Рішення

від 07.06.2024 по справі 520/10266/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 червня 2024 року № 520/10266/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алакит" (м. Харків, вул. Тобольська, 42, кв.311, ЄДРПОУ 41330325) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (м.Харків, вул. Пушкінська, 46, ЄДРПОУ ВП 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ :

Позивач звернувся із зазначеним адміністративним позовом у якому просить суд

визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 20.02.2024 року №11778 року про відповідність ТОВ «Алакит» критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України виключити ТОВ «Алакит» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

стягнути на користь ТОВ «Алакит» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України моральну шкоду у розмірі 1,00 (одна) гривня;

стягнути на користь ТОВ «Алакит» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 6 056,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем отримано рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, відповідно до якого позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності)місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. Позивач вважає, що контролюючим органом не зазначено жодних реальних доказів, що податкова інформація підтверджує ризиковість саме Позивача.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням усіх обставин у справі; щодо зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним, в той же час суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Алакит зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата запису: 12.05.2017, номер запису: 1004801073197.

Основним видом діяльності позивача за кодом КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); код КВЕД - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД -68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; код КВЕД- 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; код КВЕД -41.10 Організація будівництва будівель; код КВЕД- 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель

З 13.05.2017 року позивач перебуває на податковому обліку у Головному управлінні у Харківській області, Шевченківська ДПІ (Шевченківський район м. Харкова), є платником податку на загальній системі оподаткування та є платником податку на додану вартість згідно Реєстру платників податку на додану вартість.

Ведення господарської діяльності позивач здійснює за своїм місцезнаходженням (61020, м. Харків, вул. Тобольська, б. 42, кім. 311), де останній орендує нежитлове приміщення згідно договору суборенди №14/6 від 01.08.2019 року, укладеного з ТОВ Імпульспроммережа.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що 20.04.2024 року комісією ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 11778, в обґрунтування якого зазначено , що у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим встановлено відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності)місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Як зазначено у рішенні № 11778 від 20.02.2024 року у графі Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості (тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції. зазначено:- за операціями з придбання у періоді з 01.09.2023 року по 20.02.2024 року по взаємовідносинах підприємством код ЄДРПОУ 41330325 (код згідно із УКТЗЕД операції, визначеної як ризикової 7308, 700800);

Надаючи правову оцінку спірному рішенні № 11778 від 20.02.2024 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно із п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Положеннями п. 71.1 ст. 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку № 1165 терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

За приписами пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені в додатку 1 до Порядку№ 1165, відповідно до пункту 8 яких таким критерієм є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, пунктом 8 додатку № 1 до Порядку № 1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Пунктом 7 Порядку № 1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, наведене свідчить про те, що платник податку зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податковим органом в автоматизованому режимі здійснюється розшифрування та проводяться перевірки реквізитів та відомостей, зазначених у податковій накладній, зокрема і відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків. У разі коли за результатами такого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня (далі Комісія) та прийняття відповідного рішення, в якому зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Віднесення платника податків до ризикових є безумовною підставою для зупинення податкової накладної, складеної таким платником. Зазначене правило поведінки є імперативним і не допускає можливості прийняття іншого рішення.

Отже, вказані норми дають підстави для висновку про те, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20

В оскаржуваному рішенні № 11778 зазначено " 11- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності". У розділі: "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" (тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції» комісією вказано: -Тип операції -постачання у період з 01.09.2023 по 20.02.2024 код УКТЗЕД операції 7308 у платника 41330325 (це код самого Позивача), -Тип операції-постачання у період з 01.09.2023 по 20.02.2024 код УКТЗЕД операції 700800 у платника 41330325 (це код самого Позивача).

Судовим розглядом встановлено та не спростовано відповідачем у справі, що у період з 01.09.2023 по 20.02.2024, який вказаний в оскаржуваному рішенні, позивач не здійснював реєстрацій податкових накладних /розрахунків коригування в Реєстрі за кодами УКТЗЕД операції 7308, 700800.

Отже, контролюючим органом не дотримано процедуру прийняття вказаних рішень.

Також при досліджені матеріалів справи судом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській до суду області не надано ані самого протоколу засідання Комісії, ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку №1165, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Стосовно інформації за кодом 11, що визначений в оскаржуваному рішенні, а саме накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до податної до контролюючих органів звітності, суд зазначає наступне

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що позивач є замовником будівництва об`єкту «Нове будівництво багатофункціонального комплексу по пр. Науки, 14, у м.Харкові», має дозвіл на виконання підготовчих робіт на цьому об`єкті зареєстрований в Електронному реєстрі дозвільних документів ДАБІ 01.07.2019 під номером ХК 010191921222. Будівництво ведеться на земельній ділянці кадастровий номер 6310136300:07:006:0141, яка належить позивачу на праві власності. Об`єкт незавершеного будівництва обліковується на рахунках 231 (основне виробництво).

Після отримання дозволу на підготовчі роботи позивач здійснив закупівлю необхідних для будівництва матеріалів, які доставлені на об`єкт будівництва, використовувались під час будівельних робіт та зберігались на об`єкті будівництва.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ, з березня 2022 позивач не веде ніяких дій з проведення будівництва на об`єкті будівництва.

Податкові накладні по металоконструкціям (код 7308 згідно із УКТЗЕД) зареєстровані в Реєстрі 29.10.2021 за№101, 05.11.2021 за №310, 12.11.2021 за №33, 21.02.2022 за №51.

Податкові накладні по склопакетам (код 700800 згідно із УКТЗЕД) зареєстровані в Реєстрі 16.02.2022року №1170154, №1170155, №1170156, №1170157, також складені та зареєстровані в Реєстрі розрахунки коригування до податкової накладної №1170154 - від 28.07.2022 за №1170144, від 02.08.2022 за №1170001, від 08.09.2022 за №1170035, від 14.09.2022 за №1170075, від 20.09.2022 за №1170137, від 27.09.2022 за №1170193, від 04.10.2022 за №1170021, від 11.10.2022 за №1170066

Відповідно зберігання закуплених для будівництва матеріалів проводилось безпосередньо на будівельному майданчику об`єкту по пр. Науки, 14 у м. Харкові, що спростовує твердження відповідача про накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень)

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 210 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про відповідність ТОВ «Алакит» критеріям ризиковості платника податку від 20.02.2024 року №11778 року

З огляду на висновки суду щодо протиправності рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки зважаючи на п.6 Порядку №1165 саме відповідне рішення суду є підставою для виключення платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в у розмірі 1,00грн, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування й моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Як роз`яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4,5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, необхідно обґрунтування позивачем наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача, відповідно до яких заподіяно шкоду. Тобто, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань позивачем.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди рішенням відповідача, що предметом розгляду у цій справі, зокрема, доказів настання негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача, відтак заявлені позивачем обставини завдання йому моральної шкоди суд вважає не доведеними.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати щодо сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.19, 139, 229, 241-247, 250,255, 293, 295, 297 КАС України, суд

вирішив

Адміністративний позов задовольнити частково

Визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 20.02.2024 року №11778 року про відповідність ТОВ «Алакит» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України виключити ТОВ «Алакит» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення

Стягнути на користь ТОВ «Алакит» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

Суддя Зоркіна Ю.В.