Рішення

від 03.06.2024 по справі 922/271/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024м. ХарківСправа № 922/271/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Еко", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Вері М", м. Харків про стягнення 64511,04 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед-Еко" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Вері М" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором про надання послуг з лабораторного дослідження № 07/21 від 20.10.2021 у розмірі 64511,04 грн., з яких основна заборгованість - 45704,40 грн., 3% річних - 2895,63 грн., інфляційне збільшення боргу - 15911,01 грн. Також, позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 було постановлено справу № 922/271/24 розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 15.04.2024 о 12:00.

У підготовчому засіданні 15.04.2024, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 29.04.2024 о 12:45.

У підготовчому засіданні 29.04.2024, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 23.05.2024 о 12:00.

У підготовчому засіданні 23.05.2024, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.06.2024 о 12:15.

Позивач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61058, м. Харків, просп. Науки, буд. 5, оф. 3. Також, відповідачу направлялися ухвали суду по справі на його фактичну адресу: 61093, м. Харків, вул. Скорохода (Терехівська), 24, яка була зазначена у договорі про надання послуг з лабораторного дослідження № 07/21 від 20.10.2021.

Проте, ухвали суду по справі адресовані відповідачу були повернуті Укрпоштою на адресу суду із зазначенням причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед-Еко" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Вері М" (замовник) було укладено договір про надання послуг з лабораторного дослідження № 07/21 (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору було передбачено, що виконавець зобов`язується надавати послуги з лабораторних досліджень біологічних матеріалів в атестованій лабораторії, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. Види послуг їх вартість та строки надання визначаються виконавцем в специфікації (додаток № 1), що підписується сторонами та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1. договору, вартість надання послуг визначається за фактом їх надання згідно специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.2. договору, розрахунки за надані послуги проводяться безпосередньо між сторонами у безготівковій формі в національній валюті України на підставі виставлених рахунків та Актів наданих послуг.

Згідно п. 2.3. договору, розрахунки проводяться протягом 3 (трьох) днів з дня виставлення рахунку за надані послуги виконавцем.

Відповідно до п.п. 3.1.3, 3.1.4. договору замовник зобов`язувався сплатити вартість надання послуг протягом 3 (трьох) робочих днів від дати підписання акту здачі приймання наданих послуг; протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання акта надання послуг направити на адресу виконавця оформлені належним чином 2 (два) його примірники (підписані та скріплені печаткою), або обґрунтовані пояснення відмови від його підписання. У іншому випадку, такий акт вважається погодженим, послуги прийнятими.

Розділом 6 договору було визначено строк дії договору до 31.12.2021 включно. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомила про припинення, то договір вважається пролонгованим на той же термін та на тих же умовах. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення за ним, які мали місце під час його дії.

Згідно позову позивач вказує, що починаючи з січня 2022 року відповідач допустив порушення прийнятих на себе зобов`язань з оплати наданих послуг за договором. Так, згідно скерованого виконавцем замовнику акту наданих послуг №38 від 31 01.2022 та рахунку на оплату №38 від 31.01.2022 на суму 28809, 00 грн., який був скерований до замовника у той же день, замовник не сплатив надані послуги та не надав заперечень щодо його змісту. 08.02.2022 відповідач засобами електронного зв`язку у відповідь на скерований рахунок та акт надав підтвердження прийняття та вартості наданих послуг у розмірі 28809,00 грн. В той же час, не зважаючи, що роботи виконані позивачем були прийнятті та не містили недоліків. Відповідач не здійснив своєчасну оплату у домовлені строки, а саме протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання акту приймання-передачі наданих послуг і жодних заперечень відповідач не надав. Крім того, відповідач так і не повернув за власним підписам скеровані до нього примірники акту наданих послуг № 38 від 31.01.2022. У подальшому, у відповідності до фактично наданих послуг та скерованого замовнику акту наданих послуг № 62 від 28.02.2022, а також рахунку на оплату № 61 від 28.02.2022 на суму 26895,40 грн. зобов`язання з оплати відповідачем також не були виконані. Жодних заперечень щодо виконаних та прийнятих замовником послуг або щодо скерованих актів та рахунків не надходило, а тому зобов`язання виконавця вважаються належно виконаними і підлягають оплаті з боку замовника. В той же час, не зважаючи, що послуги виконані позивачем були прийнятті та не містили недоліків, відповідач не здійснив своєчасну оплату у домовлені строки, а саме протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання рахунків та акту приймання-передачі наданих послуг, і жодних заперечень відповідач не надав. Крім того, відповідач так і не повернув також за власним підписам скеровані до нього примірники акту наданих послуг № 62 від 28.02.2022. 18.11.2022 відповідач сплатив на користь позивача частину заборгованості, а саме 10000,00 грн. Інших платежів з дати виникнення заборгованості відповідач не здійснив, і до сьогодні ігнорує законні вимоги позивача щодо сплати заборгованості. Вказана сплата заборгованості була зарахована за актом наданих послуг №38 від 31.01.2022 та рахунку на оплату №38 від 31.01.2022 на суму 28809,00 грн. Отже, заборгованість за вказаним актом склала 18809,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2023 року позивач повторно скерував до відповідача за юридичною і фактичною адресою відповідача примірники вищевказаних актів наданих послуг та рахунків, а також акт звірки взаєморозрахунків разом із досудовою вимогою про сплату заборгованості.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу основної заборгованості у розмірі 45704,40 грн. за договором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Враховуючи фактичні обставини справи, наведені норми законодавства та умови договору, перевіривши розрахунки позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 3028,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Вері М" (61058, м. Харків, просп. Науки, буд. 5, оф. 3, код ЄДРПОУ 39847133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Еко" (61007, м. Харків, просп. Індустріальний, буд. 22, код ЄДРПОУ 43703044) основну заборгованість за договором про надання послуг з лабораторного дослідження № 07/21 від 20.10.2021 - 45704,40 грн., 3% річних - 2895,63 грн., інфляційне збільшення боргу - 15911,01 грн. та 3028,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед-Еко" (61007, м. Харків, просп. Індустріальний, буд. 22, код ЄДРПОУ 43703044).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ві Вері М" (61058, м. Харків, просп. Науки, буд. 5, оф. 3, код ЄДРПОУ 39847133).

Повне рішення складено "10" червня 2024 р.

СуддяА.М. Буракова

справа № 922/271/24