Рішення від 06.06.2024 по справі 915/1340/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Справа № 915/1340/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О. В., при секретарі судового засідання Сулеймановій С. М.

за участю:

представника позивача Вірченко І. П.

представника відповідача: Ремешевського Є. А.

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 30083966, 54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18, e-mail: kanc@ntec.mk.ua)

до відповідача: Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського (код ЄДРПОУ 02125444, 54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 24, e-mail: office@mdu.edu.ua)

про: стягнення заборгованості в розмірі 605 780,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою вих. № 01-09/1546 від 28.08.2023 до Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 605 780,21 грн. та судовий збір в розмірі 9 086,70 грн.

За такими вимогами ухвалою від 31.08.2023 відкрито провадження в даній справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 04.10.2023.

19.09.2023 від відповідача надійшов відзив (вх. № 12302/23), в якому він заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач намагається в односторонньому порядку збільшити розмiр ціни договору пiсля його виконання шляхом нарахування умовно -постiйної частини тарифу поза межами строку дiї договору. Крім того, відповідач звернув увагу суду, що посилання Позивача на факт надання послуги теплопостачання до приміщень відповідача та понесення ним витрат протягом всього спірного періоду не заслуговує на увагу, оскільки 15.07.2022 року внаслідок обстрілу збройних сил російської федерації частина приміщень Відповідача, у які поставлялася теплова енергія пошкоджені, а інженерні мережі теплопостачання, до яких був приєднаний Позивач зруйновані. За таких обставин Позивач з 15.07.2022 не мав навіть технічної можливості надавати послуги теплопостачання Відповідачу, а його витрати на утримання власних мереж не можуть бути віднесені на рахунок останнього. Факт пошкодження приміщення та руйнування інженерних мереж теплопостачання підтверджується Актами обстеження від 01.09.2022, Витягом з ЄРДР від 01.09.2022 та Висновками технічного обстеження, які додаються до відзиву.

Від позивача 27.09.2023 надійшла відповідь на відзив (вх. № 12714/23).

03.10.2023 відповідачем надані заперечення на відповідь на відзив (вх. № 12987/23).

Ухвалою від 04.10.2023 розгляд справи відкладено на 25.10.2023.

05.10.2023 від представника відповідача надійшло клопотання щодо розгляду справи у загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні 25.10.2023 представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що обставини справи є такими, що виключають можливість розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження. Тому ухвалою від 25.10.2023 постановлено справу № 915/1340/23 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, судове засідання призначити на 18.12.2023.

06.11.2023 від позивача надійшли додаткові пояснення у справу (вх. № 14676/23).

Ухвалою від 18.12.2023 закрито підготовче провадження у справі, розгляд призначено на 29.01.2024.

Ухвалою суду від 25.05.2024 сторони повідомлені про призначення судового засідання на 30.05.2024.

В судовому засіданні 30.05.2024 оголошено перерву до 06.06.2024.

В судовому засіданні 06.06.2024 представники сторін підтримали свої правові позиції та навели доводи на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 06.06.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Позивач у своїй господарській діяльності керується Законами України у сфері теплопостачання, в т. ч. «Про теплопостачання», «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон 2189), «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII «далі - Закон про комерційний облік», Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - Правила 830) та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Міністерством регіонального розвиту, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 з внесеними змінами наказом міністерства від 28 грудня 2021 року № 358 «Про внесення змін до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 січня 2022 року за № 93/37429) (далі - Методика).

З 1 травня 2019 року в повному обсязі введено в дію Закон 2189.

На підставі п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону 2189, Позивач є виконавцем послуги з постачання теплової енергії.

Ст. 12 Закону 2189 передбачає що, надання послуги з постачання теплової енергії здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно п. 5. ст. 13 Закону 2189, з 27.01.2022 між ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» (далі-Позивач) та МНУ ім. В.О. Сухомлинського (далі-Відповідач) укладено договір № 2021 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), Об`єктами Відповідача в м. Миколаєві є:

- головний учбовий корпус № 2 по вул. Нікольська, 24;

- новий учбовий корпус по вул. Нікольська,24;

- гуртожиток № 3 по вул. Потьомкінській, 131;

- гуртожиток № 2 по вул. 3-а Слобідська, 19;

- учбовий корпус № 10 по вул. Нікольська, 24.

Договір з додатками підписано та скріплено печатками сторін.

Відповідно до розділу 1 Договору позивач бере на себе зобов`язання надавати споживачу теплову енергію за ціною та кількістю, вказаною в п.1.2., 1.3. Договору, за яку Відповідач повинен сплачувати за встановленими тарифами в терміни, передбаченими Договором. (п.1.6)

Відповідно пункт 3.2.1 Договору Відповідач зобов`язаний виконувати оплату спожитої теплової енергії в терміни, передбачені договором.

Згідно з п.6.2 Договору розрахунковим є календарний місяць. За п. 6.3 Договору споживач щомісяця з 5 по 10 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує рахунок на оплату за надану теплову енергію та акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді. Споживач зобов`язаний протягом п`яти календарних днів підписати зазначений акт і один примірник направити на адресу Позивача. У випадку відсутності протягом п`яти днів мотивованого відмовлення від передачі теплової енергії в гарячій воді вважається прийнятим споживачем і кількість спожитої теплової енергії визнаною по розрахунках енергопостачальної організації

Згідно пункту 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (далі Правила), розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 цих Правил визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідач щомісяця під особистий підпис отримував рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії в гарячій воді за попередній місяць, що підтверджується копією реєстру за січень 2022, лютий 2022 та березень 2022. (копія реєстрів надається). За період з квітня 2022 по жовтень 2022 рахунки та акти направлялися поштою, що підтверджено квитанцією та поштовим повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 8 Правила 830, рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

Так, з метою забезпечення теплом об`єктів на початку опалювальних сезонів 2022-2023 після зниження середньодобової температури зовнішнього повітря до + 8°С і нижче, на виконання рішень виконавчого комітету ММР № 1106 від 29.10.2021, було розпочато опалювальний сезон 2021-2022; на підставі вказаного рішення з Відповідачем підписано наряди про початок опалювального сезону на об`єкти з 22 листопада 2021:

- головний учбовий корпус № 2 по вул. Нікольська, 24 з 22 листопада 2021;

- новий учбовий корпус по вул. Нікольська,24 (корпус № 1) з 22 листопада 2021;

- гуртожиток № 2 по вул. 3-а Слобідська, 19 з 15.листопада 2021 ;

- учбовий корпус № 10 по вул. Нікольська, 24. з 22 листопада 2021

З початку опалювальних сезонів 2021-2022 відповідно Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1265 від 08.12.2021 року Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 13.10.2021 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» та Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 124 від 09.12.2022 року. Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 13.10.2021 № 984 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», законодавчо встановлено економічно обґрунтовані двоставкові тарифи на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії за умовно-зміною частиною та умовно-постійною частиною тарифу.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Нарахування за умовно-змінною частиною - нарахування за спожиту будівлею (приміщенням) теплову енергію за даними вузла обліку або розрахункову протягом опалювального періоду за тарифами - вартість споживання 1 Гкал.

Нарахування за умовно- постійною частиною - грошовий вираз планових економічно обґрунтованих витрат, що включаються до повної собівартості транспортування та постачання теплової енергії, є постійною величиною і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, Нарахування умовно-постійної частини здійснюється щомісяця протягом року за тарифами вартості одиниці (1 Гкал/год) теплового приєднаного теплового навантаження об`єктів теплоспоживання.

Приєднане теплове навантаження -сума максимальних теплових потоків на опалення із застосуванням коефіцієнту, що враховує фактичне споживання теплової енергії споживача за приладом обліку, фактичну динаміку температури зовнішнього повітря за останні три роки та кількість годин постачання теплової енергії для потреб опалення.

Відповідачем укладено додаткову угоду № 1, яка Підписана сторонами до договору від 27.01.2022 відповідно змін в законодавстві щодо встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», з 15.02.2022 затверджено нові двоставкові тарифи на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії за умовно-змінною частиною та умовно-постійною частиною тарифу(місячна плата за одиницю приєднаного навантаження), а також відповідно наказу ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» від 09.02.2022 №75 з 01.02.2022 змінено тариф на теплоносій, Сторони уклали додаткову угоду, якою домовились внести наступні зміни та доповнення до Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 27.01.2022 № 2021 внесенням змін та доповнень в п.1.2 та 1.3 Договору.

Згідно п.5.3 Договору з моменту прийняття засобу обліку теплової енергії, який встановлено на об`єкт теплоспоживання на комерційний облік (надалі вузол обліку), нарахування проводяться виключно за показами вузла обліку теплової енергії. Документом, який підтверджує правильність нарахувань за спожиту теплову енергію, є погоджена обома сторонами відомість обліку теплової енергії. Друкування відомості обліку кількості теплової енергії та надання Постачальнику звіту про фактичне споживання теплової енергії забезпечує власник вузла обліку теплової енергії. За п.5.5 Власник вузла обліку щомісячно виконує зняття показів вузлів обліку 20 числа поточного місяця та передає до 25 числа поточного місяця до енергопостачальної організації: відомості показів вузлів обліку та журнал обліку теплової енергії і теплоносія, який відповідає встановленому типу вузла обліку (Відомості обліку по приладу обліку додаються).

Отримавши від Відповідача відомості обліку споживання теплової енергії (Ведомость учета потребления теплоты), яка відповідає вимогам п. 5.2. та 5.3 Договору Позивач проводить нарахування та відповідно до розділу 6 Договору проводяться розрахунки.

Нарахування за показниками приладу обліку по вул. Нікольська,24 (головний учбовий корпус № 2 та учбовий корпус № 10) нараховуються відповідно відомостей одного лічильника, встановленого на два корпуси.

Також позивач зазначає, що умовно-постійна частина розрахована для оплати щомісяця упродовж 12 місяців незалежно від факту споживання теплової енергії, показників вузлів обліку теплової енергії, наявності чи відсутності лічильника.

Таким чином, нарахування в опалювальному періоді по умовно-змінній частині двоставкового тарифу та упродовж 12 місяців з моменту встановлення тарифу ( з 1 листопада 2021 до 31 березня 2023) по умовно - постійній частині двоставкового тарифу складають повну вартість теплової енергії спожитої в опалювальному періоді. (правова позиція викладена у справі № 903/429/21).

Згідно п. 6.4 Договору, споживач до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим сплачує Енергопостачальній організації вартість спожитої кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця та вартість теплоносія.

В претензії від 01.05.2023 №558-Ю, Позивач повідомив відповідачу суму заборгованості та необхідність вжити заходів щодо її погашення.

У відповідь на вимогу Відповідач листом № 01-12/01/290 від 19.05.2023 лише підтверджує існування договірних зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене, щодо зміни законодавства в частині встановлення економічно обґрунтовані двоставкові тарифи на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії за умовно-зміною частиною та умовно-постійною частиною тарифу, Позивач правомірно проводив нарахування за умовно -постійній складовій тарифу.

Факт відсутності письмового договору про надання послуг з теплопостачання сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати фактично спожитих послуг у повному обсязі.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Таким чином, борг Відповідача за теплову енергію, спожиту в період з квітня 2022 по листопад 2022 року, складає 605 780,21 грн., що стало підставою для звернення позивача в суд для захисту своїх прав.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 5 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Приписами частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, відповідає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, у разі відмови від оплати таких послуг споживачем з посиланням в листі від 06.01.2023 на відсутність договору такі заперечення не повинні братися до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19, від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.

Відповідно до висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладання договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Отже підставою для виникнення у Відповідача зобов`язань з оплати послуг з постачання теплової енергії без укладеного договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним. Фактом надання послуг є наряд на включення об`єктив та відомості споживання тепла.

Згідно з ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією. Пункт 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198 визначає, що споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Згідно зі ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» надавала послугу теплопостачання до приміщень Відповідача, затрати за опалювальні сезони 2021-2022 в грошовому еквіваленті склали 605 780,21 грн. за період з квітня 2022 по жовтень 2022 року. За вказаний період Відповідач щомісяця отримував рахунки № 2021, що підтверджується підписом в реєстрах та за період з квітня 2022 по жовтень 2022 поштою, що підтверджено квитанцією та поштовим повідомленням про вручення.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що з 15.07.2022 року внаслідок обстрілу збройних сил російської федерації частина приміщень Відповідача, у які поставлялася теплова енергія, пошкоджені, а інженерні мережі теплопостачання, до яких був приєднаний Позивач - зруйновані. Факт пошкодження приміщення та руйнування інженерних мереж теплопостачання підтверджується Актами обстеження від 01.09.2022, Витягом з ЄРДР від 01.09.2022 та Висновками технічного обстеження (а. с. 77-83).

За таких обставин стягнення заборгованості за період з 15.07.2022 по 31.10.2022 є необгрунтовним.

Суд додатково звертає увагу сторін на те, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 201, 219, 220, 202, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського (код ЄДРПОУ 02125444, 54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 24) на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 30083966, 54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18) заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 302 890,10 грн. та 4 543,35 судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено та підписано 06.06.2024.

Суддя О. В. Ткаченко