Рішення
від 10.06.2024 по справі 160/34488/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року Справа № 160/34488/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства «БК «Будрем Плюс» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «БК «Будрем Плюс» до відповідача 1 Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області, відповідача 2 Комісія регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області, відповідача 3 Державної податкової служби України, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.11.2023 року №9909378/39192441 та від 29.11.2023 року №82485/39192441/2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступну податкову накладну, подану Приватним підприємством «БК «Будрем Плюс» датою її доставлення до центрального рівня Державної податкової служби України, а саме: 01.09.2023 року - податкову накладну ПП «БК «Будрем Плюс» № 1 від 08 серпня 2023 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та/або суб`єктним складом правовідносин відповідно до вимог КАС України, який містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти відповідача 2 або відомості, що такі невідомі або відсутні, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості, або оригіналу або копії оспорюваного рішення або засвідчений витяг з нього, а у його разі відсутності у позивача обґрунтованого клопотання про його витребування у відповідності до вимог КАС України; - документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.

За даними КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали 04.04.2024 надіслано одержувачу адвокату Маслову С.С. Таким чином, оскільки представник позивача зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачеві 04.04.2024 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Тобто, враховуючи приписи ч.7 ст.251 КАС України, строк для усунення недоліків до 06.04.2024.

08.04.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків та прийняття позову до розгляду, до якої додано платіжну інструкцію про сплату судового збору від 04.04.2024 №58 у розмірі 2684,00 грн. та уточнена позовна заява приватного підприємства «БК «Будрем Плюс» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України, у якій позивач просить суд:

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем у визначений чинним законодавством спосіб, направлено контролюючому органу пояснення та копії документів по господарським операціям, на підставі якої і було сформовано спірну податкову накладну, які були достатніми для реєстрації означеної податкової накладної. Проте, рішенням контролюючого органу відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником документів, проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення містять в собі лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані. Отже, таке рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави для не прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість. Господарські операції, за результатами яких видана податкова накладна, мають реальний характер, адже контролюючим органом зворотного з посиланням на належні та допустимі докази не доведено. Також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує, а ні обставин здійснення платником податків господарської операції, а ні обставин наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з даними КП «ДСС» одержувачам ОСОБА_1 (представнику позивача), Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області та Державній податковій службі України за допомогою підсистеми «Електронний суд» в їх електронний кабінет копію ухвали про відкриття провадження 10.04.2023, а копію адміністративного позову та уточненого адміністративного позову відповідачам 29.12.2023 та 10.04.2024 відповідно, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України строк на подання відзиву на позов до 25.04.2024.

29.04.2024 від Головного управлінні ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов (направлений до суду 24.04.2024), у якому відповідач 1 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити з огляду на те, що Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 08.08.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (дані Квитанції №1). Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих ПП "БК "БУДРЕМ ПЛЮС" з Повідомленням до податкової накладної від 08.08.2023 №1 направлено Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2023 №9838768/39192441 у зв`язку з необхідністю надати додаткові пояснення та копії документів, а саме: Відсутні підтверджуючі документи по зберіганню продукції (договори та додатки до них, актів приймання-передачі, платіжні доручення, транспортування, тощо). ОСВ 28, 631,361. У зв`язку з неподанням додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, комісія регіонального рівня ГУ ДПС у Дніпропетровській області приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна має статус - відмовлено за рішенням Комісії. "Скаргу не задоволено". Крім того, повідомляємо, що ПП "БК "БУДРЕМ ПЛЮС" віднесено до переліку ризикових платників рішенням від 22.05.2020 № 2415.

Тобто, на думку відповідача 1, Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів.

Відповідачем 1 також наголошено, що для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до п.12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки ПН/РК в ЄРПН.

29.04.2024 засобами поштового зв`язку від Державної податкової служби України надійшов відзив на позов (направлений до суду 24.04.2024), у якому відповідач 2 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити з підстав, аналогічних наведених відповідачем 1.

Крім того, 29.04.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, у якій заявник просить суд: здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; у разі відмови у розгляді справи за правилами загального провадження розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, але з викликом сторін.

Вказана заява обґрунтована тим, що предметом даної адміністративної справи є Рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, що є значною для ГУ ДПС у Дніпропетровській області. В зв`язку з чим, просимо врахувати значимість даної справи, оскільки предмет спору за своїм змістом є пріоритетним, відповідно як наслідок, розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики для судів апеляційної та касаційної інстанції з даного питання. У зв`язку з чим, ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить суд забезпечити можливість нашої присутності при розгляді адміністративної справи шляхом переходу до загального позовного провадження. Також звернута увага суду, що предметом спору є рішення відповідно до яких здійснюється донарахування коштів, які беруть участь в формуванні державного бюджету. Відповідного до цього справа має значний суспільний інтерес.

