Рішення

від 04.06.2024 по справі 911/403/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/403/24

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕ-ГАС», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ПРОМ ЛЮКС», Київська обл., м. Вишневе

про стягнення заборгованості

представники:

від позивача Мотузюк Б.

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕ-ГАС» б/н від 14.02.2024 року (вх. №243/24 від 15.02.2024) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ПРОМ ЛЮКС» (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки товару №30/06/2022 від 30.06.2022 року у розмірі 1351437,29 грн., з яких 700000,00 грн. основного боргу, 33362,79 грн. 3% річних, 475895,07 грн. пені, 93179,43 грн. інфляційних втрат та 49000,00 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 19.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/403/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.03.2024 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 12.03.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Ухвалою суду від 12.03.2024 року відкладено підготовче засідання на 09.04.2024 року.

Ухвалою суду від 09.04.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/403/24 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 21.05.2024 року.

До суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 20.05.2024 року (вх. №6100/24 від 21.05.2024).

Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, у судове засідання 21.05.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

У судовому засіданні 21.05.2024 року представник позивача не заперечив проти закриття підготовчого провадження та призначення справи №911/403/24 до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21.05.2024 року закрито підготовче провадження у справі №911/403/24 та призначено розгляд справи по суті на 04.06.2024 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 04.06.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 04.06.2024 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 04.06.2024 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕ-ГАС» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ПРОМ ЛЮКС» (за договором - покупець) 30.06.2022 року укладено Договір поставки товару №30/06/2022 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1 якого, Постачальник зобов`язується в порядку і строки, встановлені Договором, або додатковими домовленостями, передати у власність Покупця товар в певній кількості, а саме, 500 (п`ятсот) тонн, відповідної якості і за погодженою ціною, а останній, прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, визначених у даному Договорі або додатках до нього. Предметом поставки за цим Договором може бути (але не виключно) пальне, а саме: газ вуглеводневий скраплений (п. 1.2 Договору).

Номенклатура товару, що поставляється, його кількість, ціна, обумовлюються сторонами, або в цьому договорі та в додатках до цього договору, або в рахунках-фактурах, специфікаціях, або у видаткових накладних, які прирівнюються сторонами до специфікації в розумінні вимог Господарського кодексу України (п. 1.3 Договору).

Поставка товару здійснюється партіями на підставі заявок-доручень Покупця. Заявки подаються Покупцем у письмовій, або усній формі, у тому числі, засобами електронного та телефонного зв`язку. Постачальник здійснює поставку товару протягом п`яти робочих днів від дня отримання попередньої оплати товару, або дня узгодження поставки товару з відстроченням оплати. Зобов`язання Постачальника по поставці Товару вважаються виконаними, право власності на Товар і ризики по його втраті (псуванні/пошкоджені) переходять від Постачальника до покупця: дата одержання товару Покупцем зазначається в видатковій накладній (товарно-транспортній накладній, або в акті прийому-передачі) (п. п.2.1 , 2.3, 2.5 Договору).

Згідно п.п. 3.1-3.3 Договору, вартість товару встановлюється в національній валюті України. Покупець здійснює оплату у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100% попередньої оплати за товар. В разі поставки Товару з відстроченням оплати, Покупець зобов`язаний здійснити оплату поставленої партії Товару протягом трьох календарних днів з дня поставки партії Товару (підписання видаткової накладної на товар або товарно-транспортної накладної).

У п. 8 Договору сторони погодили, що даний Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє по 31.12.2022 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання. Якщо до 01 грудня календарного року жодна зі Сторін письмово не заявить про припинення Договору, то строк дії цього Договору автоматично продовжується на наступний календарний рік без обмежень по кількості пролонгації. Датою письмової заяви Сторони про припинення договору вважається дата штемпеля відділення поштового зв`язку на описі вкладення до листа про припинення договору

Як зазначено позивачем, ним згідно умов Договору поставлено відповідачу товар за рахунками на оплату №98 від 01.07.2022 на суму 1026048,00 грн., №102 від 04.07.2022 на суму 2170791,76 грн., №107 від 01.07.2022 на суму 2191726,27 грн.

Так, 07.07.2022 відповідачу виставлено рахунок на оплату №107 за «Газ вуглеводневий скраплений LPG, 2711129700» кількість 75,38 т на загальну суму 2191726,27 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними №97 від 09.07.2022 на загальну суму 557090,42 грн., №98 від 09.07.2022 на загальну суму 540226,51 грн., №99 від 10.07.2022 на загальну суму 561161,01 грн., №100 від 10.07.2022 на загальну суму 533248,34 грн. та податковими накладними №18 від 07.07.2022 на загальну суму 1085395,88 грн., квитанцією про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН від 29.07.2022 за №9144607126; №27 від 09.07.2022 на загальну суму 11921,04 грн., квитанцією про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН від 29.07.2022 за №9144607470; №28 від 10.07.2022 на загальну суму 561161,01 грн., квитанцією про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН від 29.07.2022 за №9144608331; №29 від 10.07.2022 на загальну суму 533248,34 грн., квитанцією про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН від 29.07.2022 за №9144608339.

Поставка товару також підтверджується інформацією з Єдиного реєстру акцизних накладних, а саме, акцизними накладними форми «П» від 09.07.2022 №28, від 09.07.2022 №29, від 10.07.2022 №32 від 10.07.2022 №33 з відмітками «зареєстровано в СРАН» та «Документ доставлено контрагенту» та інформацією в Автоматизованій системі "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, а саме, квитанціями №2-АН від 09.07.2022 (4 шт.) та №2-АН 10.07.2022 (4 шт.). При цьому, на акцизних накладних є відмітка «Документ доставлено контрагенту» Покупцю. Покупцем Квитанції про реєстрацію таких акцизних накладних підписано 11.07.2022 електронною печаткою покупця та кваліфікованим електронним підписом директора.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що підписання кваліфікованим електронним підписом та електронною печаткою акцизних накладних 11.07.2022 відповідачем свідчить, що позивачем поставлено відповідачу на підставі Договору та Рахунку №107 від 07.07.2022 товар на суму 2191726,27 грн. та про прийняття 11.07.2022 такого товару відповідачем.

Однак, в порушення своїх зобов`язань за Договором, відповідачем поставлений позивачем товар оплачено частково, на суму 1491726,27 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи банківськими виписками, у зв`язку із чим, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 700000,00 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, обумовлений умовами Договору на суму 2191726,27 грн., що підтверджується видатковими накладними №97 від 09.07.2022, №98 від 09.07.2022, №99 від 10.07.2022, №100 від 10.07.2022, та податковими накладними №18 від 07.07.2022, №27 від 09.07.2022, №28 від 10.07.2022, №29 від 10.07.2022, квитанціями про реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН, інформацією з Єдиного реєстру акцизних накладних та інформацією в Автоматизованій системі "Єдине вікно подання електронних документів" ДІІС України.

Однак, відповідачем в порушення умов Договору, отриманий від позивача товар оплачено частково на суму 1491726,27, у зв`язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 700000,00 грн., що відповідачем не спростовано, доказів сплати боргу суду не надано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію за Договором у сумі 700000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 475895,07 грн. пені, 33362,79 грн. 3% річних та 93179,43 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 700000,00 грн. за період з 15.07.2022 по 14.02.2024, а також, 49000,00 грн. штрафу на підставі п. 6.1 Договору, згідно виконаного ним розрахунку.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Згідно п. 7.3. Договору, у випадку прострочення оплати товару Покупець зобов`язаний сплатити Постачальникові пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення більш ніж на 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від простроченої суми. При цьому сторони погодили не застосовувати положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне порушення грошових зобов`язань».

Суд зазначає, що частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином,законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Отже, Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №927/1091/17.

Так, судом встановлено, що Договір №30/06/2022 від 30.06.2022 року не містить умов нарахування пені більше 6 місяців.

Пункт 6.1 Договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною 6 ст. 232 ГК України, який є більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати.

Відповідно до вірного розрахунку, зробленого судом, розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача у сумі 700000,00 з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, за період з 15.07.2022 по 15.01.2023 складає 177397,26 грн. є обґрунтованим, арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 33362,79 грн. та інфляційних втрат у сумі 93179,43 грн. судом встановлено, що за розрахунком суду розмір 3% річних та інфляційних втрат є більшим, однак, задоволенню підлягають 3% річних та інфляційних втрат у визначених позивачем сумах, оскільки, суд при винесенні рішення не може вийти за межі позовних вимог.

Також, до стягнення з відповідача підлягає штраф у сумі 49000,00 грн. за прострочення більш ніж на 30 календарних днів у розмірі 7 (сім) відсотків від простроченої суми, що передбачений п. 6.1 Договору.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕ-ГАС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ПРОМ ЛЮКС» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ПРОМ ЛЮКС» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Лугова, буд. 36А, офіс 109/1 код ЄДРПОУ 44354637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕ-ГАС» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 92, кв. 39, код ЄДРПОУ 38376899) 700000 (сімсот тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 177397 (сто сімдесят сім тисяч триста дев`яносто сім) грн. 26 коп. пені, 33362 (тридцять три тисячі триста шістдесят дві) грн. 79 коп. 3% річних, 93179 (дев`яносто три тисячі сто сімдесят дев`ять) грн. 43 коп. інфляційних втрат, 49000 (сорок дев`ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 15794 (п`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн. 09 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 10.06.2024 року.

Суддя Д.Г. Заєць