Ухвала

від 07.06.2024 по справі 125/1195/24

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/1195/24

2-з/125/20/2024

УХВАЛА

про забезпечення позову

07.06.2024 м. Бар Вінницької області

Суддя Барського районного суду Вінницької області Питель О.В., розглянувши заяву Керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Копайгородської селищної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Краєвид Поділля» про забезпечення позову,

УСТАНОВИВ:

Керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Копайгородської селищної ради звернувся до Барського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Краєвид Поділля» про витребування земельної ділянки.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій він просить накласти арешт на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 0520282600:01:001:0116, що розташована на території Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, та встановлення заборони державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, що стосуються вказаної земельної ділянки. Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що рішенням Лісівської сільської ради 16 сесії 7 скликання від 30.06.2017, ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 0520282600:03:018:0003, площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: с. Польове масив «Левади» Лісівської сільської ради. Право власності на вказану земельну ділянку 23.08.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Рішенням Копайгородської селищної ради № 1550 від 21.12.2021, ОСОБА_1 передано у власність земельну з кадастровим номером 0520282600:01:001:0116, площею 2 га, що розташована на території Копайгородської селищної ради, право власності, на яку 22.02.2022 зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, ОСОБА_1 всупереч вимогам земельного законодавства повторно безкоштовно отримала у власність (у порядку приватизації) земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Водночас, під час подання клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність, що розташована на території Копайгородської селищної ради, ОСОБА_1 повідомила що правом безоплатної приватизації земельної ділянки за даним видом цільового призначення не скористалася. Ураховуючи викладене, у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 має реальну можливість вільно розпоряджатися земельною ділянкою з кадастровим номером 0520282600:01:001:0116, є достатні підстави вважати, що вона може скористатися своїм правом та вчинити дії, пов`язані з її відчуженням, чи зміною їх конфігурації (об`єднанням, поділом) тощо, що значно ускладнить подальший розгляд справи або зробить його неможливим, а також унеможливить реальне виконання рішення суду. Тому, з метою запобігання вчиненню вказаних вище дій та для забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів територіальної громади, є необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0520282600:01:001:0116. Крім того позивач зазначив, що застосування вказаних заходів забезпечення позову не є перешкодою для проведення у Державному земельному кадастрі реєстраційних дій та внесення записів щодо земельної ділянки, змін до неї, зокрема, пов`язаних із зміною цільового призначення земельної ділянки, її поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками. Такі реєстраційні дії фактично призведуть до зміни даних щодо спірної земельної ділянки: її меж, конфігурації, площі, присвоєння земельній ділянці нового кадастрового номера, і у разі задоволення позову унеможливить або ускладнить виконання рішення суду про повернення цієї ділянки територіальній громаді в особі Копайгородської селищної ради. Тому, для забезпечення ефективного поновлення порушених прав держави заявник просить застосувати також забезпечення позову у виді заборони державним кадастровим реєстраторам вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються спірної земельної ділянки.

Ознайомившись із заявою, дослідивши докази, що долучені до неї, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 372814270 від 04.04.2024, на підставі рішення органу місцевого самоврядування 13 сесії 8 скликання, серія та номер: 1550, виданого 21.12.2021 Копайгородською селищною радою, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 63700794 від 26.05.2022 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 0520282600:01:001:0116, за ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 21.05.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 0520282600:01:001:0116, площею 2 га, що розташована на території Лісівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , яка з 01.09.2022 перебуває в оренді у ТОВ «Краєвид Поділля».

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний з позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд ураховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно з п. 43 Рішення у справі "Шмалько проти України", право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак і до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом України у постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд ураховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Суд вважає належним та допустимим обґрунтування заяви про забезпечення позову, а саме, щодо посилання на можливість проведення відповідачем реєстраційних дій пов`язаних з відчуженням земельної ділянки, що, як наслідок, може у подальшому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективно захистити, або поновити порушені чи оспорювані права або інтереси позивача, за захистом яких він звернувся.

З урахуванням викладеного вище та наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, керуючись принципом розумності, необхідністю забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту та встановлення заборони державним кадастровим реєстраторам вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, що стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 0520282600:01:001:0116, площею 2 га, що розташована на території Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, є обґрунтованими, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а, відтак, порушить права заявника на судовий захист.

Суд зазначає, що забезпечення позову має тимчасовий запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.

Відповідно до частини першої та другої ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149-153, 157, 258-260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Копайгородської селищної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Краєвид Поділля» про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, площею 2 га, з кадастровим номером 0520282600:01:001:0116, що розташована на території Копайгород-ської селищної ради Жмеринського району Вінницької області.

Заборонити державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, що стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 0520282600:01:001:0116, площею 2 га, що розташована на території Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя