Рішення

від 29.05.2024 по справі 916/5444/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5444/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Христенко А.О.

при розгляді справи за позовом: Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради (вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, 65022)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інфоком Південь (пр. Гагаріна, 13, кв. 50, м. Одеса, 65044)

про стягнення 737978,84 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Джига В.І.;

від відповідача: Апексімов І.С.

УСТАНОВИВ:

Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфоком Південь», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 737978,84 грн.

Позиції учасників справи

Підставою позову позивач визначив обставину порушення відповідачем умов договорів від 21.06.2012 № 134-рд та від 13.12.2012 № 225-рд в частині внесення у повному обсязі та у визначені договорами строки плати за тимчасове використання для розташування рекламних засобів місць на територіях, будівлях та спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси.

У відзиві на позову відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, пояснюючи це тим, що на підтвердження наявності спірного боргу позивач має надати до суду первинні документи щодо нарахування/зменшення плати за договорами за відповідні періоди, а також отримані позивачем від відповідача програми розміщення соціальної реклами та повідомлення про нерозміщення рекламних засобів за відповідні періоди.

11.02.2024 відповідач заявив на розгляд суду клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого судом було відмовлено з проголошенням мотивів в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 240 ГПК України.

У відповіді на відзив позивач вказав, що він виклав свої вимоги та обґрунтування у позові, надав обґрунтований розрахунок, сформований на підставі усіх наявних документів щодо нарахування/зменшення плати за договорами. При цьому позивач пояснив, що вимоги відповідача про надання первинних документів є безпідставними, оскільки всі ці документи є в наявності у відповідача.

16.03.2024 відповідач подав до суду заяву про визнання виконаного позивачем розрахунку сум неналежним і недопустимим доказом. Також, 16.03.2024 відповідач подав до суду заяву про витребування доказів, яку в подальшому відкликав.

01.04.2024 відповідач подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив з посиланням на лист позивача від 08.02.2024 про безпідставність вимог позивача у розмірі 33763,84 грн, а також пояснив, що у період з лютого 2022 року по листопад 2023 року відповідач надавав позивачу адресні програми щодо розміщення соціальної реклами на місцях з фотозвітами, що є предметом договорів, і мав правомірні очікування на не нарахування позивачем плати за відповідні місця, а отже розрахунки позивача є завищеними, у зв`язку з чим просив суд долучити до матеріалів справи власні розрахунки.

02.04.2024 позивач подав до суду заперечення на пояснення, в яких вказав, що у позивача відсутні за договором обов`язки щодо складання рахунків, а жодних доказів щодо наявності у відповідача заперечень щодо розрахунків позивача та звернення з цього приводу до нього у 2019-2023 роках відповідачем не подано. Починаючи з лютого 2022 року по договору № 1345-рд та з жовтня 2019 року по договору № 225-рд, відповідач вносив плату не в повному обсязі, а обставини втрати документів останнім не підтверджені. Твердження відповідача про неотримання рахунків не відповідають дійсності, оскільки усі рахунки відповідач отримував з відповідного місця зберігання документів на першому поверсі будівлі, а наявність у нього акту звірки за період з 01.01.2021 до 24.02.2022 підтверджує цю обставину. Усі дані в листах про розміщення соціальної реклами, які надаються користувачами, перевіряються позивачем на відповідність фактичним обставинам розміщення реклами на носіях.

16.05.2024 відповідач подав до суду додаткові пояснення, до яких додав адреси місць розташування рекламних засобів, на яких була розміщена соціальна реклама та які містяться у відповідних адресних програмах відповідача, але не враховані позивачем за договорами № 225-рд і № 134-рд, згідно з якими суми, які фактично підлягають сплаті за договорами № 225-рд і № 134-рд за період з лютого 2022 року по листопад 2023 року, складають 28142,06 грн і 529103,16 грн, відповідно.

16.05.2024 відповідач подав до суду заяву щодо витрат на правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

20.05.2024 позивач подав до суду додаткові пояснення, в яких вказав, що договорами № 225-рд і № 134-рд не передбачено обов`язку позивача не нараховувати плату лише на підставі звернення відповідача, позивачем перевіряються усі дані і відповідачем неодноразово надавалась недостовірна інформація про розміщення соціальної реклами. В кінці кожного місяця на підставі перевіреної інформації бухгалтерією позивача готуються рахунки про використання місць під соціальну рекламу, які надаються для виключення з нарахування при розрахунку за договором плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів. Зазначені рахунки, які носять інформативний характер, направляються або вручаються користувачам за їх бажанням або вимогою.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 20.12.2023 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 18.01.2024.

