Ухвала

від 10.06.2024 по справі 380/11890/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2024 рокусправа № 380/11890/24Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами Товариства з обмеженою відповідальністю ЛКВ-СЕРВІС ЛЬВІВ до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛКВ-СЕРВІС ЛЬВІВ звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області (ДПС України) №8776127/43062699 від 09.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №57 від 27.02.2023 на суму 104 170,00 з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення комісії ДПС №45434/43062699/2 від 24.05.2023 за результатами скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №57 від 27.02.2023 на суму 104 170,00 з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №57 від 27.02.2023 на суму 104 170,00 з ПДВ в ЄРПН в день її направлення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Частиною 6 статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Такий обов`язок для юридичних осіб приватної форми власності введений в дію з 20.02.2024.

Разом з цим суддею встановлено, що 31.05.2024 позовну заяву подано особою (юридичною особою, що зареєстрована за законодавством України), яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак позивачем вказаних відомостей у позовній заяві не зазначено.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

З долучених додатків до позовної заяви суддя встановила, що позивачем не додано копії позовної заяви та доданих до позовної заяви документів у примірниках відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України Про Державний бюджет на 2024 рік установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 3028,00 гривень.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру

Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Таким чином, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, а сума судового збору, яка має були сплачена позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 6056,00 грн.

Аналогічна правова позиція щодо порядку обчислення розміру судового збору у справах цієї категорії викладена у постанові Верховного Суду від 28.03.2019 у справі №160/7601/18 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 80804973).

Позивач в якості доказів часткової сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. долучив до матеріалів справи платіжну інструкцію від 23.04.2024 №3173.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір.

Такими реквізитами є: отримувач коштів: одержувач ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; код ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); відомча ознака: 84 Окружні адміністративні суди: призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

При цьому, спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Таким чином, в даному випадку підлягають застосуванню саме норми КАС України, а не ПК України щодо строків позовної давності.

Вказана правова позиція відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 №640/20468/18.

Більше того, у ході перегляду судових рішень у справі №1.380.2019.006119 (адміністративне провадження №К/9901/13872/20) Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 липня 2020 року дійшов аналогічних висновків, сформулювавши правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному ж випадку, предметом оскарження визначено рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області (ДПС України) №8776127/43062699 від 09.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №57 від 27.02.2023 на суму 104 170,00 з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення №45434/43062699/2 від 24.05.2023 за результатами розгляду скарги на рішення №8776127/43062699 від 09.05.2023.

Із наведеного вище слідує, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, а тому до спірних правовідносин застосовується тримісячний строк звернення до суду, який обраховується з 24.05.2023.

В той же час, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 31.05.2024, тобто із пропуском тримісячного строку звернення, визначеного ч. 4 ст. 122 КАС України щодо оскарження рішення №8776127/43062699 від 09.05.2023.

Крім того, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовною вимогою про оскарження рішення ДПС України №45434/43062699/2 від 24.05.2023.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З огляду на викладене, позивачу слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя

ухвалив:

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЛКВ-СЕРВІС ЛЬВІВ до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити:

докази реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;

заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку, а також докази на підтвердження викладених обставин;

копії позовної заяви та доданих до позовної заяви документів у примірниках відповідно до кількості учасників справи;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

оригінал квитанцію про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна