Ухвала

від 10.06.2024 по справі 380/12090/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12090/24

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

10 червня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПГ-ЗАХІД» до Львівської митниці про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АПГ-ЗАХІД» до Львівської митниці, у якій просить суд: визнати протиправним та скасувати: визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про визначення коду товару від 23.05.2024 року №КТ-UA209000-0082-2024.

Представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд: зупинити дію індивідуального акта - Рішення про визначення коду товару №КТ- UA209000-0082-2024 від 23.05.2024. Заява обґрунтована тим, що на вказаний час вирішується питання стосовно складення протоколу про порушення митних правил щодо митного оформлення товару «ароматизатори» за МД №24UA209230030619U0 від 05.04.2024 (митний орган вважає, що декларантом невірно визначений код УКТ ЗЕД товару). Зазначає, що директору ТОВ «АПГ-ЗАХІД» ОСОБА_1 на адресу електронної пошти надійшли два листи від Координаційно-моніторингової митниці №7.9-1/22/13/2059 від 03.06.2024 та №7.9-1 /20-1/13/2110 від 05.06.2024 із запрошенням його присутності для розгляду питання стосовно складення протоколу про порушення митних правил, а також для надання пояснень, уточнюючих та/або додаткових відомостей щодо митного оформлення товару «ароматизатори» за МД №24UA209230030619U0 від 05.04.2024. Відповідно, у випадку складання протоколу про порушення митних правил та в подальшому винесенні судом постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил винної особи, товар «ароматизатори» буде конфісковано на користь держави.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд керується наступним.

Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За приписами п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 № 2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

При вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Представник позивача у заяві про забезпечення позову не навів беззаперечних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що наявність ознак протиправності оскаржених дій може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Окрім цього, суд зазначає, що сам факт подання позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову. Водночас, при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність оскарженого рішення, дій чи бездіяльності відповідача. Оцінка протиправності таких рішень, дій та бездіяльності відповідача буде надана під час розгляду справи по суті.

Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та не знаходить підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПГ-ЗАХІД» до Львівської митниці про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Р.М. Брильовський