Вирішуючи вищеозначене клопотання, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

За положеннями частини 1-2статті 257 КАС Україниза правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Спір стосовно оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в силу положень частини 6 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України не віднесено до справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Окрім того, частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 4 статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Суд також звертає увагу на те, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що заявником до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають здійснення розгляду справи незначної складності за правилами загального провадження або проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Більш того, відповідач не позбавлений надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача у разі їх надходження у письмовій формі відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України.

З аналізу наведених норм та з урахуванням правових висновків ЄСПЛ, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для розгляду цієї справи за правилами загального провадження або проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Враховуючи вищевикладене, вищевказана заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволенню не підлягає.

20.05.2024 через систему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про видачу копію позовної заяви з додатками в паперовому вигляді, яку представник відповідача 1 отримав 22.05.2024, про що свідчать матеріали справи.

30.05.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшли додаткові пояснення.

Сторони в ході судового розгляду правом на подання відповіді на позов та заперечень у справі не скористались.

За правилами ст.262 КАС України розгляд справи мав відбутися до 09.06.2024, проте у зв`язку з тим, що 08.06.2024-09.06.2024 були вихідними днями, суд на підставі положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу в перший робочий день 10.06.2024.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Приватне підприємство «БК «Будрем Плюс» (код ЄДРПОУ 39192441) зареєстроване в якості юридичної особи 23.04.2014, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис №1232102 0000 003732, та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Павлоградська ДПІ, Павлоградський р-н) та є платником податку на додану вартість.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Станом на 02.01.2023 штатна чисельність ПП «БК «Будрем Плюс» становить 3 особи, про що свідчить відповідний штатний розклад, затверджений наказом ПП «БК «Будрем Плюс» від 02.01.2023 №1.

Згідно з повідомленням форми №20-ОПП від 02.06.2021 ПП «БК «Будрем Плюс» у діяльності використовує офісне приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Челюскінцив, 21/а.

Між ПП «БК «Будрем Плюс» (Постачальник) та Державним підприємством «Львіввугілля» (Покупець) укладено Договір про закупівлю товару за результатами відкритих торгів з особливостями від 24.04.2023 №143, згідно з п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Товар, в порядку та на умовах, визначених у Договорі, а саме: Ланцюг скребкового конвеєра СП26У (24х86Н-С/11х2) класу С за кодом ДК 021:2015 44540000-7 Ланцюги, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену грошову суду.

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість Товару, його номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в Специфікації до Договору, яка є його невід`ємною частиною (п.1.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що сума Договору складає 15311 448,00 грн, у тому числі ПДВ 2551 908,00 грн.

За положеннями пунктів 4.1 та 4.2 Договору Покупець сплачує вартість Товару за ціною, зазначеною у Специфікації №1, в Національній валюті України шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата за отриманий Товар проводиться Покупцем шляхом перерахування коштів протягом 30 робочих днів з моменту отримання Товару. Оплату за Товар може здійснювати, як Покупець, так і Вантажоодержувач.

Сторонами підписано Специфікацію №1 до Договору №143 від 24.04.2023 на поставку Товару «Ланцюг скребкового конвеєра СП26У (24х86Н-С/11х2) класу С» у кількості 654 м.п., ціна за одиницю без ПДВ 19510,00 грн, ціна за одиницю з ПДВ 23412,00 грн, загальна вартість з ПДВ 15311 448,00 грн, у т.ч. ПДВ 2551 908,00 грн. Умови постачання доставка товару здійснюється на умовах DDP (станція або склад Покупця згідно Правил ІНКОТЕРМС-2020) протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової заяви на поставку товару. Вантажоодержувач: ВП «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля».

Позивачем виставлено рахунок на оплату від 08.08.2023 №9 згідно Договору №143 від 24.04.2023 на загальну суму 15311 448,00 грн, у т.ч. ПДВ 2551 908,00 грн.

На виконання умов Договору згідно з видатковою накладною від 08.08.2023 №9 Позивач здійснив на адресу ДП «Львіввугілля» поставку товару «Ланцюг скребкового конвеєра СП26У (24х86Н-С/11х2) класу С» у кількості 654 м.п., ціна за одиницю без ПДВ 19510,00 грн, загальна вартість 12759 540,00 грн, сума ПДВ 2551 908,00 грн; всього з ПДВ 15311 448,00 грн.

Вказаний товар доставлений Позивачу від ТОВ «ФАСІНГ Україна» згідно з товарно-транспортною накладною від 30.05.2023 №14 (пункт розвантаження: Львівська область, Червоноградський р-н, с.Острів, вул. Центральна, 112) та знаходився на відповідальному зберіганні ВП «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» на підставі Акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 01.06.2023

Оплата Товару за договором здійснювалась: 3000000,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 09.08.2023 №591_00000/cbc03d3d-d319-481c-a4bf-c95b5f797a21, 3000000,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 10.08.2023 №633_00000/97dd3531-275e-45e4-f4d8-f3032dbadb5a, 5327 756,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 11.08.2023 №680_00000/15edda00-7f0e-49b1-8c9d-e0e895ee3847, 3983 692,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 14.08.2023 №691_00000/80a0ccb9-f39a-4e16-b7fc-ac5c657a0f5f.

За фактом поставки товару «Двохланцюгова траса 24*86Р-С-3*2*11-480» у кількості 654 м.п. загальною вартістю 15311 448,00 грн, у т.ч. ПДВ 2551 908,00 грн. позивачем була складена податкова накладна від 08.08.2023 №1 та 01.09.2023 подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із квитанцією від 01.09.2023 про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної її прийнято, але реєстрацію зупинено із зазначенням таких підстав: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 08.08.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=.0000%, "Р"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Позивачем подано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 31.10.2023 №2 з додаванням 22 додатків, у якому пояснено, що ПП «БК «Будрем Плюс» у вересні 2023 року за наслідками взаємовідносин із суб`єктом господарювання відповідно до положень п.201.10 ст.201 ПК України було складено податкову накладну, та відправлено на реєстрацію не порушивши строків реєстрації. Підтвердження реальності взаємовідносин з покупцем надано документи.

02.11.2023 на адресу платника податків контролюючим органом було направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9838768/391924441, згідно з яким запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у спірній податковій накладній:

- копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити) (документи, які не надано позначити):

- первинних документів щодо придбання послуг;

- інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У повідомленні в графі «Додаткова інформація» вказано: «Відсутні підтверджуючі документи по зберіганню продукції (договори та додатки до них, актів приймання-передачі, платіжні доручення, транспортування, тощо). ОСВ 28, 631, 361».

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.11.2023 №9909378/39192441 було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 08.08.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладних/розрахунку коригування у вказаному рішенні зазначено: ненаданням / частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Рішенням комісії ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.11.2023 №82485/39192441/2 скаргу ПП «БК «Будрем Плюс» залишено без задоволення та рішення регіональної комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з підстави: «ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Вказаний спір виник через незгоду позивача з рішеннями контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної від 08.08.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим він звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, за фактом постачання товару ДП «Львіввугілля» за датою першої події, у позивача виникло визначене законом право на складання податкової накладної від 08.08.2023 №1.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Згідно з положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 ПК України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності 01.02.2020 року та якою затверджено:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);

Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок розгляду скарги).

Пунктом 3 Порядку №1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

У разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (пункт 4 Порядку №1165).

За приписами пункту 5 зазначеного Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно доПорядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

У спірних правовідносинах зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної встановлено, що реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

У додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 яких передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Проте, в порушення законодавчо визначеного обов`язку доказування відповідачами не було надано рішення/рішень про включення ПП «БК «Будрем Плюс» до переліку ризикових платників податків станом на день зупинення спірної податкової накладної.

Тобто, не було доведено підстав для відповідності ПП «БК «Будрем Плюс» п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. При цьому, суд наголошує, що відповідачем 1 у відзиві на позов вказано, що ПП «БК «Будрем Плюс» включено до переліку ризикових платників рішенням від 22.05.2020 №2415, однак такого рішення до суду надано не було.

Крім того, суд наголошує, що в силу положень підпункту 2 пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

Однак, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 01.09.2023 даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений. Натомість в якості додаткового показника зазначений такий показник, як "D"=.0000%, "Р"=0, який є неприйнятним, оскільки розрахункові величини D та P є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто, ці величини в розумінні норм чинного законодавства не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.

Водночас, суд наголошує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (ця правова позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 28.06.2022 у справі №380/9411/21, від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 27.04.2023 у справі №460/8040/20).

У свою чергу у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

За правилами пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520(зі змінами, внесеними згідно знаказом Міністерства фінансів від 12.01.2023 №19, чинними з 08.03.2023), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 6 Порядку №520).

Суд зауважує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

За обставин цієї справи контролюючим органом у квитанції не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

Разом з тим, після зупинення реєстрації податкової накладної позивач подав повідомлення від 31.10.2023 №2 про подання пояснень та копії документів, які стосуються господарської операції щодо якої складено спірну податкову накладну в кількості 22 додатків.

Як встановлено пунктом 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг»,«Про електронні довірчі послуги»та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (у редакціїнаказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до пункту 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В той же час, слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормамиПК України. Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.

Отже предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18.11.2021 у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

У постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 27.07.2022 у справі №520/15348/2020, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 25.11.2022 №320/3484/21 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Зі змісту повторного повідомлення від 02.11.2023 №9838768/391924441 слідує, що для реєстрації податкової накладної позивачу необхідно було надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: - копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити) (документи, які не надано позначити): - первинних документів щодо придбання послуг; - інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних. У повідомленні в графі «Додаткова інформація» вказано: «Відсутні підтверджуючі документи по зберіганню продукції (договори та додатки до них, актів приймання-передачі, платіжні доручення, транспортування, тощо). ОСВ 28, 631, 361».

Поряд з цим, після зупинення реєстрації податкової накладної платник податків подав документи, які стосуються безпосередньо господарської операцій з надання послуг контрагенту, по яких виписана та подавалася на реєстрацію в ЄРПН податкова накладна, та вважав їх перелік достатнім, щоб підтвердити інформацію, зазначену в цій податковій накладній.

До повідомлення від 31.10.2023 №2 позивач додавав копії первинних документів, які підтверджують зміст проведеної господарської операції. Проте, контролюючим органом жодним чином не надано оцінки вже поданим документам та не спростовано того, що первинно надані позивачем документи в повній мірі підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Як вбачається із оскаржуваного рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у реєстрації податкової накладної відмовлено у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.

Однак, у рішенні відсутнє обґрунтування, які конкретно неподані документи для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Посилання в оскаржуваному рішенні на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Отже, суд зазначає, що рішення комісії від 13.11.2023 №9909378/39192441 про відмову у реєстрації податкової накладної не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а також чіткої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що позивач подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарських операцій щодо спірної податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

На переконання суду, подані позивачем документи для реєстрації податкової накладної від 08.08.2021 №1 у своїй сукупності підтверджують господарську операцію позивача з ДП «Львіввугілля» та ці документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН вказаної податкової накладної.

Разом з тим, комісія, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про направлення на адресу платника податків контролюючим органом було направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, як вже зазначено вище, комісією не вказано конкретний перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти ПН до реєстрації, а зазначення відповідачем 1 в якості додаткової інформації в повторному повідомленні «Відсутні підтверджуючі документи по зберіганню продукції (договори та додатки до них, актів приймання-передачі, платіжні доручення, транспортування, тощо). ОСВ 28, 631, 361» не може вважатись належним виконанням контролюючим органом виконання законодавчо встановленого обов`язку щодо конкретизації підстав прийнятого рішення.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що надані ним документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію в ЄРПН складених позивачем податкової накладної.

Під час розгляду справи відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, в порушення обов`язку доказування не надано суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, не наведено жодних мотивів прийняття оскаржуваного рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги визнати протиправними та скасувати рішення за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , суд зазначає наступне.

Аналіз положень пунктів 56.1, 56.2 та 56.10 статті 56 ПК України свідчить про те, що законодавцем, дійсно, закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги, до суду.

Водночас згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є протиправними та такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Проте, в даному випадку оскаржуване рішення про відмову в задоволенні скарги від 29.11.2023 №82485/39192441/2, прийняте Комісією ДПС України, не є юридично значимим для позивача, оскільки не створює жодних правових наслідків для нього, на відміну від податкового повідомлення-рішення.

З врахуванням викладеного суд дійшов висновку, що рішення про результати розгляду скарги не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави скасування такого рішення та для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12 липня 2019 року у справі 813/5256/13-а, від 06 лютого 2020 року №810/101/16, 03 квітня 2020 року у справі №826/4114/18, від 16 червня 2020 року у справі №810/1652/16, від 30 вересня 2021 року у справі № 240/9304/19.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовна вимога щодо визнання протиправними та скасування рішення за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.11.2023 №82485/39192441/2 задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України провести реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної, поданої позивачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати спірні податкові накладні позивача, датою їх фактичного отримання.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного рішення відповідача 1 та необхідність зобов`язання відповідача 2 вчинити певні дії.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Таким чином, судовий збір у розмірі 5368,00 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до платіжних інструкцій від 05.12.2023 №204 та від 04.04.2024 №58, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2684,00 грн. (по 1342,00 грн. з кожного з відповідачів відповідно).

Крім того, суд звертає увагу, що позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до частин 1 та 3статті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно достатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу прийти до висновку про те, що витрати сторонина правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Матеріалами справи підтверджується, що між ПП «БК «Будрем Плюс» (Замовник) та Адвокатом Масловим Сергієм Семеновичем було укладено договір про надання правничої допомоги від 01.12.2023 №01/12/23, згідно з пунктом 1.1 якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця або після повного виконання послуг та фіксується в актах про надані послуги та додатках до договору.

04.12.2023 Сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору, яка визначає розмір і порядок оплати послуг Адвоката за надання правової допомоги в межах адміністративної справи за позовом Клієнта до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ:44118658, Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку, коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну Клієнта, яка буде розглядатися Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

У вказаній додаткові угоді Сторони узгодили наступну фіксовану вартість послуг (гонорару) Адвоката «Ознайомлення з матеріалами справи, аналіз судової практики Верховного Суду, визначення правової позиції, збір доказів, підготовка та подання до суду Позовної заяви та інших процесуальних документів, представництво інтересів в суді» - 20 000,00 грн. (п.2 Додаткової угоди). Оплата послуг з надання правової (правничої) допомоги здійснюється Клієнтом протягом 30 робочих днів з моменту підписання Звіту про надання правової (правничої) допомоги та Акту приймання - передачі наданих послуг (п.3.1 Додаткової угоди).

04.12.2023 Сторонами також підписано Звіт про надання правничої допомоги за Договору, відповідно до якого Адвокатом в межах зазначеної справи було виконано наступні роботи:

- зустріч з Клієнтом з метою з`ясування обставин справи, підписання Договору про надання правничої допомоги, отримання документів та визначення позиції клієнта - 2,0 год;

- правовий аналіз наданих документів, аналіз судової практики Верховного Суду, визначення правової позиції - 2,0 год;

- складання Позову, підписання Додаткової угоди № 1, підписання Звіту, підписання попереднього орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи, підписання акту приймання -передачі виконаних робіт 8,0 год;

- Подальше представництво інтересів в суді першої інстанції та підготовка і подання інших процесуальних документів. Всього: 12,0 год. Загальна вартість: 20000,00 год.

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом із тим, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛу справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy)», №34884/97).

Судом встановлено, що визначені Договором дії були вчинені Адвокатом в інтересах позивача, проте суд враховує, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, представник позивача не приймав участь судових засіданнях, та не подавав заяв по суті справи, окрім позовної заяви. Суд також враховує, що позовні вимоги задоволені частково.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, суд дійшов висновку, що з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «БК «Будрем Плюс» слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (по 2500,00 грн з кожного з відповідачів).

Вказана сума є співмірною з предметом спору, вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для стягнення сум судових витрат на правничу допомогу за нормоюст.143 КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «БК «Будрем Плюс» (місцезнаходження: 51453, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Вербки, вул. Матросова, буд.1; код ЄДРПОУ 39192441) до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 44118658), відповідача 2 Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.11.2023 №9909378/39192441 про відмову у реєстрації податкової накладної від 08.08.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 08.08.2023 №1, складену приватним підприємством «БК «Будрем Плюс», в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного підприємства «БК «Будрем Плюс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 342, 00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень нуль копійок).

Стягнути на користь приватного підприємства «БК «Будрем Плюс» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 342, 00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень нуль копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно


Суд	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	10.06.2024
Оприлюднено	12.06.2024
Номер документу	119620859
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —160/34488/23

Ухвала від 07.08.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 23.07.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 09.07.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Рішення від 10.06.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Юхно Ірина Валеріївна

Ухвала від 09.04.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Юхно Ірина Валеріївна

Ухвала від 02.01.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Юхно Ірина Валеріївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 10.06.2024 по справі 160/34488/23ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —160/34488/23

Ухвала від 07.08.2024

Ухвала від 23.07.2024

Ухвала від 09.07.2024

Рішення від 10.06.2024

Ухвала від 09.04.2024

Ухвала від 02.01.2024

Рішення
від 10.06.2024 по справі 160/34488/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД