Ухвала

від 10.06.2024 по справі 949/1025/24

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/1025/24

У Х В А Л А

про залишення без руху

10 червня 2024 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Селецької сільської ради Рівненської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Ващишина О.В., звернулася до суду із заявою, у якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною. Крім того, подала клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану ОСОБА_2 та здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, а також про витребування в Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради подання про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дослідивши заяву, суд приходить до висновку, про необхідність залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно зі ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Отже, вирішуючи питання про прийняття заяв по справах в порядку окремого провадження, суд повинен враховувати, що ці заяви повинні відповідати загальним правилам щодо змісту і форми заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України.

За змістом п.5 ч.1 ст.175 ЦПК України, заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно доч.5ст.177ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У поданій заяві, представник заявника просить суд витребувати в Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради подання про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У тексті клопотання вона зазначає, що 30 квітня 2024 року було подано заяву до Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради про розгляд питання про надання подання про призначення заявника опікуном над його бабусею ОСОБА_2 , на підтвердження чого долучено копію відповідної заяви.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи вправі подати до суду клопотання про витребування доказів лише у разі неможливості самостійно надати цей доказ.

Частиною 2 ст. 84 ЦПК Українипередбачено обов`язок учасника справи зазначити у клопотанні про вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійно отримання цього доказу.

В матеріалах справи відсутні письмові докази отримання Органом опіки піклування Дубровицької міської ради заяви про розгляд питання надання подання про призначення заявника опікуном над його бабусею ОСОБА_2 , що слугувало б підтвердженням доцільності звернення з цього приводу з клопотанням до суду. Разом із тим, суд завертає увагу, що наявна у матеріалах справи копія заяви, яка адресована Органу опіку та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради, доказом такого звернення бути не може.

Частиною 3 ст.42та ч. 4 ст.294 ЦПК Українивизначено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники і заінтересовані особи.

У поданійдо судузаяві,заінтересованою особоюзазначено Органопіки тапіклування Селецькоїсільської радиРівненської області.Проте розпорядженням Кабінету міністрів України від 12 червня 2020 року №722-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області", Селецьку територіальну громаду, віднесено до складу Дубровицької міської територіальної громади з адміністративним центром в місті Дубровиця, а статус юридичної особи Селецької сільської ради припинено. Отже, заявнику слід визначитись із складом осіб, які мають брати участь у справі.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.299 ЦПК України передбачено, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я.

Згідно ст.59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Водночас, заявник, визначаючи склад учасників справи, не вказує заінтересованою особою саму особу стосовно якої вирішується питання про визнання її недієздатною, та права і інтереси якої, у випадку ухвалення рішення суду будуть суттєво обмежені, та участь якої в судовому засіданні також вимагається за законом, а також, заявником не зазначено про залучення особі, щодо якої вирішується питання про її недієздатність, адвоката.

У пункті 68 рішення Європейського Суду з прав людини від 27 березня 2008 року у справі «Штукатуров проти Росії» №44009/05, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейський Суд з прав людини виходив з того, що в справах осіб, які страждають на психічні розлади, національні суди користуються деякою свободою розсуду: наприклад, вони можуть вживати відповідні процесуальні підходи для забезпечення належного здійснення правосуддя, захисту здоров`я відповідної особи і подібне. Однак такі підходи не повинні зачіпати саму суть права заявника на справедливий судовий розгляд, гарантованого статтею 6 Конвенції. При оцінці того, чи був необхідним той чи інший процесуальний підхід, такий як слухання без участі особи, Європейський Суд з прав людини бере до уваги всі відповідні чинники, такі, як сутність і складність питань, що розглядалися національним судом, їх значення для особи, реальність загроз для інших чи самої особи в разі слухання за її участі і т. п.

У пункті 71 цього рішення вказано, що особа з психічними розладами повинна мати можливість брати участь у слуханнях своєї справи безпосередньо або, за необхідності, в інший спосіб (через представника), адже вирішується питання обмеження прав особи практично в усіх сферах життя.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що незважаючи на розумові розлади, особа залишалася відносно самостійною. В таких умовах суд повинен був мати як мінімум короткий візуальний контакт із особою, а краще опитати її. Відтак, Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що, вирішуючи справу про визнання особи недієздатною виключно на підставі письмових доказів, не побачивши і не почувши особу, суд порушив право особи на справедливий судовий розгляд, передбачене частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 73 Рішення ЄСПЛ у справі «Штукатуров проти Росії»).

Також, відповідно до пункту (е) частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше як у випадках і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у разі законного затримання психічнохворих.

Відповідно до частини третьої статті 25 Закону України «Про психіатричну допомогу» особи, яким надається психіатрична допомога, мають право на особисту участь у судових засіданнях, висловлення своєї думки щодо висновків лікарів-психіатрів у судовому засіданні при вирішенні питань, пов`язаних з наданням їм психіатричної допомоги та обмеженням у зв`язку з цим їх прав.

Таким чином, особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, має право на участь у слуханні справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, повинна бути повідомлена про розгляд справи, їй має бути роз`яснено її права, вона повинна мати можливість за бажання скористатися безоплатною правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях. Навіть у разі наявності реальних, доведених належними і допустимими доказами застережень щодо небезпеки безпосередньої участі цієї особи у розгляді справи для інших осіб або для неї самої суд повинен, принаймні, мати візуальний контакт з такою особою, а краще опитати її (за необхідності - дистанційно, у режимі відеоконференції). Якщо на момент розгляду справи окремого провадження особа позбавлена волі як психічно хвора, суд має перевірити законність підстав позбавлення волі такої особи, щоб гарантувати права людини на свободу та справедливий суд.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №753/4146/18 (провадження №61-389св19).

Розгляд справи за заявою про визнання особи недієздатною за відсутності особи щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною є грубим порушенням вимог процесуального закону, зокрема статті 299 ЦПК України, подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 р. у справі №756/6838/17 (провадження №61-10584св20).

Крім того, представником заявника подано заяву, де в описовій частині вказав назвудокумента «про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна». Зі змісту мотивувальної частині вбачається, що представник заявника обгрунтовує необхідність щодо призначення заявника опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте у прохальній частині заяви, відсутня вимога про призначення заявника або іншої особи опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З огляду на вищевикладене, заявнику слід уточнити заявлені вимоги або привести заяву у відповідність до вже заявлених вимог. При цьому, у випадку доповнення вимоги про призначення опікуна, слід за вказану вимогу сплатити судовий збір, який відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», складає розмір 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 коп.

Таким чином заявнику необхідно долучити наступні докази:

-докази звернення заявника до органу опіки та піклування для отримання подання та докази отримання останнім такого звернення;

-визначитися із складом учасників справи.

-уточнити заявлені вимоги або привести заяву у відповідність до вже заявлених вимог.

- у випадку доповнення заявленої вимоги про призначення опікуна, сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Відповідно до ч.1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин заяву слід залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185,260,261,353 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Селецької сільської ради Рівненської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали,

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду

Копію ухвали надіслати заявнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/1706

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя:підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.