Рішення

від 22.05.2024 по справі 305/2726/23

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/2726/23

Провадження по справі 2/305/130/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.2024 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді Попової О.М., при секретарі судового засідання Бакшиній К.В., за участі представника позивача адвоката Войцеховської Н.Я., представника відповідачки адвоката Буришина В.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Ясінянської об`єднаної територіальної громади та ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером № 2123683001:02:002:0028, скасування державної реєстрації на земельну ділянку за кадастровим номером № 2123683001:02:002:002, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» звернулись до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовом доЯсінянської об`єднаної територіальної громади та ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером № 2123683001:02:002:0028, скасування державної реєстрації на земельну ділянку за кадастровим номером № 2123683001:02:002:002.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з метою оформлення правовстановлюючих документів на право постійного користування землями смуги відведення залізниці в межах с. Кваси (яке входить до складу Ясінянської об`єднаної територіальної громади), відокремленим структурним підрозділом «Івано-Франківська дистанція колії» РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» за участі старости с. Кваси проведено комісійне обстеження земель залізниці за напрямком Івано-Франківськ-Держкордон від 120км+540м до 120км+720м в адміністративних межах Квасівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області. В результаті проведеного обстеження смуги відділення залізниці виявлено, що земельна ділянка, яка перебуває у власності ОСОБА_2 частково, площею 0,5940 га накладається на смугу відділення залізниці. Зазначена обставина підтверджується актом комісійного обстеження земельної ділянки ВСП «Івано-Франківська дистанція колії» від 05.07.2023 року на перегоні Ясіня-Рахів від 120км+540м до 120км+720м ліва сторона за ходом кілометрів земель залізничного транспорту в межах смуги відділення АТ «Українська залізниця» регіональної філії «Львівська залізниця» на території с. Кваси Ясінянської ОТГ Закарпатської області. Вказану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_1 на підставі рішення Квасівської сільської ради від 06.06.2008 року. На підставі вказаного рішення на земельну ділянку, яка накладається (перетинається) із смугою відділення залізниці площею 05940 га видано державний акт від 24.02.2009 року. Згадане вище рішення Ясінянської ОТГ є таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки прийняте з перевищенням повноважень, з порушенням норм земельного законодавства та таким, що порушує право Залізниці на користування земельною ділянкою для обслуговування залізничного полотна та забезпечення безпеки руху, а відтак таким, що підлягає визнанню незаконним. Згідно «Плана полоси отвода линии Хриплин-Госграница», який є належним доказом землекористування залізниці розробленого, погодженого та затвердженого в 1975 році, ширина смуги відділення на ділянці від 120км+540м до 120км+720м перегону становить від 40 м від осі колії. Земельна ділянка ОСОБА_1 частково входить у смугу відділення залізниці і загальна площа перетину земельної ділянки ОСОБА_3 в смузі відділення залізниці становить 0,5940 га. Ясінянською ОТГ перевищено свої повноваження в частині розпорядження земельними ділянками державної власності під залізницями. Окрім того саме таку ширину смуги відділення у даному місці підтверджено Будівельними нормами і правилами, глава 39 залізничні дороги колії мм. СНиП 11-39-76 та нормами відводу земель для залізниць СН 468-74, а смуга відділення залізниці відображена у Плані смуги відділення. Право Залізниці на земельну ділянку в межах Квасівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, в тому числі і на спірну, виникло задовго до реєстрації права ОСОБА_1 , та не було жодним чином припинене. Слід зазначити, що відповідачі до Залізниці щодо вилучення із користування даної частини смуги відділення не звертались. Відмови від права користування земельною ділянкою Залізниця не надавала.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 27.11.2023 року було призначено підготовче судове засідання у вказаній цивільній справі.

До початку підготовчого судового засідання від представника Ясінянської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки межі земельної ділянки були погодженні відповідно до Акту встановлення і погодження меж від 21.05.2008 року, який був складений за участі представника Львівської залізниці, та просить проводити розгляд справи без участі їх представника. (а.с. 40-43)

Від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Буришина В.В. до суду надійшов відзив на позов з додатками, в якому останні просив відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи його письмово. (а.с. 62-105)

В подальшому від представника позивача адвоката Войцеховської Н.Я. д суду надійшла заява про зміну предмета позову, в якій остання просила змінити предмет позову, а саме до позовних вимог, які зазначені у позовній заяві просили додати пункт: «Скасувати державну реєстрацію на земельну ділянку за кадастровим номером № 2123683001:02:002:0028 в Державному земельному кадастрі». (а.с. 106-108)

Від представника третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, в яких останні просили розглядати справу за наявними матеріалами справи та проводити розгляд справи без участі їх представника. (а.с. 112-125)

В подальшому від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення по справ, в якому остання зазначила, що вважає відзиви надані відповідачами безпідставними та необґрунтованими, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. (а.с. 127-135)

В подальшому від представника відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшла заява про застосування строку позовної давності, в якому останні просив у випадку висновків суду про обґрунтованість позову застосувати позовну давність у спірних правовідносинах сторін по даній справі та відмовити у задоволенні позову, оскільки Відповідно до обставин справи позивач про факт оформлення права власності відповідачем ОСОБА_1 спірної земельної ділянки був обізнаний ще 21.05.2008 року, адже представник позивача (суміжного землекористувача) був присутні при проведенні встановлення в натурі меж землекористування спірної земельної ділянки та без жодних заперечень підписав акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки. Позивач знав про дії суміжного землекористувача з оформлення відповідачем ОСОБА_1 прав власності на спірну земельну ділянку з травня 2008 року, однак з позовом про захист своїх прав возивач звернувся лише 14 листопада 2023 року. (а.с. 162-168)

Від представника позивача надійшли заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, в яких остання просила заяву відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності залишити без задоволення, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. (а.с. 182-184)

Також від представника відповідача ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення по справ, в яких останні просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с. 187-198)

Крім того від представника Ясінянської селищної ради надійшла аналогічна заява про застосування строків позовної давності. (а.с. 213-215)

В підготовчому судовому засіданні представник позивача, зазначила, що додаткових заяв та клопотань немає, вважала за можливе призначити справу до судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні відповідачка та її представник зазначили, що додаткових заяв та клопотань немає, вважали за можливе призначити справу до судового розгляду.

Інші учасники справи в підготовче судове засідання не з`явились.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 07.03.2024 року дану цивільну справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні, представник позивача адвокат Войцеховська Н.Я. підтримала позовні вимоги, які зазначені у заяві про зміну предмета позову, з підстав викладених у мотивувальній частині позову, а також надані заперечення і письмові пояснення.

Представник відповідача адвокат Буришин В.В. заперечував щодо позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, які надавались ним раніше. Крім того, підтримав заяву про застосування строків позовної давності у разі якщо суд прийде д висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Враховуючи вище викладене, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.3 цього ж Кодексу - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише уразі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України).

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом 1 Розділу X Перехідні положення ЗК України, - установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно доДекрету Кабінету Міністрів Українивід 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно доЗакону України"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до п.2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом №376 Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 року, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а згідно п. 2.3. цієї Інструкції, - комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

В свою чергу, згідно п. 3.12. Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Частиною 3 статті 103 ЗК України, якою визначено зміст добросусідства, передбачено що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням, додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Відповідно до ч.1 ст. 106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними, а згідно ст. 107 цього жКодексу,-основою длявідновлення межє даніземельно-кадастровоїдокументації. Уразі неможливостівиявлення дійснихмеж їхвстановлення здійснюєтьсяза фактичнимвикористанням земельноїділянки.Якщо фактичневикористання ділянкинеможливо встановити,то кожномувиділяється однаковаза розміромчастина спірноїділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідностатті 149 Земельного кодексу Україниземельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Окрім цього, відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 55 Закону України «Про землеустрій», - встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів та здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). А згідно ч.9 цієї ж статті, якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельної ділянки державної чи комунальної власності у власність чи користування, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку без надання дозволу Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122Земельного кодексу України.

Відповідно до п.«ґ»ч.1ст.5 ЗК України, земельне законодавство базується на принципі забезпечення гарантій прав на землю.

Стаття 19 Конституції Українизобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до п. 10 ч. 2ст. 16 ЦК Україниспособом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.Статтею 21 ЦК Українипередбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.

Згідно із частиною третьоюстатті 152 ЗК Українизахист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1ст. 155 ЗК України).

Статтею 55 Конституції Українивстановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно, до правової позиції викладеної у Постанові КГС ВП від 11.02.2020 року у справі №915/572/17, навіть якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги думку сторін по справі, всі надані ними документи, суд погоджується з наведеними доводами позивача, у позовній заяві, та вважає позовну заяву обґрунтованою.

Однак суд погоджується з доводами наведеними у заявах відповідачів про застосування строків позовної давності, оскільки відповідно до копії акту встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 21.05.2008 року, на підставі якого взагалі виділялась земельна ділянка ОСОБА_1 , такий акт був скаредний в присутності представника Львівської залізниці, тобто представника позивача.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України: позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Такий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Доводи представника позивача про те, що позивач дізнався про накладення земельної ділянки відповідачки ОСОБА_1 на землі Залізниці лише після проведення комісійного обстеження 05.07.2023 року, не заслуговують на увагу, оскільки представник позивача не заперечує, що при погодженні та затвердженні зовнішніх меж земельної ділянки був присутній представник Львівської залізниці, та на той момент від останнього не було жодних заперечень. Тобто суд вважає, що строк позовної давності слід відраховувати від наступного дня після складання акту встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 21.05.2008 року, відповідно до ст. 253, ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Частина 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що у зв`язку з тим, що позивачем пропущено строки позовної давності, у задоволенні позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Ясінянської об`єднаної територіальної громади та ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером № 2123683001:02:002:0028, скасування державної реєстрації на земельну ділянку за кадастровим номером № 2123683001:02:002:002, зі зміненим предметом позову, слід відмовити у повному обсязі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача, відповідно до статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 10-13, 76-82, 259-263, 353-354 ЦПК України, суд -, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Ясінянської об`єднаної територіальної громади та ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про: визнання незаконним та скасування рішення Квасівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області від 06.06.2008 року в частині безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 ; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 24.02.2009 року, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Квасівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області; скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером № 2123683001:02:002:0028 у Державному реєстрі прав; скасування державної реєстрації на земельну ділянку за кадастровим номером № 2123683001:02:002:002 у Державному земельному кадастрі, - відмовити.

Судові витрати понесені позивачем залишити за рахунок позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.06.2024 року.

Суддя О.М. Попова