Рішення

від 10.06.2024 по справі 420/11475/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11475/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (Ліквідаційна комісія) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (Ліквідаційна комісія), в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (Ліквідаційна комісія) у проведенні повторного службового розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 15.01.1997 року, викладеного у листі ГУМВС України в Одеській області (Ліквідаційна комісія) від 28.02.2024 №10/441-ЛК;

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (Ліквідаційна комісія) призначити та провести повторне службове розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 15.01.1997 року, згідно поданого Рапорту (за вх. 147 від 05.09.2023) та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу в органах Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області. Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ України позивача звільнено у запас Збройних Сил. Позивач подав рапорт про проведення службового розслідування нещасного випадку який стався з ним 15.01.1997 року, в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Однак, листом ГУМВС України в Одеській області (Ліквідаційна комісія) повідомило, що у зв`язку з відсутністю документів на підтвердження факту, втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менше як на один робочий день чи випадку смерті в підрозділі, керуючись п.2.1. Порядку №1346 від 27.12.2002 відсутні підстави для проведення повторного службового розслідування нещасного випадку. Вважаючи відмову відповідача у проведенні повторного службового розслідування нещасного випадку протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

09.05.2024 року від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що на адресу ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області надійшов рапорт з додатками від ОСОБА_1 щодо проведення розслідування нещасного випадку який стався 15.01.1997 року в період проходження служби. Наказом ГУМВС України в Одеській області №9 від 05.10.2023 року було створено комісію з розслідування нещасного випадку. 05.10.2023 року було проведено засідання комісії з розслідування нещасного випадку, який стався 15.01.1997 з колишнім міліціонером ОСОБА_1 . З метою повного та всебічного проведення розслідування нещасного випадку комісією було надіслано запити до: відділення поліції №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, УРТЗІ ГУНП в області, ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», КНП «МКЛ №1» ОМР. Станом на 09.10.2023 відповіді в повному обсязі до комісії з розслідування нещасного випадку не надійшли. У зв`язку з тим, що відповідно до пункту 3.8 Порядку №1346, розслідування проводиться протягом трьох діб, головою комісії 09.10.2023 було підготовлено доповідну записку на ім`я голови ліквідаційної комісії відповідно до якої, просив дозволу на продовження терміну розслідування вказаного нещасного випадку до отримання всіх необхідних документів та встановлення всіх обставин. Відповідно до проведеного розслідування нещасного випадку за фактом нещасного випадку за фактом отримання травми 15.01.1997 міліціонером роти ППСМ відділу міліції на Промринку при Овідіопольському РВ УМВС України в Одеській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 було встановлено наступне: « 15 січня 1997 року приблизно о 05 год 30 хв ОСОБА_1 , рухався до місця несення служби на автомобілі ВАЗ 2103 державний номер НОМЕР_1 на підставі генеральної довіреності №0128 виданою одинадцятою нотаріальною конторою (належний на праві власності громадянину ОСОБА_2 ). Разом з ОСОБА_1 в якості пасажира їхав гр. ОСОБА_3 1971 року народження. Як зазначає ОСОБА_1 під час руху його осліпило світло зустрічного вантажного транспортного засобу та в момент коли транспортний засіб потерпілого та зустрічний транспорт проїжджали повз один одного ОСОБА_1 відчув удар з лівого боку після чого останній втратив керування автомобілем, з`їхав з дороги та зіткнувся з деревом в результаті чого отримав тілесні ушкодження та втратив свідомість. ОСОБА_1 було доставлено до Міської клінічної лікарні № 1 з діагнозом: закритий багатоуламковий перелом с/з правового стегна зі зміщенням уламків, закритий перелом поперечного відростка 1-го поперекового хребця зліва (виписка із медичної картки стаціонарного хворого № 23/1658/т). Пасажир який їхав в автомобілі разом з ОСОБА_1 загинув від отриманих травм. За вказаними обставинами прокуратурою Овідіопольського району Одеської області порушено кримінальну справу № 1799700002 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 215 КК України. Відповідно до постанови прокуратури Овідіопольського району від 14.01.1998 по кримінальній справі № 1799700002, кримінальну справу закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину. Пунктом 1 висновку службового розслідування від 24.01.1997 за фактом дорожньотранспортної пригоди, що сталася з міліціонером роти ППСМ відділу міліції на Промринку при Овідіопольському РВ УМВС України в Одеській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 зазначено, що тілесні ушкодження отримані молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 отримані в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Однак, комісією встановлено, що нещасний випадок стався поза службою під час руху потерпілого до місця роботи на особистому транспортному засобі та доказів того, що автомобіль BA3-2103 державний номер НОМЕР_2 використовувався відповідно до укладеного з Овідіопольським РВ УМВС України в Одеській області договору чи в інтересах цього підрозділу не встановлено. Враховуючи зазначене, комісія дійшла висновку, що нещасний випадок не підпадає під дію пунктів 3.9,3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі - Порядок) затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346. Нещасний випадок, а саме отриманні ОСОБА_1 в результаті дорожньотранспортної пригоди тілесні ушкодження (закритий багатоуламковий перелом с/з правового стегна зі зміщенням уламків, закритий перелом поперечного відростка 1- го поперекового хребця зліва), відповідно до абз. 2 п. 3.11 Порядку стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою суду від 16.04.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Обставини справи.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 08.09.2023 року № 10 о/с ОСОБА_1 , у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ України звільнений у запас Збройних Сил за п. 64 «ж» (за власним бажанням).

05.09.2024 року позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області із рапортом в якому просив провести розслідування нещасного випадку який стався 15.01.1997 року, в період проходження служби, при виконанні службових обов`язків.

Листом від 19.09.2024 року за №10/6-зі ГУ МВС України в Одеській області повідомило, що рапорт позивача від 05.09.2023 року зареєстровано та прийнято до розгляду. Про результати проведення службового розслідування позивача буде проінформовано у встановлений законом термін.

Листом від 28.04.2024 року за № 10/441-АК ГУ МВС України в Одеській області повідомило, що відповідно до наказу ГУМВС України в Одеській області від 27.02.2024 року № 2 скасовано акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* від 22.01.2024 року та акт № 2 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою HT* від 22.01.2024 року, складені за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з вами 15.01.1997 року. У зв`язку із відсутністю документів на підтвердження факту, втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день чи випадку смерті в підрозділі, керуючись п. 2.1. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 відсутні підстави для проведення повторного розслідування нещасного випадку.

Вважаючи відмову відповідача у проведенні повторного службового розслідування нещасного випадку протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці регламентовано Законом України "Про охорону праці".

Поняття охорони праці міститься у статті 1 Закону України "Про охорону праці" та означає систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Приписами статті 14 Закону України "Про охорону праці" обумовлено, що працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Отже, саме роботодавець має обов`язок повно встановити обставини отримання працівником травм на робочому місці, розслідувати нещасний випадок, перевірити всі факти, які впливають на правильну його кваліфікацію.

Пунктом 1.3. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 27 грудня 2002 року №1346 (надалі Порядок №1346) встановлено, що розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.

Згідно з пунктом 2.2. Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Отже, акти форм НТ та Н-1 є взаємовиключними. Передовсім відповідна комісія повинна з`ясувати підстави для видачі акту форми Н-1 і лише за відсутності тому підстав - скласти акт форми НТ.

Пунктом 3.1 наведеного Порядку встановлено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Для виконання пункту 3.8 Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Відповідно до пункту 3.9 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Також згідно з пунктом 3.10 Порядку № 1346 комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 3.19 Порядку №1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.

Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Висновки суду.

З наведених положень Порядку №1346 слідує, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є: раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше; звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення); повідомлення про нещасний випадок.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 1 листопада 2019 року у справі №823/346/17 та від 19 лютого 2020 року у справі №580/864/19.

Між тим, аналіз змісту наведених положень Порядку №1346 дає підстави для висновку, що єдиною підставою організації розслідування нещасного випадку є одержання керівником повідомлення про нещасний випадок, і керівник підрозділу, у свою чергу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією (пункт 3.5 Порядку).

Суд звертає увагу, що предметом спору в цій справі є доводи позивача про протиправну відмову Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо повторного проведення службового розслідування.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 05.09.2023 року звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області із рапортом в якому просив провести розслідування нещасного випадку який стався 15.01.1997 року, в період проходження служби, при виконанні службових обов`язків.

На підставі рапорту позивача від 05.09.2023 року, Наказом голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 05.10.2023 року № 9 створено комісію з розслідування нещасного випадку, що стався 15.01.1997 з молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 .

На засіданні комісії з розслідування нещасного випадку, який стався 15.01.1997 з колишнім міліціонером роти ППСМ відділу міліції на Промринку при Овідіопольському РВ УМВС України в Одеській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 , прийнято рішення про проведення розслідування нещасного випадку, керуючись вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України затвердженого наказом МВС України 27.12.2002 року № 1346, яке оформлене Протоколом № 1 від 05.10.2023 року.

Згідно з Актом №2 про нещасний випадок невиробничого характеру, комісією встановлено, що нещасний випадок стався поза службою під час руху потерпілого до місця роботи на особистому транспортному засобі та доказів того, що автомобіль ВАЗ-2103 державний номер НОМЕР_2 використовувався відповідно до укладеного з Овідіопольським РВ УМВС України в Одеській області договору чи в інтересах цього підрозділу не встановлено. Враховуючи зазначене, комісія дійшла висновку, що нещасний випадок не підпадає під дію пунктів 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346.

За результатами розслідування складено Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 15.01.1997 року о 05 год. 30 хв. з міліціонером роти ППСМ відділу міліції на Промринку при Овідіопольському РВ УМВС України в Одеській області мододшим сержантом міліції ОСОБА_1 , форми Н-5* від 22.01.2024 року.

Відповідно до висновків Акту від 22.01.2024 року, нещасний випадок, а саме отриманні ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження (закритий багатоуламковий перелом с/з правового стегна зі зміщенням уламків, закритий перелом поперечного відростка 1-го поперекового хребця зліва), відповідно до абз. 2 п. 3.11 Порядку № 1346 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

22.01.2024 року комісією з розслідування нещасного випадку, який стався 15.01.1997 року, прийнято рішення про те, що нещасний випадок, а саме отриманні ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження (закритий багатоуламковий перелом с/з правового стегна зі зміщенням уламків, закритий перелом поперечного відростка 1-го поперекового хребця зліва), відповідно до абз. 2 п. 3.11 Порядку стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, оформлене Протоколом №2.

25.01.2024 року голова ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області направив завідувачу сектору державного нагляду за охороною праці МВС України примірники затверджених актів за формами Н-5* та Н-1* та копії всіх матеріалів щодо проведеного розслідування нещасного випадку, який стався 15.01.1997 року о 05 год 30 хв з міліціонером роти ППСМ відділу міліції на Промринку при Овідіопольському РВ УМВС України в Одеській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 .

Листом від 15.02.2024 року завідувач Сектору повідомив, що за результатами опрацювання зазначених матеріалів розслідування Сектором встановлено порушення вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27 грудня 2002 року № 1346. Вимагаємо скасувати акти за формами Н-5* від 22 січня 2024 року та НТ* № 2 від 22 січня 2024 року, складені за результатами розслідування нещасного випадку, який стався 15 січня 1997 року з колишнім працівником ОВС молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 , та прийняти рішення щодо проведення повторного розслідування цього нещасного випадку з урахуванням зауважень Сектору.

На підставі доповідної записки члена ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області С. Литвиненка від 22.02.2024 року № 10/400-ЛК, Головою ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області прийнято наказ № 2 від 27.02.2024 року «Про скасування актів розслідування нещасного випадку», яким скасовано акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* від 22.01.2024 оку та акт № 2 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* від 22.01.2024 року, складені за результатами розслідування нещасного випадку, що стався 15.01.1997 року з колишнім міліціонером роти ППСМ відділу міліції на Промринку при Овідіопольському РВ УМВС України в Одеській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 на підставі пункту 3.29 розділу ІІІ Порядку № 1346, у зв`язку із порушенням вимог Порядку.

Таким чином, Головним управлінням МВС України в Одеській області на підставі поданого позивачем рапорту від 05.09.2023 року проведено службове розслідування нещасного випадку, що стався 15.01.1997 року, за результатами якого складено відповідний акт, який скасований Наказом № 2 від 27.02.2024 року «Про скасування актів розслідування нещасного випадку».

Вказані обставини свідчать про безпідставність тверджень позивача щодо відмови Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області у проведенні службового розслідування.

Додатково, суд звертає увагу, що після отриманого листа від 28.02.2024 року №10/441-АК, позивач не звертався до Головного управлінням МВС України в Одеській області щодо повторного проведення службового розслідування.

За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів позивача щодо відмови ГУ МВС України в Одеській області у проведені повторного службового розслідування нещасного випадку, що стався 15.01.1997 року з колишнім міліціонером роти ППСМ відділу міліції на Промринку при Овідіопольському РВ УМВС України в Одеській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (Ліквідаційна комісія) (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 08592268) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

СуддяА.В. Бутенко

.