Ухвалою суду від 26.01.2024 було призначено підготовче засідання на 12.02.2024. Протокольними ухвалами суду підготовчі засідання відкладались 12.02.2024 на 29.02.2024, 29.02.2024 на 18.03.2024, 18.03.2024 на 02.04.2024.

Протокольною ухвалою суду від 02.04.2024 підготовче провадження було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 23.04.2023.

Протокольними ухвалами суду в засіданнях по суті оголошувались перерви до 21.05.2024, 21.05.2024 до 29.05.2024.

У судовому засідання 29.05.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Відповідно до п. 2.2. статуту позивача завданнями останнього, зокрема, є: забезпечення повноти надходжень до бюджету міста плати за користування вказаними місцями; укладання договорів з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місяцями для розміщення рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Одеси, для внесення плати суб`єктами господарювання за вказаними договорами відповідно до визначеного порядку.

21.06.2012 між сторонами був укладений договір № 134-рд (далі договір-1), за яким позивач зобов`язався надати відповідачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам. Сторони погодили, що місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього договору, а відповідач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.2.1.-2.3. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору-1 позивач має право, зокрема, здійснювати контроль за дотриманням відповідачем встановленого порядку розміщення зовнішньої реклами, здійснювати обстеження рекламних засобів, розташованих відповідачем відповідно до цього договору. Згідно з п. 3.2. договору-1 позивач зобов`язаний, зокрема, перевіряти зовнішній вигляд, художньо-естетичний, технічний та/або санітарний стан рекламних засобів, розташованих на місцях, визначених цим договором, та вимагати усунення виявлених недоліків та/або порушень, не втручатися у форму та зміст зовнішньої реклами, що розповсюджується відповідачем.

Відповідно до п. 4.1. договору-1 відповідач має право, зокрема, використовувати відповідну площину конструкції для розповсюдження зовнішньої реклами комерційного або соціального характеру. Згідно з п. 4.2. договору-1 відповідач зобов`язаний, зокрема, встановлювати та розміщувати рекламні засоби з дотримання встановленого порядку розміщення зовнішньої реклами, своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим Договором.

Відповідно до п. 5.1.-5.4., 5.6. договору-1 плата за цим договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього договору. Відповідач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на банківський рахунок позивача. У випадку розповсюдження відповідачем на місцях, визначених цим договором, протягом місяця, за який вноситься плата, соціальної реклами та/або інформації соціальної спрямованості, плата за користування таким місцем не нараховується. Відповідач, що протягом місяця, за який вноситься плата, розповсюджував соціальну рекламу та/або інформацію соціальної спрямованості, на місцях, визначених цим договором, зобов`язаний не пізніше 20 числа такого місяця надати позивачу відповідну адресну програму за встановленою позивачем формою. Розповсюдження соціальної реклами та інформації соціальної спрямованості здійснюється відповідно до встановленого порядку розміщення зовнішньої реклами.

Згідно з п. 8.1.-8.3. договору-1 останній набирає чинності з моменту його укладання. Договір є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками. Термін дії договору з 21.06.2012 та продовжено до 28.01.2022.

26.02.2015 між сторонами була укладена додаткова угода до договору-1, в якій сторони виклали п. 5.2. договору в новій редакції, а саме: з 01.01.2015 відповідач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України.

01.08.2019 між сторонами була укладена додаткова угода № 3 до договору-1, в якій сторони узгодили виключити п. 3.2.2., 4.1.3. договору, змінити редакцію п. 4.1.2., 5.1. договору, а саме: відповідач має право використовувати місця для розташування рекламних засобів з дотриманням положень цього договору та встановленого порядку розміщення зовнішньої реклами; плата за цим договором визначається на підставі п. 14.6. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі в новій редакції.

01.05.2023 між сторонами була укладена додаткова угода № 7 до договору-1, якою сторони продовжили термін дії договору на період дії воєнного стану, з 29.01.2022.

Додатками від 01.02.2022 № 20 до договору-1 сторони узгодили перелік рекламних засобів в загальній кількості 251 шт. з визначенням адреси місця розташування, назви та розміру рекламного засобу, а також бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів на загальну суму 53299,62 грн.

Додатками від 01.08.2023 № 21 до договору-1 сторони узгодили новий перелік рекламних засобів в загальній кількості 228 шт. з визначенням адреси місця розташування, назви та розміру рекламного засобу, а також бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів на загальну суму 46659,78 грн.

13.12.2012 між сторонами був укладений договір № 225-рд (далі договір-2), який за змістом є тотожним вищевикладеному договору-1, з продовженим строком дії до 01.06.2023.

26.02.2015 та 01.08.2019 між сторонами були укладені додаткові угоди № 1, 3 до договору-2, в яких сторони внесли зміни до договору-2, зміст яких відповідає вищевикладеному змісту додаткових угод № 1, 3 до договору-1.

01.05.2023 між сторонами була укладена додаткова угода № 7 до договору-2, якою сторони продовжили термін дії договору на період дії воєнного стану, з 02.06.2023.

Додатками від 01.08.2019 № 11 до договору-2 сторони узгодили перелік рекламних засобів в загальній кількості 8 шт. з визначенням адреси місця розташування, назви та розміру рекламного засобу, а також бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів на загальну суму 4147,20 грн.

Додатком від 01.11.2019 № 11-1 до договору-2 сторони узгодили новий бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів в кількості 8 шт. на загальну суму 4147,20 грн.

На виконання умов договорів-1, 2 позивач надав відповідачу місця для розташування визначених сторонами у додатках рекламних засобів, що підтверджується матеріалами справи та визнається обома сторонами.

В процесі виконання умов цих договорів у спірний період відповідач кожного місяця надавав позивачу листи (адресні програми) з переліком адрес розташування рекламних засобів, на яких розміщена соціальна реклама, з фотозвітами, а позивач, в свою чергу, здійснював моніторинг розміщення відповідачем соціальної реклами шляхом обходу рекламних конструкцій та аналізу наданих останнім фотозвітів, складав кожного місяця розрахунки використання місць під соціальну рекламу для виключення плати з нарахування при розрахунку за договорами та визначав у рахунках суми, що підлягають сплаті відповідачем. Дана обставина визнається обома сторонами та підтверджується матеріалами справи розрахунками позивача, розрахунками відповідача, адресними програмами, доповідними фахівців відділу інспекційної роботи позивача з фотоматеріалами (а.с. 65-158, т. 2, а.с. 1-67, 90-153, т. 3, а.с. 9-36, т. 4). Натомість, спірною між сторонами є обставина кількості розміщеної відповідачем на рекламних засобах соціальної реклами та, відповідно, суми, які належить до сплати відповідачем за договорами-1, 2.

Як пояснили суду представники сторін, адресні програми подавались відповідачем позивачу у довільній формі. Між цим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не подано суду самі фотозвіти до цих адресних програм, а тому у суду відсутня можливість перевірити обставину відповідності відомостей, вказаних відповідачем у адресній програмі, і фотозвітах. Крім того, відповідачем не подано суду жодної заяви до управління реклами Одеської міської ради на отримання погодження на розміщення соціальної реклами, в яких має визначатися замовник соціальної реклами, запланований період її розміщення, місця розташування рекламних засобів з розміром їхніх поверхонь та додаватися макет зі змістом соціальної реклами. Також, відповідачем не подано суду доказів замовлення чи виготовлення соціальної реклами, а також доказів звернення відповідача до позивача протягом спірного періоду виконання договорів-1, 2 з вимогами щодо перерахунку нарахованої плати.

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні також первісні докази сплати відповідачем плати за договорами-1, 2, а тому при встановленні обставини наявності боргу суд керується здійсненими сторонами розрахунками, актами звірки і листами. Так, в матеріалах справи наявний лист позивача від 08.02.2024 № 01-28/201 (а.с. 68, т. 3), в якому позивач повідомляє адвоката відповідача про те, що станом на 01.02.2022 нарахована плата за договором-1 становила 5853,96 грн, а за договором-2 0 грн.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за договорами-1, 2 за період з 01.01.2021 до 24.02.2022, підписаний позивачем (а.с. 64, т. 2), згідно з яким, враховуючи положення договорів-1, 2, що оплата сплачується не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, борг відповідача за період до січня 2022 року (включно) складає 5853,96 грн. При цьому у судовому засіданні сторони пояснили суду, що це борг і звірка була проведена за двома договорами одночасно.

Також, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за договорами-1, 2 за період з 01.01.2021 до 01.03.2022, підписаний позивачем (а.с. 79, т. 3), згідно з яким борг відповідача станом на 01.03.2022 складає вже 43119,36 грн, тобто, за січень 2022 року по обом договорам-1, 2 у відповідача рахувався борг 5853,96 грн і позивач донарахував плату за лютий 2022 року по договору-1 33895,80 грн і по договору-2 3369,60 грн.

В цей же час, згідно з розрахунком позивача (а.с. 116-119, т. 1) останнім вказано про здійснення відповідачем платежів у лютому 2022 року на суму 27910,08 грн, у серпні 2023 року на суму 15000,00 грн та у жовтні 2023 року на суму 10000,00 грн. Інших доказів оплати відповідачем суду подано не було, зокрема, ані банківських виписок, ані платіжних доручень тощо.

Відповідно, з наявних матеріалів справи вбачається, що відповідачем був оплачений борг за січень 2022 року, який рахувався згідно з актом звірки та поясненнями сторін по договорам-1, 2, а також за лютий і частково березень 2022 року по договору-1, а всього сплачено: 52910,08 грн.

Отже, перевіривши в засіданні суду розрахунки позивача і відповідача, оцінивши у сукупності надані сторонами докази, суд встановив, що борг відповідача перед позивачем, який підлягає сплаті на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, відкритий для виконання бюджету міста за кодом бюджетної класифікації 24060300 "Інші надходження", станом включно за листопад 2023 року по договорам-1, 2 сукупно складає 710068,96 грн (борг за січень 2022 року по обом договорам-1, 2 5853,96 грн, плюс нарахована плата за договором-1 за лютий 2022 року листопад 2023 року 710072,57 грн, мінус оплата (вказана у розрахунку позивача) 52910,08 грн, плюс нарахована плата за договором-2 за лютий 2022 року листопад 2023 року 47052,51 грн).

З метою врегулювання спору та погашення боргу позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо виконання договірних зобов`язань (а.с. 101-115, т. 1), проте відповідач вимог позивача у позасудовому порядку не задовольнив.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 530, 599 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про рекламу» рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа. На соціальну рекламу поширюються загальні вимоги до реклами, якщо інше не передбачено цим Законом. Соціальна реклама може розміщуватися за грошову чи іншу винагороду або безоплатно.

Згідно з п. 4.1. Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Одесі, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 22.04.2008 № 434 (далі-Правила), КУ "Одесреклама" Одеської міської ради: забезпечує економічно ефективне використання місць, що перебувають у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами; забезпечує повноту надходжень до бюджету міста Одеси плати за користування вказаними місцями; укладає договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у випадках, передбачених цими Правилами; за направленням робочого органу перевіряє додержання фізичними та юридичними особами вимог цих Правил та надає робочому органу матеріали щодо виявлених порушень; за направленням робочого органу проводить перевірки дотримання фізичними та юридичними особами вимог цих Правил; на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів; надає платні послуги фізичним та юридичним особам у сфері розміщення зовнішньої реклами відповідно до чинного законодавства; забезпечує виготовлення та/або розміщення соціальної реклами та інформації соціальної спрямованості; виконує інші завдання та функції, передбачені актами законодавства, цими Правилами, іншими актами органів місцевого самоврядування та міського голови.

Відповідно до п. 14.1.-14.3. Правил розмір плати за тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності міста, для розташування рекламних засобів встановлюється виконавчим комітетом Одеської міської ради, а місцями, що перебувають у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). З дати прийняття виконавчим органом рішення про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами розмір плати за тимчасове користування місцем, що перебуває у комунальній власності, становить 100 відсотків, згідно із затвердженими тарифами, та справляється з розповсюджувача зовнішньої реклами у встановленому порядку. Підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем реклами відповідної плати є договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, що укладається відповідно до порядку, встановленого підпунктом 7.5 цих Правил. За наявності дозволу розповсюджувач зовнішньої реклами не звільняється від плати за право тимчасового користування місцем для розміщення зовнішньої реклами, що перебуває у комунальній власності, незалежно від факту нерозміщення рекламного засобу у визначеному дозволом місці.

Згідно з п. 14.5. Правил при розміщенні соціальної реклами розповсюджувач зовнішньої реклами надає заяву на отримання погодження на розміщення соціальної реклами до робочого органу. У заяві визначається замовник соціальної реклами, запланований період її розміщення, місця розташування рекламних засобів з розміром їхніх поверхонь та додається макет зі змістом соціальної реклами. Розповсюдження інформації соціальної спрямованості здійснюється на замовлення робочого органу. За розміщення соціальної реклами або інформації соціальної спрямованості розповсюджувач не вносить плату за право тимчасового використання місця для розташування засобу зовнішньої реклами.

Відповідно до п. 14.21. Правил встановити, що з 01.01.2015 року плата за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Одеси (без ПДВ), сплачується користувачами до бюджету міста Одеси відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року N 2067 та перераховується на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, відкритий для виконання бюджету міста за кодом бюджетної класифікації 24060300 "Інші надходження".

Згідно з п. 15.1. Правил контроль за дотриманням цих Правил здійснює в межах своїх повноважень робочий орган, КУ "Одесреклама" Одеської міської ради, а також інші органи чи організації згідно із законодавством.

Позиція суду

Як встановлено судом в процесі виконання умов договорів-1, 2 у спірний період відповідач кожного місяця надавав позивачу листи (адресні програми) з переліком адрес розташування рекламних засобів, на яких розміщена соціальна реклама, з фотозвітами, а позивач, в свою чергу, здійснював моніторинг розміщення відповідачем соціальної реклами шляхом обходу рекламних конструкцій та аналізу наданих останнім фотозвітів, складав кожного місяця розрахунки використання місць під соціальну рекламу для виключення плати з нарахування при розрахунку за договорами та визначав у рахунках суми, що підлягають сплаті відповідачем.

Як встановлено судом в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем плати за договорами-1, 2, а тому при встановленні обставини наявності боргу суд керувався здійсненими сторонами розрахунками, актами звірки і листами. Так, з листа позивача від 08.02.2024 № 01-28/201 (а.с. 68, т. 3), актів звірки взаєморозрахунків між сторонами за договорами-1, 2 (а.с. 64, т. 2, а.с. 79, т. 3), суд встановив, що розмір боргу відповідача перед позивачем за обома договорами-1, 2 станом на січень 2022 року складав 5853,96 грн. В подальшому, з лютого 2022 року по листопад 2023 року, враховуючи здійснені відповідачем оплати, перевіривши в засіданні суду розрахунки позивача і відповідача, оцінивши у сукупності надані сторонами докази, суд встановив, що борг відповідача перед позивачем станом включно за листопад 2023 року складає 710068,96 грн (борг за січень 2022 року за обома договорами-1, 2 5853,96 грн, плюс нарахована плата за договором-1 за лютий 2022 року листопад 2023 року 710072,57 грн., мінус оплата (вказана у розрахунку позивача) 52910,08 грн., плюс нарахована плата за договором-2 за лютий 2022 року листопад 2023 року 47052,51 грн). Інших доказів оплати відповідачем суду подано не було, зокрема, ані банківських виписок, ані платіжних доручень тощо.

Отже, суд частково враховує доводи відповідача про відсутність заборгованості за договорами-1, 2 за період до лютого 2022 року, а тому позов позивача підлягає частковому задоволенню в сумі 710068,96 грн.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що позивач неправомірно застосував до відповідача плату за розміщення соціальної реклами, з таких підстав.

Судом забезпечуються при розгляді справи засади судочинства, зокрема, змагальність сторін. Так, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні фотозвіти до адресних програм, які подавались відповідачем позивачу у спірний період в процесі виконання умов договору, а тому у суду відсутня можливість перевірити обставину відповідності відомостей, вказаних відповідачем у адресній програмі, і фотозвітах. Крім того, судом встановлено, що відповідачем не подано суду жодної заяви до управління реклами Одеської міської ради на отримання погодження на розміщення соціальної реклами, в яких згідно з п. 14.5. Правил має визначатися замовник соціальної реклами, запланований період її розміщення, місця розташування рекламних засобів з розміром їхніх поверхонь та додаватися макет зі змістом соціальної реклами. Також, судом встановлено, що відповідачем не подано суду доказів замовлення чи виготовлення соціальної реклами, а також доказів звернення відповідача до позивача протягом спірного періоду виконання договорів-1, 2 з вимогами щодо перерахунку нарахованої плати.

За встановлених обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено суду обставини невірності розрахування позивачем плати за договорами-1, 2 в частині щодо розміщення соціальної реклами.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищезазначене, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 10651,03 грн.

Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інфоком Південь (пр. Гагаріна, 13, кв. 50, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 37947716) на користь Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради (вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, 65022, код ЄДРПОУ 25830211) борг в сумі 710068 грн 96 коп та судовий збір в сумі 10651 грн 03 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10 червня 2024 р.

Суддя Д.О. Бездоля