Ухвала

від 07.06.2024 по справі 420/21325/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/21325/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А., розглянувши клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 р. у справі №420/21325/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФОТОН ЕКСТРА до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФОТОН ЕКСТРА до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024 року було залишено без руху через несплату судового збору та надано строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 року Головному управлінню ДПС в Одеській області відмовлено у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Вказану ухвалу апеляційного суду отримано Головним управлінням ДПС в Одеській області в системі «Електронний суд» 05.04.24 о 17:47 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет.

З урахуванням положень ч. 6 ст. 251 КАС України, ухвалу апеляційного суду отримано апелянтом 08.04.2024 року.

28.05.2024 року Головне управління ДПС в Одеській області засобами системи Електронний суд повторно подала апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024р. разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилався на те, що ним вперше у встановлений КАС України строк була подана до суду апеляційної інстанції апеляційна скарга, однак ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024 року її було залишено без руху через несплату судового збору та в подальшому повернуто через невиконання вимог ухвали суду.

Апелянт посилався на те, що невиконання зазначеної вище ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху відбулось не з вини податкового органу, а було обумовлено відсутністю коштів на сплату судового збору.

Враховуючи зазначене апелянт просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкрити апеляційне провадження.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів доходить наступного:

Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Відповідно до матеріалів справи оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене 02 лютого 2024р. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження.

Вперше апеляційну скаргу подано відповідачем з дотриманням вимог ст. 295 КАС України. Водночас ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 року первинно подану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки останнім не надано документу про сплату судового збору.

Вказану ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду було направлено апелянту 05.04.24 о 17:47 год. у системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. З урахуванням положень ч. 6 ст. 251 КАС України Головне управління ДПС в Одеській області отримано примірник ухвали 08.04.2024 року.

Однак з повторною апеляційною скаргою Головне управління ДПС в Одеській області, звернулось до суду апеляційної інстанції лише 28.05.2024 року, через один місяць двадцять один день після повернення первинно поданої апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропущення строку. При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин пропущення строку звернення з апеляційною скаргою суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли скаржник дізнався про відповідне рішення суду, характер його процесуальної поведінки щодо виконання своїх обов`язків тощо.

Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Порушуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції представник апелянта посилався на відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору.

Однак, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання у реалізації ним своїх процесуальних прав, зокрема, права на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Однак, як вбачається в даному випадку відповідач повторно з апеляційною скаргою звернувся до суду апеляційної інстанції через один місяць двадцять один день після повернення первинно поданої апеляційної скарги, тобто допустив невиправдане зволікання у реалізації свого права на повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, викладений у постанові від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, згідно з яким строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.

Колегія суддів у вищевказаній постанові вважала за доцільне звернути увагу й на те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

У цій же постанові Верховний Суд визнав слушними висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність доводів стосовно того, що строк було пропущено з поважних причин через відсутність коштів для сплати судового збору при первинному зверненні з апеляційною скаргою, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №804/2979/17 від 15.05.2018 та №822/276/17 від 07.06.2018.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, висловлено правову позицію, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Крім того, відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

У справі, яка розглядається, Головне управління ДПС в Одеській області при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції посилалось лише на те, що строк апеляційного оскарження та строк, встановлений апеляційним судом для усунення недоліків первісної скарги, було пропущено у зв`язку з затримкою фінансування. При цьому скаржник не посилався на існування інших причин пропуску такого строку, не повідомив апеляційний суд про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, не надав жодних доказів на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Таким чином колегія суддів вважає, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки не свідчать про наявність об`єктивних причин неможливості у встановлені законом строки звернутись до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про відсутність наразі підстав для поновлення Головному управлінню ДПС в Одеській області строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 р. у справі №420/21325/23 та необхідність залишення поданої апеляційної скарги без руху відповідно до ст. 298 КАС України із наданням апелянту строку на усунення недоліків скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Також колегія суддів зазначає, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду юридичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 р. на рівні 2684 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на те, що позивачем у позові заявлено дві вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною, розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги, складає 3220,80 грн. (2684 x 150%) х 0,8.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої апеляційної скарги без руху для надання апелянту строку для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, в тому числі шляхом надання документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 р. у справі №420/21325/23 зазначені представником Головного управління ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без руху.

Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для надання до суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 р. у справі №420/21325/23 із зазначенням в ній інших обґрунтованих поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наданням доказів у їх підтвердження;

- документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.

Роз`яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали в частині строку на апеляційне оскарження рішення суду, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України. У випадку не усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України апеляційну скаргу буде повернуто.

В порядку ч. 3 ст. 300 КАС України витребувати адміністративну справу №420/21325/23 з Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. БойкоСудді А.Г. Федусик О.А. Шевчук.