Рішення

від 07.06.2024 по справі 320/9103/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2024 року № 320/9103/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНОСТОЛИЦЯ»

про стягнення пені, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНОСТОЛИЦЯ» (далі - відповідач), в якому просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНОСТОЛИЦЯ» (ЄДРПОУ 37633561) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 6594,00 грн. (шість тисяч п`ятсот дев`яносто чотири гривні 00 копійок) на наступні реквізити: IBAN UA968999980313111230000026001 Банк Казначейство України (ЕАП) у м. Києві.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач у добровільному порядку сплатив в дохід держави заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій за 2021 рік за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, однак така оплата адміністративно-господарських санкцій була проведена з простроченням, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на суму 6594,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/9103/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у письмовому відзиві на позов вказав, що таке прострочення сплати відбулось внаслідок надзвичайних та невідворотних обставин, а саме введення в країні військового стану.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Київському міському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

26.06.2022 позивач у добровільному порядку сплатив в дохід держави адміністративно-господарську санкцію за 2021 рік за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в загальній сумі 117 750,00 гривень.

Відповідно до розрахунку пені наданого позивачем, встановлено, що сума адміністративно-господарських санкцій за 2021 рік сплачена з простроченням у кількості 70 днів, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на суму 6594,00 грн.

Вважаючи, що відповідачем допущено порушення, щодо несплати у добровільному порядку пені, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875 (далі - Закон №875), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Таким чином, за незайняті робочих місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняті особою з інвалідністю у 2021 році, відповідач до 15.04.2022 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 117 750,00 грн.

Так, 24.06.2022 позивач у добровільному порядку сплатив в дохід держави заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій за 2021 рік за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на загальну суму 117 750,00 грн., що не заперечується відповідачем.

Сума коштів для погашення заборгованості надійшла на реєстраційний рахунок Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що підтверджується копією обліку платежів.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї етапі, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону №875. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007 (далі - Порядок №223).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону №875 та згідно Порядку №223 пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом №875 за кожний календарний день прострочення виконання зобов`язання.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що міститься в постанові від 26 вересня 2019 року по справі №804/1732/16.

Згідно зазначеного Порядку, документами, що підтверджують незабезпечення виконання нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю є: звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік за формою №10-ПОІ, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 №591, рішення суду або акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.

Так, враховуючи, що сума адміністративно-господарських санкцій була сплачена з простроченням у кількості 70 днів, відповідачу було нараховано заборгованість зі сплати пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на суму 6594,00 грн.

Дана сума заборгованості по сплаті пені підтверджується розрахунком пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано нарахував відповідачу суму пені 6594,00 грн., у зв`язку з тим, що товариство сплатило накладені на нього адміністративно-господарські санкції лише 24.06.2022, тобто з порушенням вимог ст.18-20 Закону № 875-XII.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету в частині надходжень є, зокрема, надходження до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Ненадходження адміністративно-господарських санкцій та пені до Державного бюджету України завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

Доказів своєчасної сплати відповідачем даної заборгованості суду не надано.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача про наявність підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань по своєчасній сплаті адміністративно-господарських санкцій, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (військової агресії Російської федерації), з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За змістом частини 2 статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Із аналізу наведених правових норм вбачається, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

Так, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.

Однак, порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 за №40(3) (з наступними змінами).

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини.

За умовами пункту 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (пункт 6.12 Регламенту).

Отже, із вказаного можна дійти висновку, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а не листом на сайті Торгово-промислової палати України.

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Більш того, загальний офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання.

Тобто, введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання конкретного зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНОСТОЛИЦЯ» (ЄДРПОУ 37633561) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 6594,00 грн. (шість тисяч п`ятсот дев`яносто чотири гривні 00 копійок) на наступні реквізити: IBAN UA968999980313111230000026001 Банк Казначейство України (ЕАП) у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.