Ухвала

від 10.06.2024 по справі 320/2614/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

10 червня 2024 року Справа № 320/2614/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді -Діски А.Б.,

за участі секретаря судового засідання - Ющенка Д.А.,

представника відповідача Федоряки І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІМПАКТ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Імпакт» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.09.2022 № 211560411 та № 211580411.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтовано тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки рішення за результатами розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження у даній справі, отримано позивачем 23.11.2022, а звернення до суду мало місце лише 30.12.2022, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

У зв`язку з звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №320/9449/20, на підставі розпорядження керівника апарату № 231-р/ка від 30.10.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А.Б.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Діски А.Б. від 06.11.2023 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 30.11.2023.

Вказану ухвалу було направлено поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням на адресу позивача, зазначену в позовній заяві. Проте відправлення не було вручено, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 170, 173-175, 185).

У зв`язку з неявкою позивача ухвалами, занесеними до протоколів судового засідання, розгляд справи було відкладено на 18.01.2024, на 15.02.2024.

Позивач в судове засідання 18.01.2024 не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлявся повістками, які направлялись поштовими відправленнями з рекомендованими повідомленнями як на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, так і на адресу реєстрації позивача. Поштові відправлення, що направлялись на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, не були вручені, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 214). Поштові відправлення, що направлялись на адресу реєстрації позивача, не були вручені з позначкою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 213).

Судове засідання 15.02.2024 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 14.03.2024, про що позивач повідомлявся повісткою, яка направлялась поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням на адресу реєстрації позивача. Поштове відправлення, що направлялось на адресу реєстрації позивача, не було вручено оскільки адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 227).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 було відкладено судове засідання у зв`язку з неявкою сторін, надано позивачу десятиденний строк для надання письмових пояснень щодо заявленого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Позивач не скористався своїм правом на надання таких пояснень.

У підготовчому судовому засіданні 22.04.2024 представник відповідача підтримав заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та просив задовольнити останнє. Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 22.04.2024 вирішено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Імпакт» письмові пояснення з наданням відповідних доказів на підтвердження обставин щодо дати отримання рішення ДПС України від 17.11.2023 №1481/6/99-00-06-01-003-06.

Вказана ухвала суду направлялася позивачу на адресу, яка вказана в позовній заяві та на адресу, за якою зареєстровано ТОВ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте згідно трекінгів поштових відправлень не була отримана позивачем за жодною із вказаних адрес, та повернена до суду "за закінченням встановленого терміну зберігання" та у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 239-244).

10.06.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав неявки представника позивача у судове засідання без поважних причин або не повідомлення суду про поважність тких причин.

Представник позивача у судове засідання вкотре не з`явився.

Станом на 10.06.2024 від позивача до суду жодні пояснення не надходили, позивач не цікавився станом розгляду його позовної заяви.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що позивач та його представник були належним чином повідомлені, щодо кожного судового засідання.

Суд зазначає, що згідно з приписами ч.2 ст.44 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, добросовісність вимагає здійснення процесуальних прав лише з метою, з якою їх було надано.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.

Приписами ч.5, 6 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

При цьому, суд приймає до уваги, що повторна неявка уповноваженого представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки неявки уповноваженого представника у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Повторна неявка позивача у судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Виходячи з правових норм, які містить частина 5 статті 205 та пункт 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, повторна неявка уповноваженого представника позивача у судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності слугують підставою для залишення даного позову без розгляду.

При цьому суд також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 у справі № 675/1561/19, від 28 липня 2021 у справі № 756/6049/19.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16 лютого 2017 року (набуло статусу остаточного 16 травня 2017 року) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).

Отже, суд звертає увагу на тривалу відсутність інтересу з боку позивача про рух справи, що свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, позивач не прибув у судові засідання 30.11.2023, 18.01.2024, 14.03.2024, 22.04.2024, 10.06.2024, явку своїх уповноважених представників у судові засідання не забезпечив, тобто повторно не прибув у судове засідання. Судом не встановлено наявність поважних причин для неприбуття позивача у судові засідання. Разом з тим, судом встановлено, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, з огляду на складність справи, обсяг доказів, які підлягають дослідженню та необхідність надання позивачем пояснень щодо обставин, які підлягають доказуванню та розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення з позовною заявою до суду. Із врахуванням повторного неприбуття позивача у судове засідання суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача задовольнити, а позовну заяву залишити без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з частиною четвертою статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 240, статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІМПАКТ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 10.06.2024.

Суддя Діска А.Б.