містить на собі відмітки відправника вантажу, перевізника, одержувача і митних органів.
Згідно з узгодженою між сторонами у Заявці ціною в 200 євро за перевезення однієї тони вантажу вартість перевезення склала 4852, 00 євро (з розрахунку 24, 260 тон х 200 євро), які відповідач був зобов`язаний оплатити у національній валюті України офіційному курсу НБУ на момент розвантаження в місці призначення, яке відбулося 01.12.2023 (п. 9 Заявки).
Згідно з повідомленням НБУ про офіційний курс гривні до іноземних валют на 01.12.2023, офіційний курс гривні до євро становив 39, 7235 гривень за 1 євро, тобто надана послуга з перевезення вантажу, яку зобов`язаний оплатити відповідач становить 4852 євро х 39, 7235 грн, що дорівнює 192 738, 00 грн.
Відповідач свої зобов`язання щодо оплати за перевезення вантажу виконав не в повному обсязі, а саме у розмірі 15 000, 00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача від 11.01.2024.
Сума непогашеної заборгованості відповідача з оплати наданих транспортних послуг із розрахунку 192 738, 00 грн мінус частково оплачені 15 000, 00 грн становить 177 738, 00 грн.
Заборгованість у розмірі 177 738, 00 грн відповідачем перед позивачем не була погашена, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.
Згідно ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Отже, змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача доставити довірений йому вантаж до пункту призначення, а відповідач зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Доставлення позивачем відповідачу товару, підтверджується підписаною без зауваження з боку відповідача наведеною вище відповідною міжнародною товарно-транспортною накладною.
Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не подано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.
Враховуючи, що строк оплати за поставлений товар настав, відсутність в матеріалах справи доказів оплати, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 177 738, 00 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 ГПК України, обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Керрі Груп» (04076, місто Київ, вул. Новомостицька, будинок 25, офіс 5, ідентифікаційний код 45212266) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДТРАНСЛОГІСТИК» (60313, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, село Магала, вул. Чернівецька, будинок 20, корпус А, ідентифікаційний код 44356723) основну заборгованість у розмірі 177 738 (сто сімдесят сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2024 |
Оприлюднено | 12.06.2024 |
Номер документу | 119615909 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Алєєва І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні