Рішення

від 10.06.2024 по справі 160/6593/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 рокуСправа №160/6593/24Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДС-Підстанція про ухвалення додаткового рішення у справі №160/6593/24,-

УСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/6593/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДС-Підстанція до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДС-Підстанція (вул. Калинова, 116, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 42914860) до відповідача - 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658), відповідача-2: Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) від 24.11.2023 р. № 10008993/42914860, від 23.11.2023 р. № 9996179/42914860, від 23.11.2023 р. № 9996180/42914860 та від 23.11.2023 р. № 9996178/42914860, стосовно відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ ЕДС-Підстанція (код за ЄДРПОУ 42914860) від 31.10.2023 р. № 120, від 30.10.2023 р. № 121, від 30.10.2023 р. № 122 та від 31.10.2023 р. № 123, відповідно, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні ТОВ ЕДС-Підстанція (код за ЄДРПОУ 42914860) від 31.10.2023 р. № 120, від 30.10.2023 р. № 121, від 30.10.2023 р. № 122 та від 31.10.2023 р. № 123 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх направлення на реєстрацію.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРОПУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДС-Підстанція (код ЄДРПОУ 42914860) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДС-Підстанція (код ЄДРПОУ 42914860) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.

27 травня 2024 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДС-Підстанція надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №160/6593/24, в якій позивач просить:

-ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із наданням позивачу професійної правничої допомоги.

-стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь ТОВ «ЕДС-Підстанція» (код ЄДРПОУ 42914860) судові витрати в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп., що понесені позивачем у зв`язку із отриманням професійної правничої допомоги.

Подана заява обґрунтована тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 по справі №160/6593/24 адміністративний позов ТОВ «ЕДС-Підстанція» задоволено. Позивач, у позовній заяві зазначав, що планує понести витрати у розмірі 15 000 грн. на професійну правничу допомогу. Одночасно із поданням позову, позивачем було подано документи (пункт 304 і 305 додатків до позову), що підтверджують понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, зокрема: Договір, Завдання до Договору, рахунок на оплату, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), платіжна інструкція. Фактично, позивач поніс судові витрати у зв`язку з розглядом справи у розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок. Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного суду у справі № 823/2638/18 від 16.05.2019 року виставлення рахунку за надану правову допомогу та його оплата є належними доказами оплати витрат на правову допомогу. На підтвердження існування договірних відносин з адвокатом, оплати коштів за надані послуги з професійної правничої допомоги, просить прийняти наступні докази: копія договору про надання правових (юридичних) послуг № 11/2024 від 14.02.2024 року; завдання № 1/11/2024 на надання правових (юридичних) послуг від 14.02.2024 року; копія рахунку на оплату №14022024 від 14.02.2024 року; копія акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №14022024/1 від 08.03.2024р.; копія платіжної інструкції №78 від 07.03.2024 року; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською; ордер №АЕ1269579 від 11.03.2024.

Ухвалою суду від 31.05.2024 року призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області та Державній податковій службі України 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДС-Підстанція про ухвалення додаткового рішення.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання, в якому відповідач 1 зокрема просить відмовити у стягненні витрат за правничу допомогу та зазначає, що відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 по справі №160/6593/24 суд вирішив за необхідне розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Тобто справа незначної складності, та не потребує участі сторін при розгляді, відтак в участі адвоката у судових засіданнях не має необхідності. Предметом спору у справі №160/6593/24 є оскарження одного рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у реєстрації податкових накладних, та зобов`язання ДПС України зареєструвати відповідну податкову накладну. Дана категорія справ є далеко не новою для судової практики, а відтак не потребує значних зусиль з боку представника позивача щодо складання позову, збирання доказів, та таке інше. Первинні документи зібрані для позовної заяви наявні у позивача. Відповідно копії даних документів не потребували жодних зусиль щодо їх збирання. Представником позивача не надано детальний акт виконаних робіт (за фактом розгляду справи у Дніпропетровському окружному адміністративному суді) із описом виконаних робіт, та розрахунком витраченого часом, вартості кожного з видів робіт. Фіксована ставка вартості послуг на думку відповідача є невиправданою, без зазначення виконаних робіт та витраченого часу. Також не зовсім є зрозумілою такий вид послуг як «отримання будь-яких процесуальних документів». Як висновок, зазначена у позовній заяві сума витрат на правничу допомогу, ані доведена документально, ані є співмірною, оскільки жодних дій з боку особи яка нібито здійсню правничу допомогу здійснено не було, та заявлено прохання про розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Предмет позову для судової практики є далеко не новим. Відтак, в купі, описані вище факти свідчать про неспівмірність заявлених (орієнтовних) витрат із складністю самої справи. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. При цьому, сама по собі справа є не складною, а спірні правовідносини - не новими у судовій практиці, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала витрат значного часу та коштів.

Від Державної податкової служби України до суду надійшло клопотання, в якому відповідач 2 зокрема просить відмовити у стягненні витрат за правничу допомогу та зазначає, що відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 по справі №160/6593/24 суд вирішив за необхідне розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Тобто справа незначної складності, та не потребує участі сторін при розгляді, відтак в участі адвоката у судових засіданнях не має необхідності. Предметом спору у справі №160/6593/24 є оскарження одного рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у реєстрації податкових накладних, та зобов`язання ДПС України зареєструвати відповідну податкову накладну. Дана категорія справ є далеко не новою для судової практики, а відтак не потребує значних зусиль з боку представника позивача щодо складання позову, збирання доказів, та таке інше. Первинні документи зібрані для позовної заяви наявні у позивача. Відповідно копії даних документів не потребували жодних зусиль щодо їх збирання. Представником позивача не надано детальний акт виконаних робіт (за фактом розгляду справи у Дніпропетровському окружному адміністративному суді) із описом виконаних робіт, та розрахунком витраченого часом, вартості кожного з видів робіт. Фіксована ставка вартості послуг на думку відповідача є невиправданою, без зазначення виконаних робіт та витраченого часу. Також не зовсім є зрозумілою такий вид послуг як «отримання будь-яких процесуальних документів». Як висновок, зазначена у позовній заяві сума витрат на правничу допомогу, ані доведена документально, ані є співмірною, оскільки жодних дій з боку особи яка нібито здійсню правничу допомогу здійснено не було, та заявлено прохання про розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Предмет позову для судової практики є далеко не новим. Відтак, в купі, описані вище факти свідчать про неспівмірність заявлених (орієнтовних) витрат із складністю самої справи. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. При цьому, сама по собі справа є не складною, а спірні правовідносини - не новими у судовій практиці, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала витрат значного часу та коштів.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 252 КАС України передбачено, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Аналогічна норма міститься у статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 3 частини 1 якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Так, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 30 Закону №5076-VI визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Вказана правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Разом із тим, чинне адміністративно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №520/11348/2020, від 13.05.2022 у справі №320/11366/20 та інших.

Так, згідно договору №11/2024 про надання правових (юридичних) послуг від 14.02.2024 року адвокат Григоренко Віктор Олександрович, що діє на підставі свідоцтва ДП №3985 від 23.11.2018р., виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області, іменується в подальшому «Виконавець» та/або «Адвокат» з однієї сторони і Товариство з обмеженою відповідальністю ЕДС-Підстанція в особі директора Чабана Іллі Володимировича, який діє на підставі Статуту, що іменується в подальшому «Замовник» та/або «Клієнт», з другої сторони уклали цей договір (далі - договір).

Згідно п. 1.1. 1.2 договору за цим Договором Виконавець приймає зобов`язання надати правові (юридичні) послуги Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги Виконавцем на умовах та а строки» шо передбачено умовами цього Договору.

Конкретний перелік, вид, строки надання, ціна і загальна, вартість послуг узгоджуються Сторонами в спільно підписаних Завданнях до цього Договору, які є його невід`ємними частинами.

Здача-приймання наданих правових (юридичних) послуг за цим Договором оформлюється Актом здачі-прийняття наданих послуг (п. 3.1 договору).

Вартість правових послуг, що надаються на умовах цього Договору, визначаються Сторонами в Завданнях відповідно до підпункту 1.2 цього Договору (п. 4.1 договору).

Оплата правових послуг здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця в національній валюті - гривня, у відповідності з порядком, визначеним у спільно підписаних Сторонами Завданнях, та відповідно до виставленого Виконавцем рахунку (п. 4.2 договору).

Згідно завдання №1/11/2024 на надання правових (юридичних) послуг від 14.02.2024 року, яке є додатком до договору №11/2024 про надання правових (юридичних) послуг від 14.02.2024 року визначає склад і обсяг правових (юридичних) послуг, вартість послуг, яка є фіксованою та складає 15000 грн.

Надані адвокатом послуги визначені в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №14022024/1 від 08 березня 2024 року.

На підставі укладеного договору №11/2024 про надання правових (юридичних) послуг від 14.02.2024 року адвокатом виставлено рахунок на плату №14022024 від 14.02.2024 року, згідно якого вартість наданих робіт (послуг) становить 15000 грн.

Згідно платіжної інструкції №78 від 07.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю ЕДС-Підстанція сплатило ФОП ОСОБА_1 15000 грн., призначення платежу передплата за юридичні послуги зг. рахунку №14022024 від 14.02.24р. по дог. №11/2024 віл 14.02.24р, без ПДВ.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 травня 2024 року у справі №227/2301/21 щодо розподілу судових витрат дійшла наступних висновків:

«….. 12.33. У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

12.34. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

12.35. Представник ОСОБА_1 як доказ понесення останнім витрат на послуги адвоката подав копію договору про надання правничої допомоги від 06 червня 2023 року № 06/06 (далі - договір), копію ордера та копію квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 06 червня 2023 року (т. 2 а.с. 180-184).

12.36. Велика Палата Верховного Суду вважає, що ці документи не підтверджують факту надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом цієї справи, а лише вказують на те, що між ОСОБА_1 та адвокатом Чумак І. М. існують договірні відносини щодо надання йому юридичних послуг.

12.37. Так, предметом договору є: представництво інтересів клієнта в будь-яких органах державної законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, поліції, судових органах всіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління, установ, організацій, підприємств та їх об`єднань, керівних органах об`єднань громадян; збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення; використання засобів захисту, передбачених КПК України, ЦПК України, КАС України, ПК України, ГК України, ГПК України та іншими законами України; виконання інших дій, передбачених законодавством (пункт 2.2 договору).

12.38. Згідно з пунктом 4.3 договору за надання правничої допомоги, відповідно до даного договору клієнт авансово сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі, що на виконання умов договору складає 32 000 грн. У разі подання стороною зустрічного позову клієнт авансово сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у розмірі 10 % від ціни позову.

12.39. У квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 06 червня 2023 року вказано про сплату 32 000 грн з підставою платежу «договір про надання правничої допомоги від 06.06.23 № 06/06» (т. 2, а.с. 184).

12.40. У тексті договору та квитанції відсутні будь-які посилання на те, що правнича допомога надавалась адвокатом саме у справі № 227/2301/21. Інших доказів, які б свідчили про пов`язаність договору, а відповідно й сплаченого позивачем гонорару із цією справою, суду не надано. Приведення у тексті відзиву на касаційну скаргу опису робіт, наданих адвокатом, таким доказом бути не може.

12.41. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами його вимоги про відшкодування витрат, понесених на правову допомогу в цій справі. При цьому слід наголосити, що не можуть бути покладені на відповідача (відповідачів) витрати на правову допомогу, надані в інших судових справах або за представлення інтересів особи в інших органах, організаціях та установах, що не пов`язані з розглядом справи № 227/2301/21…..».

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Так, дослідивши надані у цій справі №160/6593/24 документи на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, судом встановлено, що у тексті договору та платіжній інструкції відсутні будь-які посилання на те, що правнича допомога надавалась адвокатом саме у справі № 160/6593/24.

Інших доказів, які б свідчили про пов`язаність договору, а відповідно й сплаченого позивачем гонорару із цією справою, суду не надано.

За наведених обставин, беручи до уваги останню правову позицію Великої Палати, викладену у постанові від 22 травня 2024 року у справі №227/2301/21, суд вважає, що надані позивачем документи не доводять факт понесення ним витрат на правову допомогу саме в даній адміністративній справі, у зв`язку із чим у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 132-143, 241-243, 246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДС-Підстанція про ухвалення додаткового рішення у справі №160/6593/24, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.06.2024р.

Суддя О.М. Неклеса