Рішення

від 10.06.2024 по справі 917/594/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 Справа № 917/594/24

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СТРУМ"; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44378553; вул. Алмазова Генерала, 18/7, м. Київ, 01133

до Комунального підприємства "Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради"; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01999460; вул. Медична, 2, м. Пирятин, Лубенський район, Полтавська область, 37000

про стягнення 87 211,89 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу від 19.12.2023 №1912/74

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Біла І.М.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СТРУМ" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача Комунального підприємства "Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради" про стягнення 87 211,89 грн, в тому числі: 82 455,45 грн основного боргу, 4095,66 грн пені, 413,41 грн 3% річних, 247,37 грн інфляційних збитків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не оплатив вартість електроенергії, поставленої йому позивачем у грудні 2023 року на умовах договору про постачання електричної енергії споживачу № 1912/74 від 19.12.2023.

Ухвалою від 15.04.2024 (а.с. 37) суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а також встановив процесуальні строки для подання сторонами заяв по суті спору: відповідачу для подання відзиву на позов - до 15 днів з дня отримання ухвали та для подання заперечень до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Ухвала суду від 15.04.2024 була доставлена до електронного кабінету позивача 15.04.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 38).

У зв`язку із відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в системі "Електронний суд", копія ухвали суду від 15.04.2024 була направлена відповідачу в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження відповідача, та була отримана ним 19.04.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с. 39).

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надав. У зв`язку з цим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

14.05.2024 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 6702), зокрема в частині стягнення інфляційних втрат. У вказаній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 82 455,45 грн основного боргу, 4095,66 грн пені, 413,41 грн 3% річних та 824,55 грн інфляційних збитків.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Згідно ч. 5 ст. 46 ГПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Частиною 7 ст. 42 ГПК України визначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Таким чином, відповідач, як юридична особа, повинен був зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку, проте не зробив цього. У зв`язку з цим, відповідно до 7 ст. 42 ГПК України, позивач звільняється від обов`язку надсилання відповідачу копій документів, які подані до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету.

Враховуючи зазначене, заява про збільшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СТРУМ" здійснює господарську діяльність у відповідності до Статуту, на підставі Ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої 13.10.2021 постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1753 (а.с. 15-16).

19 грудня 2023 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ СТРУМ» (далі - позивач/постачальник) та Комунальним підприємством «ПИРЯТИНСЬКА ЛІКАРНЯ ПИРЯТИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» (далі - відповідач/споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 1912/74 (далі - Договір) (а.с. 19-24), шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до Договору постачання електричної енергії споживачу (додаток № 1 до Договору) (а.с. 24-25).

Відповідно до п. 2.1. Договору, Постачальник продає електричну енергію, в кількості 42 000 кВт*год Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та не включає вартість послуг оператора систем розподілу електричної енергії на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Сума договору становить 354 683,45 грн, в т.ч. ПДВ59 113,91 грн (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, постачання електричної енергії Споживачу здійснюється: з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року.

Згідно п. 5.1. Договору, ціна електричної енергії, що постачається Постачальником за цим Договором, становить 8,444844 грн за 1 кВт*год з ПДВ, складові частини ціни зазначаються в додатку 2 «Комерційна пропозиція» до цього Договору.

Вартість фактично спожитої Споживачем у розрахунковому періоді електричної енергії розраховується в порядку, встановленому Додатком 2 «Комерційна пропозиція» до цього Договору.

В пунктах 5.6., 5.7. Договору сторони погодили, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно п. 5.8.Договору, приймання наданих послуг оформляється Сторонами шляхом складання Акта приймання-передачі наданих послуг, що підписується уповноваженими представниками обох Сторін. Складання Акта приймання-передачі наданих послуг покладається на Постачальника, а його підписання Споживачем є доказом належного виконання умов Договору та відсутності претензій з його боку до Постачальника.

Пунктом 5.9. Договору встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у строки та в порядку, що визначені в Додатку № 2 "Комерційна пропозиція" до цього Договору.

Відповідно до п. 5.10. Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Споживач сплачує Постачальнику за кожен день прострочення оплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня за будь-який попередній розрахунковий період може бути нарахована та включена Постачальником до рахунку й підлягає оплаті в порядку та строки, передбачені п. 5.9. договору та в Додатку 2 «Комерційна пропозиція» до цього Договору. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком, згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно п. 5.7. Договору, у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акта приймання-передачі електричної енергії або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом трьох робочих днів з дня їх отримання, такий акт вважається підписаним Споживачем та вважається узгодженим Споживачем у повному обсязі без зауважень, а обсяг спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних оператора системи розподілу.

В п. 14.1. Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2023 року. Умови цього договору поширюються на правовідносини, що склалися між сторонами з 01.12.2023 року, відповідно до ст. 621 Цивільного кодексу України.

Також сторонами підписано комерційну пропозицію (додаток № 2 до Договору) (а.с. 25-27) та прогнозований графік споживання електричної енергії (додаток № 3 до Договору) (а.с. 27).

Згідно п. 2 комерційної пропозиції, ціна за одиницю електроенергії складає 8,444844 грн. за 1 кВт*год з ПДВ. Ціна за одиницю електроенергії включає всі витрати Постачальника, у тому числі: вільна ціна електричної енергії; тариф на послуги з передачі електричної енергії, що встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» від 21.12.2022 № 1788; тариф на послуги з розподілу електричної енергії, що встановлюються НКРЕКП; тариф Постачальника електроенергії, який включає: вартість небалансів у випадку позитивної або негативної різниці фактичного та прогнозованого споживання електроенергії погодинно; прибуток Постачальника електроенергії; витрати Постачальника електроенергії, пов`язані зі зборами на регулювання НКРЕКП; витрати Постачальника електроенергії, пов`язані з виплатами постійних та змінних нарахувань за участь у ринках; інші витрати, які не вказані вище; ПДВ - податок на додану вартість.

Відповідно до п. 3 комерційної пропозиції, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем у безготівковому вигляді шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника, зазначений у Договорі. Оплата рахунків/актів за спожиту електроенергію здійснюється Споживачем у 100% розмірі протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання Акту Споживачем. Днем отримання Акту Сторони погодили вважати дату отримання Споживачем оригіналу Акту поштовою службою (Укрпошта, Нова пошта, служба доставки Е-post та інші). Доказом відправлення акту є оригінал поштової накладної таких поштових служб як Укрпошта, Нова пошта, служба доставки Е-post та інших.

Пунктом 15 комерційної пропозиції сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2023 року.

Відтак, постачання електричної енергії в період з 01.12.2023 по 31.12.2023 здійснювалося позивачем на підставі Договору.

Виконуючи взяті на себе зобов`язання, ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ СТРУМ», поставило КП «ПИРЯТИНСЬКА ЛІКАРНЯ ПИРЯТИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» у грудні місяці 2023 року електричну енергію на загальну суму 437 138,90 грн з ПДВ, що підтверджується підписаним обома сторонами без зауважень Актом № УС00-001878 від 31.12.2023, який містить відмітку про отримання акту відповідачем 16.01.2024 (а.с. 29).

Відповідач оплату за фактично отриману електричну енергію здійснив частково, сплативши платіжною інструкцією № 522 від 27.12.2023 грошові кошти на суму 354 683,45 грн (а.с. 29).

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становить 82 455,45 грн.

Вказана сума боргу підтверджується також підписаним обома сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2023 по 15.01.2024 (а.с. 30).

У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань зі своєчасної оплати за електроенергію, позивач відповідно до п. 5.10. Договору нарахував відповідачу пеню у розмірі 4095,66 грн за період прострочення з 31.01.2024 по 31.03.2024, а також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував 413,41 грн 3% річних за період з 31.01.2024 по 31.03.2024 і 824,55 грн інфляційних втрат за період з лютого по квітень 2024 року.

Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача 82 455,45 грн основного боргу, 4095,66 грн пені та 824,55 грн інфляційних збитків.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Обов`язок відповідача сплатити кошти за отриманий товар визначений також ст.ст. 655, 706 ЦК України.

Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов`язань з оплати вартості отриманої електричної енергії.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір енергопостачання.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 6, ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 5.9. договору про постачання електричної енергії споживачу № 1912/74 від 19.12.2023 встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у строки та в порядку, що визначені в Додатку № 2 "Комерційна пропозиція" до цього Договору.

Відповідно до п. 3 комерційної пропозиції, оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем у безготівковому вигляді шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника, зазначений у Договорі. Оплата рахунків/актів за спожиту електроенергію здійснюється Споживачем у 100% розмірі протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання Акту Споживачем. Днем отримання Акту Сторони погодили вважати дату отримання Споживачем оригіналу Акту поштовою службою (Укрпошта, Нова пошта, служба доставки Е-post та інші).

Судом встановлено, що акт № УС00-001878 від 31.12.2023 на суму 437 138,90 грн та рахунок на оплату № 1608 від 31.12.2023 було отримано відповідачем 16.01.2024 (а.с. 28-29).

Тобто, відповідно до умов Комерційної пропозиції, відповідач повинен був оплатити вказаний рахунок до 30.01.2024.

Відповідач оплатив рахунок частково, сплативши платіжною інструкцією № 522 від 27.12.2023 354 683,45 грн (а.с. 29).

Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем за електроенергію, поставлену по Договору, становить 82 455,45 грн.

Вказана сума боргу підтверджується також підписаним обома сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2023 по 15.01.2024 (а.с. 30).

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вказаної суми боргу.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 82 455,45 грн основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не заперечуються, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.10. Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Споживач сплачує Постачальнику за кожен день прострочення оплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня за будь-який попередній розрахунковий період може бути нарахована та включена Постачальником до рахунку й підлягає оплаті в порядку та строки, передбачені п. 5.9. договору та в Додатку 2 «Комерційна пропозиція» до цього Договору. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком, згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Отже, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 31.01.2024 по 31.03.2024.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд встановив його правильність.

Крім цього, відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові КГС у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, за якою якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач заявив до стягнення 824,55 грн інфляційних втрат нарахованих за період з лютого по квітень 2024 року та 413,41 грн 3% річних за період з 31.01.2024 по 31.03.2024.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку відсотків річних та інфляційних втрат, суд встановив його правильність.

Перевірка правильності розрахунку пені, відсотків річних та інфляційних втрат здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

За наведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01999460; вул. Медична, 2, м. Пирятин, Лубенський район, Полтавська область, 37000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СТРУМ" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44378553; вул. Алмазова Генерала, 18/7, м. Київ, 01133) 82 455,45 грн основного боргу, 4095,66 грн пені, 413,41 грн 3% річних, 824,55 грн інфляційних втрат, 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.

Суддя Пушко І.І.