Рішення

від 31.05.2024 по справі 160/12723/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року Справа № 160/12723/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Енергія» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Енергія» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в частині невжиття заходів примусового виконання наказу №910/8472/21 від 24.11.2023, виданого Господарським судом міста Києва;

- зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в межах зведеного виконавчого провадження № 74403832: - здійснити запит щодо наявності у Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) банківських рахунків та винести постанову про арешт коштів, якою накласти арешти на кошти Боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах; - не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту надіслати платіжні вимоги на примусове списання коштів у всі банківські установи в яких відкриті у Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» рахунки; - провести перевірку майнового стану Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) і у разі виявлення майна, що належить Боржнику, описати, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати.

Позовна заява обґрунтована тим, що 27.04.2023 року Господарським судом міста Києва ухвалено Рішення у справі №910/8472/21, яким частково було задоволено позов ТОВ «ВКП «Енергія» та стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Енергія» основний борг у розмірі 685916 грн 52 коп., 3% річних у розмірі 1634 грн 92 коп. та судовий збір у розмірі 10313 грн 27 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №910/8472/21 Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 року у справі №910/8472/21 залишено без змін.

З метою виконання рішення суду, ТОВ «ВКП «Енергія» було отримано Наказ Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення від 24.11.2023 року у справі № 910/8472/21 та 11.01.2024 року головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73781560 та під час відкриття виконавчого провадження винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та постанову про стягнення виконавчого збору, проте жодних арештів на майно та кошти боржника не було накладено. Зауважено, що заборгованість залишається не погашеною, оскільки державним виконавцем не вчинено жодних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.11.2023 року у справі № 910/8472/21.

ТОВ «ВКП «Енергія» вважає, що така бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невжиття заходів примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/8472/21 від 24.11.2023 року порушує права позивача на належне виконання рішення суду та наказу, та таку бездіяльність слід визнати неправомірною.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не надав, про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі в електронний кабінет відповідача 21.05.2024 року.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Проте, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, може бути кваліфіковано судом, як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.04.2023 року Господарським судом міста Києва ухвалено Рішення у справі №910/8472/21, яким частково було задоволено позов ТОВ «ВКП «Енергія» та стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Енергія» основний борг у розмірі 685916 грн 52 коп., 3% річних у розмірі 1634 грн 92 коп. та судовий збір у розмірі 10313 грн 27 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №910/8472/21 Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 року у справі №910/8472/21 залишено без змін.

11.01.2024 року Постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем відкрито виконавче провадження №73781560 про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Енергія» (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 2К, офіс 1, ідентифікаційний код 35739275) основний борг у розмірі 685916 (шістсот вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн. 52 коп., 3% річних у розмірі 1634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) грн 92 коп. та судовий збір у розмірі 10313 (десять тисяч триста тринадцять) грн. 27 коп.

11.01.2024 року головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук Костянтин Петрович під час відкриття виконавчого провадження виніс постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та постанову про стягнення виконавчого збору.

15.01.2024 року головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем винесено Постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 року у справі №910/8472/21 було замінено сторону (боржника) виконавчого провадження у рамках виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.11.2023 у справі №910/8472/21 з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) на його правонаступника - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661).

08.03.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Енергія» надіслало до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву, в якій Стягувач просив замінити Боржника на його правонаступника у виконавчому провадженні №73781560.

13.03.2024 року представником ТОВ «ВКП «Енергія» було направлено до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заяву про вчинення виконавчих дій, в якій ТОВ «ВКП «Енергія» просило державного виконавця у виконавчому провадженні за №73781560: вчинити дії щодо виконання наказу № 910/8472/21 від 24.11.2023, виданого Господарським судом міста Києва, 2023 в межах зведеного виконавчого провадження №68517235; здійснити запит щодо наявності у АТ «НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) банківських рахунків та винести постанову про арешт коштів, якою накласти арешти на кошти Боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових; не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту надіслати платіжні вимоги на примусове списання коштів у всі банківські установи в яких відкриті Боржником рахунки; одержати інформацію про майно (майнові права) АТ «НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) з установ, підприємств, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, тощо, зокрема, але не виключно: з Державної фіскальної служби України, Держгеокадастру України, Держпродспоживслужби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства економічного розвитку і торгівлі; провести перевірку майнового стану АТ «НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) і у разі виявлення майна, що належить Боржнику, описати, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати останнє; оголосити в розшук транспортні засоби, судна, тощо, що належить на праві власності АТ «НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661); одержати інформацію про дебіторську заборгованість АТ «НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) шляхом звернення до останнього та органів доходів і зборів.

18.03.2024 року головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем винесено постанову про виведення виконавчого провадження №73781560 зі складу зведеного виконавчого провадження №68517235.

18.03.2024 року головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №73781560 до зведеного виконавчого провадження №74403832.

Починаючи з 18.03.2024 року, виконавче провадження № 73781560 перебуває в складі зведеного виконавчого провадження №74403832.

18.03.2024 року головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем винесено Постанову про заміну сторони виконавчого провадження, якою замінено сторону (боржника) виконавчого провадження у рамках виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.11.2023 у справі №910/8472/21 з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) на його правонаступника - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 19.03.2024 року Відділом державної виконавчої служби було отримано заяву представника ТОВ «ВКП «Енергія» від 13.03.2024 року про вчинення виконавчих дій.

Проте, як зазначив позивач, державним виконавцем не вчинено жодних дій щодо примусового виконання судового наказу, відповіді на заяву щодо причин невиконання також не надано.

Вважаючи бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в частині невжиття заходів примусового виконання наказу №910/8472/21 від 24.11.2023, виданого Господарським судом міста Києва, протиправною, позивач звернувся за захистом власних прав та інтересів до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 р. (далі - Закон №1404), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону №1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до положень п.1 ч. 1 ст. 10 Закону №1404, заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404 передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із приписами ч. 2 ст. 18 Закону №1404, виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Частинами 1, 2 ст. 48 Закону №1404 передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Одночасно частиною 5 вказаної вище статті визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець може звернути стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках/електронних гаманцях і на рахунках/електронних гаманцях, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Приписами ч.1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт майна боржника є одним із заходів виконавчого провадження з метою примусового виконання рішення суду для задоволення законних інтересів стягувача.

Чинне законодавство не містить заборони накладення виконавцем арешту одночасно на грошові кошти на інше майно боржника з метою забезпечення примусового виконання судового наказу. У цьому випадку в першу чергу здійснюється примусове списання грошових коштів, а за їх відсутності у достатньому для виконання рішення обсязі - відбувається вилучення та примусова реалізація виявленого майна боржника. При цьому, враховуючи динамічність руху грошових коштів на рахунках боржника, черговість здійснення таких виконавчих дій визначається виконавцем самостійно, з урахуванням конкретних обставин, у тому числі фінансового стану боржника.

Пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р. (зареєстровано в Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. за №489/20802 (далі Інструкція) встановлено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження (ч. 1 ст. 30 Закону №1404).

Звертаючись до суду та обираючи спосіб захисту порушеного права, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в частині невжиття заходів примусового виконання наказу №910/8472/21 від 24.11.2023, виданого Господарським судом міста Києва.

Так, як вбачається з матеріалів справи, з метою примусового виконання наказу від 24.11.2023, який був виданий Господарським судом міста Києва, головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком К.П. було винесено, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення з боржника витрат виконавчого проваження, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зауважує, що позивачем під час судового розгляду не доведено та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем не вжито всіх необхідних передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів на виконання рішення суду.

При цьому, на думку суду, сам факт ненакладення арешту на майно боржника не є беззаперечним свідченням протиправної бездіяльності відповідача, оскільки держаним виконавцем виконання рішення може бути забезпечено в порядку і способом згідно з ч. 5 ст. 287 КАС України і без накладення арешту на належне майно боржнику.

Враховуючи факт не доведення позивачем протиправної бездіяльності відповідача, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в межах зведеного виконавчого провадження № 74403832: - здійснити запит щодо наявності у Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) банківських рахунків та винести постанову про арешт коштів, якою накласти арешти на кошти Боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах; - не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту надіслати платіжні вимоги на примусове списання коштів у всі банківські установи в яких відкриті у Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» рахунки; - провести перевірку майнового стану Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) і у разі виявлення майна, що належить Боржнику, описати, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати, суд зазначає наступне.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсудутобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Також, необхідно зазначити, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини застосовує підхід згідно з яким, дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення від 26.10.2000 р. у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria», заява №30985/96).

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи те, що суд не може підміняти орган державної виконавчої служби (державного виконавця), якого уповноважено на виконання функцій щодо примусового виконання рішень, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження» (стаття 5), суд дійшов висновку, що відновлення порушених прав та інтересів позивача у заявлений останнім в прохальній частині позовної заяви спосіб призведе до прямого втручання в функціонування (дискрецію) органу державної виконавчої служби та може вплинути на права інших учасників зведеного виконавчого провадження (стягувачів).

Виходячи з положень п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, а також, зважаючи на те, що відповідач як субєкт владних повноважень всупереч обов`язку доказування, визначеного частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав суду заперечень щодо позову (відзиву на позовну заяву), беручи до уваги положення частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову), суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову шляхом зобов`язання головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в межах зведеного виконавчого провадження № 74403832 вжити всіх можливих і необхідних заходів, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», з метою належного виконання Наказу №910/8472/21 від 24.11.2023, виданого Господарським судом міста Києва, у визначені чинним законодавством строки.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, враховуючи те, що відповідачем право на надання відзиву та спростування доводів позивача не використано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовну заяву задоволено частково, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають частковому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: в сумі 1514,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Енергія» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в межах зведеного виконавчого провадження № 74403832 вжити всіх можливих і необхідних заходів, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», з метою належного виконання Наказу №910/8472/21 від 24.11.2023, виданого Господарським судом міста Києва, у визначені чинним законодавством строки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Енергія» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1514,00 грн.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, набирає законної сили у строк та порядку, визначеному ст.272 КАС України.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, оскаржується у строк та порядку, встановленому ч. 6 ст.287 КАС України.

Суддя В.В. Кальник