Ухвала

від 04.06.2024 по справі 904/2653/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/2653/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

прокуратури - Яремчук А. В.

відповідача - Чаплигіна Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024 (судді: Чередко А. Є. - головуючий, Коваль Л. А., Мороз В. Ф.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2023 (суддя Юзіков С. Г.) у справі

за позовом Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Нивотрудівської сільської ради; 2) Виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"

про визнання договору недійсним та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2023 року Криворізька східна окружна прокуратура (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Нивотрудівської сільської ради та виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги") про визнання недійсними додаткових угод № 1-11 до договору від 06.01.2021 № 77 про постачання електричної енергії та стягнення 381 499,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок укладення оспорюваних угод було збільшено ціну електричної енергії, що суперечить статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки не дотримано обмеження у 10 % як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбувалися такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Крім того внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод територіальній громаді заподіяна шкода у виді надмірно сплачених грошових коштів у заявленому до стягнення розмірі.

2. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" просило відмовити в її задоволенні, вказуючи, зокрема на тому, що за період з лютого по грудень 2021 року (період дії договору) ціна по відношенню до ціни на ринку, з урахуванням якої було підписано договір, зросла на 186,28 %. Твариство підвищило ціну за період договору загалом на 79,92 %. Отже, ціна постачальника впродовж дії договору межувала на рівні збитковості.

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024, позов задоволено, визнано недійсними укладені між виконавчим комітетом Нивотрудівської сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" додаткові угоди до договору від 06.01.2021 № 77, стягнуто з відповідача на користь виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради грошові кошти у сумі 381 499,35 грн та судовий збір.

Суди установили, що згідно з оскаржуваними додатковими угодами до договору від 06.01.22021 № 77 про постачання електричної енергії відбулося збільшення ціни за одиницю електричної енергії, що склало 66 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, тобто змінено істотні умови договору, що суперечить статтям 5, 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення грошових коштів, суди установили, що спірні кошти отримані відповідачем за товар, який не був поставлений.

4. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2023, ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" у касаційній скарзі просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах стосовно наявності підставі для застосування абзацу 2 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України у сукупності з пунктом 1 частини 3 статті 1212 цього Кодексу в частині розповсюдження дії правової конструкції двосторонньої реституції на обидві сторони додаткових угод у разі визнання їх недійсними та чи є ефективним способом захисту визнання недійсними додаткових угод без застосування наслідків двосторонньої реституції до обох сторін додаткової угоди.

Так, скаржник вважає, що при вирішенні питання про визнання недійсними додаткових угод до договору, з метою дотримання загальних принципів рівності та справедливості, правова конструкція реституції має застосовуватися до обох учасників правочину та передбачати наслідки недійсності для обох сторін, коли кожна з них зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Заявник касаційної скарги вважає, що не можна визнаючи недійсним правочин за статтею 216 Цивільного кодексу України та пункту 1 частини 3 статті 1212 цього Кодексу не застосовувати наслідки недійсності правочину до обох його сторін.

5. У відзиві на касаційну скаргу прокурор вказує на законність та обґрунтованість судових рішень, а отже і безпідставність доводів скаржника з підстав, наведених у відзиві.

6. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, запереченнях на неї, а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи, а обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у наведеному випадку не підтвердилися з огляду на таке.

7. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

8. Суди попередніх інстанцій установили, що у 2020 році на сайті "Prozzorro" виконавчий комітет Нивотрудівської сільської ради оприлюднив оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-11-26-003599-b по закупівля товарів - Код 09310000-5 (ДК 021-2015) - Електрична енергія (постачання електричної енергії).

За результатами проведення торгів переможцем визначено ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги".

06.01.2021 між ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (постачальник) та виконавчим комітетом Нивотрудівської сільської ради (споживач) укладено договір № 77 про постачання електричної енергії споживачу (далі договір), за умовами пункту 1.1 якого цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу.

За цим договором постачальник продає електричну енергію "код 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5 - електрична енергія (Електрична енергія)" споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1 договору).

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з моменту укладення до 31.12.2021 включно (пункт 3.1. договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Ціна на дату укладання цього договору за електричну енергію становить 2,1436364 грн за 1 кВт/год, у тому числі ПДВ 0,3572727 грн.

Загальна вартість цього договору на момент його укладання становить 1 179 000,00 грн, у тому числі ПДВ 196 500,00 грн з урахуванням статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором в частині оплати постановленої електричної енергії виникають у 2021 році та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абзацу 2 частини 2.2 наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України".

У пункті 5.2 договору передбачено, що спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Відповідно до пункту 13.6 договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутися до споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару.

Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату після укладення договору та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.

У випадку прийняття рішення споживачем щодо внесення змін до цього договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена сторонами у момент укладення цього договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, максимальна сума, на яку сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення постачальника щодо зміни ціни (згідно наданого учасником підтверджуючого документу) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документу), або станом на момент внесення змін до цього договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього договору вже були раніше здійснені сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.

У пункті 13.7 договору сторони передбачили, що зміни до цього договору можуть бути внесені у випадку, передбачених згідно статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Суди попередніх інстанцій установили, що згідно із комерційною пропозицією, яка є додатком до договору про постачання електричної енергії від 06.01.2021 № 77 (далі - комерційна пропозиція) на час укладення договору ціна сформована за результатами аукціону в системі Прозоро та становить (1,7863636 без ПДВ). Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі (пункт 1.1. комерційної пропозиції).

У пункті 1.2 комерційної пропозиції визначено узгодження порядку зміни ціни та згідно з пунктом 1.2.3 збільшення ціни на електричну енергію до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 10% у разі збільшення ціни на електричну енергію за одиницю товару на ринку, пропорційно до такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10% від попередніх змін, внесених до договору, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Сторони узгодили, що постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії "на добу наперед" (далі - РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП "Оператор ринку", які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

За змістом пункту 1.3 комерційної пропозиції в разі необхідності змін відповідно до пунктів 1.2.1-1.2.3 цієї комерційної пропозиції постачальник має право звернутися до споживача з пропозицією та обґрунтуванням щодо внесення змін, підготувавши споживачу проект змін до договору у формі додаткової угоди. Споживач у 5-ти денний строк після одержання пропозиції письмово повідомляє постачальника про її розгляду.

Послуги з передачі електричної енергії закуповуються та оплачуються постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується споживачем на рахунки постачальника (пункт 6.1 комерційної пропозиції).

9. Під час розгляду справи суди установили, що на підставі листів постачальника щодо збільшення ціни за одиницю товару, між ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (постачальник) та виконавчим комітетом Нивотрудівської сільської ради (споживач) укладені оспорювані додаткові угоди, за якими сторони керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв`язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "на добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год. за даними ДП "Оператор ринку", дійшли згоди викласти пункт 5.1 договору у редакції додаткових угод. Так, між сторонами укладені додаткові угоди: від 22.02.2021 № 1, від 23.02.2021 № 2, від 24.02.2021 № 3, від 13.08.2021 № 4, від 24.09.2021 № 5, від 27.09.2021 № 6, від 22.10.2021 № 7, від 26.10.2021 № 8 , від 15.11.2021 № 9, від 116.11.2021 № 10, від 22.11.2021 № 11.

10. Суди попередніх інстанцій установили, що на виконання умов договору постачальник поставив споживачу електричну енергію, що підтверджується підписаними між сторонами актами прийому-передачі електричної енергії, а споживач оплатив надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

11. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога прокурора в інтересах держави в особі Нивотрудівської сільської ради та виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради про визнання недійсними додаткових угод № 1-11 до договору від 06.01.2021 № 77 про постачання електричної енергії та стягнення 381 499,35 грн з підстав збільшення ціни електричної енергії, що суперечить статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" через недотримання обмеження у 10% як максимального ліміту щодо зміни ціни, визначеної в договорі, а також стягнення надмірно коштів.

12. Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

13. Як вже зазначалося, суди установили, що 06.01.2021 між виконавчим комітетом Нивотрудівської сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" було укладено договір № 77 про постачання електричної енергії споживачу за результатами переговорної процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 917/1009/22, від 18.07.2023 у справі № 916/944/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21.

14. Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 зазначеного Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 5 цього Закону визначені принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників та у частині 1 передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

У статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" наведені основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього та передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 4 зазначеної норми умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

15. Здійснюючи судовий розгляд справи суди попередніх інстанцій виходили з того, що зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялися, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку, передбаченому статтею 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали би договір або уклали б його на інших умовах.

Водночас, суди зазначили, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета, визначена Законом України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (такий висновок викладений у постанові Великої Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22).

16. Суди попередніх інстанцій установили, що при укладенні договору у пункті 5.1 сторони дійшли згоди, що ціна на дату укладення цього договору за електричну енергію становить 2,1436364 грн за 1кВт/год, у тому числі ПДВ 0,3572727 грн.

На підставі оспорюваних додаткових угод № 1-11, укладених за ініціативою постачальника, ціна 1кВт/год. електричної енергії поступово зростала.

Суди установили, що загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 2,1436364 грн за 1кВт/год (з ПДВ) до 3,55 грн за 1 кВт/год, що становить 66 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.

17. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 наведено висновки про застосування норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та вказано таке:

"88. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі".

18. Посилаючись на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № № 922/2321/22, суди дійшли висновку, що оспорювані у справі додаткові угоди № 1-11 до договору від 06.01.2021 № 77 про постачання електричної енергії споживачу суперечать нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання таких угод недійсними.

19. Також суди дійшли висновку, що оскільки внаслідок виконання споживачем своїх зобов`язань фінансового характеру за оспорюваними угодами постачальником було отримано грошові кошти на загальну суму 381 499,35 грн, які є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, і підстава їх набуття відпала, колегія суддів вважає, що відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

20. ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, посилалося на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування абзацу 2 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України у сукупності з пунктом 1 частини 3 статті 1212 цього Кодексу в частині розповсюдження дії правової конструкції двосторонньої реституції на обидві сторони додаткових угод у разі визнання їх недійсними та чи є ефективним способом захисту визнання недійсними додаткових угод без застосування наслідків двосторонньої реституції до обох сторін додаткової угоди.

21. Згідно із частиною 1 статті 216 Цивільного кодекс України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1212 вказаного Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22, правовідносини в якій є релевантними правовідносинам, які виникли між сторонами у справі, яка розглядається, Велика Палата Верховного Суду скасовуючи судові рішення у справі про відмову у позові та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 473 758,34 грн, зазначив, що: "грошові кошти в сумі 473 758,30 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу 2, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України".

22. Отже, у цьому випадку наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження заявником не зазначалися та не обґрунтовувалися у поданій касаційній скарзі, а тому колегія суддів на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на судові рішення у справі № 904/2653/23.

23. Оскільки підстав для задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2023 у справі № 904/2653/23 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак