Рішення

від 10.06.2024 по справі 913/247/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року м. Харків Справа № 913/247/24

Провадження №5/913/247/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарненський хлібозавод» (вул. Європейська, буд. 31А, м. Сарни Рівненської області, 34503)

до Фізичної особи-підприємця Данильченко Анжели Володимирівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 64 008 грн 42 коп.

Суддя Вінніков С.В.

Без повідомлення (виклику) представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарненський хлібозавод» (далі ТОВ «Сарненський хлібозавод») 17.04.2024 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Данильченко Анжели Володимирівни (далі ФОП Данильченко А.В.) про стягнення заборгованості за договором поставки від 04.01.2021 №04/01/21 у сумі 43 480 грн 04 коп., 3% річних за період з 17.09.2021 до 12.04.2024 у сумі 3 390 грн 44 коп., інфляційних втрат за період з вересня 2021 року по березень 2024 року в сумі 17 137 грн 94 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ФОП Данильченко А.В. зобов`язань за договором поставки від 04.01.2021 №04/01/21 у частині своєчасної оплати поставленого товару.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань позивачем відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України нараховані 3% річних за період з 17.09.2021 до 12.04.2024 у сумці 3 390 грн 44 коп. та інфляційні втрати за період з вересня 2021 року по березень 2024 року в сумі 17 137 грн 94 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024 справа передана на розгляд судді Віннікову С.В.

Ухвалою від 25.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті судової влади, що підтверджується роздруківкою.

Крім того, у договорі поставки від 04.01.2021 №04/01/21 відповідачем у розділі «Реквізити сторін» указано адресу: вул. К. Заслонова, буд. 13а, м. Київ, 02099, на яку судом направлено копію ухвали від 25.04.2024.

Проте вказане поштове відправлення трек номер 0600914000413 повернулось адресату з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: вул. Гора Попова, буд. 22, кв. 4, м. Лисичанськ Луганської області, 93106.

За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення в м. Лисичанськ Луганської області тимчасово не функціонує, а тому пересилання поштової кореспонденції до м. Лисичанськ Луганської області наразі є неможливим.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія м. Лисичанськ Лисичанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області з 03.07.2022 і по теперішній час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

04.01.2021 між ТОВ «Сарненський хлібозавод» як постачальником та ФОП Данильченко А.В. як покупцем укладений договір поставки №04/01/21, за умовами якого постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність покупця протягом терміну дії чинного договору хліб, хлібобулочні та кондитерські вироби, (далі товар) в кількості, асортименті та за ціною продажу, визначеною у товарно-транспортних накладних на кожну партію товару, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, вказаною у товарно-транспортних накладних (п.1.1 договору).

Загальна вартість даного договору складається із суми всіх товарно-транспортних накладних виписаних протягом дії чинного договору обумовленого в п.п.8.1, 8.2 даного договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.5 договору поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями, на наступний день з моменту отримання постачальником від покупця замовлення на поставку відповідної партії товару, замовлення здійснюється покупцем в усній чи письмовій формі до 18 години дня, що передує поставці товару. В замовленні має бути відображено асортимент, кількість товару, тара та інші відомості, що необхідні для поставки товару постачальником покупцю.

Згідно з п.1.6 договору постачальник зобов`язується доставити товар покупцю на умовах: СРТ (Правила Інкотермс 2010) за наступною/-ими адресою/-ами: м. Київ, вул. К. Заслонова, буд. 13 а, вул. Будівельників, буд. 8, смт Ворзель, вул. Європейська, буд. 7, м. Ірпінь, вул. Пушкінська.

У п.2.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за чинним договором здійснюються покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника або сплатою грошових коштів у формі готівки, в порядку незабороненому чинним законодавством в розмірі обумовленому в товарно-транспортних накладних на протязі календарних днів з моменту отримання кожної партії товару за товарно-транспортною накладною.

Відповідно до п.8.1 договору чинний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021.

На виконання умов договору позивач у період з 09.05.2021 до 27.08.2021 здійснив постачання товару відповідачеві на загальну суму 43 524 грн 00 коп., який ФОП Данильченко А.В. оплатила частково в сумі 43 грн 96 коп., заборгованість складає 43 480 грн 04 коп.

Указані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 04.01.2021 №04/01/21 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

На виконання умов договору від 04.01.2021 позивач у період з 09.05.2021 до 27.08.2021 поставив відповідачеві товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск хлібобулочних виробів на суму 43 524 грн 00 коп., які підписані відповідачем без зауважень та заперечень, а підпис скріплений печаткою ФОП Данильченко А.В.

Отже позивачем доведений факт поставки товару відповідачеві.

Приписами ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У п.2.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за чинним договором здійснюються покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника або сплатою грошових коштів у формі готівки, в порядку незабороненому чинним законодавством в розмірі обумовленому в товарно-транспортних накладних на протязі календарних днів з моменту отримання кожної партії товару за товарно-транспортною накладною.

Суд зауважує, що у вказаному пункті договору сторони не передбачили конкретного строку оплати отриманого відповідачем товару та відповідна графа не заповнена.

Водночас суд зазначає наступне.

За змістом ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч.2 ст.530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, ст.9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст.692 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №905/102/17, в силу положень ч.1 ст.692 ЦК України, обов`язок покупця з оплати товару виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний розрахуватися з продавцем (постачальником) за придбаний (поставлений) товар з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар.

Зі змісту ст.692 ЦК України можна зробити висновок, що якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч.2 ст.530 ЦК України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Отже, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції, і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З урахуванням наведеного, відповідач повинен був розрахуватись за поставлений позивачем товар за видатковими накладними в дату поставки товару, яка і є граничним строком оплати за договором.

ФОП Данильченко А.В. оплатила товар частково в сумі 43 грн 96 коп., заборгованість складає 43 480 грн 04 коп.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 04.01.2021 №04/01/21 за поставлений товар у сумі 43 480 грн 04 коп.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 17.09.2021 до 12.04.2024 у сумі 3 390 грн 44 коп., інфляційних втрат за період з вересня 2021 року по березень 2024 року в сумі 17 137 грн 94 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.

При цьому суд зауважує, нарахування 3% річних здійснено позивачем на всю суму заборгованості, яка сформувалась станом на 07.09.2021, з дотриманням установлених судом граничних строків оплати поставленого товару та ураховуючи принцип диспозитивності судового процесу.

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 3% річних за період з 17.09.2021 до 12.04.2024 у сумі 3 390 грн 44 коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є інфляційні втрати за період з вересня 2021 року по березень 2024 року в сумі 17 137 грн 94 коп.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості суду не надав.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог.

Судовий збір у сумі 3 028 грн 00 коп. покладається на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарненський хлібозавод» до Фізичної особи-підприємця Данильченко Анжели Володимирівни задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Данильченко Анжели Володимирівни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарненський хлібозавод», вул. Європейська, буд. 31А, м. Сарни Рівненської області, 34503, ідентифікаційний код 00379436, заборгованість у сумі 43 480 грн 04 коп., 3% річних у сумі 3 390 грн 44 коп., інфляційні втрати в сумі 17 137 грн 94 коп., судовий збір у сумі 3 028 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарненський хлібозавод», вул. Європейська, буд. 31А, м. Сарни Рівненської області, 34503, ідентифікаційний код 00379436.

Відповідач: Фізична особа-підприємець Данильченко Анжела Володимирівна, ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено 10.06.2024.

Суддя Сергій ВІННІКОВ