Постанова

від 06.06.2024 по справі 916/2695/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/2695/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.

та представників

Позивача: Ровков С.О.

Відповідача : не з?явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріоін Інжинірінг»

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024

(головуючий - Ярош А.І., судді Діброва Г.І., Принцевська Н.М.)

та рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2023

(суддя - Шаратов Ю.А.)

у справі №916/2695/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріоін Інжинірінг»

до Громадської організації «Народне Бюро Розслідування»

про захист ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріоін Інжинірінг» (далі -ТОВ «Кріоін Інжинірінг», позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Громадської організації «Народне Бюро Розслідувань» (далі -ГО «Народне Бюро Розслідувань», відповідач) про:

1) визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право та недоторканість ділової репутації ТОВ «Кріоін Інжинірінг» інформацію, яка розміщена 12.05.2023 ГО «Народне Бюро Розслідувань» на сайті www.facebook.com, та доступна за посиланням :ІНФОРМАЦІЯ_1 - а саме: «Березень 2023 р. СБУ у м. Одесі було викрито компанію, яка постачала в рф сировину для виробництва лазерних прицілів - ТОВ «Кріоін Інжинірінг». Вище вказане підприємство є унікальним оскільки може доводити очистку інертних газів до понад 99,999%. Проте у такий важкий для країни період ТОВ «Кріоін Інжинірінг» вирішило перейти на бік ворога та продавати ворогу інертний газ високої очистки та обладнання для його обробки, які використовуються у військово-промисловому комплексі рф, зокрема інертний газ високої очистки використовуються для здійснення масових ракетних атак на мирні міста нашої країни»;

2) визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право та недоторканість ділової репутації ТОВ «Кріоін Інжинірінг» інформацію, яка розміщена 25.05.2023 ГО «Народне Бюро Розслідувань» на сайті - www.facebook.com, та доступна за посиланням :ІНФОРМАЦІЯ_2 - а саме: «У березні 2023 року під час найактивнішої фази повномасштабного вторгнення рф на територію України Службою безпеки України було викрито у м. Одесі компанію, яка постачала в рф сировину для виробництва лазерних прицілів - ТОВ «Кріоін Інжинірінг» (Код ЄДРПОУ 39032768). Підприємство може виробляти інертні гази дуже високої частоти, ТОВ вирішило перейти на бік ворога та продавати ворогу інертний газ високої очистки та обладнання для його обробки, які використовуються у військово - промисловому комплексі рф. Зокрема високочистий інертний газ використовується для виробництва комплектуючих ракетного комплексу «Іскандер-М». Саме ними агресор проводить масові ракетні атаки по мирним містам нашої країни».

3) визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право та недоторканість ділової репутації ТОВ «Кріоін Інжинірінг» інформацію, яка розміщена 18.06.2023 ГО «Народне Бюро Розслідувань» на сайті www.facebook.com, та доступна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме - «Нагадаємо, у березні 2023 року СБУ було викрито у м. Одесі компанію, яка постачала в рф сировину для виробництва лазерних прицілів - ТОВ «Кріоін Інжинірінг» (Код ЄДРПОУ 39032768). Підприємство, яке виробляло інертні гази дуже високої частоти, вирішило перейти на бік ворога та продавати ворогу інертний газ високої очистки та обладнання для його обробки, які використовуються у військово-промисловому комплексі рф. Зокрема високочистий інертний газ використовується для виробництва комплектуючих ракетного комплексу «Іскандер-М». Саме ними агресор проводить масові ракетні атаки по мирним містам нашої країни»;

4) визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право та недоторканість ділової репутації ТОВ «Кріоін Інжинірінг» інформації, яка розміщена 21.06.2023 ГО «Народне Бюро Розслідувань» на сайті www.facebook.com, та доступна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме - «У березні 2023 р. СБУ було викрито у м. Одеса компанію, яка постачала в рф сировину для виробництва лазерних прицілів - ТОВ «Кріоін Інжинірінг» Код ЄДРПОУ 39032768. Українське підприємство може доводити очистку інертних газів до понад 90%. Дане ТОВ вирішило перейти на бік ворога та продавати інертний газ високої очистки та обладнання для його обробки, які використовуються у військово-промисловому комплексі рф. Інертний газ високої очистки використовується для виробництва комплектуючих ракетного комплексу «Іскандер-М», якими здійснюються масові ракетні атаки на мірні міста нашої країни. Звертаємо Вашу увагу на наявність пособників ворога, які розташовані на території нашої держави та своїми діями сприяють країні агресору у вчиненні дій терористичного характеру по відношенню до наших громадян. Просимо Вас вчинити дії в межах Вашої компетенції щодо розслідування даної ситуації та притягнення винних осіб до відповідальності. Після початку вторгнення активи компанії були перепродані кіпрській компанії ЕС ДЖІСПЕШАЛ ГЕЙЗЕЗ ТОЕЙДІНГ ЛТД, задля відведення підозр управляти найнятий український менеджмент/фактично власниками є громадяни РФ. Вивезення сировини відбувалося через комерційні структури на Близькому Сході, подальшому посередник.»;

5) зобов`язання ГО «Народне Бюро Розслідувань» протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням спростувати поширену недостовірну інформацію про ТОВ «Кріоін Інжинірінг» шляхом публікації тексту вступної та резолютивної частин судового рішення у цій справі таким самим шрифтом як і спростовувана інформація, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів доступу тощо, під заголовком «Спростування недостовірної інформації щодо ТОВ «Кріоін Інжинірінг»» на інтернет (веб) - сторінці відповідача на сайті https://www.facebook.com/NarodnoeBuro в розділах «Дописи» та «Світлини».

2. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що інформація розміщена ГО «Народне Бюро Розслідувань» на своїй інтернет - сторінці в соціальній мережі «Facebook», від імені аккаунту «Народне Бюро Розслідувань», щодо ТОВ «Кріон Інжинірінг» є недостовірною, до того ж порочить ділову репутацію ТОВ «Кріон Інжинірінг» та порушує особисте немайнове право позивача на недоторканість ділової репутації та призводить до настання матеріальних збитків.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.11.2023, залишеним без змін постановою Південно- західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Судові рішення мотивовано тим, що поширена відповідачем інформація є достовірною та не підлягає спростуванню, крім того, у оспорюваних позивачем публікаціях містяться оціночні судження відповідача, які з урахуванням положень ст. 30 Закону України «Про інформацію», не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення у справі та прийняти нове рішення про задоволення позову.

6. У касаційній скарзі скаржник посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, та зазначає, що суди приймаючи рішення про відмову у позові не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, від 11.12.2019 у справі № 757/46387/15-ц, від 06.03.2019 у справі № 760/2753/17-ц, від 07.11.2019 у справі № 344/3331/16-ц, від 21.08.2019 у справі № 483/1556/16-ц.

Крім того скаржник зазначає, що судові рішення у справі про відмову у позові є необґрунтованими, оскільки прийняті без належного дослідження всіх доказів у справі, посилаючись на п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас, вказуючи на законність і обґрунтованість судових рішень у справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

8. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 23.03.2023 на офіційному веб-сайті Служби безпеки України у мережі Інтернет за посиланням https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-vykryla-odesku-kompaniiu-yaka-postachala-v-rf-syrovynu-dlia-vyrobnytstva-lazernykh-prytsiliv опубліковано наступну інформацію:

«СБУ викрила одеську компанію, яка постачала в рф сировину для виробництва лазерних прицілів.

Служба безпеки викрила керівництво унікального українського підприємства з Одеси на співпраці з країною-агресором.

Компанія продавала ворогу інертний газ високої очистки та обладнання для його обробки, які використовуються у військово-промисловому комплексі рф.

Зокрема, ці гази потрібні у процесі виготовлення лазерних прицілів для ворожих танків та високоточних видів озброєння.

Українське підприємство - унікальне за своїми спроможностями, оскільки може доводити очистку інертних газів до понад 90%. Для прикладу, на території рф місцеві заводи дають лише 60% очистки.

Саме тому ворог намагався зберегти контроль за українською компанією. Для цього у 2022 році фактичні власники установи, які є громадянами рф, формально перепродали її активи кіпрській фірмі та найняли для управління український менеджмент.

Для безперешкодного вивезення сировини замовникам до рф у березні минулого року російські бенефіціари зареєстрували афілійовану комерційну структуру на Близькому Сході.

Саме ця фірма у подальшому закуповувала товар у представників одеського підприємства та переправляла його до росії.

Під час обшуків на виробництві, в офісних приміщеннях та у помешканнях фігурантів виявлено документи із доказами протиправної діяльності.

Наразі керівнику українського підприємства повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 4 ст. 111-1 (колабораційна діяльність); ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі-агресору).

Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності.

Розслідування проводили за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.».

9. 12.05.2023 ГО «Народне Бюро Розслідувань» в мережі Інтернет на своїй сторінці на сайті www.facebook.com, опубліковано наступну інформацію: «Березень 2023 р. СБУ у Одесі викрито компанію, яка постачала в рф сировину для виробництва лазерних прицілів.

НБР у рамках журналістського розслідування «Інертні гази» звернулося до Навчально - наукового інституту холоду кріотехнологій та екоенергетики ім. В.С. Мартиновського ОНТУ із запитом на надання публічної інформації.

Офіс Президента України Кабінет Міністрів України Верховна Рада України Офіс Генерального прокурора Служба безпеки України Національна поліція України Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України Державне бюро розслідувань НАБУ

Суть питання....Березень 2023 р. СБУ у м. Одесі було викрито компанію, яка постачала в рф сировину для виробництва лазерних прицілів - ТОВ «КРІОІН ІНЖИНІРІНГ».

Вищевказане підприємство є унікальним оскільки може доводити очистку інертних газів до понад 99,999%. Проте у такий важкий для країни період ТОВ «КРІОІН ІНЖИНІРІНГ» вирішило перейти на бік ворога та продавати ворогу інертний газ високої очистки та обладнання для його обробки, які використовуються у військово промисловому комплексі рф, зокрема інертний газ високої очистки використовуються для здійснення масових ракетних атак на мирні міста нашої країни.

З метою недопущення допомоги державі - агресору у вчиненні ним злочинів проти українців Народне Бюро Розслідувань звернулося задля отримання інформації стосовно діяльності, яка може загрожувати суверенітету та територіальній цілісності України. ПРОСИМО: Надати інформацію у відповіді на наступні питання:

1. чи надається Навчально-науковим інститутом холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім. В.С. Мартиновського приміщення на підставі договору оренди підприємству, фактично власником якого є громадяни рф - ТОВ «КРІОІН ІНЖИНІРІНГ»?

2. У разі надання інститутом приміщення, надати інформацію щодо умов, на яких відповідний договір було укладено.

3. Чи проводилася перебудова орендованого приміщення, зміна несущих конструкцій? Якщо так, чи видавалися відповідні дозвільні документи на такі зміни?

4. Інформацію способу оплати та розрахунку орендних платежів між ТОВ та інститутом?

5. Надати інформацію щодо способів оплати орендарем комунальних платежів?

6. Окремо надати інформацію стосовно розрахунків оплати орендарем за споживання електричної енергії.».

10. 25.05.2023 ГО «Народне Бюро Розслідувань» в мережі Інтернет на своїй сторінці на сайті www.facebook.com опубліковано наступну інформацію: «НБР у рамках журналістського розслідування «Інертні гази» звернулося із запитом на надання публічної інформації №24/23 від 24.05.2023 до Державної митної служби України та Одеської митниці Держмитслужби.

У березні 2023 року під час найактивнішої фази повномасштабного вторгнення рф на територію України Службою безпеки України було викрито у м. Одесі компанію, яка постачала в рф сировину для виробництва лазерних прицілів - ТОВ "КРІОІН ІНЖИНІРІНГ" (Код ЄДРПОУ 39032768).

Офіс Президента України Кабінет Міністрів України Верховна Рада України Офіс Генерального прокурора Служба безпеки України Національна поліція України НАБУ Державне бюро розслідувань Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Підприємство може виробляти інертні гази дуже високої частоти, ТОВ вирішило перейти на бік ворога та продавати ворогу інертний газ високої очистки та обладнання для його обробки, які використовуються у військово-промисловому комплексі рф. Зокрема високочистий інертний газ використовується для виробництва комплектуючих ракетного комплексу "ІСКАНДЕР-М". Саме ними агресор проводить масові ракетні атаки по мирним містам нашої країни.

За ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 111 КК України (колабораційна діяльність) та ч.1 ст.111 КК України (пособництво державі- агресору) директору ТОВ "КРІОІН ІНЖИНІРІНГ" громадянину України повідомлено про підозру.

З метою недопущення допомоги державі-агресору у вчиненні злочинів проти українців НБР вирішило звернутися до Вас задля отримання інформації стосовно діяльності, яка може загрожувати суверенітету та територіальній цілісності України.

ПРОСИМО: 1. Надати інформацію щодо обсягів та видів продукції, яка була введена на територію України у митному режимі імпорту на користь ТОВ «КРІОІН ІНЖИНІРІНГ» у період з 1 січня по 23 травня 2023 року; 2. Надати інформацію щодо обсягів та видів продукції, яка була вивезена з території України у митному режимі експорту від ТОВ "КРІОІН ІНЖИНІРІНГ" у період з 1 січня по 23 травня 2023 року».

11. 18.06.2023 ГО «Народне Бюро Розслідувань» в мережі Інтернет на своїй сторінці на сайті www.facebook.com опубліковано наступну інформацію: «НБР продовжує журналістські розслідування про зраду та зрадників... сьогодні «Інертні гази».

Представляємо вашій увазі відео запуску виробництва неону у московському державному технічному університеті ім. Баумана яке гадаємо проходило на незаконно вивезеному обладнанні з тимчасово окупованому Маріуполя

Нагадаємо, у березні 2023 року СБУ було викрито у м. Одесі компанію, яка постачала в рф сировину для виробництва лазерних прицілів - ТОВ «КРІОІН ІНЖИНІРІНГ» (Код ЄДРПОУ 39032768).

Підприємство, яке виробляло інертні гази дуже високої частоти, вирішило перейти на бік ворога та продавати ворогу інертний газ високої очистки та обладнання для його обробки, які використовуються у військово-промисловому комплексі рф. Зокрема високочистий інертний газ використовується для виробництва комплектуючих ракетного комплексу «ІСКАНДЕР-М». Саме ними агресор проводить масові ракетні атаки по мирним містам нашої країни.

Керівництво ТОВ підозрюється у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 111 КК України (колабораційна діяльність) та ч.1 ст. 111 КК України (пособництво державі-агресору)».

12. 21.06.2023 ГО «Народне Бюро Розслідувань» в мережі Інтернет на своїй сторінці на сайті www.facebook.com опубліковано наступну інформацію: «НБР звернулося до Голови Одеської обласної державної адміністрації Кіпер Олега Олександровича.

«У березні 2023 р. СБУ було викрито у м. Одеса компанію, яка постачала в рф сировину для виробництва лазерних прицілів -ТОВ "КРІОІН ІНЖИНІРІНГ" Код ЄДРПОУ 39032768.

Українське підприємство може доводити очистку інертних газів до понад 90%.

Дане ТОВ вирішило перейти на бік ворога та продавати інертний газ високої очистки та обладнання для його обробки, які використовуються у військово-промисловому комплексі рф. Інертний газ високої очистки використовується для виробництва комплектуючих ракетного комплексу "ІСКАНДЕР-М", якими здійснюються масові ракетні атаки на мірні міста нашої країни.

НБР з`ясувало ТОВ "КРІОІН ІНЖИНІРІНГ" розташоване у приміщенні Навчально -наукового інституту холоду, кріотехнологій та екоенергетики імені В.С. Мартиновського ОНТУ, яке є державним навчальним закладом.

Зацікавившись описаною ситуацією, НБР звернулася до ряду державних органів із запитами про надання публічної інформації. До Навчально-наукового інституту холода із запитом про надання інформації стосовно договірних відносин, між закладом та ТОВ.

Також до органів Державної митної служби з запитами про ввезення та вивезення ТОВ певної продукції. Результатів та прямих відповідей на запитання нашою організацією так і не було.

У даному випадку, ключовим є швидке та чітке реагування органів державної влади та повідомлення щодо подібних ситуацій, які несуть у собі великий та небезпечний рівень загрози територіальній цілісності та державному суверенітету.

Звертаємо Вашу увагу на наявність пособників ворога, які розташовані на території нашої держави та своїми діями сприяють країні агресору у вчиненні дій терористичного характеру по відношенню до наших громадян. Просимо Вас вчинити дії в межах Вашої компетенції щодо розслідування даної ситуації та притягнення винних осіб до відповідальності.

Після початку вторгнення активи компанії були перепродані кіпрській компанії ЕС ДЖІСПЕШАЛ ГЕЙЗЕЗ ТОЕЙДІНГ ЛТД, задля відведення підозр управляти найнятий український менеджмент/фактично власниками є громадяни РФ.

Вивезення сировини відбувалося через комерційні структури на Близькому Сході, подальшому посередник.

За ознаками вчинення директором одеського підприємства ознак кримінального правопорушення передбачених ч.4 ст.111 КК України (колабораційна діяльність) та ч. 1 ст. 111 КК України (пособництво державі агресору).

У зв`язку з Вашим нещодавнім призначенням на посаду НБР вирішила звернутися до Вас як до нового обличчя у лавах органів місцевого самоврядування Одещини, та як до очільника військової адміністрації нашого регіону. ПРОСИМО: Здійснити перевірку законності діяльності ТОВ "КРІОІН ІНЖИНІРІНГ"; Взяти під особистий контроль перевірку діяльності даного підприємства.».

13. ГО «Народне Бюро Розслідувань» визнаються обставини здійснення вказаних публікацій із вищенаведеним змістом.

14. На думку позивача, вищевказані публікації відповідача викладенні виключно у формі фактів та тверджень, є недостовірними та негативними, а відтак такими, що підлягають спростуванню, що і стало підставою для звернення з відповідною позовною заявою.

Позиція Верховного Суду

15. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою в частині підстави, передбаченої у п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, необхідно закрити, а в частині підстави передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, залишити без задоволення, виходячи з такого.

16. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

17. У статті 34 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

18. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб (стаття 68 Конституції України).

19. За змістом частини 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

20. Здійснення свобод (зокрема, свободи дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та інш.), передбачених статтею 10 Конвенції, пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

21. Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 905/902/20).

22. Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (частина 1 статті 91 ЦК України).

23. У частині 1 статті 94 ЦК України визначено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

24. Ділова репутація належить до особистого немайнового блага, яке охороняється цивільним законодавством (частина 1 статті 201 ЦК України).

25. Згідно із статтею 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

26. Відповідно до статті 2 Закону України «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

27. У статті 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

28. Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 7 Закону України «Про інформацію»).

29. За змістом частини 1 статті 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, яка порушує право на ділову репутацію юридичної особи.

30. Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

31. Поширенням інформації вважається опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

32. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

33. У статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (частина 1). Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (частина 2).

34. Європейський суд з прав людини зазначав, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

35. Тобто, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати (постанова Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/10429/18).

36. При вирішенні питання про визнання поширеної інформації недостовірною, має бути визначено характер такої інформації та з`ясовано, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

37. Судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. У свою чергу, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом (постанова Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 910/19082/16).

38. Позивач повинен довести факт поширення недостовірної інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

39. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

40. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (такий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

41. Таким чином, з огляду на положення процесуального закону (зокрема статтей 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 ГПК України) суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

42. За змістом положень статей 14, 269 ГПК України передбачено обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

43. Разом із тим, у частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

44. Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

45. За змістом частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

46. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

47. Принцип змагальності (статті 13 ГПК України) і принцип рівності сторін (статті 7 ГПК України), що пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

48. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 ГПК України).

49. Розглядаючи справу судами встановлено, що 23.03.2023 на офіційному веб-сайті Служби безпеки України у мережі Інтернет було опубліковано інформацію, в якій, зокрема, вказано, що «СБУ викрила одеську компанію, яка постачала в рф сировину для виробництва лазерних прицілів. Служба безпеки викрила керівництво унікального українського підприємства з Одеси на співпраці з країною-агресором. Компанія продавала ворогу інертний газ високої очистки та обладнання для його обробки, які використовуються у військово-промисловому комплексі рф. Зокрема, ці гази потрібні у процесі виготовлення лазерних прицілів для ворожих танків та високоточних видів озброєння. Для цього у 2022 році фактичні власники установи, які є громадянами рф, формально перепродали її активи кіпрській фірмі та найняли для управління український менеджмент. Для безперешкодного вивезення сировини замовникам до рф у березні минулого року російські бенефіціари зареєстрували афілійовану комерційну структуру на Близькому Сході. Саме ця фірма у подальшому закуповувала товар у представників одеського підприємства та переправляла його до росії. Під час обшуків на виробництві, в офісних приміщеннях та у помешканнях фігурантів виявлено документи із доказами протиправної діяльності. Наразі керівнику українського підприємства повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 4 ст. 111-1 (колабораційна діяльність); ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі-агресору). Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності. Розслідування проводили за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.».

50. Судами також встановлено, що матеріали справи містять копії ухвал слідчих суддів Шевченківського районного суду міста Києва від 07.04.2023 у справі №761/11865/23 та від 12.04.2023 у справі №761/11932/23, які знаходяться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. У вказаних ухвалах зазначається, про те, що в діях засновників, кінцевих бенефіціарних власників, посадових осіб ТОВ «Кріоін Інжинірінг», а також інших невстановлених осіб, наявні ознаки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1 та ч. 1 ст. 111-2 КК України.

51. З урахуванням встановленого, судами вірно зазначено, що в публікаціях відповідача в мережі Інтернет, на своїй сторінці на сайті www.facebook.com, від 12.05.2023, від 25.05.2023, від 18.06.2023 та від 21.06.2023, відповідач фактично проаналізував інформацію, яка була розміщена на офіційних сторінках Служби безпеки України та інформацію, яка містилася в ухвалах слідчих суддів Шевченківського районного суду міста Києва від 07.04.2023 у справі № 761/11865/23 та від 12.04.2023 у справі №761/11932/23. До того ж ГО «Народне Бюро Розслідувань» у рамках журналістського розслідування мало можливість проаналізувати вищенаведену інформацію та зробити висновок про те, що у наведеній публікації йшлося саме про ТОВ «Кріоін Інжинірінг».

52. Таким чином суди вказали, що поширена відповідачем інформація про дії Служби безпеки України щодо діяльності ТОВ «Кріоін Інжинірінг» відповідає дійсності, тобто є достовірною, отже, в даному випадку відсутній склад юридичного правопорушення щодо поширення недостовірної інформації, а тому відсутні підстави для задоволення вимог про визнання недостовірною інформації та її спростування, оскільки така інформація не порушує особисте немайнове право позивача.

53. Водночас, касаційний суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що в публікаціях відповідача не йдеться про винуватість конкретної фізичної особи, а інші твердження відповідача у публікаціях є його власною суб`єктивною оцінкою, зробленою на підставі раніше вказаних відомостей Служби безпеки України відносно дій ТОВ «Кріоін Інжинірінг». До того ж публікації відповідача від 12.05.2023, від 25.05.2023, від 18.06.2023, 21.06.2023 фактично містять звернення (запити) в рамках журналістської діяльності до Навчально-наукового інституту холоду кріотехнологій та екоенергетики ім. В.С. Мартиновського, Державної митної служби України, Одеської митниці Держмитслужби, Голови Одеської обласної державної адміністрації, а публікації від 12.05.2023, від 25.05.2023 містять гіперпосилання на державні органи: Офіс Президента України, Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України, Офіс Генерального прокурора, Службу безпеки України, Національну поліцію України, НАБУ, Державне бюро розслідувань, Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, що мало б привернути їх увагу до цих повідомлень.

54. З огляду на вищезазначене суди зробили правильні висновки про те, що поширена відповідачем інформація є достовірною та не потребує спростування, а оціночні судження відповідача, в силу частини 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» не підлягають доведенню їх правдивості, отже, суди вказали на відсутність підстав для задоволення позову.

55. Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

56. Так самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, покладається на скаржника.

57. Так, у касаційній скарзі скаржник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що суди приймаючи рішення про відмову у позові не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, від 11.12.2019 у справі № 757/46387/15-ц, від 06.03.2019 у справі № 760/2753/17-ц, від 07.11.2019 у справі № 344/3331/16-ц, від 21.08.2019 у справі № 483/1556/16-ц.

Крім того скаржник зазначає, що судові рішення у справі про відмову у позові є необґрунтованими, оскільки прийняті без належного дослідження всіх доказів у справі.

58. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та правові висновки Верховного Суду у вказаних скаржником справах, щодо підстав касаційного оскарження визначених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційний суд зазначає, що наявні підстави для закриття касаційного провадження, згідно із п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України, зважаючи на наступне.

59. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

60. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

61. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування необхідно розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні правовідносини).

62. Водночас, касаційний суд вказує, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається Судом.

63. Не можна посилатись на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

64. До того ж алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

65. Проаналізувавши судові рішення у справах № 904/4494/18, № 757/46387/15-ц, № 760/2753/17-ц, № 344/3331/16-ц, № 483/1556/16-ц, касаційний суд зазначає, що у вказаних справах позов про визнання недостовірною інформації та її спростування було задоволено зважаючи на встановлені судами обставини щодо недостовірності інформації, про спростування якої заявлявся позов, тоді як, у справі, що розглядається Верховним Судом, обставин щодо недостовірності інформації встановлено судами не було, а навпаки суди вказали, що інформація, яку було розповсюджено відповідачем, в мережі Інтернет на своїй сторінці на сайті www.facebook.com, взято з відкритих джерел з офіційних сторінок державних органів.

66. Отже, з урахуванням вищезазначеного, суд касаційної інстанції констатує, що правовідносини у вищезазначених справах та у справі, що зараз розглядається Верховним Судом, є різними за встановленими судами обставинами справи, та наданими сторонами доказами, що свідчить про те, що вказані справи є різними за істотно - правовими ознаками.

67. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

68. Зважаючи на те, що підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 цього Кодексу, вважає за необхідне закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Кріоін Інжинірінг», в частині підстави, передбаченої п.1 ч. 2 статті 287 ГПК України.

69. Щодо інших доводів касаційної скарги зазначених скаржником в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

70. Відповідно до ч. 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

71. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.

72. Проте, як уже зазначалося, підстава касаційного оскарження, наведена скаржником у касаційній скарзі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, у цьому випадку, не отримала підтвердження, після відкриття касаційного провадження, у зв`язку з чим такі доводи як неналежне дослідження зібраних у справі доказів відхиляються судом касаційної інстанції. До того ж, доводи касаційної скарги наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України також зводяться до незгоди скаржника із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.

73. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 цього Кодексу, вважає за необхідне закрити касаційне провадження в цій частині підстав касаційної скарги, в частині підстави касаційного оскарження судових рішень передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скарга є необґрунтованою, отже рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

74. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

75. Згідно з п. 1 ч. 1 ст.308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

76. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 статті 309 ГПК України).

77. Враховуючи викладене, касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Кріоін Інжинірінг» з підстав касаційного оскарження передбачених п. 1. ч. 2 ст. 287 ГПК України необхідно закрити, з інших підстав касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2023, необхідно залишити без змін.

Щодо судових витрат

78. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріоін Інжинірінг» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2023 у справі №916/2695/23 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріоін Інжинірінг» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2023 у справі №916/2695/23 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2023 у справі №916/2695/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

О.О. Мамалуй