Рішення

від 16.04.2024 по справі 556/7/24

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/7/24

Номер провадження 2-а/556/15/2024

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙСУД РІВНЕНСЬКОЇОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2024 р. сел. Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Іванків О.В.

при секретарі судового засідання Кньовець Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець адміністративну справу за позовом представника позивача адвоката Шумри Ірини Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивачаадвокат ШумраІ.В.,звернулася досуду вінтересах ОСОБА_1 ,з адміністративнимпозовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнанняпротиправною таскасування постановипро адміністративнеправопорушення №131від 19травня 2023року якоюйого визнановинним увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.210-1КУпАП тапіддано адміністративномустягненню увиді штрафув сумі 5100грн.В обґрунтуванняпозову зазначила,що 19.05.2023року постановоюначальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №131 про накладення адміністративного стягнення передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП на позивача, ОСОБА_1 , накладено штраф у сумі 5100,00 грн. Оскаржувана постановавідповідача №131від 19травня 2023року пронакладення адміністративногостягнення,передбаченого ч.2ст.210-1КУпАП небула надісланапозивачу,про їїіснування віндізнався підчас переоформленняправа власностіна земельнуділянку відспеціалістів,які повідомили,що позивачзначиться вреєстрі боржників,в результатічого 04.01.2023року ознайомивсяз матеріаламивиконавчого провадження,а самез постановоюВП №72232510від 12.07.2023року головногодержавного виконавцяВараського відділуДержавної виконавчоїслужби уВараському районіРівненської областіЗахідного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції провідкриття виконавчогопровадження зпримусового виконанняоскаржуваної постанови№131від 19травня 2023року,про щосвідчить відміткапро отриманняв.о.начальника Вараськоговідділу Державноївиконавчої службиу Вараськомурайоні Рівненськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняміністерства юстиціїО.Манячук. Прочас імісце складанняпротоколу тарозгляд справипро адміністративнеправопорушення ОСОБА_1 проінформований небув,чим бувобмежений уреалізації своїхправ.Зі змістувказаної постанови,складеної посадовоюособою ІНФОРМАЦІЯ_2 встановленоте,що позивачпорушив п.п.1,3п.1ст.22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію»,що тягнеза собоювідповідальність згідноЗакону України,а отримавшиповістку підособистий підпис20.04.2023року,в якійзазначено провиклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 10 год 00 хв 24.04.2023 року, на вищевказану дату ОСОБА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, причину своєї неявки не повідомив. Правопорушення виявлено під час особливого періоду. Зазначена постанова була складена без участі позивача та він жодним чином не був повідомлений про наявність адміністративних матеріалів про притягнення його до відповідальності та був позбавлений права на захист. Позивач та його представник вважають, що оскаржувана постанова має бути скасована, оскільки вказане в ній правопорушення ОСОБА_2 , не вчиняв, а сама постанова винесена з грубим порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення. Що і стало підставою для звернення до суду.

Вказаний позов представника позивача адвоката Шумри І.В., в інтересах ОСОБА_1 , надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 05.01.2024 року.

Ухвалою Володимирецького районного суду від 12.01.2024 року у вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

01.03.2024 року від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позов,в якому вони не погоджуються із наведеними позивачем обставинами, вважають їх не обґрунтованими та просять суд відмовити у задоволенні заявлених вимог.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило та процесуальних дій не вчинялось.

Представник позивача адвокат Шумра І.В., в судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, однак у попередньо поданому відзиві на позовну заяву просили розгляд справи проводити у відсутності їх представника та відмовити у задоволенні заявлених вимог.

Відповідно до ч.3ст.268 КАСнеприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки). Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.

Відповідно до абз. 2 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Згідно ч. 3, ч. 10 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-ХІІ, військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку; громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово- облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

Статтями 15, 22 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-ХІІ встановлено, що вік призовників до 27 років, від 27 років до 60 років - військовозобов`язані. За рішенням ВЛК при визнанні військовозобов`язаного не придатним до військової служби, громадянин може бути списаним з військового обліку за віком ще до досягнення 60 років.

Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до положень законодавства про військову службу, оборону та мобілізацію, громадянин мав прибути у строки вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити ІНФОРМАЦІЯ_2 про поважність причин неприбуття за повісткою

Позивач ОСОБА_1 отримав повістку 20.04.2023 р. під власний підпис та викликався для явки в РТЦК і СП на 10-00 год., 24.04.2023 р.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , на 10-00 год., 24.04.2023 за викликом не прибув, про причини своєї неявки не повідомив.

У зв`язку з цим працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП від 05.05.2023 року відносно ОСОБА_1 .

Зазначений протокол одночасно із повідомленням про час і місце його розгляду №1880/7 від 05.05.2024 року було направлено позивачу поштою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується треком поштового відправлення №3440201223416.

Від отримання даного листа ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується відміткою працівника АТ "Укрпошта". Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач був своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також мав змогу отримати примірник протоколу, ознайомитись з його змістом, подати відповідні заперечення чи пояснення, отримати правову допомогу, міг прийняти участь в розгляді справи, однак не скористався цією можливістю.

Відповідно справу про адміністративне правопорушення було розглянуто 19 травня 2023 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі доказів та винесено постанову №131, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Такі дії відповідача не суперечать вимогам чинного законодавства, і зокрема, ст.268 КУпАП, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення може бути проведений і у відсутності належно повідомленої особи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Після винесення оскаржувана постанова була надіслана позивачу за Вих.2110 на адресу місця реєстрації рекомендованим листом через відділення АТ «Укрпошта», що підтверджується квитанцією № 3440201221928 від 23 червня 2023 року. Однак рекомендований лист повернувся на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відмовився» від отримання також на «довідці про причини відмовлення» присутній штамп (Більська Воля Укрпошта) з датою повернення, 30 травня 2023 року.

Вказані письмові докази вказують, що посадовими особами відповідача дотримано вимоги ст.285 КУпАП в частині вручення (направлення) постанови, також ці докази спростовують твердження представника позивача.

При цьому наявність у позивача ОСОБА_1 передбачених законом підстав для надання відстрочки від мобілізації, а саме перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років, не звільняє останнього від обов"язку явки до РТЦКіСП.

У відповідності до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Отже, 20.04.2023 (дата вчинення правопорушення) діяв особливий період.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 210-1 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП є порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин в особливий період.

Згідно вимог ст. ст.1,3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Відповідно до абз. 2 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Згідно ч. 3, ч. 10 ст.1 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-ХІІ, військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку; громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Отримання звільнення від призову на військову службу за мобілізацією застосовується за умови подання підтверджуючих документів до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно абз. 3 ч.9 ст. 29 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово- зобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно постанови КМУ від 28.07.2010 № 673 «Про затвердження переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного до військового комісаріату для призову на збори» поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визнається, зокрема, хвороба, підтверджена відповідними документами (довідками).

Вказаним вище положеннями законодавства про військову службу спростовуються доводи позивача ОСОБА_1 , щодо не зазначення в оскаржуваній постанові спеціального суб`єкта адміністративного правопорушення.

Оцінюючи обставини, суд зазначає, що відповідно до положень законодавства про військову службу, оборону та мобілізацію, громадянин мав прибути у строки вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити ІНФОРМАЦІЯ_2 про поважність причин не прибуття за повісткою.

20 квітня 2023 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення облікових даних, проходження медичного огляду. Однак, ОСОБА_1 , 24 квітня 2023 року за викликом не прибув, про причини своєї неявки не повідомив.

Після дослідження матеріалів справи та надання їм оцінки, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин неприбуття позивача 24.04.2023 р. до ІНФОРМАЦІЯ_2 та наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Разом з тим, на переконання суду, докази на які посилається позивач та його представник, не свідчать про поважність причин його не прибуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 24.04.2023 р.

Щодо посилання позивача на наявність у нього перебування на утриманні трьох дітей віком до 18 років, суд зазначає, що дані обставини необхідно було підтвердити шляхом відповідного звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 з одночасним наданням підтверджуючих документів, однак позивач даним правом не скористався.

За таких обставин, суду зазначає, що оспорювана постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною, а підстав для її скасування не вбачається. В свою чергу, обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджені наявними матеріалами справи. Отже, підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Разом з тим, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, на думку суду, відповідач підставно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП в умовах особливого періоду, оскільки, позивачем порушено вимоги, визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», та Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, а саме не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних та проходження медичного огляду.

А тому, жодних правових підстав для визнання оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, протиправною та скасування її немає, свободи та інтереси позивача по даному адміністративному позову відповідачем порушено не було.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, оскільки вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в ході дослідження наявних у справі письмових доказів, при цьому, вони повністю спростовані наданими відповідачем та дослідженими у судовому засіданні доказами, з огляду на викладене, в контексті наведених правових норм, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без задоволення, а постанову відповідачабез змін.

Враховуючи викладене, керуючись на підставі ст.ст. 7, 210, 247, 279, ч.1 ст. 251,288,289,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2,77,205,241-246,255,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову представника позивача адвоката Шумри Ірини Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №131 за справою про адміністративне правопорушення від 19.05.2023 за ч.2 ст.210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначенихстаттею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Іванків

Учасники провадження:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .