Рішення

від 03.06.2024 по справі 160/7827/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 рокуСправа №160/7827/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/7827/24 за позовною заявою Фермерського господарства «Жулей» (52520, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Іванівка (Іларіонівська с/р), вул. Виноградна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 30897376) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Фермерського господарства «Жулей» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №19831/6/04-36-04-09-18 від 22.03.2024р. про анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи ФГ «Жулей»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області поновити реєстрацію ФГ «Жулей» як платника єдиного податку четвертої групи в Реєстрі платників єдиного податку з дати анулювання такої реєстрації, а саме з 01.01.2024р.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача від 22.03.2024 року, яким анульовано реєстрацію позивача платником єдиного податку четвертої групи. Позивач зазначає, що згідно акту перевірки від 26.02.2024 року позивач не подав до 20.02.2024 року загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, в зв`язку з чим не має підстав для перебування в реєстрі єдиного податку четвертої групи в 2024 році. Листом від 26.02.2024 року відповідач повідомив, що подана позивачем податкова звітність визнана як «неподаткова». Листом від 27.02.2024 року відповідач повідомив, що податкова декларація позивача як платника єдиного податку на 2024 рік визнана як податкова у зв`язку із виключенням позивача з реєстру платників податку четвертої групи у 2024 році. Позивач зазначає, що дійсно подав звітність після 20.02.2024 року (27.02.2024 року), однак станом на цю дату рішення відповідного змісту відповідачем прийнято не було, а з цієї дати вже і не могло бути прийнято, оскільки не існував факт неподання звітності, також посилається на можливість встановлення існування підстав для анулювання свідоцтва виключно за результатом документальної перевірки, яка щодо позивача не проводилася.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/7827/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7827/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

18 квітня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що у 2023 році позивач мав спірний статус. В подальшому проведено камеральну перевірку поданої позивачем звітності на 2024 рік, в ході якої встановлено, що така звітність не подана до 20.02.2024 року, звітність від 01.02.2024 року не прийнята листом від 26.02.2024 року, а звітність від 27.02.2024 року не прийнята листом від 27.02.2024 року. З цих підстав прийнято спірне рішення від 22.03.2024 року.

22 квітня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Звертає увагу, що у відзиві відсутні заперечення на доводи позовної заяви. Наводить приклади судової практики.

Також позивач звертав увагу, що сам відзив всупереч вимогам законодавства не сформований в підсистемі «Електронний суд», а поданий як додаток до відзиву.

Щодо цього доводу суд зауважує, що визначальним для цілей адміністративного судочинства є дотримання процесуальних прав учасників. В цій справі незалежно від способу формування відзиву останній надано до суду, докази його направлення позивачу в наявності, ця обставина позивачем не заперечена, в зв`язку з чим будь-які наслідки від завантаження відзиву в додатках до заяви, сформованої в підсистемі «Електронний Суд» (а не безпосередньо шляхом викладу тексту такої заяви) не настали. Відповідно, суд приймає відзив, поданий відповідачем.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, електронний доказ, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно Акту про результати камеральної перевірки звітності, поданої позивачем згідно пп. 298.8.1. п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, від 26.02.2024 року №7411/04-36-04-09/30897376 (далі Акт перевірки) відповідач 26.02.2024 року провів перевірку звітності, поданої позивачем для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи. Встановлено, що в 2023 році позивач мав статус платника єдиного податку четвертої групи, для підтвердження такого статусу на 2024 рік надано звітну податкову декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (від 01.02.2024 року №9015233886), розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (від 01.02.2024 року №9015320097). Для підтвердження статусу не подано необхідної звітності, зокрема: загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок.

Згідно висновків Акту перевірки в порушення пп. 295.9.1. п. 295.9. ст. 295 та пп. 298.8.18. п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку не подано до 20 лютого поточного року необхідної звітності контролюючому органу за своїм місцезнаходженням: не подано загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік. Констатовано відсутність підстав для перебування позивача в Реєстрі єдиного податку четвертої групи у 2024 році.

Листом від 26.02.2024 року №13554/6/04-36-4-09-18 відповідач повідомив позивачу, що позивачем в порушення пп. 295.9.1. п. 295.9. ст. 298 та пп. 298.8.1. п. 298.8. ст. 298 Податкового кодексу України для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік не подано до 20 лютого поточного року необхідної звітності контролюючому органу за своїм місцезнаходженням, а саме: загальну декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік. На підставі вище визначеного подані позивачем звітна податкова декларації (від 01.02.2024 року) та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (від 01.02.2024 року) визнано як «неподаткову» звітність.

Листом від 27.02.2024 року №14007/6/04-36-04-09-18 відповідач повідомив, що податкова декларація платника єдиного податку на 2024 рік не визнана як податкова.

22 березня 2024 року відповідач прийняв стосовно позивача рішення про анулювання реєстрації платником податку четвертої групи від 19831/6/04-36-04-09-18 (далі Рішення). В обґрунтування рішення вказано, що Новомосковським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб відповідача проведено аналіз баз даних ДПС України на наданих позивачем документів для підтвердження на 2024 рік статусу платника єдиного податку четвертої групи, а саме: звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (від 01.02.2024 року №9015233886); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (від 01.02.2024 року №9015320097) та виявлено не подання загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 19-1.1.1.-19-1.1.2. п. 19-1.1. ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За п. 48.7. ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Згідно п. 76.1. ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Підпунктом 4 п. 291.4. ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пп. 295.9.1. п. 295.9. ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи: самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Підпунктом 298.8.1. п. 298.8. ст. 298 Податкового кодексу України встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно з п. 299.1. ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Реєстрація електронних резидентів (е-резидентів) платниками єдиного податку третьої групи здійснюється контролюючим органом протягом двох робочих днів з дати отримання від державного реєстратора відомостей про реєстрацію електронного резидента як фізичної особи - підприємця у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до пп. 5 п. 299.10. ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу

Пунктом 299.11. ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Узагальнено фактичні обставини цієї справи мають наступний вигляд: позивач станом на 2023 рік має статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік. Для продовження цього статусу на 2024 рік позивачем подано:

- звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (надана відповідачем) з додатками (відомості про наявність земельних ділянок, розрахунок мінімального податкового зобов`язання);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік (наданий відповідачем та позивачем).

Такі два документи оцінені відповідачем в ході камеральної перевірки, висновки якої згідно Акту перевірки зводяться до ненадання загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Згідно листа відповідача від 26.02.2024 року ці документи визнано «неподатковими»;

- загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (надана позивачем, подана відповідачу 27.02.2024 року) з додатком (відомості про наявність земельних ділянок).

Даний документ оцінено листом відповідача від 27.02.2024 року, яким констатовано, що ця декларація не визнана як податкова з посиланням на лист відповідача від 26.02.2024 року, який охарактеризовано як такий, яким позивача «повідомлено щодо виключення з реєстру платників податків».

Передусім суд зауважує, що наявна система правового регулювання спірних правовідносин передбачає лише два відповідних статусу: особа або є платником єдиного податку четвертої групи (внесено запис до реєстру платників єдиного податку, згідно п. 299.1. ст. 299 Податкового кодексу України), або особа не має такого статусу, в т.ч. в результаті його анулювання (п. 299.10. ст. 299 Податкового кодексу України). Тобто, спірний правовий статус є похідним від відомостей реєстру платників єдиного податку наявність статусу підтверджується записом, припинення статусу здійснюється шляхом анулювання запису.

Відповідно, позиція відповідача, висловлена в листі від 27.02.2024 року про те, що позивача листом від 26.02.2024 року повідомлено «щодо виключення з реєстру» не має правових підстав, оскільки позивач лишався платником єдиного податку четвертої групи до моменту анулювання відповідної реєстрації (до 22.03.2024 року).

Отже, суд констатує, що вимоги пп. 298.8.1. п. 298.8. ст. 298 Податкового кодексу України позивачем виконано наступним чином:

1) загальна податкову декларацію з податку на поточний рік (абзац другий) подана 27.02.2024 року, відповідачем отримана, що підтверджується листом останнього від 27.02.2024 року про невизнання такої декларації як податкової;

2) звітна податкова декларація з податку на поточний рік (абзац третій) подана 01.02.2024 року, відповідачем отримана, що підтверджується листом останнього від 26.02.2024 року про визнання звітності неподатковою;

3) розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (абзац четвертий) - поданий 01.02.2024 року, відповідачем отриманий, що підтверджується листом останнього від 26.02.2024 року про визнання звітності неподатковою;

4) відомості (довідку) про наявність земельних ділянок (абзац п`ятий) поданий 01.02.2024 року та 27.02.2024 року як додаток до відповідних декларацій, окремо не згадано відповідачем у відповідних листах, однак його наявність не заперечувалася відповідачем в ході судового розгляду.

Тобто, станом на дату прийняття відповідачем спірного рішення (22.03.2024 року) усі документи згідно пп. 298.8.1. п. 298.8. ст. 298 Податкового кодексу України позивачем відповідачу були подані та ним отримані. Суд констатує, що окремі документи (загальна декларація) подано за межами встановленого цією нормою права строку.

Щодо визнання частини звітності позивача, поданої 01.02.2024 року, «неподатковою» суд зауважує, що відповідне правило передбачено п. 48.7. ст. 48 Податкового кодексу України, однак застосовується до неналежного заповнення звітності, тобто стосується реквізитів такої звітності, її оформлення. Положень щодо своєчасності її подання (та, як наслідок, визнання з цих підстав її неподатковою) ст. 48 Податкового кодексу України не містить.

Відповідно, відповідач безпідставно листом від 26.02.2024 року визнав подані позивачем звітну податкову декларацію та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва неподатковою звітністю.

В свою чергу п. 299.10. ст. 299 Податкового кодексу України не містить такої підстави для анулювання реєстрації платником єдиного податку з підстав порушення строків подання звітності. В наявності (та використана відповідачем в наявному спорі) лише підстава щодо неподання звітності, однак неподання звітності та подання звітності з порушенням строків є очевидно різними юридичними категоріями, які відповідач прирівняв без жодної правової підстави.

Відповідно, хоча позивач і порушив строк для подання звітності, станом на дату прийняття спірного рішення звітність була подана відповідачу та перебувала в його розпорядженні в повному обсязі, а тому не існувало підстав для констатації «неподання звітності».

Отже, правова підстава для прийняття рішення, яке є предметом оскарження, не настала, оскільки відповідач не вірно оцінив наявні фактичні обставини, в зв`язку з чим помилково здійснив правозастосування, яке є нерелевантним наявній юридичній ситуації.

Додатково суд зауважує, що подання платником єдиного податку 4 групи звітної декларації з порушенням строків, встановлених підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, не є підставою для виключення юридичної особи з реєстру платників єдиного податку.

Аналогічне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 12.03.2024 року у справі №340/5446/23.

Суд зауважує, що в цьому прикладі правозастосування вказано, що безпідставними є доводи про те, що несвоєчасне подання декларації є по своїй суті її неподанням, адже податковим законодавством встановлено окрему відповідальність за несвоєчасне подання податкової звітності (стаття 120 Податкового кодексу України).

У постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №340/1953/23 вищевказане правозастосування підтримано, а також зазначено, що способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у пункті 4 пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України. Виїзна документальна перевірка позивача податковим органом не проводилась, натомість відповідачем було проведено камеральну перевірку, наслідки якої в силу норм пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України не передбачають прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку 4 групи. За таких обставин, враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав.

Подібне правозастосування здійснено і у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 року у справі №160/12896/23, від 30.01.2024 року у справі №340/3021/23 та ін.

Отже, спірне рішення відповідача є протиправним з двох підстав: відсутня фактична підстава для його прийняття (не існував факт неподання звітності, в наявності факт несвоєчасного подання частини звітності), а також порушено порядок прийняття рішення відповідного змісту (не проведено документальну перевірку). Кожна з цих підстав є окремою та самодостатньою для скасування рішення відповідача, яке є предметом оскарження.

Щодо позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії суд зазначає наступне

У разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 22.06.2023 року у справі № 480/4288/21, від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21.

Оскільки в наявній юридичній ситуації відповідач вже використав наявні у нього повноваження, а результат такого використання (спірне рішення) визнається судом протиправним, при цьому судом констатовано існування правових підстав для реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, зобов`язання відповідача поновити таку реєстрацію не є втручанням в дискреційні повноваження останнього, оскільки інших правомірних варіантів поведінки у відповідача не існує.

Зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача у відповідному реєстрі є обґрунтованим, оскільки забезпечить ефективний захист прав позивача та остаточне вирішення спору, належність цього способу захисту визнана у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №340/1953/23. Здійснення такого зобов`язання з 01.01.2024 року забезпечує ефективний захист прав позивача, адже саме з цієї дати позивач мав би відповідний правовий статус в разі здійснення ним правомірної поведінки.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією від 25.03.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139-143, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Фермерського господарства «Жулей» (52520, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Іванівка (Іларіонівська с/р), вул. Виноградна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 30897376) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації Фермерського господарства «Жулей» платником єдиного податку четвертої групи від 22 березня 2024 року №19831/6/04-36-04-09-18.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області поновити реєстрацію Фермерського господарства «Жулей» платником єдиного податку четвертої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2024 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «Жулей» (52520, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Іванівка (Іларіонівська с/р), вул. Виноградна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 30897376) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу.

Суддя Н.В. Боженко