Ухвала

від 10.06.2024 по справі 910/12559/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12559/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Білоуса В. В.

розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"

про відвід суддів: Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А.

у справі № 910/12559/20

за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

про визнання зобов`язань припиненими,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2024 Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат") як особа, яка не брала участі у справі, подало до суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі

№ 910/12559/20.

Згідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 05.06.2024 касаційну скаргу АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" у справі № 910/12559/20 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Берднік І. С. - головуючий, Зуєв В. А., Міщенко І. С.

06.06.2024 АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" подало до Суду заяву про відвід суддів: Берднік І. С. - головуючого та Зуєва В. А. від розгляду справи № 910/12559/20.

Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2024 визнано необґрунтованим відвід, заявлений Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" суддям: Берднік І. С., Зуєву В. А. у розгляді справи № 910/12559/20. Справу № 910/12559/20 передано на авторозподіл для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2024 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної заяви про відвід визначено суддю Білоуса В. В.

Вказана заява мотивована тим, що постанову Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 910/12559/20 прийнято колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Сухового В. Г. і повторна участь суддів: Берднік І. С. та Зуєва В. А. у розгляді цієї справи є недопустимою та унеможливлює її неупереджений розгляд, оскільки судді вже сформували власну позицію і ставлення до учасників справи. Крім цього, сама по собі повторна участь судді, який вже розглядав справу, викликає сумніви щодо його здатності розглядати її незалежно та безпристрасно.

Розглянувши вказану заяву, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

На розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Сухового В. Г. знаходилася справа № 910/12559/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТКБ "ПриватБанк") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2021.

Верховний Суд постановою від 17.05.2023 касаційну скаргу АТКБ "ПриватБанк" задовольнив частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 у справі № 910/12559/20 скасував, а справу №910/12559/20 за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - АТ "Нікопольський завод феросплавів") до АТКБ "ПриватБанк" про визнання зобов`язань припиненими передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі №910/12559/20 позов АТ "Нікопольський завод феросплавів" до АТКБ "ПриватБанк" про визнання зобов`язань припиненими задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, АТКБ "ПриватБанк" подало до суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТКБ "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/12559/20.

Справа № 910/12559/20 за апеляційною скаргою АТКБ "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 знаходиться на розгляді суду апеляційної інстанції.

У травні 2024 на розгляд Верховного Суду надійшла заява АТ "Нікопольський завод феросплавів" про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 910/12559/20.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 зазначену заяву АТ "Нікопольський завод феросплавів" передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Берднік І. С. - головуючий, Зуєв В. А., Случ О. В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024 у зв`язку із перебуванням судді Случа О.В. у відпустці справу № 910/12559/20 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Берднік І. С. - головуючий, Зуєв В. А., Міщенко І. С.

05.06.2024 АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" як особа, яка не брала участі у справі, подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 910/12559/20.

Згідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 05.06.2024 касаційну скаргу АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" у справі №910/12559/20 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Берднік І. С. - головуючий, Зуєв В. А., Міщенко І. С.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до Закону.

Частинами першою, другою, третьою статті 32 ГПК встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (далі - ЄСІТС) під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІТС суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 6 ГПК у господарських судах функціонує ЄСІТС. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в ЄСІТС в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК до визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (АСДС) за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Діловодство в Суді здійснюється в АСДС з урахуванням вимог чинного законодавства.

Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами), передбачено, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі.

За рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2022 № 3 касаційні скарги, що надійшли після визначення судді-доповідача у цій справі, крім випадків надходження справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції, після її розгляду палатою, об`єднаною палатою та Великою Палатою передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів); (пункт 2 частини п`ятої статті 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", стаття 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджені постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8).

Отже, касаційні скарги, які надійшли в межах однієї справи після здійснення автоматизованого розподілу судової справи вперше та визначення судді-доповідача у цій справі, передаються на розгляд саме визначеному судді-доповідачу, крім зазначених вище випадків.

Тобто законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ, так само як і заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу.

Отже, судді не мають жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Касаційна скарга АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 910/12559/20 надійшла до суду після визначення судді-доповідача у цій справі і була передана постійній колегії суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІТС суддя-доповідач.

З огляду на викладене, розподіл касаційної скарги АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" у справі № 910/12559/20 відбувся з урахуванням приписів Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення, Засад та рішення зборів суддів.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

З огляду на викладене, аргументи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не підтверджені належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, ґрунтуються на припущеннях, які не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, що викликали б сумнів у об`єктивності або неупередженості суддів і які б могли бути перевіреними та/чи/або переконливі факти, які б могли викликати сумнів у їх об`єктивності і неупередженості, а відтак могли б бути підставою для їх відводу в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, імперативними положеннями частини четвертої статті 35 ГПК визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак сама по собі незгода учасника справи із рішенням судді, його припущення з тих чи інших питань не свідчать про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість судді та не є підставою для відводу останнього відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, заява Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відвід суддів: Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А. від розгляду справи № 910/12559/20 не містить обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу суддів чи викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, а тому суд відмовляє у задоволенні заявленого відводу.

Керуючись статтями 32, 35, 36, 39, 234 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Білоуса В. В., -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відвід суддів: Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А. від розгляду справи № 910/12559/20.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Білоус