Рішення

від 14.05.2024 по справі 915/1817/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року Справа № 915/1817/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2 літ. «А»; ідентифікаційний код 41468654)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» (54000, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 156А; ідентифікаційний код 24056560)

про: стягнення 730 610,39 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Зайцева А.М., в порядку самопредставництва,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

04.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 30-11 від 30.11.2023 (з додатками), в якій просить суд:

1. Прийняти позовну заяву та порушити провадження у справі.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РИНОК-ТОРГ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 24056560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «РЕСУРСГРУП» (код ЄДРПОУ 41468654), заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу № 2020/01-10 від 01.10.2020 року у розмірі 730 610,39 грн, з яких:

- 665 003,51 грн - заборгованість за договором;

- 52 617,26 грн - пеня;

- 8 671,65 грн - інфляційні збитки;

- 4 317,97 грн - 3% річних.

3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РИНОК-ТОРГ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 24056560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «РЕСУРСГРУП» (код ЄДРПОУ 41468654), витрати на судовий збір у розмірі 10 959,16 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору № 2020/01-10 від 01.10.2020 про постачання електричної енергії споживачу, з додатками до нього; постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2774 від 13.12.2019; листа Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 0820/4908/11-11 від 13.09.2023; паперових копій веб-сторінки Особистого кабінету Споживача ТОВ «РИНОК-ТОРГО-СЕРВІС» із інформацією про розміщення актів та рахунків за спожиту електричну енергію; рахунків на оплату (5 шт.); актів купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг (5 шт.); претензії ТОВ «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» № 8458 від 01.09.2023; застосування норм статей приписів Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, статей 56, 58 «Про ринок електричної енергії», статей 11, 205, 509, 525-527, 599, 610-612, 625-627, 628, 629, 638, 714 Цивільного кодексу України, статей 174, 194, 275 Господарського кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою суду від 18.12.2023, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1817/23 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17 січня 2024 року о 10:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

19.12.2023 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» надійшла заява б/н від 19.12.2023 (вх. № 16621/23) про вступ у справу як представника.

Крім того, 19.12.2023 до суду від представника позивача надійшла заява б/н від 19.12.2023 (вх. № 16624/23) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 21.12.2023.

Ухвалою суду від 17.01.2024 було відкладено підготовче засідання у справі № 915/1817/23 на 13 лютого 2024 року об 11:40; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» у строк до 26.01.2024 надати суду та направити відповідачу: письмові пояснення стосовно ідентифікації претензії за вих. № 8458, копія якої надана до позовної заяви, зокрема, щодо посилання на претензію у описі вкладення до цінного листа, який було направлено відповідачу 01.09.2023; докази здійснення відповідачем часткової оплати, на обставини здійснення якої позивач посилається за текстом позовної заяви.

24.01.2024 до суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 23.01.2024 (вх. № 954/24) на виконання ухвали суду від 17.01.2024.

Ухвалою суду від 13.02.2024 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 915/1817/23 на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі № 915/1817/23 на 19 березня 2024 року о 10:30.

Ухвалою суду від 19.03.2024 було закрито підготовче провадження у справі № 915/1817/23 та призначено її до судового розгляду по суті на 16 квітня 2024 року о 10:20.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 15.04.2024 по 23.04.2024, судове засідання у даній справі, призначене на 16.04.2024 не відбулося.

Ухвалою суду від 24.04.2024 розгляд справи № 915/1817/23 по суті було призначено на 14 травня 2024 року о 10:20.

Станом на момент проведення засідання від учасників справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 18.12.2023 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копія вказаної ухвали, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, встановлену судом за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була 26.12.2023 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0600226376620).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2023 у справі № 915/1817/23 є 26.12.2023.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 10.01.2024 включно.

Разом із тим, ані протягом встановленого строку, ані станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань по спірним правовідносинам суду не надав.

14.05.2024 в судове засідання з`явилася представник позивача, яку суд заслухав. Відповідач свого представника в засідання не направив, про час та місце проведення засідання був повідомлений належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 14.05.2024 представник позивача підтвердила актуальність заявлених вимог, просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 14.05.2024 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2774 від 13.12.2019, відповідно до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про ринок електричної енергії», Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» (код ЄДРПОУ 41468654) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним з видів економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» є торгівля електроенергією (код КВЕД 35.14).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, були затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.

Згідно підпункту 3.1.7 ПРРЕЕ укладання споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику відповідну заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Якщо сторони досягли згоди щодо укладання договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається в письмовій формі.

01 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП», як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», як Споживачем, був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу № 2020/01-10 (далі - Договір), відповідно до предмету якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 1.1).

За умовами наведеного Договору:

- цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору (п. 1.1);

- умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2);

- початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору (п. 3.1);

- Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.1);

- ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п. 5.4);

- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.5);

- оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 5.7);

- якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.8);

- Споживач має право, зокрема: отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому Договорі (пп. 2 п. 6.1);

- Споживач зобов`язується, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору (пп. 1 п. 6.2);

- Постачальник має право, зокрема: отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію (пп. 1 п. 7.1);

- Постачальник зобов`язується, зокрема: забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього Договору (пп. 1 п. 7.2);

- за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1);

- цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника (п. 13.1).

Заявою-приєднанням (що є додатком №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 2020/01-10 від 01.10.2020) сторони визначили, зокрема, адресу об`єкта постачання електричної енергії: 54000, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 156А, із початком постачання електричної енергії: з 06 жовтня 2020 року та ЕІС - кодом точки комерційного обліку - 62Z3548575225407.

Умовами Комерційної пропозиції № 1 від 01.10.2020 (що є додатком №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 2020/01-10 від 01.10.2020) сторони погодили, зокрема, таке:

- оплата рахунка Постачальника за договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем (п. 3.1);

- за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п. 9.1).

Вищенаведений Договір з додатками до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як постачальника електричної енергії, щодо стягнення з відповідача, як споживача, заборгованості за поставлену електричну енергію, а також процентів річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій, нарахованих внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Позивач підтверджує правову позицію такими доказами:

- Договір № 2020/01-10 від 01.10.2020 про постачання електричної енергії споживачу, з додатками до нього;

- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2774 від 13.12.2019;

- лист Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 0820/4908/11-11 від 13.09.2023;

- паперові копії веб-сторінки Особистого кабінету Споживача ТОВ «РИНОК-ТОРГО-СЕРВІС» із інформацією про розміщення актів та рахунків за спожиту електричну енергію;

- рахунки на оплату (5 шт.);

- акти купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг (5 шт.);

- паперові копії веб-сторінки електронної пошти ТОВ «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» із інформацією про направлення 04.04.2023 та 01.09.2023 електронних листів;

- претензія ТОВ «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» № 8458 від 31.08.2023;

- платіжні доручення (5 шт.).

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів щодо спірних правовідносин суду не надав.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про електропостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов вищенаведеного договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП», як постачальником, було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», як споживачу, а останнім спожито електричну енергію в таких обсягах:

- у грудні 2021 року - 63437 кВт.год;

- у січні 2022 року - 66504 кВт.год;

- у лютому 2022 року - 49366 кВт.год;

- у березні 2022 року - 20937 кВт.год;

- у квітні 2022 року - 11581 кВт.год.

Відомості щодо обсягів фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії споживачу Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» позивач підтверджує листом Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 0820/4908/11-11 від 13.09.2023.

На підставі наведеного постачальником було сформовано акти купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг на загальну суму 826 003,51 грн:

- № 2405656021121 від 31.12.2021 на суму 279 360,11 грн (акт скріплений підписами та печатками постачальника та споживача);

- № 2405656022011 від 31.01.2022 на суму 267 335,37 грн (акт скріплений підписом та печаткою постачальника;

- № 240565022021 від 28.02.2022 на суму 159 428,19 грн (акт скріплений підписом та печаткою постачальника;

- № 2405656022031 від 31.03.2022 на суму 76 098,52 грн (акт скріплений підписом та печаткою постачальника;

- № 2405656022041 від 30.04.2022 на суму 43 781,32 грн (акт скріплений підписом та печаткою постачальника.

Крім того, на виконання умов Договору постачальник виставив споживачу рахунки на оплату на загальну суму 826 003,51 грн:

- № 24056560211219 від 31.12.2021 на суму 279 360,11 грн;

- № 24056560220119 від 31.01.2022 на суму 267 335,37 грн;

- № 24056560220219 від 28.02.2022 на суму 159 428,19 грн;

- № 24056560220319 від 31.03.2022 на суму 76 098,52 грн;

- № 24056560220419 від 30.04.2022 на суму 43 781,32 грн.

Відповідні рахунки та акти купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг були розміщені у «Особистому кабінеті Споживача» на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП», на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи додано паперові копії веб-сторінки Особистого кабінету Споживача ТОВ «РИНОК-ТОРГО-СЕРВІС» із інформацією про розміщення актів та рахунків за спожиту електричну енергію.

Крім того, 04.04.2023 позивач направив вищезазначені рахунки разом із актами купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року на електронну пошту відповідача, що зазначена в реквізитах Споживача в Договорі - rynoktorg1@gmail.com, що підтверджується відповідним скріншотом (паперова копія веб-сторінки електронної пошти про відправлення Актів та рахунків на e-mail rynoktorg1@gmail.com).

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, оплата за спожиту електричну енергію була здійснена лише частково на суму 161 000,00 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи надано платіжні доручення:

- № 133 від 02.02.2022 на суму 50 000,00 грн;

- № 142 від 07.02.2022 на суму 50 000,00 грн;

- № 145 від 17.02.2022 на суму 50 000,00 грн;

- № 152 від 25.03.2022 на суму 6 500,00 грн;

- № 153 від 25.03.2022 на суму 4 500,00 грн.

З пояснень позивача вбачається, що частково рахунки за спожиту електричну енергію в грудні 2021р., січні 2022 р. та лютому 2022 р. за ТОВ «РИНОК-ТОРГ-СЕРВІС» було сплачено ТОВ «ТОРГ.СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 44234561) на підставі договорів про переведення боргу.

Позивачем у даній справі здійснювалися заходи досудового врегулювання спору.

Так, позивач 01.09.2023 повторно направив відповідачу рахунки на оплату та акти купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг за вище зазначені періоди заборгованості та Претензію № 8458 від 31.08.2023 цінним листом з описом вкладення (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0113303303960) разом із дублюванням всього пакету документів на електронну адресу відповідача rynoktorg1@gtnail.com.

З матеріалів справи вбачається, що вказане поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0113303303960 було повернуто відділенням поштового зв`язку за зворотною адресою із зазначенням причини повернення «За закінченням встановленого терміну зберігання».

При цьому, судом враховано пояснення позивача про те, що відповідно до підпункту (6) абз.5 пункту 4.14 ПРЕЕ, датою отримання платіжного документу (рахунку) вважається третій календарний день з дати його отримання поштовим відділенням зв`язку, на території обслуговування якого розташований об`єкт споживача (у разі направлення засобами поштового зв`язку рекомендованим або пінним листом).

Відповідно до даних трекінгу відправлення № 0113303303960 за даними з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» датою отримання відправлення поштовим відділення зв`язку (знаходження відправлення у точці видачі/доставки) є 04.09.2023. Отже датою отримання відповідачем рахунків, актів та претензії слід вважати 06.09.2023.

За даними позивача, відповідач, станом на день складання позовної заяви, повернув підписаний лише один Акт купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг за період грудень 2021 року, водночас не повернув відповідні акти за період січень - квітень 2022 року без надання вмотивованої відмови від їх підписання.

Також відповідач залишив без розгляду та задоволення Претензію позивача № 8458 від 31.08.2023, що і стало для останнього підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасної та у повному обсязі оплати спожитої електричної енергії закон покладає на споживача.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості за Договором № 2020/01-10 від 01.10.2020 про постачання електричної енергії споживачу у розмірі 665 003,51 грн зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання позивачем було нараховано відповідачу (згідно доданих до позовної заяви розрахунків):

- пеню за період прострочення з 13.09.2023 по 30.11.023 на суму 52 617,26 грн;

- інфляційні втрати за період прострочення з 13.09.2023 по 30.11.023 на суму 8 671,65 грн;

- 3 % річних за період прострочення з 13.09.2023 по 30.11.023 на суму 4 317,97 грн.

Відповідачем контррозрахунок позовних вимог не надано, обґрунтувань позивача, викладених у розрахунку не заперечено.

Щодо нарахованої позивачем до стягнення з відповідача суми пені, суд зазначає, що за приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до умов п. 5.8 Договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Згідно з п. 9.1 Комерційної пропозиції (додаток № 2 до Договору) за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Отже, на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та умов Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Суд перевірив розрахунок пені, наведений позивачем, та встановив, що відповідне нарахування проведено правильно, а отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення сум процентів річних та інфляційних витрат, суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Отже, на підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача проценти річні та інфляційні втрати за відповідні періоди.

За перевіркою суду відповідні нарахування позивачем проведено правильно, а отже позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» (54000, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 156А; ідентифікаційний код 24056560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2 літ. «А»; ідентифікаційний код 41468654) за договором про постачання електричної енергії споживачу № 2020/01-10 від 01.10.2020 заборгованість у розмірі 665 003,51 грн, пеню в розмірі 52 617,26 грн, інфляційні збитки в розмірі 8 671,65 грн, 3 % річних в розмірі 4 317,97 грн, а також 10 959,16 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2 літ. «А»; ідентифікаційний код 41468654).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» (54000, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 156А; ідентифікаційний код 24056560).

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Смородінової О.Г. у відпустці у період з 20.05.2024 по 07.06.2024 повне рішення складено та підписано судом 10.06.2024.

Суддя О.Г. Смородінова