Ухвала

від 10.06.2024 по справі 914/1396/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.06.2024 Справа № 914/1396/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р.,

розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША КАВА»

до боржника: Фізичної особи-підприємця Янишівської Мар`яни Ігорівни,

Встановив:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША КАВА» до боржника: Фізичної особи-підприємця Янишівської Мар`яни Ігорівни про видачу судового наказу, а саме, стягнення з Фізичної особи-підприємця Янишівської Мар`яни Ігорівни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША КАВА» (місцезнаходження: Україна, 81137, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Пасіки-Зубрицькі, вулиця Львівська, будинок 3; ідентифікаційний код: 39729606) заборгованість, яка складається із штрафу у сумі 14 528,00 грн., на підставі: договору оренди обладнання від 04 квітня 2022 року № 04042022, Акта приймання-передачі №2 від 05.06.2022р., Акта приймання-передачі № 4 від 09.09.2022 р., Акта приймання-передачі №7 від 21.06.2023 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються:

5)перелік доказів, якими заявник обгрунтовує обставини, на яких грунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1)документ, що підтверджує сплату судового збору;

2)документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3)копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4)інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як слідує з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Тобто для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що заява про видачу судового наказу обґрунтована, зокрема, наявністю заборгованості боржника зі сплати штрафу у розмірі 14 528,00 грн за неповернення майна відповідно до змісту п.8.3 договору.

Суд зазначає про те, що заява про видачу судового наказу не містить доказів, які підтверджують заборгованість у визначеній заявником сумі, так як за долученими до заяви документами, а саме актами приймання-передачі майна, неможливо встановити розмір заборгованості, зокрема, на суму якої нараховано штраф за змістом п.8.3 договору. Не вбачається можливим встановити як саме виникла (як позивачем визначено) дана сума, так як не подано відповідного розрахунку, і не долучено актів щодо частини повернутого майна, про яку йдеться в змісті поданої заяви.

Отже, до заяви про видачу судового наказу не долучено документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги.

З огляду на наведене, заяву про видачу судового наказу подано з порушенням вимог ст. 150 ГПК України.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 152, 153, 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРША КАВА» у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Янишівської Мар`яни Ігорівни заборгованості, яка складається із штрафу у сумі 14 528,00 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку і строки, передбачені ст.ст. 254-255 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Король М.Р.