Рішення

від 31.01.2024 по справі 320/16911/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 року № 320/16911/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Козинської селищної ради, Великодмитровицької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Козинської селищної ради, Великодмитровицької сільської ради, в якому просить суд:

-визнати протиправним і нечинним рішення Великодмитровицької сільської ради від 19.07.2019 року №531.39.VII «Про затвердження генерального плану села Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням порушено право позивача на приймання ним участі в обговоренні включення в генеральний план ділянки ВКАД, яку планується будувати в безпосередній близькості до будинку в якому проживає позивач. Також позивач позбавлений права на надання своїх зауважень та пропозицій. Оскаржуване рішення прийнято без проведення громадських слухань. Рішення не було погоджено не обласному та регіональних рівнях. Крім того, оскаржуване рішення прийнято без оцінки та врахування екологічних наслідків, без проведення екологічної стратегічної оцінки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідачі правом на надання відзиву на позовну заяву не скористалися, жодних заяв чи клопотань до суду не надали. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Частиною 4 статті 159 КАС України, визначено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд зазначає, що Козинська селищна рада (Відповідач-1) є правонаступником Великодмитровицької сільської ради (Відповідач-2) з огляду на таке.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» сформовано територіальну громаду - Козинську селищну територіальну громаду (шляхом об`єднання Козинської селищної ради та Великодмитровицької, Підгірцівської, Старобезрадичівської сільських рад) з центром в смт Козин, орган влади Козинська селищна рада.

Перше засідання першої сесії Козинської селищної ради VIII скликання відбулося 18.11.2020р. та на цьому засіданні прийнято рішення про початок повноважень депутатів вказаної Козинської селищної ради VIII скликання.

Таким чином, відповідно до ч.1 п.6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Козинська селищна рада набула повноважень 18 листопада 2020р.

Відповідно до ч. 4 п.6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Козинська об`єднана територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади с. Великі Дмитровичі.

Відповідно до ч. 9 п.6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Козинська селищна рада є правонаступником прав та обов`язків юридичної особи Великодмитровецької сільської ради, з 18.11.2020р. (з дня набуття повноважень новообраною радою).

Відповідно до ч. 13 п.6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» після закінчення повноважень рад, що припиняються, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради, що припиняється, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

Відповідно до ч. 8 п.6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішенням засідання №11 першої сесії Козинської селищної ради VIII скликання від 18.11.2020р. (п.3) розпочалась реорганізація Великодмитровецької сільської ради шляхом її приєднання до юридичної особи Козинської селищної ради.

Пунктом 4 рішення засідання №11 першої сесії Козинської селищної ради VIII скликання від 18.11.2020р. передбачено, що Козинська селищна рада визнала себе правонаступником всього майна, прав та обов`язків Великодмитровицької сільської ради.

Відтак, з 18.11.2020р. Козинська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Великодмитровицької сільської ради.

Відповідно до п.18 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі органи розформованих територіальних громад припиняються як юридичні особи з дня внесення запису про їх припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Однак, станом на 07 грудня 2021 року Великодмитровицька сільська рада як юридична особа не припинена, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.12.2021р..

Таким чином, Великодмитровицька сільська рада є співвідповідачем, оскільки саме Великодмитровицька сільська рада приймала оскаржуване Рішення, була замовником розробки генерального плану і відповідальною особою перед громадою за прийняті рішення.

Представник позивача 12.09.2022 подав до суду клопотання в якому просив закрити підготовче провадження, перейти до розгляду справи по суті та подальший розгляд справи просив здійснювати в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У зв`язку з поданим клопотання представника позивача та на підставі ч.4 ст.129, ст.205 КАС України, суд виріши подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 виданий Франківським РВ УМВС України у Львівській області, 11.03.1996.

Позивач зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 ), що підтверджується відомостями вказаними в його паспорті, витягом №2268-11 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 19.11.2021р.

Позивачу з 2012 року на праві приватної власності належить нерухоме майно (будинок та земельні ділянки), що розташоване за адресою: по АДРЕСА_1 ), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №288827225 від 07.12.2021р.

23 липня 2021 року Козинська селищна рада прийняла рішення №2-11-VIII «Про внесення змін до Генерального плану с. Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області». (розміщене 09.08.2021р. на сайті Козинської селищної ради - https://www.kosin.org.ua/riishennya-pro-vnesennya-zmiin-do-general-nogo-planu-s-velikii-dmitrovichii-obuhiivs-kogo-rajonu-kiyivs-koyi-oblastii.html)

В 2019 році був затверджений генеральний план с. Великі Дмитровичі, зокрема рішенням №531.39.VII Великодмитровицької сільської ради від 19.07.2019р.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про ознайомлення з генеральним планом свого села та процедурою його прийняття.

Проте у Великодмитровицькій сільській раді відсутні будь-які документи, в т.ч. вищевказане рішення та генеральний план (відповідь Відповідача-2 за вих.№ 143-03 від 08.10.2021р. на адвокатський запит за вих. № 1/3-ВД від 15.09.2021р.).

В архівному відділі Обухівської районної державної адміністрації отримано копію рішення Великодмитровицької сільської ради від 19.07.2019 року №531.39.VII «Про затвердження генерального плану села Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області».

Однак, жодної відповіді щодо самого генерального плану та повного комплекту документів процедури його прийняття архівний відділі Обухівської районної державної адміністрації не надав (адвокатський запит за вих. № АЗ-9 від 18.10.2021р., адвокатський запит за вих. № АЗ-8 від 05.10.2021р.)

Козинська селищна рада у відповідь на адвокатський запит за вих. № АЗ-9 від 25.10.2021р. скерувала лист за вих.№1754 від 05.11.2021р. з додатками:

-зміст тому 1 текстової частини Генерального плану на 5 аркушах

-графічний матеріал Генерального плану,

-копію Рішення,

-повідомлення про проведення громадських слухань в 2015 році,

-протокол громадського обговорення від 16.10.2015р.

Також у своєму листі Відповідач-1 повідомив, що на час розробки генерального плану складення стратегічної екологічної оцінки не вимагалось.

На сайті Відповідача-1 (https://www.kosin.org.ua/) відсутня будь-яка інформація щодо прийняття рішення щодо затвердження генерального плану с. Великі Дмитровичі.

На сайті Київської обласної державної адміністрації http://koda.gov.ua/ відсутня будь-яка інформація щодо прийняття генерального плану с. Великі Дмитровичі, зокрема відсутнє повідомлення про оприлюднення проекту генерального плану с. Великі Дмитровичі, повідомлення про оприлюднення звіту про стратегічну екологічну оцінку вказаного генерального плану села.

На сайті Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів України https://mepr.gov.ua/ відсутнє повідомлення про оприлюднення проекту генерального плану с. Великі Дмитровичі, повідомлення про оприлюднення звіту про стратегічну екологічну оцінку вказаного генерального плану села.

Позивач вважає, що Рішення прийняте з істотним, грубим порушенням чинного законодавства, у зв`язку з чим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Що стосується порушень процедури прийняття Рішення в частині проведення громадських слухань та погодження на обласному та регіональному рівнях, суд зазначає наступне.

Обов`язковість і процедура проведення громадського обговорення перед затвердженням генерального плану населеного пункту передбачена численними нормами законодавства України та нормами міжнародного права.

Відповідач-1 листом за вих. № 1754 від 05.11.2021р. повідомив та надав копії документів щодо проведення громадських слухань у 2015р.:

-Повідомлення в газеті «Обухівський край» (без доказів дати її випуску), що 16.10.2015 року в приміщенні сільського будинку культури за адресою АДРЕСА_1 відбудуться громадські слухання щодо розробленого генерального плану с. Великі Дмитровичі, виготовленого Державним підприємством «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД».

-Протокол громадського обговорення містобудівної документації «Проект генерального плану поєднаний з детальним планом території окремих частин села Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області» від 16.10.2015 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на вищевказаних громадських слуханнях розглядався інший Генеральний план, оскільки відповідно до змісту тому 1 текстової частини Генерального плану (який наданий Відповідачем-1 листом за вих.№ 1754 від 05.11.2021р.) в пояснювальній записці вказані документи, які прийняті після 16.10.2015 року, а отже після проведення громадських слухань, в т.ч.:

-Науковий звіт ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України» за вих№22.2./4121 від 18.11.2015р.

-Протокол державної санітарно-епідеміологічної експертизи за вих.№2698 від 17.11.2015р.

-Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи за вих.№05.03.02-07/51879 від 20.11.2015р.

-Лист ДУ «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва національної академії медичних наук України» за вих.№947 від 13.04.2016р.

-Лист Великодмитровицької сільської ради за вих.№130/02-12 від 29.03.2016р.

-Лист Великодмитровицької сільської ради за вих.№131/02-12 від 29.03.2016р.

З вказаними вище документами громадськість не могла бути ознайомлена на громадських слуханнях 16.10.2015р.

Також, в повідомленні вказано, що відбудуться громадські слухання щодо розробленого генерального плану с. Великі Дмитровичі, виготовленого Державним підприємством «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД», оскаржуваним Рішенням затверджено Генеральний план села Великі Дмитровичі, проте містобудівний документ має назву «Генеральний план поєднаний з детальним планом території окремих частин села Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області».

Отже на вищевказаних громадських слуханнях розглядався зовсім інший Генеральний план.

Таким чином Відповідачем-2 грубо порушено чинне законодавство, зокрема, положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Закон України № 2254-IX від 12.05.2022, в редакції чинній на дату ухвалення оскаржуваного Рішення), зокрема п.4, 5, 6 частини 7 статті 17 Закону виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.

Відповідно до ст.21 Громадське обговорення щодо врахування громадських інтересів, Закону України № 2254-IX від 12.05.2022, визначено, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; - Відповідач-2 не оприлюднював.

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; - Відповідач-2 не оприлюднював.

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; - Відповідач-2 не виконав.

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; - Відповідач-2 не провів належним чином

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; - Відповідач-2 не виконав

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. - Відповідач-2 не виконав

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. належних громадських слухань Відповідачем-2 не було проведено.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації. - Відповідач-2 не виконав

Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.

10. Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.

Таким чином, відповідач порушуючи ст.21 Закону України № 2254-IX від 12.05.2022 не оприлюднював прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення та проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; не проводив реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні та громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; не узгоджено спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; не оприлюднено результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Належних громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні не було проведено у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Також не було оприлюднено результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2011 № 55 затверджено «Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» (далі «Порядок №555»).

Так, Порядок № 555 визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація).

Проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації (пункт 2 Порядку № 555).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 555 сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (у разі делегування їм таких повноважень) відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують:

- оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

- оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;

- реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;

- узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію;

- оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування (абзац перший пункту 4 Порядку №555).

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування (абзац другий пункту 4 Порядку № 555).

Затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації (пункт 17 Порядку № 555).

Порядок розроблення містобудівної документації (затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 N 290, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1468/20206).

Пунктом 4.9 вказаного Порядку встановлено, що замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 N 555 (555-2011-п) "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні".

Правила забудови території Київської області, затверджені розпорядженням Київської обласної державної адміністрації №1060 від 19.12.2006р.

Низкою положень вказаних правил передбачені процедури розробки містобудівної документації місцевого рівня, в т.ч. проведення громадських слухань, зокрема наступними пунктами:

2.9. Після прийняття відповідною радою рішення про розроблення містобудівної документації замовник протягом:

- двох тижнів (для схем планування територій на місцевому рівні, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території, місцевих правил забудови) оприлюднює через засоби масової інформації інформацію про початок робіт, а також про форми, місце і строк подання сільськими, селищними, міськими радами, фізичними та юридичними особами пропозицій до завдання на розроблення містобудівної документації, що не було зроблено Відповідачем - 2.

2.14. У ході розроблення містобудівної документації відповідальність за врахування громадських інтересів покладається на місцевому рівні - на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

2.16. Врахування громадських інтересів полягає у визначенні потреби територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання об`єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населених пунктів.

З метою врахування громадських інтересів під час планування території на регіональному рівні (область, район) відповідно Київська обласна або районна державна адміністрація інформує населення через засоби масової інформації та письмово органи місцевого самоврядування, в тому числі органи місцевого самоврядування територій суміжних адміністративно-територіальних одиниць про розроблення схеми планування відповідної території; залучає представників відповідних територіальних громад, сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів до участі в обговоренні схеми планування території; готує пропозиції щодо погодження інтересів територіальних громад у разі виникнення розбіжностей при вирішенні питань планування території.

Врахування приватних інтересів полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або у користування земельних ділянок, захисту майнових прав, а також безпечного функціонування об`єктів нерухомості.

Для врахування громадських і приватних інтересів під час планування і забудови території на місцевому рівні (міська, селищна, сільська рада, населений пункт або його частина) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад протягом місяця після завершення розроблення відповідної містобудівної документації, повідомляють через засоби масової інформації про місце її розгляду, форми, місце і строк подання пропозицій (зауважень), порядок їх обговорення.

Результати громадського обговорення містобудівної документації оформляються протоколом, в якому відображається громадська думка. Розгляд звернень з приводу суперечок і розбіжностей в ході планування територій, оперативне вирішення спірних питань та їх узгодження здійснюється відповідною комісією з питань будівництва при відповідній раді. Комісія розглядає спірні питання за результатами обговорення і в місячний термін готує висновок.

2.23. Контроль за дотриманням громадських та приватних інтересів при розробленні містобудівної документації здійснюється шляхом проведення обговорення її рішень за участю представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань. Територіальні громади під час здійснення планування і забудови території області та району мають право на: одержання інформації про планування територій та його можливі правові, економічні та екологічні наслідки; подання пропозицій і зауважень до схеми планування території області та району; участь у обговоренні схеми планування області та району, в тому числі з планування територій суміжних адміністративно-територіальних одиниць.

2.26. Схема планування території області погоджується з відповідними організаціями обласного рівня, міністерствами та відомствами згідно з їх компетенцією. Схеми планування районів та сільрад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани території погоджуються з організаціями районного рівня, перелік яких визначений в завданні на проектування. Погодження схем планування районів та сільрад, генеральних планів населених пунктів з організаціями обласного рівня проводиться у випадках, якщо:

завданням на проектування передбачено реалізацію на території, що проектується, державних та регіональних інтересів. генеральний план не погоджувався на регіональному і обласному рівні, хоча передбачає будівництво через село дороги державного значення.

2.30. Для погодження замовник передає містобудівну документацію разом з протоколом громадського обговорення та висновками про погодження органу містобудування та архітектури, який погодив завдання на проектування, для організації проведення розгляду документації на містобудівній раді.

2.38. Для розгляду питання щодо затвердження документації замовник представляє на розгляд ради такі матеріали:

- містобудівну документацію;

-протокол громадського обговорення містобудівної документації та у разі наявності висновок комісії з питань будівництва при відповідній раді;

- висновок відповідного органу містобудування та архітектури про погодження містобудівної документації;

- висновок експертизи містобудівної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем -2 порушено вищевказані норми законодавства.

Також Відповідачем-2 не було проведено належних громадських слухань, оскільки

в преамбулі оскаржуваного Рішення вказано, що останнє прийнято з урахуванням протоколу громадського обговорення генерального плану села Малі Дмитровичі, а не Великі Дмитровичі.

Щодо порушень процедури прийняття Рішення в частині розробки, обговорення, оприлюднення та затвердження стратегічної екологічної оцінки, суд зазначає наступне.

Відповідач-1 листом за вих.№ 1754 від 05.11.2021р. повідомив, що під час розробки Генерального плану складення стратегічної екологічної оцінки (СЕО) не вимагалось.

Проте, це не відповідає дійсним обставинам, чинному законодавству на момент прийняття оскаржуваного Рішення.

Закон України «Про екологічну стратегічну оцінку» прийнятий 20.03.2018 року, введений в дію 12.10.2018 року (відповідно до ч.1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення») тобто, задовго до прийняття оскаржуваного Рішення.

В частині обов`язковості здійснення СЕО Законом України «Про екологічну стратегічну оцінку» з 12.10.2018 року внесено зміни в ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Суд зазначає, що відповідачі порушили чинне на момент прийняття Рішення законодавство з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст.2 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Відповідачами не надано до суду відомостей про розробку таких документів.

Згідно п.2 ч. 3 ст. 21 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості.

Також відповідачами не було надано інформації щодо оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості.

Відповідно до положень п.7 ч. 7 ст. 17 Закону виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки, що не було забезпечено Відповідачем - 2.

Відповідно до преамбули Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-XII (далі «Закон № 1264-XII», в редакції на дату прийняття оскаржуваного рішення) охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Закон № 1264-XII визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною (стаття 1 Закону № 1264-XII).

Відповідного до статті 3 Закону № 1264-XII основними принципами охорони навколишнього природного середовища є:

а)пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей;

в)запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

є) обов`язковість оцінки впливу на довкілля;

Згідно із пунктом «г» часини першої статті 10 Закону № 1264-XII екологічні права громадян забезпечуються здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України (частина друга статті 10 Закону № 1264-XII).

Відповідно до статті 11 Закону № 1264-XII Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1264-XII місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції:

а) забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;

в) затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планіровки і забудови населених пунктів, їх генеральні плани та схеми промислових вузлів;

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» (далі- «Закон про СЕО»)( набрав чинності 12.04.2018) останній регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону про СЕО визначено, що документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону про СЕО суб`єктами стратегічної екологічної оцінки є, серед інших, замовник; органи місцевого самоврядування.

Згідно з приписами ч.1 ст. 10 Закону про СЕО стратегічна екологічна оцінка здійснюється у процесі розроблення документа державного планування до його подання для затвердження. Здійснення стратегічної екологічної оцінки забезпечує замовник.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію (ч.2. ст. 11 Закону про СЕО):

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв`язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров`я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров`я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров`я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов`язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов`язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом`якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації.

У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ «Охорона навколишнього природного середовища», який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.

Відповідачем 2 не було надано до суду доказів на підтвердження проведення належним чином процедури розробки СЕО.

Статтею 9 Закону про СЕО визначені етапи стратегічної екологічної оцінки:

1)визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки.

Також Відповідачем-2 не надано до суду доказів виконання останнім вимог Закону про СЕО, зокрема:

- ч.2 ст. 10 Закону про СЕО - скерувати заяву про визначення обсягу СЕО до відповідних підрозділів з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації (надалі «КОДА»);

- ч.4 ст. 10 Закону про СЕО оприлюднити заяви про визначення обсягу СЕО з метою одержання та врахування пропозицій і зауважень громадськості;

- ч.4 ст. 10 Закону про СЕО оприлюднити проект Генерального плану с. Великі Дмитровичі;

- ч.4, 5 ст. 10 Закону про СЕО забезпечити вільний доступ громадськості до заяви про визначення обсягу СЕО та проект Генерального плану с. Великі Дмитровичі;

2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку;

Також Відповідаечм-2 не надано до суду документів, на підтвердження виконання вимог ч.1, 2 ст. 11 Закону про СЕО не складено звіт про СЕО.

3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону;

Відповідачем-2 не надано до суду доказів, виконання останнім вимог Закону про СЕО:

ст.12. Закону про СЕО оприлюднити звіт про СЕО, проект Генерального плану с. Великі Дмитровичі

- ч.2 ст.13 Закону про СЕО - скерувати звіт про СЕО до відповідних підрозділів з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань охорони здоров`я КОДА

- ч.2 ст.13 Закону про СЕО скерувати проект Генерального плану с. Великі Дмитровичі до відповідних підрозділів з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань охорони здоров`я КОДА

- ч.2 ст.13 Закону про СЕО подати до відповідних підрозділів з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань охорони здоров`я КОДА повідомлення про оприлюднення звіту про СЕО та проекту Генерального плану с. Великі Дмитровичі

4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій;

5) інформування про затвердження документа державного планування;

6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення.

Положеннями ст.12 Закону про СЕО встановлений порядок та процедура громадського обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки, де зокрема визначено наступне.

Замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.

Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.

Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник.

Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.

Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку повинно містити інформацію про:

1) повну назву документа державного планування, що пропонується, та стислий виклад його змісту;

2) орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування;

3) передбачувану процедуру громадського обговорення, у тому числі:

а) дату початку та строки здійснення процедури;

б) способи участі громадськості (надання письмових зауважень і пропозицій, громадські слухання тощо);

в) дату, час і місце проведення запланованих громадських слухань (у разі проведення);

г) орган, від якого можна отримати інформацію та адресу, за якою можна ознайомитися з проектом документа державного планування, звітом про стратегічну екологічну оцінку та екологічною інформацією, у тому числі пов`язаною зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування;

ґ) орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, його поштову та електронну адреси та строки подання зауважень і пропозицій;

д) місцезнаходження наявної екологічної інформації, у тому числі пов`язаної зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування;

4) необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проекту документа державного планування.

Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення повідомлення, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Пропозиції і зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення в порядку, передбаченому законодавством, громадських слухань, будь-яких інших форм публічного громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку.

За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.

Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Водночас 1 лютого 2019 року набрали чинності зміни до Постанови КМУ від 25 травня 2011 № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні». В п. 5 будо додано підпункт 6-1, відповідно до якого, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань. Під часом мається на увазі саме конкретна година та хвилина, коли мають бути проведені слухання. Такий висновок випливає з аналізу зазначеної норми, адже слову час передує слово дата, тобто конкретний час в конкретну дату.

Повідомлення також має містити 1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації, пояснювальною запискою, розділом "Охорона навколишнього природного середовища", який розробляється у складі проекту містобудівної документації та одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку{Підпункт 4 пункту 5 в редакції Постанови КМ № 45 від 23.01.2019}, 5) інформацію про посадову особу замовника містобудівної документації, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій, та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження); 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 6-1) інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Таким чином Відповідачем-2 порушені процедура та порядок прийняття генерального плану с. Великі Дмитровичі в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбаченого статтями 11-13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», що є самостійною та достатньою підставою для визнання нечинним та протиправним Рішення.

Щодо твердження позивача, що рішення прийнято без оцінки та врахування екологічних наслідків, без проведення екологічної стратегічної оцінки, суд зазначає наступне.

З графічної частини генерального плану вбачається, що в безпосередній близькості до земельної ділянки Позивача (кадастровий номер 3223180501:01:036:0089) планується збудувати ділянку Великої кільцевої автомобільної дороги навколо міста Києва, а саме частину з`єднувальної ділянки ВКАД від автомобільної дороги Київ-Одеса (М-05) до автомобільної дороги Київ-Знам`янка (Н-01) (Київська область).

На офіційному сайті Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів України розміщено 25.11.2021р. повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, надалі «Повідомлення», від Служби автомобільних доріг Київської області (код ЄДРПОУ 26345736), номер реєстраційної справи в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля 202111228960 http://eia.menr.gov.ua/uploads/documents/8960/reports/tZ5BYoJ_Dq.pdf?fbclid=IwAR2JUKBbcaeih3mciaXDDk_ivb18j5xvnZVhrNMlmYA-rUT9cx4ZWyJssbg

Планована діяльність «Реконструкція з`єднувальної ділянки Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги загального користування значення Київ Одеса (М-05) до автомобільної дороги загального користування державного значення Київ Знам`янка (Н-01) (Київська область).»

Відповідно до вищевказаного Повідомлення одним з місць провадження планованої діяльності по територіальній альтернативі 1 та територіальній альтернативі 2

«На автомобільній дорозі передбачено влаштування двох естакад:

- на ПК 167+60,55 ПК 181+57,77, таке рішення прийнято задля зменшення об`ємів земляних робіт (насип більше 36 м.), зменшення площі відводу земель та для переходу через вул. Підгірна в с. Великі Безрадичі (технічна помилка в повідомленні повинно бути «Великі Дмитровичі»;

- на ПК 201+78,14 ПК 219+71,95, таке рішення прийнято через те, що автомобільна дорога перетинає декілька вулиць, а також меліораційних каналів в с. Нові Безрадичі, автомобільну дороги Н01 (розв`язка в двох рівнях ПК 216+00) та залізничну колію Укрзалізниці.»

Відповідно до Повідомлення, ділянка ВКАД матиме наступні проектні характеристики:

- класифікація автомобільної дороги загального користування державна;

- категорія дороги І-а;

- існуюча інтенсивність руху 21610 од./добу;

- перспективна інтенсивність руху 40355 од./добу;

- довжина ділянки 22 км;

- розрахункова швидкість 130 км/год;

- ширина проїзної частини 6 х 3,75 м;

- найбільший поздовжній похил 35 0 /00;

- найменший радіус кривих: в плані 800 м;

- в поздовжньому профілі: випуклих 15000 м, увігнутих 4500 м.

- верхній шар покриття не жорстке (асфальтобетон). Р

- розрахункове навантаження на вісь статичне 130 кН.

Клас навантаження А1.

Це транзитна автомагістраль державного значення. Така дорога згідно ГБН В.2.3-218-007:2012 ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ДО АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ. ПРОЕКТУВАННЯ (затверджені наказом Державного агентства автомобільних доріг України №307 від 06.08.2012 року «Про затвердження стандарту організацій») відноситься до першого класу екологічних наслідків та екологічно небезпечний вид діяльності. Смуга впливу такої дороги на екологію - від 1500 до 3000 м від краю проїзної частини дороги.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі «Закон №3038-VI») програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них (ч.1 ст. 16 Закону №3038-VI).

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. ( ч.1 ст. 17 Закону №3038-VI)

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. ( ст. 17 Закону №3038-VI)

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

Пункт 4.1. ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» визначає, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Позивач проживає у с. Великі Дмитровичі на постійній основі, відноситься до територіальної громади в інтересах якої розробили генеральний план с. Великі Дмитровичі.

Позивач проживає у АДРЕСА_1 на постійній основі, відтак будівництво і експлуатація такої дороги очевидно вкрай негативно позначиться на його здоров`ї та здоров`ї його сім`ї.

Положення ст.50 Конституції України безпосередньо стосуються основних екологічних прав людини: права на безпечне довкілля та екологічну інформацію, відповідно до якої «кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля».

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», екологічна безпека такий стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та забезпечується попередження виникнення небезпеки для здоров`я людей.

Таким чином право на безпечне для життя і здоров`я довкілля є:

-істотною ознакою та елементом змісту гарантованого Конституцією абсолютного права людини на життя;

-істотною ознакою та елементом права фізичної особи на охорону здоров`я;

-екологічним правом громадян, закріплених у ст. 13, 16 Конституції України та у ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

-окремим видом особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, закріплений у ст. 293 ЦК України.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України).

Згідно ст. 3 Конституції України, - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відтак, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

При тлумаченні вище згаданих норм права, Верховний Суд України у постанові від 15.12.2015 у справі №800/206/15 вказав, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України і конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України у Рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Загальні підходи до судового захисту законних інтересів були сформульовані Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №522/3665/17 і зазначено, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її»); (д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, рішення Великодмитровицької сільської ради від 19.07.2019 року №531.39.VII «Про затвердження генерального плану села Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області» є нечинним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій щодо прийняття рішення.

Водночас ч. 4 ст. 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У зв`язку з тим, що відповідачі відзиву на позову заяву до суду не направили, суд приходить до висновку щодо визнання ними позову.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Козинської селищної ради.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним і нечинним рішення Великодмитровицької сільської ради від 19.07.2019 року №531.39.VII «Про затвердження генерального плану села Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області».

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Козинської селищної ради.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.