Рішення

від 10.06.2024 по справі 140/3868/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3868/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Камінь-Каширський центр первинної медико-санітарної допомоги" Камінь-Каширської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Камінь-Каширський центр первинної медико-санітарної допомоги" Камінь-Каширської міської ради (далі - КНП "Камінь-Каширський ЦПМСД", відповідач) про визнання відмови протиправною, викладену у листі №110 від 01.03.2024, про відмову у видачі медичного висновку про тимчасову непрацездатність сімейним лікарем та обміні документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадянина України під час тимчасового перебування за межами держави на листок непрацездатності; зобов`язання відповідача сформувати і видати медичний висновок про тимчасову непрацездатність сімейним лікарем та обміні документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадянина України під час тимчасового перебування за межами держави України на листок непрацездатності з 28.11.2023 по 31.01.2024 включно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до КНП "Камінь-Каширський ЦПМСД" із заявою про формування листка непрацездатності за період з 28.11.2023 по 31.01.2024 включно у зв`язку перебуванням на лікуванні за кордоном України. До заяви додала нотаріально завірені та перекладені на українську мову листки непрацездатності, довідку з клініки, лист з Управління Пенсійного фонду України у Волинській області. Однак 01.03.2024 КНП "Камінь-Каширський ЦПМСД" у відповідь на вказану заяву отримала листом вих. №110 відмову у видачі медичного висновку про тимчасову непрацездатність сімейним лікарем та обміні документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадянина України під час тимчасового перебування за межами держави на листок непрацездатності.

Представник позивача вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки згідно медичних епікризів історії хвороби від 19.12.2022, від 29.12.2022, від 06.01.2023, від 27.01.2023, від 20.02.2023, від 10.03.2023, від 31.03.2023, від 21.04.2023, від 12.05.2023, виданих КП "Волинський обласний медичний центр онкології", ОСОБА_1 встановлений діагноз: інвазивна карцинома правої молочної залози з "М" метастазами в печінку рТ2рN2M1G2 ст.IV кл. гр. ІІ. Внаслідок цього важкого діагнозу позивачка вимушена була виїхати у Німеччину для продовження лікування у сучасних онкологічних клініках та відповідно тривалий термін була непрацездатна, зокрема в період з 20.09.2023 по 22.02.2024, що підтверджується листками непрацездатності, які видані іноземним лікувальним закладом.

На думку представника позивача, медичний висновок про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, може бути сформований за наявності перекладених на державну мову документів, що підтверджують факт тимчасової непрацездатності під час перебування за кордоном, а тому у відповідача були відсутні підстави для відмови у видачі такого медичного висновку.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач - КНП "Камінь-Каширський ЦПМСД" у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подало.

Відповідно до частини 3 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із зверненням щодо порядку формування електронних листків непрацездатності у випадку лікування застрахованої особи за кордоном, у відповідь на що отримала лист від 11.01.2024 №495-37337/Р-02/8-0300/24, яким повідомлено, що застрахованій особі, яка перебуває за кордоном, слід звернутися до лікаря, який сформує медичний висновок про тимчасову непрацездатність в електронній системі охорони здоров`я України, на підставі якого і створиться електронний листок непрацездатності.

З врахуванням наведеного позивач 16.02.2024 звернулася до КНП "Камінь-Каширський ЦПМСД" із заявою, в якій просила сформувати листок непрацездатності на період з 28.11.2023 по 31.01.2024, оскільки до того періоду підставою для перебування за кордоном була заява на відпустку без збереження заробітної плати та лікування в клініці St. Josef м. Регенcбург (Німеччина) з діагнозом карцинома молочної залози з метастазами в печінку, що підтверджується листками непрацездатності, сформованими домашнім лікарем Konstantin Radi за період з 20.09.2023 по 22.02.2024. Повернувшись до України, вийшла на роботу з 01.02.2024. До заяви позивач додала нотаріально завірені переклади довідки з клініки, листків непрацездатності, відповідь на звернення до ПФУ.

Листом від 01.03.2024 №110 КНП "Камінь-Каширський ЦПМСД" відмовило позивачу у видачі сімейним лікарем медичного висновку про тимчасову непрацездатність, оскільки розглянувши та вивчивши всі наявні медичні документи, що підтверджують (засвідчують) тимчасову непрацездатність громадянки ОСОБА_1 під час тимчасового перебування за межами держави, лікарсько-консультативна комісія прийшла висновку, що у громадянки ОСОБА_1 наявні ознаки хронічного захворювання та не встановлено ознаки загострення хронічного захворювання.

Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Кожна людина має природне невід`ємне і непорушне право на охорону здоров`я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров`я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров`я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв`язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Основи законодавства України про охорону здоров`я відповідно до Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19.11.1992 №2801-ХІІ визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

Відповідно до частини 1 статті 6 цього Закону кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає:

а) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров`я людини;

б) безпечне для життя і здоров`я навколишнє природне середовище;

в) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;

г) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;

д) кваліфіковану медичну та реабілітаційну допомогу із забезпеченням належного рівня захисту персональних даних, включаючи вільний вибір закладу охорони здоров`я, вибір лікаря та/або фахівця з реабілітації, вибір методів лікування та/або реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та/або фахівця з реабілітації, можливість отримання такої допомоги на всій території України;

е) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;

є) участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров`я;

ж) участь в управлінні охороною здоров`я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;

з) можливість об`єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров`я;

и) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов`язаних із станом здоров`я;

і) відшкодування заподіяної здоров`ю шкоди;

ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я;

й) можливість проведення незалежної медичної експертизи відповідного типу у разі незгоди громадянина з висновком державної медичної експертизи, застосування до нього запобіжного заходу як до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, примусових заходів медичного характеру, примусового лікування, примусової госпіталізації та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров`я порушуються права громадянина України на охорону здоров`я;

к) право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім`ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду;

л) інформування про доступні медичні та реабілітаційні послуги із застосуванням телемедицини і телереабілітації.

Законами України можуть бути визначені й інші права громадян у сфері охорони здоров`я.

Громадянам України, які перебувають за кордоном, гарантується право на охорону здоров`я у формах і обсязі, передбачених міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Статтею 38 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" визначено, що кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.

Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров`я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

Положеннями статті 41 цього Закону передбачено, що на період хвороби або реабілітації з тимчасовою втратою працездатності громадянам надається звільнення від роботи з виплатою у встановленому законодавством України порядку допомоги по соціальному страхуванню.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, встановлення опіки над дитиною, листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з уповноваженим органом управління.

Відповідно до пп. 2, 3 п. 2 "Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього", затвердженого 17.04.2019 постановою Кабінету Міністрів України №328, листок непрацездатності - сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок) - електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров`я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність та є підставою для створення листка непрацездатності.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 червня 2021 року №1234, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2021 за № 890/36512, затверджено Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, пунктом 2 розділу ІІ якого листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - РЗО). Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.06.2021 №1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.06.2021 за №728/36350, затверджено Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 3 розділу IV цього Порядку медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, формується лікарем, із яким у пацієнта укладена декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, відповідно до Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 березня 2018 року № 503, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2018 року за № 347/31799, (крім випадку, передбаченого пунктом 10 цього розділу) на підставі медичних записів, внесених лікарем, відповідно до перекладених на державну мову та засвідчених, в установленому законодавством порядку, медичних документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність, за категоріями: «Захворювання або травма загального характеру», «Догляд за хворою дитиною», «Вагітність та пологи», «Ортопедичне протезування».

Такі медичні висновки формуються у разі: гострих захворювань і травм; загостренні хронічних захворювань; вагітності та пологів; оперативних втручаннях при невідкладних станах; лікування за кордоном за направленням Комісії МОЗ з питань направлення громадян для лікування за кордон.

Пунктом 1.11 розділу І Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року №455, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196, передбачено, що документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян України під час їх тимчасового перебування за межами держави, підлягають обміну на листок непрацездатності згідно з рішенням лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи роботи у разі: а) гострих захворювань і травм; б) загостренні хронічних захворювань; в) вагітності та пологів; г) оперативних втручань при невідкладних станах; г) лікування згідно з рішенням комісії МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон. Обмін здійснюється на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України.

Як слідує з виписки із постанови лікарсько-консультативної комісії від 27.02.2024 №88 КНП "Камінь-Каширський ЦПМСД", хвора ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання та має стійкі ознаки втрати працездатності, однак лікарсько-консультативна комісія прийшла до висновку, що у хворої наявні ознаки хронічного захворювання та не встановлено ознаки загострення хронічного захворювання, а тому лікарсько-консультативна комісія не вбачає підстав та прийнято рішення відмовити у видачі медичного висновку тимчасової непрацездатності сімейним лікарем та обміні документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадянина під час тимчасового перебування за межами держави на листок непрацездатності.

На підставі вказаної постанови лікарсько-консультативної комісії від 27.02.2024 №88 відповідач листом від 01.03.2024 №110 відмовив позивачу у видачі сімейним лікарем медичного висновку про тимчасову непрацездатність та обміні документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадянина України під час тимчасового перебування за межами держави на листок непрацездатності.

Суд не погоджується з такою відмовою відповідача у видачі сімейним лікарем медичного висновку про тимчасову непрацездатність позивача, оскільки відповідачем під час прийняття такого рішення не враховано введення на території України воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан, який триває до сьогодні.

У зв`язку з цим під час розгляду питання про видачу медичного висновку про тимчасову непрацездатність та обміні документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадянина України під час тимчасового перебування за межами держави на листок непрацездатності слід керуватися пунктом 10, а не пунктом 3 розділу ІV наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.06.2021 №1066, яким затверджено Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я.

Так, пунктом 10 розділу ІV цього Наказу визначено, що на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, може формуватися лікарем на підставі медичних записів, які внесені таким лікарем відповідно до виданих за кордоном медичних документів (їх копій), що підтверджують тимчасову непрацездатність, за категоріями: "Захворювання або травма загального характеру", "Догляд за хворою дитиною", "Вагітність та пологи", "Ортопедичне протезування". Медичні документи або їх копії можуть бути надіслані поштою або надані лікарю за допомогою технічних засобів електронних комунікацій (електронна пошта, мобільні застосунки, соціальні мережі тощо).

У виданих за кордоном медичних документах зазначається діагноз з використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ - 10). Необхідність перекладу на державну мову таких документів визначає лікар у випадках, коли неможливо сформувати медичний запис з використанням мови оригіналу медичного документа.

Відтак, зазначений пункт 10 розділу ІV наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.06.2021 №1066 передбачає формування медичного висновку зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, на підставі медичних записів, які внесені таким лікарем відповідно до виданих за кордоном медичних документів (їх копій), що підтверджують тимчасову непрацездатність. При цьому, у виданих за кордоном медичних документах зазначається діагноз з використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ - 10). Тобто, пункт 10 розділу ІV наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.06.2021 №1066 не передбачає обов`язкових умов у формуванні такого медичного висновку за наявності: гострих захворювань і травм; загостренні хронічних захворювань; вагітності та пологів; оперативних втручаннях при невідкладних станах; лікування за кордоном за направленням Комісії МОЗ з питань направлення громадян для лікування за кордон, які також продубльовані у пункті 1.11 розділу І Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року №455, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196, на що посилається відповідач у листі від 01.03.2024 №110.

Як зазначалося судом вище, позивач до заяви від 16.02.2024 додала відповідачу нотаріально завірені переклади довідки з іноземної клініки St. Josef м. Регенcбург (Німеччина) та листків непрацездатності, сформованими домашнім лікарем Konstantin Radi за період з 20.09.2023 по 22.02.2024, із зазначенням діагнозу з використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ - 10).

Відтак, позивач надала відповідачу достатні документи для формування медичного висновку зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, а тому на переконання суду відповідач протиправно відмовив позивачу у видачі сімейним лікарем медичного висновку про тимчасову непрацездатність та обміні документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадянина України під час тимчасового перебування за межами України на листок непрацездатності з 28.11.2023 по 31.01.2024 включно.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених нормативно-правових актів, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу листом від 01.03.2024 №110 у видачі сімейним лікарем медичного висновку про тимчасову непрацездатність та обміні документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадянина України під час тимчасового перебування за межами України на листок непрацездатності з 28.11.2023 по 31.01.2024 включно та зобов`язання відповідача сформувати і видати позивачу сімейним лікарем медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, здійснивши обмін документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадянина України під час тимчасового перебування за межами України на листок непрацездатності з 28.11.2023 по 31.01.2024 включно.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, доказів понесення нею інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства "Камінь-Каширський центр первинної медико-санітарної допомоги" Камінь-Каширської міської ради (44501, Волинська область, Камінь-Каширський район, місто Камінь-Каширський, вулиця Шевченка, будинок 43, код ЄДРПОУ 38672910) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Комунального некомерційного підприємства "Камінь-Каширський центр первинної медико-санітарної допомоги" Камінь-Каширської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 листом від 01 березня 2024 №110 у видачі сімейним лікарем медичного висновку про тимчасову непрацездатність та обміні документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадянина України під час тимчасового перебування за межами України на листок непрацездатності з 28 листопада 2023 року по 31 січня 2024 року включно.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство "Камінь-Каширський центр первинної медико-санітарної допомоги" Камінь-Каширської міської ради сформувати і видати ОСОБА_1 сімейним лікарем медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, здійснивши обмін документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадянина України під час тимчасового перебування за межами України на листок непрацездатності з 28 листопада 2023 року по 31 січня 2024 року включно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук