Рішення

від 10.06.2024 по справі 380/2754/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 рокусправа № 380/2754/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, в якій позивач просить: зобов`язати ОСОБА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 38557581) охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення XIX ст. - Вілла Ягуся за адресою вул. Шевченка 15, м.Трускавець Львівської області, взятої на облік на підставі рішення Львівського облвиконкому № 130 від 26.02.1980.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на земельній ділянці з кадастровим номером 4611500000:01:011:0029, загальною площею 0,16 га, розташована пам`ятка архітектури місцевого значення ХІХ ст. «Вілла «Ягуся» за адресою вул. Шевченка, 15, м. Трускавець у Львівській області. На запит прокуратури від 05.01.2024 Департаментом ЛОДА надано інформацію від 09.01.2024 про те, що «Вілла «Ягуся» на вул. Т.Шевченка, 15 у м. Трускавці включена до Переліку об`єктів культурної спадщини як пам`ятка архітектури місцевого значення, відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, містобудівельну і художню цінність» №130 від 26.02.1980. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.01.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 4611500000:01:011:0029, загальною площею 0,16 га та будівля за адресою: вул. Шевченка, 15, м. Трускавець у Львівській області належить на праві власності ОСОБА_1 . Листом від 09.01.2024 Департаментом ЛОДА інформовано, що орган охорони культурної спадщини звернувся до власника об`єкту культурної спадщини «Вілла «Ягуся» ОСОБА_1 з листом №16-2910/0/2-23 від 28.09.2023 щодо укладення охоронного договору на зазначену пам`ятку архітектури. Одночасно повідомив, що станом на 08.01.2024 до Департаменту не надходило звернення від власника об`єкту культурної спадщини щодо укладення охоронного договору. До цього часу ОСОБА_1 охоронний договір на об`єкт культурної спадщини за вказаною адресою не укладено, жодних дій, спрямованих на його укладення, не вчинено, а отже, власник умисно ухиляється від виконання покладених на нього законодавством обов`язків. Вказане зумовило звернення прокуратури до суду з цим позовом в інтересах держави.

Ухвалою від 07.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог мотивуючи тим, що із матеріалів справи (що підтверджено та встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі №380/4734/23, яке набрало законної сили) вбачається те, що станом на сьогодні відсутні будь-які письмові докази складання на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Т.Шевченка, 15, передбаченої законодавством облікової документації, яка повинна включати повний перелік наведених документів. Також відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт фіксації та визначення історичної, наукової, художньої та іншої культурної цінності цього об`єкту. Відтак не було дотримано процедуру та не включено об`єкт нерухомості, що розташований за адресою Львівська обл., м. Трускавець, вул. Т.Шевченка, 15, до переліку пам`яток архітектури місцевого значення Львівської області. Разом з тим, позивачем не долучено жодного письмового доказу про те, що ним щойно виявлено об`єкт культурної спадщини або їх частини (пам`ятка архітектури місцевого значення ХІХ ст. «Вілла «Ягуся» за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Т.Шевченка, 15), тим більше в той час коли останній посилається на рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, містобудівельну і художню цінність» №130 від 26.02.1980. Навіть якщо б будинок АДРЕСА_2 і було б у встановленому законом порядку внесено у Реєстр пам`яток архітектури місцевого значення згідно рішення Львівської обласної Ради народних депутатів від 26.02.1980 за №130, останній станом на 16.08.2019 (дата придбання земельної ділянки та будинку ОСОБА_1 ) повністю втратив ознаки своєї автентичності (висновок експерта №10 від 12.06.2023) в результаті реконструкцій проведених у 1986 та 2005 роках, ще до набуття права власності на вказані об`єкти гр. ОСОБА_1 .

Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, зазначає, що «Вілла «Ягуся» - пам`ятка архітектури місцевого значення XІX ст. охоронний №537-м, розташована за адресою вул. Т.Шевченка, 15 у м. Трускавці Львівської області, та внесена до переліку пам`яток архітектури рішенням Львівського облвиконкому «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну та художню цінність» №130 від 26 лютого 1980 року. У самому тексті рішення Львівського облвиконкому «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, містобудівельну та художню цінність» № 130 від 26 лютого 1980 року зазначено, що на виконання постанови Ради Міністрів УРСР №442 від 06.09.1979 п.2 «Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави» і пропозиції Держбуду від 26.12.79 р. №1-52/1246, виконком вирішив погодити перелік споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, містобудівельну та художню цінність для включення в списки пам`яток архітектури УРСР, що охороняються державою, і просити Раду Міністрів УРСР затвердити ці списки згідно з додатком. «Вілла «Ягуся» включена в списки, які є додатком до рішення Львівського облвиконкому «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, містобудівельну та художню цінність» № 130 від 26 лютого 1980 року. Як вбачається з рішення, наступним етапом мало бути затвердження Радою міністрів УРСР списків згідно з вищезазначеним додатком (у якому зазначена «Вілла «Ягуся» ). Тобто, спірна пам`ятка архітектури є включеною до списку, що і вимагає Закон: включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури місцевого значення відповідно до Закону Української PCP «Про охорону і використання пам`яток історії та культури, що автоматично (відповідно до цієї ж статті Закону) дозволяє пам`ятці вважаються пам`яткою відповідно місцевого значення до моменту включення (не включення) до Реєстру. Просив задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлова будівля загальною площею 710,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка з кадастровим номером 4611500000:01:011:0029, загальною площею 0,1603 га, на якій розташована вказана нежитлова будівля, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.01.2024 № 361669981, від 12.01.2024 № 361669499 (а.с. 25, 26).

На запит Дрогобицької окружної прокуратури від 05.01.2024 Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації надав інформацію від 09.01.2024 про те, що об`єкт нерухомості - «Вілла «Ягуся», яка знаходиться на вул. Т.Шевченка, 15 у м. Трускавці, внесений до Переліку об`єктів культурної спадщини як пам`ятка архітектури місцевого значення відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, містобудівельну і художню цінність» №130 від 26.02.1980.

Цим же листом Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації інформував, що орган охорони культурної спадщини звертався до власника об`єкту культурної спадщини «Вілла «Ягуся» ОСОБА_1 з листом №16-2910/0/2-23 від 28.09.2023 про необхідність укладення охоронного договору на зазначену пам`ятку архітектури. Одночасно повідомив, що станом на 08.01.2024 ОСОБА_1 не звертався до департаменту з метою укладення охоронного договору на пам`ятку архітектури місцевого значення Вілла «Ягуся» ХІХ ст. охоронний № 537-м.

Зважаючи на те, що відповідач не вчиняє жодних дій щодо укладення охоронного договору на вищевказаний об`єкт, прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Відповідно до преамбули Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі також Закон № 1805-III) цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; предмет охорони об`єкта культурної спадщини - характерна властивість об`єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об`єкт визнається пам`яткою.

Згідно із абзацу 6 ст. 1 Закону № 1805-ІІІ пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключения) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Тобто, абзац 6 ст. 1 Закону № 1805-ІІІ, визначає два випадки визначення об`єкта пам`яткою культурної спадщини:

- об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключения) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 1805-ІІІ передбачено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 1805-ІІІ до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить: ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення; забезпечення публікації Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення до нього змін.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону № 1805-ІІІ об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, виходячи з норм Закону України «Про охорону культурної спадщини» правовий статус та режим пам`ятки, відповідно, виникає та поширюється на об`єкт з моменту внесення його до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Статтею 16 Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» за № 3600-ІХ від 13.07.1978 року встановлено, що пам`ятки історії та культури, незалежно від того, в чиїй власності вони перебувають, підлягають державному облікові.

Відповідно до Закону СРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» державний облік пам`яток історії та культури здійснювався в порядку, який визначається Радою Міністрів СРСР.

На підставі Закону СРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» та «Положення про охорону та використання пам`яток історії та культури», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 16.09.1982 року № 865, наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 року було затверджено Інструкцію про порядок обліку, забезпечення схоронності, утримання, використання та реставрації нерухомих пам`яток історії та культури.

Відповідно до пункту 13 Положення про охорону та використання пам`яток історії та культури, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 16.09.1982 року № 865, державний облік пам`яток історії та культури включає виявлення та обстеження пам`яток, визначення їх історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності, фіксацію та вивчення, складання облікових документів, ведення державних переліків нерухомих пам`яток.

Порядок державного обліку пам`яток історії та культури і форми облікових документів встановлюються Міністерством культури СРСР або Головним архівним управлінням при Раді Міністрів СРСР в залежності від виду пам`яток.

Пунктами 3.3, 9, 20 Інструкції про порядок обліку, забезпечення схоронності, утримання, використання та реставрації нерухомих пам`яток історії та культури, затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 року № 203, встановлено порядок, за яким об`єкт, що становить історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, визнається пам`яткою історії та культури шляхом включення його у відповідний державний перелік нерухомих пам`яток історії та культури в залежності від виду та категорії охорони пам`ятки.

Приналежність нерухомої пам`ятки історії та культури до відповідного виду та категорії визначається при складанні документів державного обліку пам`яток та встановлюється при затвердженні відповідного державного переліку нерухомих пам`яток історії та культури. Державний облік пам`яток історії та культури включає: виявлення, дослідження пам`яток, визначення їх історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності, фіксацію та вивчення, складання облікової документації, ведення державних переліків нерухомих пам`яток.

Згідно з пунктами 10, 15, 16 Інструкції про порядок обліку, забезпечення схоронності, утримання, використання та реставрації нерухомих пам`яток історії та культури, затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 року № 203, на кожну нерухому пам`ятку та щойно виявлений об`єкт, що становить історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, складається облікова картка, що містить відомості про місцезнаходження, датування, характер сучасного використання, ступінь збереження пам`ятки або щойно виявленого об`єкту, наявність наукової документації, місце її зберігання, короткий опис та ілюстративний матеріал (за формою, встановленою у додатку №3), На кожну нерухому пам`ятку складається паспорт, який є обліковим документом, що містить суму наукових відомостей і фактичних даних, що характеризують історію пам`ятки і її сучасний стан, місцезнаходження в навколишньому середовищі, оцінку історичного, наукового, художнього або іншого культурного значення, відомості про її територію, пов`язані з нею споруди, сади, парки, перебуваючі в ній твори мистецтва, предмети, що становлять культурну цінність, про зони охорони, а також про основні історико-архітектурні та бібліографічні матеріали. В паспорті зазначається категорія охорони та вид пам`ятки з посиланням на затверджуючий документ (за формою, встановленою у додатку №4), Документи державного обліку пам`яток історії та культури, в тому числі виключених з державних переліків пам`яток, підлягають обов`язковому постійному зберіганню у відповідних центрах наукової документації державних органів охорони пам`яток (додаток №1), Додатком 1 до вказаної Інструкції встановлено перелік обов`язкової документації, що супроводжує державний облік пам`яток, яка складається в кількох екземплярах та підлягає зберіганню в державних органах охорони пам`яток історії та культури; у цьому переліку серед іншого зазначено: оригінал та копії державних переліків нерухомих пам`яток історії та культури місцевого значення, облікові картки пам`яток, паспорти пам`яток, картки негативних фондів, картки обмірних фондів, бібліографія, охоронно-орендні договори, охоронні договори та охоронні зобов`язання, акти технічного стану пам`яток, інвентарні описи цінних фрагментів фасадів та інтер`єрів пам`яток, карти-схеми розташування пам`яток, історико-архітектурні опорні плани, плани зон охорони, фотодокументація, обмірні креслення, графічні замальовки, акварелі, наукові звіти про проведення дослідних і ремонтно-реставраційних робіт на пам`ятках.

Отже, законодавством Української РСР було регламентовано чітку і послідовну процедуру включення об`єкту до державного переліку нерухомих пам`яток історії та культури, яка складається з таких обов`язкових етапів: 1) виявлення пам`ятки; 2) визначення її історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності; 3) фіксація та вивчення; 4) складання повного переліку державної облікової документації (в тому числі, облікових карток, паспортів, карток негативних та обмірних фондів, актів технічного стану пам`яток, інвентарних описів цінних фрагментів фасадів та інтер`єрів пам`яток, карт-схем розташування пам`яток, історико-архітектурних опорних планів, планів зон охорони, фотодокументації, обмірних креслень, графічних замальовок, наукових звітів про проведення дослідних і ремонтно-реставраційних робіт на пам`ятках, тощо), виключно при складанні якої визначалась приналежність нерухомої пам`ятки історії та культури до відповідного виду та категорії; 5) включення об`єкту у відповідний державний перелік нерухомих пам`яток історії та культури в залежності від виду та категорії охорони пам`ятки.

Лише одночасне дотримання всіх зазначених етапів у сукупності було єдиною та необхідною правовою підставою для взяття об`єкту на державний облік та включення його до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури».

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач є власником нежитлової будівлі загальною площею 710,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки з кадастровим номером 4611500000:01:011:0029, загальною площею 0,1603 га, на якій розміщений цей об`єкт.

Згідно п.1 рішення Львівського облвиконкому № 130 від 26.02.1980 вирішено: погодити перелік споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, містобудівну і художню цінність, рекомендованих Держбудом УРСР для включення в списки пам`яток архітектури УРСР, що охороняються державою, і просити Раду Міністрів УРСР затвердити ці списки згідно з додатком. У переліку додатку до рішення зазначена у тому числі - Вілла ХІХ ст. за адресою АДРЕСА_2 .

Позивач до матеріалів справи не долучив будь-яких письмових доказів складання на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , передбаченої законодавством облікової документації.

Згідно відповіді МКІП від 02.02.2023 року за № 08/35/17-23, будівля по вул. Шевченка, 15 у м. Трускавець Львівської області - Вілла «Ягуся» - XIX ст., охоронний номер 537-м, не занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також подання від Львівської обласної ради щодо занесення зазначеної будівлі до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не надходило.

Суд звертає увагу, що у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 380/4734/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Трускавецької міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування припису Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації за №16-2222/0/2-22 від 22.09.2022 про припинення проведення будівельних робіт на об`єкті: «Нове будівництво готелю по вул. Т. Шевченка, 15-А в м. Трускавець Львівської області», що ведеться в межах території пам`ятки архітектури місцевого значення Вілла «Ягуся» XIX ст., охоронний № 537-м.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі № 380/4734/23, залишеним без змін Восьмим апеляційним адміністративним судом 15.02.2024, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано припис Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації за №16-2222/0/2-22 від 22.09.2022.

При вирішенні спору суди врахували, що не було дотримано процедуру та не включено об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Т.Шевченка, 15, до переліку пам`яток архітектури місцевого значення Львівської області. Будь-які письмові докази складання на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Т.Шевченка, 15, передбаченої законодавством облікової документації, яка повинна включати повний перелік наведених документів відсутні. Також, відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт фіксації та визначення історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності цього об`єкту.

Зважаючи на вищенаведене, суд доходить висновку, що доводи позивача про необхідність укладення ОСОБА_1 з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронного договору на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою вул. Шевченка 15, м.Трускавець Львівської області, з підстав того, що такий об`єкт є об`єктом культурної спадщини документально необґрунтовані та не підтверджуються матеріалами справи.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити..

Судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністартивного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні позову керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (адреса: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, ЄДРПОУ: 38557581) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), про зобов`язання вчинити дії

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна