Рішення

від 19.02.2024 по справі 915/1119/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року Справа № 915/1119/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О. В., розглянувши матеріали

за позовом: Управління комунального майна Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 22440076, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, е-mail: komunmaino@mkrada.gor.ua)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Антрекот», (код ЄДРПОУ 42098567, 54010, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 41/1)

про: про стягнення неустойки за неповернення майна з оренди в розмірі 750 217,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна Миколаївської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 20.06.2023 № 342/10/01/08/23 (вх. № 9319/23 від 14.07.2023), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антрекот неустойку за неповернення майна з оренди в розмірі 750 217,55 грн. та сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 11 253,26 грн.

Ухвалою від 18.07.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено а 18.09.2023, встановлено відповідачу строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів.

Ухвала, надіслана відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою пошти «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 04.10.2023 сторони повідомлені про призначення судового засідання у справі на 30.10.2023.

Ухвалою від 30.10.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті на 15.01.2024.

Ухвалою суду від 15.01.2024 розгляд справи відкладено на 19.02.2024.

В судове засідання 19.02.2024 сторони не зявились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Ухвали суду направлялись відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повертались до суду з відміткою пошти «Адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім того, судом розміщувалось оголошення про дату та час розгляду справи на сайті «Судова влада».

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд даної справи. Відзиву на позов він не надав. Таким чином, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Антрекот» згідно з договором оренди від 16.10.2018 № 7803, укладеним з Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради (далі - Орендодавець), надано у строкове платне користування нежитлове приміщення № А-1, загальною площею 415,5 кв.м, розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 22.

Рішенням Господарського суду Миколаївської областв від 23.06.2021 у справі № 915/661/20 розірвано договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 415,5 кв.м. (відокремлена адміністративна будівля літера "А-1" приміщення з № 1-1 по 1-23, з 2-1 по 2-4), розміщена за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 22, укладений 16.10.2018 між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антрекот". Зобов`язано відповідача звільнити та повернути нежитлове приміщення загальною площею 415,5 кв.м. (відокремлена адміністративна будівля літера "А-1" приміщення з № 1-1 по 1-23, з 2-1 по 2-4), розміщена за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 22 шляхом передачі зазначеного приміщення позивачу Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 22440076) за актом приймання-передавання.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Листами від 09.08.2021 № 1177/10/01/08/21, від 04.11.2021 № 1678/10/01/08/21, від 29.03.2023 № 167/10/01/08/23 відповідача повідомляли про необхідність термінового повернення комунального майна, а саме нежитлове приміщення загальною площею 415,5 кв.м. (відокремлена адміністративна будівля літера "А-1" приміщення з № 1-1 по 1-23, з 2-1 по 2-4), розміщена за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 22.

Господарським судом Миколаївської області на виконання рішення у справі № 915/661/20 було видано наказ про виселення.

Головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві було виконано наказ № 915/661/20 від 02.08.2021 про зобов`язання повернення орендованого нежитлового приміщення. Державним виконавцем був укладений акт приймання - передавання по ВП № 66749507 від 18.10.2021, за яким нежитлове приміщення загальною площею 415,5 кв.м. (відокремлена адміністративна будівля літера "А-1" приміщення з № 1-1 по 1-23, з 2-1 по 2-4), розміщена за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 22 передано позивачу.

Позивач зазначає, що строк договору оренди закінчився 29.07.2021, але відповідач не повернув орендоване приміщення за актом приймання-передачі, тому він просить стягнути неустойку на підставі ст. 785 ЦК України в сумі 750 214,55 грн за період з 29.07.2021 по 18.10.2021.

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцеві приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Суд враховує правові позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 06.02.2020 у справі № 915/1429/19, зокрема:

10.9. Зі змісту частини четвертої статті 291 ГК України вбачається, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

10.11. Аналіз частини першої статті 759 та частини першої статті 785 ЦК України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

10.12. Невиконання наймачем обов`язку щодо поверненні речі є підставою для виникнення права наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини другої статті 785 ЦК України.

Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди, і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.

10.13. Зі змісту статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України. Законодавцем у частині першій статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові 02.09.2014 у справі №3-85гс14, а також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові 11.04.2018 у справі №914/4238/15, постанові 24.04.2018 у справі №910/14032/17 та у постанові 09.09.2019 у справі №910/16362/18.

До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов`язані невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об`єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №910/1806/17, Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17 .

Судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов`язок щодо повернення орендованого майна та оформлення повернення наймачем орендованого майна шляхом підписання акта приймання-передачі нерухомого майна після закінчення строку договору.

Доказів виконання вказаного обов`язку відповідач суду не надав, доказів вчинення орендодавцем (Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради) дій, спрямованих на ухилення від прийняття об`єкта оренди від орендаря (відповідача у справі) після закінчення строку договору, або ухилення орендодавця від підписання акта приймання-передачі майна матеріали справи також не містять, і відповідачем такі докази не подавалися.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення неустойки підлягають задоволенню в сумі 750 214,55 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антрекот», (код ЄДРПОУ 42098567, 54010, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 41/1) на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 22440076, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20) неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 750 214,55 грн та 11 253,26 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено та підписано 06.06.2024.

Суддя О. В. Ткаченко