ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2024 Справа № 914/844/24
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Білоуса Олега Івановича, с. Добрівляни Стрийського району Львівської області,
про стягнення 3'499,46 грн заборгованості.
Суддя Б. Яворський.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Карпатської філії ДП «Український державний центр радіочастот» до Фізичної особи підприємця Білоуса Олега Івановича про стягнення 3'499,46 грн заборгованості за невчасне виконання зобов`язань за договором №26.3-9-024/1 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів від 24.05.2021, з яких: 3'120,19 грн основного боргу та 379,27 грн пені.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 01.04.2024 року справу № 914/844/24 передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою суду від 05.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику представників сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановлено відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомлено сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, докази про що знаходяться в матеріалах справи. Ухвала про відкриття провадження у справі, надіслані відповідачу адресатом не отримана. 29.05.2024 суд повторно надсилав відповідачу ухвалу суду від 05.04.2024, але її також відповідач не отримав. Суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18.). Рух справи у підготовчому провадженні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань. Негативні наслідки неодержання товариством звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19).
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає. Відповідач сам, у власних інтересах, повинен забезпечити належне приймання кореспонденції, яка направляється на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, суд констатує, що відповідач є належним чином повідомленим про розгляд справи судом, останньому забезпечено право на реалізацію його прав та виконання процесуальних обов`язків.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов договору не здійснив оплати за виконані роботи з радіочастотного моніторингу.
Аргументи відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався. Доказів погашення заборгованості чи повернення товару на заявлену суму суду не надано.
Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Згідно ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч.2 та ч.8 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.
З моменту відкриття провадження у справі минуло більше 30 днів, відповідач повідомлявся про наявність даного спору, однак відзиву на позовну заяву не подав. Зважаючи на це суд розглянув справу за наявними матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
24 травня 2021 року Державним підприємством Український державний центр радіочастот в особі Карпатської філії ДП «УДЦР» (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Білоусом Олегом Івановичем (замовник) укладено договір №26.3-9-024/1 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів з додатками, відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов`язання провести роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, які зазначені у додатку №1 до цього договору, а також, виявляти та усувати дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника.
Замовник зобов`язується своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконану роботу (п.2.2.2 договору).
За умовами п.3.2 та п.3.3 договору виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами. Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи. Якщо замовник не підписує акти виконаних робіт, він повинен протягом 5 робочих днів із моменту їх отримання надати виконавцю вмотивовану відмову. У випадку не підписання замовником актів виконаних робіт без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного у п.3.3.1 договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті (п.3.3.1, 3.3.2 договору).
Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов?язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана у платіжному документі, на поточний рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був оформлений та надісланий рахунок.
Відповідно до п.4.2 договору за порушення грошових зобов?язань замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення.
Строк дії договору погоджений сторонами у розділі 6 договору.
На виконання умов укладеного договору позивач упродовж березня 2023 року - лютого 2024 року здійснив обумовлені договором роботи на загальну суму 3?120,19 грн. та пред`явив їх до приймання відповідачем, що підтверджується додатком до договору за відповідний місяць, рахунками та актами про виконання робіт №23-08-531 від 31.03.2023 на суму 246,48 грн (недоплата 98,71 грн); №23-08-665 від 28.04.2023 на суму 274,68 грн.; №23-08-891 від 31.05.2023 на суму 274,68 грн.; №23-08-1206 від 30.06.2023 на суму 274,68 грн.; №23-08-1313 від 31.07.2023 на суму 274,68 грн.; №23-08-1520 від 31.08.2023 на суму 274,68 грн.; №23-08-1730 від 29.09.2023 на суму 274,68 грн.; №23-08-1939 від 31.10.2023 на суму 274,68 грн.; №23-08-2240 від 30.11.2023 на суму 274,68 грн.; №23-08-2369 від 29.12.2023 на суму 274,68 грн.; №24-08-27 від 31.01.2024 на суму 274,68 грн. та №24-08-242 від 29.02.2024 на суму 274,68 грн. Всі рахунки та акти наданих послуг підписані зі сторони виконавця та надіслані відповідачу, докази про що знаходяться в матеріалах справи.
Позивач стверджує, що надіслані відповідачу рахунки підлягали оплаті у строк не пізніше 25 числа відповідного місяця.
Станом на дату винесення рішення доказів погашення заборгованості відповідачем не подано, заперечення щодо якості та обсягів виконаних робіт матеріали справ не містять.
За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань нараховано 379,27 грн пені, яку просить стягнути з відповідача.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).
Договір, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору №26.3-9-024/1 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів від 24.05.2021. За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.
Факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 175 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).
За договором підряду замовник зобов`язаний сплатити підряднику встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (ч. 1 ст.889 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов`язання за договором, підписав та надіслав відповідачу акти виконаних робіт на належною адресою відповідача, проте обов`язок з оплати вартості виконаних робіт відповідачем не виконано, заборгованість становить 3'499,46 грн. Вказане свідчить про неналежне виконання договірних зобов`язань зі сторони відповідача.
Відтак, вимога про стягнення з відповідача заявленого 3'120,19 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У силу ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).
Відповідно до п.4.2 договору за порушення грошових зобов?язань замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення.
Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 379,27 грн. Розрахунки долучено до матеріалів справи.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок (ст.253 ЦК України). При цьому суд відзначає, що з 01.04.2023 система переказів в Україні функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022. Після запровадження СЕП-4 в Україні скасовано поняття «банківський день».
Здійснивши перевірку розрахунку пені, із врахуванням п.3.4 договору, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягають 378,79 грн пені.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №144 від 25.03.2024 на суму 3'028,00 грн.
Відповідно до ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Тому суд вбачає за можливе застосувати ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України при розподілі судових витрат і судовий збір у розмірі 3'066,00 грн покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Білоуса Олега Івановича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (03179, м.Київ, пр-т Перемоги, 151; ідентифікаційний код 01181765) в особі Карпатської філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 30-б; ідентифікаційний код 20564880) 3'120,19 грн основного боргу, 378,79 грн пені та 3?028,00 грн судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Б. Яворський.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2024 |
Оприлюднено | 12.06.2024 |
Номер документу | 119616465 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Яворський Б.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні