Рішення

від 07.06.2024 по справі 380/6046/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2024 рокусправа № 380/6046/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ`до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженоювідповідальністю «ДИСКОНТКЮ»(місцезнаходження: 81300, Львівська область,Мостиський район, м. Мостиська,вул. Будзиновського, буд. 8а, код ЄДРПОУ 44929444) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартостіЛьвівської митниці № UA209000/2023/901347/3 від 11.12.2023;

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартостіЛьвівської митниці № UA209000/2023/901354/3 від 12.12.2023;

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартостіЛьвівської митниці № UA209000/2023/901373/3 від 13.12.2023;

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартостіЛьвівської митниці № UA209000/2023/901376/3 від 13.12.2023.

Позовні вимоги позивач обґрунтував покликанням на те, що оскаржувані рішення митного органу прийнято з порушенням вимог законодавства, а саме, відповідач безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю, визначеною за ціною договору (контракту), не врахував подані позивачем документи та незаконно прийняв оскаржені рішення. На думку позивача, ним було надано всі необхідні документи відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, у поданих митних деклараціях митна вартість товару позивачем визначена за ціною договору (контракту), який імпортується та обрано основний метод визначення митної вартості товару.Тому, вважає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 22.03.2024 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки в процесі опрацювання наданих до митного оформлення документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім цього зазначає що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому наголошує, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не с підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів». Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Натомість надані декларанту електронні повідомлення стосовно необхідності подання митному органу додаткових документів не містить відомостей щодо правових підстав для витребування таких документі, переліку відомостей, які відсутні у поданих документах, наявність яких е необхідною умовою для підтвердження числового значення складових митної вартості, визначеної позивачем. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, позбавляється можливості усунути такі розбіжності (недоліки, хиби) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів. З переліку витребуваних відповідачем документів не можливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Відтак спотвореним було отримання позивачем вичерпної інформації щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у декларації вартістю. Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів. На час витребування від позивача додаткових документів, відповідачем не було визначено та не було повідомлено позивача в установленому порядку про наявність хоча однієї із підстав, перелічених у частині третій статті 53 МК України, які могли свідчити про виникнення у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, у зв`язку з чим пов`язується можливість витребування митним органом додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Однак, з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FOB, до митного контролю позивачем по кожній поставці було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме: договори на перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, автотранспортні накладні та коносаменти. Тому вважає, що подані декларантом документи підтверджують транспортно- експедиційні послуги. А згідно з 4.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, не доказано правомірності прийнятих ним рішень, а тому є всі підстави для задоволення позову.

У запереченнях відповідач зазначив, що представник позивача ставить питання про стягненням за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» 50000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, вважаємо, що зазначена сума, яку просить стягнути з Львівської митниці, як витрати на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям, визначеним ч. 5 ст. 134 КАС України, є значно завищеним, та не підлягає задоволенню.

Суд встановив таке.

02.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (далі по тексту ТОВ, покупець) та компанією «TIANGIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №KND230206, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність товар (меблі), а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №KND230206 від 02.06.2023 позивачем здійснено наступні поставки:

1.Згідно з Рахунком-фактурою (інвойс) №KND23273 від 14.07.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 13171 доларів США.

Позивач 20.09.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170075985U5, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1- меблі для сидіння).

Одночасно, позивчем до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170075985U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) № KND230206 від 02.06.2023;

-Рахунок-проформа №KND23273 від 08.06.2023;

-Рахунок-фактура (Інвойс) №KND23273 від 14.07.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №25 від 14.06.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №88 від 29.08.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №0139 від 19.09.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №N1522-ICT від 18.09.2023;

-Договір на перевезення №127/08/2023 від 27.08.2023;

-Договір на перевезення №S/2023 від 07.06.2023;

-Автотранспортна накладна б/н від 19.09.2023;

-Коносамент №DK23070464TSNGDNFDC від 20.07.2023;

-Прайс-лист б/н від 08.06.2023;

-Інтернет-джерела.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 20.09.2023 надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту:

«Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: - якщо рахунок сплачено; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - каталоги, специфікації виробника товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару (посередницькі фактури); - копію митної декларації країни відправлення; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

Позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: прайс-лист, інтернет-пропозиції.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003238.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2023 № UA209000/2023/901057/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170076239Ul, та 20.09.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 222643,68 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації).

Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 100007,83гривень.

Вказане рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900157/2 від 20.09.2023 позивачем було оскаржене в судовому порядку до Львівського окружного адміністративного суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/24774/23 від 17.01.2024, вказане рішення про коригування митної вартості товарів було скасоване, позов задоволено в повному обсязі.

Натомість Львівська митниця скасувала рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901057/2 від 20.09.2023 та замість нього прийняла нове рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901347/3 від 11.12.2023.

У гр. 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901347/3 від 11.12.2023 було зазначено таке:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час розгляду документів було виявлено наступне:

-Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 02.06.2023 NKND230206, укладеного між компанією TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD та TOB «ДИСКОНТКЮ» в особі директора ОСОБА_1 . Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD., проте, п.10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

-Згідно із заявленими у графах 31 і 34 ЕМД від 20.09.2023 M23UA209170075985U5 відомостями, виробником товару з торговельною маркою «BONRO» та країною походження CN (Китай) є TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LT. При цьому в графі 44 «додаткова інформація/подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості.

- Для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 12.06.2023 №22 та від 19.07.2023 №65, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки:

-не відповідають вимогам Закону №1591-IX та Постанови №216;

-не містить найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту.

-Відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB Tianjin Port. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації відправлення №021720230000180764, порт загрузки товару - Tianjin, а доставка товару - Gdansk (Польща). При цьому в митній декларації країни відправлення №021720230000180764 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору.

- Транспортно-експедиторські послуги пов`язані з перевезенням товару за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна), здійснювались на підставі договору про організацію транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) від 27.08.2023 №127/08/2023, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (експедитор) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (замовник), предметом якого є забезпечення перевізником доставки вантажів автомобільним транспортом згідно заявок замовника.

Крім того зазначеним договором передбачено, зокрема, що:

-маршрут, найменування вантажу, кількість, спосіб перевезення та вимоги до транспортного засобу, особливі вимоги та інші умови виконання послуг обговорюється в заявках-договорах, які додаються до договору, і є його невід`ємною частиною (пункт 1.1);

-замовник оплачує виконання доручення в сумі, узгодженій сторонами в заявці- договорі (пункт 1.3);

-послуги надаються на підставі заявки-договору, в якій визначається характеристика вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість транспортних засобів, вартість послуг, інструкція з кріплення тощо (пункт 2.1);

-розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами згідно заявкою- договором за умови належного виконання договірних зобов 'язань, на підставі рахунку перевізника, врученого замовнику (пункт 4.1);

-для підтвердження транспортно-експедиційних витрат за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна) декларантом надано рахунок на оплату від 19.09.2023 №0139, разом з тим визначених пунктами 1.1., 1.3., 2.1., 4.1., договору заявки, акту приймання передачі наданих послуг, банківських платіжних документів на розгляд не надано.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові зна чення митної вартості, визна ченої за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Інших документів не було надіслано.

Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином. Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року M4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД товар 1. MUA206020/2023/17577 від 19.09.2023р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Згідно з Рахунком-фактурою (інвойс) №KND23213 від 28.06.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 16587,10 доларів США.

Позивач 07.09.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170072039U2, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1- меблі для сидіння).

Одночасно, позивач до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170072039U2 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) № KND230206 від 02.06.2023;

-Рахунок-проформа №KND23213 від 06.06.2023;

-Рахунок-фактура (Інвойс) №KND23213 від 28.06.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №12 від 09.06.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №58 від 11.07.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1127 від 04.09.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №TG220823020 від 22.08.2023 ;

-Договір на перевезення №21.06.2023/1175 ОД від 21.06.2023;

-Договір на перевезення №2023/08/01 РК від 01.08.2023;

-Договір на перевезення №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023;

-Автотранспортна накладна б/н від 04.09.2023;

-Коносамент №QN23060380 від 05.07.2023;

-Прайс-лист;

-Інтернет-джерела.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 07.09.2023 надіслала повідомлення від митниці позивачу такого змісту:

«Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

Позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: прайс-лист, інтернет-пропозиції.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003096.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 08.09.2023 № UA209000/2023/900991/2.

На виконання вимог Рішення про коригування позивачем було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170072455U4, та 08.09.2023 вона була оформлена Львівською митницею.

За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 190720,10гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації).

Вказане рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900991/2 від 08.09.2023 позивачем було оскаржене в судовому порядку до Львівського окружного адміністративного суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/24774/23 від 17.01.2024, вказане рішення про коригування митної вартості товарів було скасоване, позов задоволено в повному обсязі.

Львівська митниця скасувала рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900991/2 від 08.09.2023 та замість нього прийняла нове рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901354/3 від 12.12.2023.

У гр. 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901354/3 від 12.12.2023 було зазначено:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 M4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час розгляду документів було виявлено наступне:

-Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 02.06.2023 MKND230206, укладеного між компанією TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» в особі директора ОСОБА_1 . Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD., проте, п. 10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

-Згідно із заявленими у графах 31 і 34 ЕМД від 07.09.2023 р. №23UA209170072039U2 відомостями, виробником товару з торговельною маркою «BONRO» та країною походження CN (Китай) є TIANJIN KINGNOD FURNITURE СО., ЕЕ При цьому в графі 44 «додаткова інформація/подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості.

-Відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB Tianjin Port. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації відправлення №021720230000167592, порт загрузки товару - Tianjin, а доставка товару - Gdansk (Польща). При цьому в митній декларації країни відправлення №021720230000167592 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору.

-Транспортно-експедиторські послуги здійснювались на підставі договору про організацію транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) від 18.08.2023 року №2023/08/18 ЗК, укладеного між ФОП ОСОБА_3 (експедитор) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (замовник), згідно з яким зокрема:

-перевезення вантажу здійснюється експедитором або третьою особою на підставі заявок на перевезення вантажу, що підписується сторонами, (п. 1.3);

-умови та обсяги перевезення вантажів, режим роботи по видачі та прийманню вантажу зазна чається в заявці (п. 3.1 );

-заявка повинна містити такі дані, серед іншого, умови та термін перевезення, характеристики товару, кількість, найменування вантажовідправника, вантажоодержувача тощо (п. 3.3);

-послуги експедитора, а також витрати, збори та інші платежі оплачуються замовником протягом 3 банківських днів з моменту отримання оригіналів рахунку- фактури, акту приймання-передачі наданих послуг, товаро-транспортної накладної, видаткового ордена (за наявності), якщо інше не обумовлене в заявці (п. 6.1.1.);

-остаточна вартість послуг експедитора може уточнюватися актом наданих послуг і рахунками-фактурами експедитора, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг (и. 6.1.3.);

-вартість послуг експедитора узгоджується сторонами у заявках, додатках (за) наявності, які є невід`ємною частиною договору (п. 6.1.4);

-для підтвердження транспортно-експедиційних витрат за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна) декларантом надано рахунок на оплату від 02.10.2023 №91154, разом з тим визначених пунктами 1.3., 3.3., 6.1.1., 6.1.3., 6.1.4., договору заявки, акту приймання передачі наданих послуг, банківських платіжних документів на розгляд не надано.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові зна чення митної вартості, визна ченої за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Інших документів не було надіслано.

Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) методу 26 з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 10.08.2023 р. №UA500500/2023/27671, рівень митної вартості становить 4, 0100 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Згідно з Рахунком-фактурою (інвойс) №KND23177 від 16.06.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 24 049, 86 доларів США.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 22.08.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170067023U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 - меблі металеві для столикових та житлових кімнат, №2, 3, 4 - меблі для сидіння).

Одночасно, позивачем до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170067023U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) № KND230206 від 02.06.2023;

-Рахунок-проформа №KND23177 від 08.06.2023;

-Рахунок-фактура (Інвойс) №KND23177 від 16.06.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №14 від 09.06.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №37 від 23.06.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №36 від 18.08.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1505-ІСТ від 21.08.2023;

-Договір на перевезення №S/2023 від 07.06.2023;

-Договір на перевезення №18/08/23 від 18.08.2023;

-Автотранспортна накладна б/н від 21.08.2023;

-Коносамент №DK23060689TSNGDNFD від 22.06.2023;

-Прайс-лист;

-Інтернет-джерела.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 22.08.2023 надіслала повідомлення від митниці позивачу такого змісту:

«Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

Позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: прайс-лист, інтернет-пропозиції.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002921.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 24.08.2023 № UA209000/2023/900918/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170067872Ul, та 25.08.2023 вона була оформлена Львівською митницею.

За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 351 233, 58 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації).

Вказане рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900918/2 від 24.08.2023 позивем було оскаржене в судовому порядку до Львівського окружного адміністративного суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/24774/23 від 17.01.2024, вказане рішення про коригування митної вартості товарів було скасоване, позов задоволено в повному обсязі.

Натомість Львівська митниця скасувала рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900918/2 від 24.08.2023 та замість нього прийняла нове рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901373/3 від 13.12.2023.

У гр. 33 Рішення про коригування митної вартості товарів від 13.12.2023 №UA209000/2023/901373/3зазначено таке:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час розгляду документів було виявлено наступне:

-Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 02.06.2023 №KND230206, укладеного між компанією TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD та TOB «ДИСКОНТКЮ» в особі директора ОСОБА_1 . Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD., проте, п.10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

-Згідно із заявленими у графах 31 і 34 ЕМД від 22.08.2023 M23UA209170067023U0 відомостями виробником товару з торговельною маркою «BONRO» та країною походження CN (Китай) є TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LT. При цьому в графі 44 «додаткова інформація/подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості.

- Для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 09.06.2023 №14 та від 23.06.23 №37, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту.

- Відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB Tianjin Port. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації відправлення №021720230000155227, порт загрузки товару - Tianjin, а доставка товару - Gdansk (Польща). При цьому в митній декларації країни відправлення №021720230000155227 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору.

-Транспортно-експедиторські послуги здійснювались на підставі договору про транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях від 18.08.2023 року №18.08.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_4 (експедитор) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (замовник), згідно з яким зокрема:

-перевезення вантажу здійснюється згідно заявки, яка є невід`ємною частиною даного договору (пункт 1.1.);

-оплати перевезення по кожному конкретному замовленню оформляється заявкою, яка подається у письмовій формі, і є підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками обох сторін (пункт 1.4);

-заявка повинна містити такі дані як адрес завантаження і розвантаження, форму оплати на перевезення (пункт 1.5);

-послуги експедитора здійснюється шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів рахунку, товаро-транспортної накладної, податкової накладної, якщо інше не вказане в заявці (пункт 3.1);

-для підтвердження транспортно-експедиційних витрат декларантом надано рахунок на оплату від 18.08.2023 року №36, разом з тим визначених пунктами 1.1., 1.4., 1.5., 3.1, договору, заявки та банківські платіжні документи на розгляд не надано.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Інших документів не було надіслано.

Відмова в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року M4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД MUA500080/2023/5299 від 08.07.2023, МД MUA100330/2023/147205 від 02.08.2023, МДMUA500500/2023/26183 від 30.07.2023 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

06.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» та компанією «BOTOU SANSE CASTING CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №2023BZ-MI, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність товар , а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно з Рахунком-фактурою (інвойс) №2023BZ002-MI від 30.06.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 26 006 доларів СІНА.

Позивач 04.09.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170070724U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 - прилади неелектричні побутові для обігріву).

Одночасно, позивач до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170070724U6 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) №2023BZ-MI від 06.06.2023;

-Рахунок-проформа №2023BZ002-MI від 06.06.2023;

-Рахунок-фактура (Інвойс) №2023BZ002-MI від 30.06.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №3 від 08.06.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №63 від 19.07.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №0130 від 01.09.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1507-ICT від 21.08.2023 ;

-Договір на перевезення №127/08/2023 від 27.08.2023 ;

-Договір на перевезення S/2023 від 07.06.2023;

-Автотранспортна накладна б/н від 01.09.2023;

-Коносамент №DK23070220TSNGNFD від 05.07.2023;

-Прайс-лист;

-Інтернет-джерела.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 04.09.2023 надіслала повідомлення від митниці декларанту такого змісту:

«Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

Позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: прайс-лист, інтернет-пропозиції.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003025.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 04.09.2023 № UA209000/2023/900960/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер 23UA209170071042U0, та 04.09.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 505713,62гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації).

Вказане рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900960/2 від 04.09.2023 позивем було оскаржене в судовому порядку до Львівського окружного адміністративного суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/24774/23 від 17.01.2024, вказане рішення про коригування митної вартості товарів було скасоване, позов задоволено в повному обсязі.

Натомість Львівська митниця скасувала рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900960/2 від 04.09.2023 та замість нього прийняла нове рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901376/3 від 13.12.2023.

У гр. 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901376/3 від 13.12.2023 року було зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час розгляду документів було виявлено наступне:

- Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 06.06.2023 року M2023BZ- МІ, укладеного між компанією BOTOU SANSE CASTING CO., LTD та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» в особі директора ОСОБА_1 . Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії BOTOU SANSE CASTING CO., LTD., проте, п.10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

-Згідно із заявленими у графах 31 і 34 ЕМД від 04.09.2023 №23UA209170070724U6 відомостями, виробником товару з торговельною маркою «BONRO» та країною походження CN (Китай) є BOTOU SANSE CASTING CO., LTD. При цьому в графі 44 «додаткова інформація/подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості.

-Для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 08.06.2023 №3 та від 19.07.2023 №63, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту.

- Відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB Xingang Port. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації відправлення від 03.07.2023 року №021720230000167621, порт загрузки товару - Xingang, а доставка товару - Poland (Польща). При цьому в митній декларації країни відправлення від 03.07.2023 №021720230000167621 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору.

- Для підтвердження транспортно-експедиційних витрат за маршрутом China (Китай) - Rzeszow, Poland (Польща) декларантом надано рахунок-фактуру від 21.08.2023 №1507-ІСТ, відповідно до якого загальна вартість організації транспортно- експедиторських послуг складає 3200 доларів США з терміном оплати 1 день. Крім того, з урахуванням встановленого терміну оплати декларантом не надано банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиторських послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури, що не дає можливості пересвідчитись у достовірності заявлених відомостей щодо витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

-Транспортно-експедиторські послуги пов`язані з перевезенням товару за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна), здійснювались на підставі договору про організацію транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) від 27.08.2023 №127/08/2023, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (експедитор) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (замовник), предметом якого є забезпечення перевізником доставки вантажів автомобільним транспортом згідно заявок замовника.

Крім того зазначеним договором передбачено, зокрема, що:

-маршрут, найменування вантажу, кількість, спосіб перевезення та вимоги до транспортного засобу, особливі вимоги та інші умови виконання послуг обговорюється в заявках-договорах, які додаються до договору, і є його невід`ємною частиною (пункт 1.1)

-замовник оплачує виконання доручення в сумі, узгодженій сторонами в заявці- договорі (пункт 1.3)

-послуги надаються на підставі заявки-договору, в якій визначається характеристика вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість транспортних засобів, вартість послуг, інструкція з кріплення тощо (пункт 2.1)

-розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами згідно заявкою- договором за умови належного виконання договірних зобов 'язань, на підставі рахунку перевізника, врученого замовнику (пункт 4.1)

-для підтвердження транспортно-експедиційних витрат за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна) декларантом надано рахунок на оплату від 01.09.2023 року №0130, разом з тим визначених пунктами 1.1., 1.З., 2.1., 4.1., договору заявки, акту приймання передачі наданих послуг, банківських платіжних документів на розгляд не надано.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист, інтернет-пропозиції, договір на перевезення. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано.

Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ. Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року M4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД МІ 00160/20237234900 від 28.06.2023 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо коригування митної вартості, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територіюУкраїни, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Частиною1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієїстатті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини 5, 7 статті 58 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 5 статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною 2 статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина 4, 5 статті 55 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).

Частиною 8 статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Частиною 2 статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині 4 статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарнихднів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини 7 цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд ураховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

-«…витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатнімичи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не булла відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їхскасування.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про: обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості; причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Надаючи оцінку аргументам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначенимчастиноюдругою статті 53 МК України.

У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/901347/3 від 11.12.2023 як підставу прийняття такого рішення, посадова особа митного органу зазначила:

поставка товару здійснюється на підставі контракту від 02.06.2023 MKND230206, укладеного між компанією TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD та TOB «ДИСКОНТКЮ» в особі директора ОСОБА_1 . Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD., проте, п. 10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

Стосовно твердження відповідача про те, що Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD., проте, п. 10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін, то суд зазначає таке.

Відповідно до контракту №KND230206 від 02.06.2023 особою, уповноваженою на укладання та підписання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» є директор ОСОБА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» звернулось до контрагента «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» з проханням роз`яснити, яка особа була уповноважена на укладання та підписання від імені компанії «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» зовнішньоекономічного контракту №KND230206 від 02.06.2023 року.

Листом від 26.12.2023 компанія «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» надала наступну відповідь:

«Нашою компанією «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» укладено зовнішньоекономічний Контракт MKND230206 від 02.06.2023 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ». Уповноваженою особою, яка діяла від імені «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» при укладенні зовнішньоекономічного контракту N?KND230206 від 02.06.2023, яка його підписала є Yang Ruijie».

Водночас, суд зазначає, що на законодавчому рівні не визначено форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Положення про форму зовнішньоекономічних договорів було затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №1275 від 06.07.2020. А відтак посилання митниці про відсутність відомостей про особу, уповноважену на укладання та підписання від імені продавця зовнішньоекономічного договору як підставу для винесення рішення про коригування митної вартості є безпідставним та необґрунтованим.

Крім того, документи, які підтверджують повноваження особи представляти компанію не визначені частиною 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Більш того відсутність таких документів у подальшому не стало причиною відмови в митному оформленні.

Згідно із заявленими у графах 31 і 34 ЕМД від 20.09.2023 №23UA209170075985U5 відомостями, виробником товару з торговельною маркою «BONRO» та країною походження CN (Китай) є TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LT. При цьому в графі 44 «додаткова інформація/подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості.

Щодо аргументів відповідача, що, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості, то суд зазнчає таке.

Виробником товару за договором №KND230206 від 02.06.2022 є компанія «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD», країна-виробник Китай.

Торгова марка «BONRO» зареєстрована в Україні.

Відповідно до Ліцензійного договору на використання торгової марки, ПП ОСОБА_5 виступає її власником (Ліцензіаром), а ТОВ «ДИСКОНТКЮ» - Ліцензіатом. Тобто ТОВ «ДИСКОНТКЮ» надано окремі права на використання торгової марки «BONRO».

Тому, ТОВ «ДИСКОНТКЮ» та компанія «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD», КИТАЙ домовились, що під час виробництва певних товарів за контрактом виробник буде маркувати товар торговою маркою «BONRO» для ТОВ «ДИСКОНТКЮ».

Для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 12.06.2023 №22 та від 19.07.2023 №65, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки: не відповідають вимогам Закону №1591-IX та Постанови №216; не містить найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту.

Щодо аргументів відповідача на, що платіжні інструкції в іноземній валюті від 12.06.2023 №22 та від 19.07.2023 №65 не відповідають вимогам Закону №1591-IX та Постанови №216, а також не містить найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 ст.40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Частиною 7 ст.40 Закону України «Про платіжні послуги», Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.

Так, Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189) (далі - Постанова №216), а саме Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов`язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, зокрема у підпункті 8 зазначено платіжна інструкція в іноземній валюті повинна містити найменування надавала платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT- код/(ВІС) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавала платіжних послуг отримувача - SWIFT-KOA/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавай платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавала платіжних послуг].

У пункті 57 банківських платіжних документів №25 від 14.06.2023 та №88 від 29.08.2023 вказаний SWIFT-код банку отримувача, а саме: СІТІНКНХ, що співпадає з SWIFT-кодом зазначеним у пункті 11 «Реквізити сторін» Контракту №KND230206 від 02.06.2023 року. Окрім того у Постанові №216 не вказано, що платіжна інструкція повинна містити обов`язковий реквізит - місцезнаходження надавала платіжних послуг отримувача та банка- кореспондента.

Також посадова особа митного органу зазначає, що банківські платіжні документи не містять номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту.

Однак суд зазначає, що вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки у графі 59 «Отримувач» банківських платіжних документів № 25 від 14.06.2023 та № 88 від 29.08.2023 зазначено «АСС №393922585», що повністю відповідає номеру рахунку зазначеному у пункті 11 Контракту №KND230206 від 02.06.2023.

Ураховуючи викладене, банківські платіжні документи № 25 від 14.06.2023 та № 88 від 29.08.2023 року містять усі обов`язкові реквізити, передбачені законодавством, а тому є підтверджуючими документами, що посвідчують здійснену ТОВ «Дисконткю» на рахунок контрагента «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» оплату за товар, що поставляється.

Отже, зазначені банківські документи можливо ідентифікувати із даною поставкою товарів.

Відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB Tianjin Port. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації відправлення №021720230000180764, порт загрузки товару - Tianjin, а доставка товару - Gdansk (Польща). При цьому в митній декларації країни відправлення №021720230000180764 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору.

Щодо посилання відповідача на те, що зазначеними в митній декларації відправлення №021720230000180764, порт загрузки товару - Tianjin, а доставка товару - Gdansk (Польща), при цьому в митній декларації країни відправлення №021720230000180764 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору, то суд зазначає таке.

Листом-роз`ясненням «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» зазначив:

«Виробником, постачальником товару за контрактом № KND230206 від 02.06.2023 є компанія «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD».

При заповненні експортних китайських декларацій № 021720230000155227 від 19.06.2023, № 021720230000167592 від 03.07.2023, № 021720230000180764 від 17.07.2023, китайським митним брокером було допущено помилку у графі «Торговельна країна», зокрема, зазначено «POL» (Польща). Відтак, правильна торговельна країна - «UKR» (Україна). Підтвердженням того, що фактично вантаж продавався українському суб`єкту є те, що у графі «Іноземний вантажоодержувач» експортної декларації вказана українська компанія, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ».

Щодо графи «Країна кінцевого призначення», де вказано «POL». Зазначаємо, оскільки порт призна чення Gdansk, Poland, тому і у цій графі нами вписується країна, до порту якої прибуває вантаж.

Повідомляємо, що жодні інші зовнішньоекономічні договори між нами та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» по вказаній поставці (інвойс № KND23177 від 16.06.2023, інвойс № KND23213 від 28.06.2023, інвойс № KND23273 від 14.07.2023) відсутні».

З долучено до матеріалів справи Листа-роз`яснення щодо експортної декларації б/н від 04.03.2024, вбачається:

- Транспортно-експедиторські послуги пов`язані з перевезенням товару за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна), здійснювались на підставі договору про організацію транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) від 27.08.2023 року №127/08/2023, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (експедитор) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (замовник), предметом якого є забезпечення перевізником доставки вантажів автомобільним транспортом згідно заявок замовника.

Крім того зазначеним договором передбачено, зокрема, що:

-маршрут, найменування вантажу, кількість, спосіб перевезення та вимоги до транспортного засобу, особливі вимоги та інші умови виконання послуг обговорюється в заявках-договорах, які додаються до договору, і є його невід`ємною частиною (пункт 1.1)

-замовник оплачує виконання доручення в сумі, узгодженій сторонами в заявці- договорі (пункт 1.3)

-послуги надаються на підставі заявки-договору, в якій визначається характеристика вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість транспортних засобів, вартість послуг, інструкція з кріплення тощо (пункт 2.1)

-розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами згідно заявкою- договором за умови належного виконання договірних зобов 'язань, на підставі рахунку перевізника, врученого замовнику (пункт 4.1)

-для підтвердження транспортно-експедиційних витрат за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна) декларантом надано рахунок на оплату від 19.09.2023 року №0139, разом з тим визначених пунктами 1.1., 1.З., 2.1., 4.1., договору заявки, акту приймання передачі наданих послуг, банківських платіжних документів на розгляд не надано.

Суд зазначає, що заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Також варто зауважити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору.

Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

Згідно з 4.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Вказаний наказ Міністерства фінансів України не визначає жодних заявок серед документів, що обґрунтовують транспортні витрати. Таким чином вартість транспортних послуг, які включаються до митної вартості були обґрунтовані документально, та саме тими документами, які і вимагаються на законодавчому рівні. Як наслідок усі транспортні витрати, які поніс ТОВ «ДИСКОНТКЮ» включені у заявлену митну вартість.

Аналогічна позиція щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення висловлена Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 зокрема вказано, що (...) серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість», тому вимога про її надання є безпідставно(..).

Обґрунтовуючи заявлені транспортні витрати, декларантом до митного контролю по кожній поставці було подано договори на перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, автотранспортну накладну та коносамент.

У Рішенні про коригування митної вартості товару № UA209000/2023/901354/3 від 12.12.2023 як підставу прийняття такого рішення, посадова особа митного органу зазначила:

Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 02.06.2023 року N°KND230206, укладеного між компанією TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD та TOB «ДИСКОНТКЮ» в особі директора ОСОБА_1 . Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD., проте, п. 10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

Щодо аргументів відповідача, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD., проте п. 10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін, то суд зазначає таке.

Відповідно до контракту №KND230206 від 02.06.2023 особою уповноваженою на укладання та підписання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» є директор ОСОБА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» звернулось до контрагента «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» з проханням роз`яснити яка особа була уповноважена на укладання та підписання від імені компанії «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» зовнішньоекономічного контракту №KND230206 від 02.06.2023 року.

Листом від 26.12.2023 компанія «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» надала наступну відповідь:

«Нашою компанією «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» укладено зовнішньоекономічний Контракт MKND230206 від 02.06.2023 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ». Уповноваженою особою, яка діяла від імені «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» при укладенні зовнішньоекономічного контракту MKND230206 від 02.06.2023, яка його підписала є Yang Ruijie».

Водночас, суд зазначає, що на законодавчому рівні не визначено форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Положення про форму зовнішньоекономічних договорів було затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 1275 від 06.07.2020. А відтак посилання митниці про відсутність відомостей про особу, уповноважену на укладання та підписання від імені продавця зовнішньоекономічного договору як підставу для винесення рішення про коригування митної вартості є безпідставним та необґрунтованим.

При цьому слід зазначити, що документи, які підтверджують повноваження особи представляти компанію не визначені частиною 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Більш того відсутність таких документів у подальшому не стало причиною відмови в митному оформленні.

Згідно із заявленими у графах 31 і 34 ЕМД від 07.09.2023 р. N23UA209170072039U2 відомостями, виробником товару з торговельною маркою «BONRO» та країною походження CN (Китай) є TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LT. При цьому в графі 44 «додаткова інформація/подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості.

Щодо аргументів відповідача, що в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості, то суд зазнчає таке.

Виробником товару за договором №KND230206 від 02.06.2022 є компанія «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD», країна-виробник Китай.

Торгова марка «BONRO» зареєстрована в Україні.

Відповідно до Ліцензійного договору на використання торгової марки, ПП ОСОБА_5 виступає її власником (Ліцензіаром), а ТОВ «ДИСКОНТКЮ» - Ліцензіатом. Тобто ТОВ «ДИСКОНТКЮ» надано окремі права на використання торгової марки «BONRO».

Тому, ТОВ «ДИСКОНТКЮ» та компанія «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD», КИТАЙ домовились, що під час виробництва певних товарів за контрактом виробник буде маркувати товар торговою маркою «BONRO» для ТОВ «ДИСКОНТКЮ».

-Відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB Tianjin Port. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації відправлення №021720230000167592, порт загрузки товару - Tianjin, а доставка товару - Gdansk (Польща). При цьому в митній декларації країни відправлення №021720230000167592 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору.

Листом-роз`ясненням «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» зазначив:

«Виробником, постачальником товару за контрактом № KND230206 від 02.06.2023 є компанія «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD».

При заповненні експортних китайських декларацій № 021720230000155227 від 19.06.2023, № 021720230000167592 від 03.07.2023, № 021720230000180764 від 17.07.2023, китайським митним брокером було допущено помилку у графі «Торговельна країна», зокрема, зазначено «POL» (Польща). Відтак, правильна торговельна країна - «UKR» (Україна). Підтвердженням того, що фактично вантаж продавався українському суб`єкту є те, що у графі «Іноземний вантажоодержувач» експортної декларації вказана українська компанія, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ».

Щодо графи «Країна кінцевого призначення», де вказано «POL». Зазначаємо, оскільки порт призна чення Gdansk, Poland, тому і у цій графі нами вписується країна, до порту якої прибуває вантаж.

Повідомляємо, що жодні інші зовнішньоекономічні договори між нами та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» по вказаній поставці (інвойс № KND23177 від 16.06.2023, інвойс № KND23213 від 28.06.2023, інвойс № KND23273 від 14.07.2023) відсутні».

З долученого до матеріалів спрви Листа-роз`яснення щодо експортної декларації б/н від 04.03.2024 вбачається, що:

Транспортно-експедиторські послуги здійснювались на підставі договору про організацію транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) від 18.08.2023 року №2023/08/18 ЗК укладеного між ФОП ОСОБА_3 (експедитор) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (замовник), згідно з яким зокрема:

-перевезення вантажу здійснюється експедитором або третьою особою на підставі заявок на перевезення вантажу, що підписується сторонами, (п. 1.3);

-умови та обсяги перевезення вантажів, режим роботи по видачі та прийманню вантажу зазначається в заявці (п. 3.1);

-заявка повинна містити такі дані, серед іншого, умови та термін перевезення, характеристики товару, кількість, найменування вантажовідправника, вантажоодержувача тощо (п. 3.3);

-послуги експедитора, а також витрати, збори та інші платежі оплачуються замовником протягом 3 банківських днів з моменту отримання оригіналів рахунку- фактури, акту приймання-передачі наданих послуг, товаро-транспортної накладної, видаткового ордена (за наявності), якщо інше не обумовлене в заявці (п. 6.1.1.);

-остаточна вартість послуг експедитора може уточнюватися актом наданих послуг і рахунками-фактурами експедитора, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг (и. 6.1.З.);

-вартість послуг експедитора узгоджується сторонами у заявках, додатках (за) наявності, які є невід`ємною частиною договору (п. 6.1.4);

-для підтвердження транспортно-експедиційних витрат за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна) декларантом надано рахунок на оплату від 02.10.2023 року №1154, разом з тим визначених пунктами 1.З., 3.3., 6.1.1., 6.1.З., 6.1.4., договору заявки, акту приймання передачі наданих послуг, банківських платіжних документів на розгляд не надано.

Водночас, суд зазначає, що заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Також зазначає, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору.

Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

Згідно з 4.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Вбачається, що вказаний наказ Міністерства фінансів України не визначає жодних заявок серед документів, що обґрунтовують транспортні витрати. Таким чином вартість транспортних послуг, які включаються до митної вартості були обґрунтовані документально, та саме тими документами, які і вимагаються на законодавчому рівні. Як наслідок усі транспортні витрати, які поніс ТОВ «ДИСКОНТКЮ» включені у заявлену митну вартість.

Аналогічна позиція щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення висловлена Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 зокрема вказано, що «серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість», тому вимога про її надання є безпідставною».

У даному випадку, в обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю по кожній поставці було подано договори на перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, автотранспортну накладну та коносамент.

У Рішенні про коригування митної вартості товару від 13.12.2023 року №UA209000/2023/901373/3 як підставу прийняття такого рішення, посадова особа митного органу зазначила:

Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 02.06.2023 року N°KND230206, укладеного між компанією TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD та TOB «ДИСКОНТКЮ» в особі директора ОСОБА_1 . Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD., проте, п. 10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

Щодо аргументів відповідача, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD., проте, п. 10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін, то суд зазначає таке.

Відповідно до контракту №KND230206 від 02.06.2023 особою уповноваженою на укладання та підписання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» є директор ОСОБА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» звернулось до контрагента «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» з проханням роз`яснити яка особа була уповноважена на укладання та підписання від імені компанії «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» зовнішньоекономічного контракту №KND230206 від 02.06.2023 року.

Листом від 26.12.2023 компанія «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» надала наступну відповідь:

«Нашою компанією «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» укладено зовнішньоекономічний Контракт MKND230206 від 02.06.2023 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ». Уповноваженою особою, яка діяла від імені «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» при укладенні зовнішньоекономічного контракту N°KND230206 від 02.06.2023, яка його підписала є Yang Ruijie».

На законодавчому рівні не визначено форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Положення про форму зовнішньоекономічних договорів було затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №1275 від 06.07.2020. А відтак посилання митниці про відсутність відомостей про особу, уповноважену на укладання та підписання від імені продавця зовнішньоекономічного договору як підставу для винесення рішення про коригування митної вартості є безпідставним та необґрунтованим.

Згідно із заявленими у графах 31 і 34 ЕМД від 22.08.2023 р. №23UA209170067023U0 відомостями виробником товару з торговельною маркою «BONRO» та країною походження CN (Китай) є TIANJIN KINGNOD FURNITURE СО., ЕЕ При цьому в графі 44 «додаткова інформація/подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості.

Щодо посилання відповідача на те, що в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки, зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості, то суд зазначає таке.

Виробником товару за договором №KND230206 від 02.06.2022 є компанія «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD», країна-виробник Китай.

Торгова марка «BONRO» зареєстрована в Україні.

Відповідно до Ліцензійного договору на використання торгової марки, ПП ОСОБА_5 виступає її власником (Ліцензіаром), а ТОВ «ДИСКОНТКЮ» - Ліцензіатом. Тобто ТОВ «ДИСКОНТКЮ» надано окремі права на використання торгової марки «BONRO».

Тому ТОВ «ДИСКОНТКЮ» та компанія «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD», КИТАЙ домовились, що під час виробництва певних товарів за контрактом виробник буде маркувати товар торговою маркою «BONRO» для ТОВ «ДИСКОНТКЮ».

Для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 09.06.2023 №14 та від 23.06.23 №37, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту.

Щодо аргументів відповідача, що платіжні інструкції в іноземній валюті від 09.06.2023 №14 та від 23.06.23 №37,не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Частиною 7 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.

Так, Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189) (далі - Постанова №216), а саме Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов`язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, зокрема у підпункті 8 зазначено платіжна інструкція в іноземній валюті повинна містити найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT- код/(ВІС) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-KOfl/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг].

У пункті 57 банківських платіжних документів від 09.06.2023 №14 та від 23.06.23 №37 вказаний SWIFT-код банку отримувача, а саме: СІТІНКНХ, що співпадає з SWIFT- кодом зазначеним у пункті 11 «Реквізити сторін» Контракту №KND230206 від 02.06.2023 року. Окрім того у Постанові №216 не вказано, що платіжна інструкція повинна містити обов`язковий реквізит - місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка-кореспондента.

Також посадова особа митного органу зазначає, що банківські платіжні документи не містять номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту. Однак вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки у графі 59 «Отримувач» банківських платіжних документів від 09.06.2023 №14 та від 23.06.23 №37 зазначено «АСС. №393922585», що повністю відповідає номеру рахунку зазначеному у пункті 11 Контракту №KND230206 від 02.06.2023 року.

Враховуючи викладене, банківські платіжні документи від 09.06.2023 №14 та від 23.06.23 №37 містять усі обов`язкові реквізити, передбачені законодавством, а тому є підтверджуючими документами, що посвідчують здійснену ТОВ «Дисконткю» на рахунок контрагента «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» оплату за товар, що поставляється.

Отже, зазначені банківські документи можливо ідентифікувати із даною поставкою товарів.

Відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB Tianjin Port. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації відправлення №021720230000155227, порт загрузки товару - Tianjin, а доставка товару - Gdansk (Польща). При цьому в митній декларації країни відправлення №021720230000155227 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору.

Щодо аргументів відповідача на те, що в митній декларації країни відправлення №021720230000155227 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору, то суд зазначає таке.

Листом-роз`ясненням «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» зазначив:

«Виробником, постачальником товару за контрактом № KND230206 від 02.06.2023 є компанія «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD».

При заповненні експортних китайських декларацій № 021720230000155227 від 19.06.2023, № 021720230000167592 від 03.07.2023, № 021720230000180764 від 17.07.2023, китайським митним брокером було допущено помилку у графі «Торговельна країна», зокрема, зазначено «POL» (Польща). Відтак, правильна торговельна країна - «UKR» (Україна). Підтвердженням того, що фактично вантаж продавався українському суб`єкту є те, що у графі «Іноземний вантажоодержувач» експортної декларації вказана українська компанія, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ».

Щодо графи «Країна кінцевого призначення», де вказано «POL». Зазначаємо, оскільки порт призначення Gdansk, Poland, тому і у цій графі нами вписується країна, до порту якої прибуває вантаж.

Повідомляємо, що жодні інші зовнішньоекономічні договори між нами та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» по вказаній поставці (інвойс № KND23177 від 16.06.2023, інвойс № KND23213 від 28.06.2023, інвойс № KND23273 від 14.07.2023) відсутні».

З долученого до матеріалів справи Листа-роз`яснення щодо експортної декларації б/н від 04.03.2024 видно, що:

Транспортно-експедиторські послуги здійснювались на підставі договору про транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях від 18.08.2023 року №18.08.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_4 (експедитор) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (замовник), згідно з яким зокрема:

-перевезення вантажу здійснюється згідно заявки, яка є невід`ємною частиною даного договору (пункт 1.1.);

-оплати перевезення по кожному конкретному замовленню оформляється заявкою, яка подається у письмовій формі, і є підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками обох сторін (пункт 1.4);

-заявка повинна містити такі дані як адрес завантаження і розвантаження, форму оплати на перевезення (пункт 1.5);

-послуги експедитора здійснюється шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів рахунку, товаро-транспортної накладної, податкової накладної, якщо інше не вказане в заявці (пункт 3.1);

- для підтвердження транспортно-експедиційних витрат декларантом надано рахунок на оплату від 18.08.2023 року №36, разом з тим визначених пунктами 1.1., 1.4., 1.5., 3.1, договору, заявки та банківські платіжні документи на розгляд не надано.

Суд також зазначає, що заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору.

Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Зі змісту цього наказу видно, що ним не визначено жодних заявок серед документів, що обґрунтовують транспортні витрати. Таким чином вартість транспортних послуг, які включаються до митної вартості були обґрунтовані документально, та саме тими документами, які і вимагаються на законодавчому рівні. Як наслідок усі транспортні витрати, які поніс ТОВ «ДИСКОНТКЮ» включені у заявлену митну вартість.

Аналогічна позиція щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення висловлена Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 зокрема вказано, що (...) серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість», тому вимога про її надання є безпідставно(…)».

У даному випадку, в обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю по кожній поставці було подано договори на перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, автотранспортну накладну та коносамент.

У Рішенні про коригування митної вартості товару № UA209000/2023/901376/3 від 13.12.2023 року в якості підстави прийняття такого рішення, посадова особа митного органу зазначила:

Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 06.06.2023 року N2023BZ- МІ, укладеного між компанією BOTOU SANSE CASTING CO., LTD та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» в особі директора ОСОБА_1 . Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії BOTOU SANSE CASTING CO., LTD., проте, п.10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

Листом від 04.03.2024 компанія «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» надала відповідь:

«Нашою компанією «BOTOU SANSE CASTING CO., LTD» укладено зовнішньоекономічний Контракт N° 2023BZ-MI від 06.06.2023 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ». Уповноваженою особою, яка діяла від імені BOTOU SANSE CASTING CO., LTD при укладенні зовнішньоекономічного контракту № 2023BZ-MI від 06.06.2023 року, яка його підписала є Xinhua Pang».

Як вже зазначав суд у цьому рішенні, на законодавчому рівні не визначено форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Положення про форму зовнішньоекономічних договорів було затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №201 від 06.09.2001, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №1275 від 06.07.2020. А відтак посилання митниці про відсутність відомостей про особу, уповноважену на укладання та підписання від імені продавця зовнішньоекономічного договору як підставу для винесення рішення про коригування митної вартості є безпідставним та необґрунтованим.

Згідно із заявленими у графах 31 і 34 ЕМД від 04.09.2023 р. N23UA209170070724U6 відомостями, виробником товару з торговельною маркою «BONRO» та країною походження CN (Китай) є BOTOU SANSE CASTING CO., LTD. При цьому в графі 44 «додаткова інформація/подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості.

Щодо аргументів відповідача на, що в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості, то суд зазначає таке.

Листом-роз`ясненням «BOTOU SANSE CASTING CO., LTD» зазначив:

«Зауважимо, що виробником товару за контрактом Л? 2023BZ-MI від 06.06.2023 є компанія «BOTOU SANSE CASTING CO., LTD», країна-виробник Китай.

Торгова марка «BONRO» зареєстрована в Україні.

Відповідно до Ліцензійного договору на використання торгової марки, ПП ОСОБА_5 виступає її власником (Ліцензіаром), а ТОВ «ДИСКОНТКЮ» - Ліцензіатом. Тобто ТОВ «ДИСКОНТКЮ» надано окремі права на використання торгової марки «BONRO».

Тому ТОВ «ДИСКОНТКЮ» та компанія «BOTOU SANSE CASTING CO., LTD», КИТАЙ домовились, що під час виробництва певних товарів за контрактом виробник маркуватиме товар торговою маркою «BONRO» для ТОВ «ДИСКОНТКЮ».

Для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 08.06.2023 №3 та від 19.07.2023 № 63, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту.

Відповідно до частини 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Частиною 7 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.

Так, Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189) (далі - Постанова №216), а саме Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов`язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, зокрема у підпункті 8 зазначено платіжна інструкція в іноземній валюті повинна містити найменування надавала платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT- код/(ВІС) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-KOfl/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг].

У пункті 57 банківських платіжних документів від 08.06.2023 №3 та від 19.07.2023 №63 року вказаний SWIFT-код банку отримувача, а саме: BKCHCNBJ220, що співпадає з SWIFT-кодом зазначеним у пункті 11 «Реквізити сторін» Контракту №2023BZ-MI від 06.06.2023 року. Окрім того у Постанові №216 не вказано, що платіжна інструкція повинна містити обов`язковий реквізит - місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка-кореспондента.

Також посадова особа митного органу зазначає, що банківські платіжні документи не містять номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту. Однак вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки у графі 59 «Отримувач» банківських платіжних документів від 08.06.2023 №3 та від 19.07.2023 №63 року зазначено «АСС. №100148470242», що повністю відповідає номеру рахунку зазначеному у пункті 11 Контракту №2023BZ-MI від 06.06.2023 року.

Враховуючи викладене, банківські платіжні документи від 08.06.2023 №3 та від 19.07.2023 №63 року містять усі обов`язкові реквізити, передбачені законодавством, а тому є підтверджуючими документами, що посвідчують здійснену ТОВ «Дисконткю» на рахунок контрагента «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» оплату за товар, що поставляється.

Отже, зазначені банківські документи можливо ідентифікувати із даною поставкою товарів.

Відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB Xingang Port. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації відправлення від 03.07.2023 року №021720230000167621, порт загрузки товару - Xingang, а доставка товару - Poland (Польща). При цьому в митній декларації країни відправлення від 03.07.2023 №021720230000167621 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору.

Щодо аргументів відповідача на те, що у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору, то суд повторно зазначає таке.

Листом-роз`ясненням «BOTOU SANSE CASTING CO., LTD» зазначив:

Виробником, постачальником товару за контрактом № 2023BZ-MI від 06.06.2023 є компанія «BOTOU SANSE CASTING CO., LTD».

При заповненні експортної китайської декларації № 021720230000167621 від 03.07.2023, китайським митним брокером було допущено помилку у графі Торговельна країна», зокрема, зазначено «POL» (Польща). Відтак, правильна торговельна країна - «UKR» (Україна). Підтвердженням того, що фактично вантаж продавався українському суб`єкту є те, що у графі «Іноземний вантажоодержувач» експортної декларації вказана українська компанія, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ».

Щодо графи «Країна кінцевого призначення», де вказано «POL». Зазначаємо, оскільки порт призначення Gdansk, Poland, тому і у цій графі нами вписується країна, до порту якої прибуває вантаж.

Повідомляємо, що жодні інші зовнішньоекономічні договори між нами та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» по вказаній поставці (інвойс № 2023BZ002-MI від 30.06.2023) відсутні.

Для підтвердження транспортно-експедиційних витрат за маршрутом China (Китай) - Rzeszow, Poland (Польща) декларантом надано рахунок-фактуру від 21.08.2023 Д1507-ІСТ, відповідно до якого загальна вартість організації транспортно- експедиторських послуг складає 3200 доларів США з терміном оплати 1 день. Крім того, з урахуванням встановленого терміну оплати декларантом не надано банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиторських послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури, що не дає можливості пересвідчитись у достовірності заявлених відомостей щодо витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Щодо аргументів відповідача, що декларантом не надано банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиторських послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури, що не дає можливості пересвідчитись у достовірності заявлених відомостей щодо витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, то суд зазначає таке.

Безпідставність позиції митниці про розбіжність в строках оплати, як підстава невизнання заявленої митної вартості неодноразово встановлювалась Верховним Судом.

Так, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 420/1709/19 зазначено: «у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв 'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості».

Дотримання чи недотримання строків постачання товару взагалі не є обставиною, що впливає на його митну вартість. Така позиція ґрунтується на висновках Верховного Суду, що наведені у постанові від 20.08.2020 по справі №808/1873/18, згідно з якою порушення строків відправлення товару не є обставиною, що будь-яким чином може вплинути на митну вартість товару.

Таким чином, терміни оплати ніяким чином не впливають на числові значення митної вартості товару.

Щодо аргументів відповідача, що транспортно-експедиторські послуги пов`язані з перевезенням товару за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна), здійснювались на підставі договору про організацію транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) від 27.08.2023 року №127/08/2023, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (експедитор) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (замовник), предметом якого є забезпечення перевізником доставки вантажів автомобільним транспортом згідно заявок замовника, то суд зазначає таке.

Так, зазначеним договором передбачено, зокрема, що:

-маршрут, найменування вантажу, кількість, спосіб перевезення та вимоги до транспортного засобу, особливі вимоги та інші умови виконання послуг обговорюється в заявках-договорах, які додаються до договору, і є його невід`ємною частиною (пункт 1.1)

-замовник оплачує виконання доручення в сумі, узгодженій сторонами в заявці- договорі (пункт 1.3)

-послуги надаються на підставі заявки-договору, в якій визначається характеристика вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість транспортних засобів, вартість послуг, інструкція з кріплення тощо (пункт 2.1)

-розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами згідно заявкою- договором за умови належного виконання договірних зобов 'язань, на підставі рахунку перевізника, врученого замовнику (пункт 4.1)

Для підтвердження транспортно-експедиційних витрат за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна) декларантом надано рахунок на оплату від 01.09.2023 року №0130, разом з тим визначених пунктами 1.1., 1.З., 2.1., 4.1., договору заявки, акту приймання передачі наданих послуг, банківських платіжних документів на розгляд не надано, то суд зазначє таке.

Як вже виснував суд, заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Також варто зауважити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору.

У даному випадку, обґрунтовуючи заявлені транспортні витрати, декларантом до митного контролю по кожній поставці було подано договори на перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, автотранспортну накладну та коносамент.

Крім того, відповідач посилається на митні декларації, що слугували джерелом для коригування митної вартості товарів та прийняття Рішень про коригування митної вартості товарів.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 13.12.2023 №UA209000/2023/901373/3 (тов. №1) відповідач посилається на митну декларацію МД №23UA500080005299U9 від 08.07.2023, по якій тов. №19 оформлявся по ціні 4, 0100 дол.США/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана по курсу дол.США (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД).

У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 13.12.2023 №UA209000/2023/901373/3 (тов. №2) відповідач посилається на митну декларацію МД №UA100330/2023/147542 від 08.07.2023, по якій тов. №1 оформлявся по ціні 4, 0200 дол.США/кг.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 13.12.2023 року №UA209000/2023/901373/3 (тов. №3) відповідач посилається на митну декларацію МД №23UA100330147205U4 від 02.08.2023, по якій тов. №1 оформлявся по ціні 4, 0200 дол.США/кг.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 13.12.2023 №UA209000/2023/901373/3 (тов. №4) відповідач посилається на митну декларацію МД №23UA500500026183U0 від 30.07.2023, по якій тов. №1 оформлявся по ціні 4, 0200 дол.США/кг.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 12.12.2023 №UA209000/2023/901354/3 (тов. №1) відповідач посилається на митну декларацію МД N°UA500500/2023/27671 від 10.08.2023, по якій тов. №1 оформлявся по ціні 4, 0100 дол.США/кг.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 11.12.2023 №UA209000/2023/901347/3 (тов. №1) відповідач посилається на митну декларацію МД. №UA206020/2023/17577 від 19.09.2023 р., по якій тов. №1 оформлявся по ціні 4, 0100 дол.США/кг.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 13.12.2023 №UA209000/2023/901376/2 (тов. №1) відповідач посилається на митну декларацію МД. №UA100160/2023/234900 від 28.06.2023, по якій тов. №1 оформлявся по ціні 227, 3040 дол.США за штуку. У наведеній відповідачем декларації також відмінність у вазі: нами імпортувався товар вагою нетто - 19656 кг, у зазначеній декларації - 15 971 кг.

Водночас зі змісту декларацій, на які покликається відповідач видно, що у них є відмінність в умовах постави, виробнику та торговій марці, вазі, у методі визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 Митного кодексу України для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Згідно з ч.4 ст.60 Митного кодексу України ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Отже у всіх випадках митниця здійснювала коригування митної вартості товарів незаконно, використовуючи як джерело інформації митні декларації, які не відповідають вимогам ст. 60 Митного кодексу України, а саме: не враховано розбіжності у торгових марках, співрозмірність ввезених товарів на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари, умовах поставки й ваги.

Верховний Суд України у постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. Посадові особи митниці брали за основу митні декларації, партії товарів не були співрозмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було. Безсумнівним є те, що чим більша партія товару, то тим меншою є вартість за одиницю. А різні умови поставки також впливають на ціну.Таким чином, посадова особа митного органу здійснювала коригування митної вартості безпідставно.

Суд вважає, що надані позивачем документи відповідачу у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені Львівською митницею розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.

Як видно з долучених до матеріалів справи доказів, відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Отже, відповідач витребував абсолютно усі можливі документи, визначені ч.3 ст.53 Митного кодексу України та не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржувані рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи та додаткові пояснення (на вимогу митниці в процесі митних консультацій) на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості декларованого товару за основним методом.

Також оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд ураховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митних декларацій для товару.

В графі 33 оскаржених рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших. Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваних рішеннях про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

З урахуваннями викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем подано до митного органу документи на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності своїх рішень про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Отже, оскарженні рішення про коригування митної вартості не відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обстави.

Відповідач не довів суду правомірності оскаржуваних рішень, натомість, сукупністю зібраних у справі доказів підтверджується обгрунтованість позовних вимог.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.Відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 6150,62грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то питання щодо їх стягнення буде вирішуватись судом після надання відповідних доказів щодо їх понесення позивачем.

Керуючисьст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (місцезнаходження: 81300, Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Будзиновського, буд. 8а, код ЄДРПОУ 44929444) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901347/3 від 11.12.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901354/3 від 12.12.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901373/3 від 13.12.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901376/3 від 13.12.2023.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (місцезнаходження: 81300, Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Будзиновського, буд. 8а, код ЄДРПОУ 44929444) судовий збір в сумі 6150(шість тисяч сто п`ятдесят) грн.62 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛунь З.І.