Рішення

від 10.06.2024 по справі 910/1798/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2024Справа № 910/1798/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтинг Сегмент"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні

позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про стягнення 160 633,10 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця (далі - позивач, Університет) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтинг Сегмент" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення з Товариства 88 298,60 грн. заборгованості за укладеним між сторонами та Фондом державного майна України по м. Києву договором оренди від 07.02.2022 року № 9037; а також 72 334,96 грн. заборгованості за укладеним між сторонами договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.03.2022 року № 8.

Ухвалою від 19.02.2024 року господарського суду міста Києва залишив означену позовну заяву Університету без руху та встановив останньому строк та спосіб усунення її недоліків.

28.02.2024 року через відділ діловодства господарського суду надійшла заява Університету від 23.02.2024 року про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 18.03.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/1798/24 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін. Крім того, цією ухвалою суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали, а також залучив до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Відділення) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, враховуючи відсутність у Товариства електронного кабінету, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України копія ухвали від 18.03.2024 року про відкриття провадження у справі № 910/1798/24 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03056, місто Київ, вулиця Гетьмана Вадима, будинок 27.

Відповідно до наявного у матеріалах справи поштового повідомлення з трек-номером № 0600256005775 відповідач вищенаведену ухвалу суду отримав 26.03.2024 року.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2024 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25.01.2006 року № 1-5/45 в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.02.2022 року між Товариством як орендарем, Відділенням як орендодавцем та Університетом як балансоутримувачем було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 9037 (далі - Договір оренди), за умовами якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно - нежитлові приміщення на 1-му поверсі гуртожитку № 7-7А, літера А15 за адресою: місто Київ, Чоколівський бульвар, 39, площею 67,7 м2, вартість якого станом на 31.10.2021 року становила 86 335,36 грн. (без ПДВ), страхова вартість - 1 300 000,00 грн.

Означена угода підписана уповноваженими представниками її сторін та скріплена відбитками печаток цих юридичних осіб.

Відповідно до пункту 7 Змінюваних умов Договору оренди цільове призначення майна - розміщення закладу з надання послуг громадського харчування, без продажу товарів підакцизної групи.

За умовами пункту 9 Змінюваних умов Договору оренди місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 13 000,00 грн. (без ПДВ), а витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю компенсуються орендарем у порядку, передбаченому пунктом 6.5 Договору оренди.

Умовами пункту 16 Змінюваних умов Договору оренди передбачене наступне співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: балансоутримувачу - 50 % суми орендної плати; державному бюджету - 50 % суми орендної плати.

Строк договору - 5 (п`ять) років з дати набрання чинності цим договором (пункт 12 Змінюваних умов Договору оренди).

Згідно з пунктом 2.1 Незмінюваних умов Договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

Слід зазначити, що у матеріалах справи наявний відповідний акт приймання-передачі орендованого майна, підписаний між Товариством та Університетом 07.02.2022 року.

Відповідно до пункту 3.1 Незмінюваних умов Договору оренди орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.

Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Змінюваних умов Договору оренди (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (пункт 3.3 Незмінюваних умов Договору оренди).

Пунктом 3.4 Незмінюваних умов Договору оренди встановлено, що орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податкового накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

В день укладення цього договору або до дати орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у пункті 10 Умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у пункті 3.6 цього договору (пункт 3.5 Незмінюваних умов Договору оренди).

Пунктом 3.7 Незмінюваних умов Договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу).

Згідно з пунктом 6.5 Незмінюваних умов Договору оренди протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору балансоутримувач зобов`язаний надати орендарю для підписання два примірники договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна України, та/або проекти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об`єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору, або подати балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання від балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем, підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору.

Враховуючи наведені положення Договору оренди, 01.03.2022 року між Товариством як орендарем та Університетом як балансоутримувачем було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 8 (далі - Договір про відшкодування витрат), за умовами якого позивач забезпечує користування комунальними послугами, обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі (частина нежитлового приміщення на 1-му поверсі гуртожитку № 7-7А, літера А15, площею 67,7 м2), що знаходиться за адресою: місто Київ, Чоколівський бульвар, 39 (будівля), а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі - 67,7 м2 в цій будівлі, з відшкодуванням балансоутримувачу комунальних послуг, витрат на утримання переданого орендарю в оренду державного нерухомого майна, земельного податку, за обумовленими тарифами (цінами) згідно з Розрахунками, що є додатками до цього Договору, в терміни, що передбачені цим Договором.

Цей договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток наведених суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.2 Договору про відшкодування витрат орендар користується нежилим приміщенням будівлі загальною площею 67,7 м2 за адресою: місто Київ, Чоколівський бульвар, 39, частина нежитлового приміщення на 1-му поверсі гуртожитка № 7-7а, що перебуває на балансі Університету (далі - приміщення), вартість яких визначена згідно з висновком про вартість станом на 01.01.2022 року і становить 17 500 169,68 грн. Орендоване приміщення використовується для розміщення кафе та інтернет кафе.

Пунктом 2.2.6 Договору про відшкодування витрат на орендаря покладено обов`язок щомісячно відшкодовувати балансоутримувачу комунальні витрати, витрати на утримання орендованого нерухомого майна, земельний податок відповідно до додатків, які є невід`ємною частиною цього Договору, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

За умовами пунктів 4.1, 4.2 Договору про відшкодування витрат орендар щомісячно відшкодовує балансоутримувачу комунальні витрати, витрати на утримання орендованого нерухомого майна, земельний податок в розмірі, що визначається в Розрахунках, які є невід`ємними частинами цього Договору (додатками) в строки, визначені у пункті 2.2.6 цього Договору. Неотримання орендарем відповідних рахунків балансоутримувача не звільняє його від зобов`язання провести оплату в порядку та у строки, що визначені в пункті 4.1 та пункті 2.2.6 цього Договору.

Згідно з пунктом 6.1 Договору про відшкодування витрат останній укладений строком на термін дії Договору оренди.

У Розрахунку щомісячних платежів за комунальні послуги, відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та земельного податку Товариством за Договором оренди (за період з 07.02.2022 року по 31.12.2022 року) сторони погодили, що витрати на предмети, матеріали, обладнання та інвентар становлять 1 025,66 грн., витрати на оплату послуг (крім комунальних) - 1 110,28 грн., витрати на земельний податок - 208,38 грн.

У матеріалах справи наявні копії рахунків Університету (а також відповідних розрахунків плати за користування нежитловим приміщенням) на оплату Товариством орендної плати за Договором оренди у період з лютого 2022 року по грудень 2023 року на загальну суму 88 298,60 грн. Крім того, матеріали справи містять рахунки позивача (а також відповідні розрахунки) за використані Товариством комунальні послуги (постачання електроенергії, теплопостачання, водопостачання) у період з січня по грудень 2023 року на загальну суму 41 248,30 грн., за утримання протягом 2023 року орендованого приміщення на загальну суму 25 631,28 грн. ((1 110,28 грн. * 12 місяців) + (1 025,66 грн. * 12 місяців)), а також за відшкодування оплаченого Університетом з лютого 2022 року по грудень 2023 року земельного податку в загальному розмірі 5 455,38 грн. (з урахуванням уточнюючих розрахунків на відшкодування земельного податку).

Про належне виконання Університетом своїх зобов`язань за Договором оренди та Договором про відшкодування витрат свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем відповідних зобов`язань за цими угодами.

Разом із тим, орендар - Товариство протягом наведеного періоду належним чином своїх зобов`язань за Договором оренди та Договором про відшкодування витрат не виконав, обумовлені означеними правочинами платежі за вищевказаними рахунками не оплатив.

Судом враховані посилання Університету в позовній заяві на те, що 19.12.2022 року орендар звернувся до балансоутримувача із заявою, в якій вказав про фактичне не використання ним орендованого майна за Договором оренди, починаючи з 24.02.2022 року.

Актом від 30.12.2022 року обстеження об`єкту оренди державного нерухомого майна за адресою: місто Київ, Чоколівський бульвар, 39, комісія у складі уповноважених представників Університету зафіксувала, що орендоване Товариством приміщення, зважаючи на воєнний стан, останнім згідно з Договором оренди не використовується, і відповідач не використовує електричну енергію, холодне водопостачання та опалення з 24.02.2022 року.

Листом від 21.03.2023 року № 120/21-971 позивач звертався до Товариства з претензією № 10 про погашення наявної у відповідача заборгованості за Договором оренди та Договором про відшкодування витрат.

Зважаючи на залишення відповідачем означеної вимоги позивача без відповіді та задоволення, Університет звернувся до суду з означеним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За змістом статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частин 1 та 2 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 5 статті 762 Цивільного кодексу України).

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 року за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене: на територіях Київської, Чернігівської. Сумської, Харківської. Запорізької. Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях).

З урахуванням викладеного, відповідач був звільнений від сплати орендної плати з 24.02.2022 року до 30.09.2022 року, що було враховано Університетом при обрахунку заявлених до стягнення сум грошових коштів.

У той же час, згідно з підпунктом 4 пункту 1 означеної постанови КМУ № 634 на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 року і 30 травня 2022 року відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.

З огляду на викладене, після 30.09.2022 року відповідачу нараховувалася орендна плата у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої Договором оренди, що підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками позивача.

За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Оскільки розмір заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті протягом спірного періоду 88 298,60 грн. основного боргу за Договором оренди та 72 334,96 грн. заборгованості за Договором про відшкодування витрат підтверджений належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач не надав документів, які свідчать про погашення наведеної заборгованості перед позивачем, яка існує на момент розгляду справи, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Університету до Товариства про стягнення вказаних сум боргу, в зв`язку із чим даний позов підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки, позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням наведеного.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтинг Сегмент" (03056, місто Київ, вулиця Гетьмана Вадима, будинок 27; код ЄДРПОУ 44373712) на користь Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 13; код ЄДРПОУ 02010787) 88 298 (вісімдесят вісім тисяч двісті дев`яносто вісім) грн. 60 коп. заборгованості за договором оренди від 07.02.2022 року № 9037, 72 334 (сімдесят дві тисячі триста тридцять чотири) грн. 96 коп. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.03.2022 року № 8, а також 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 10.06.2024 року.

Суддя В.С. Ломака