Рішення

від 06.06.2024 по справі 334/1172/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 06.06.2024

Справа № 334/1172/24

Провадження № 2/334/1151/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Коломаренко К.А., при секретарі Цілінко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світанок 32» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2024 року до Ленінського районного суду міста Запоріжжя надійшла вказана позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світанок 32», подана за підписом представника адвоката Тивоненка Д.Р., до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг за період 01.01.2021 року по 31.12.2023 року в розмірі 27 923,72 гривень, що складається з 17973,11 гривень заборгованість зі сплати внесків та платежів на управління будинком та до резервного фонду; 1617,58 гривень заборгованість зі сплати 3% річних; 8333,03 гривень заборгованість зі сплати інфляційних збитків. Також просив солідарно стягнути з відповідачів судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8922,40 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що співвідповідачам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . У 2016 році в багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світанок 32». 05.01.2021, 24.01.2022 загальними зборами ОСББ затверджений розмір внесків на утримання та управління багатоквартирним будинком на 2021 рік та 2022 рік, а також 20.07.2023 року розмір внесків з 01.07.2023 року. За період з 01.01.2021 по 31.12.2023 співвідповідачі не належним чином виконували свої обов`язки по утриманню багатоквартирного будинку за вказаною адресою, а тому сума заборгованості за вказаний період становить станом на 31.12.2023 року становить 27 923,72 гривень, що складається з 17973,11 гривень заборгованість зі сплати внесків та платежів на управління будинком та до резервного фонду; 1617,58 гривень заборгованість зі сплати 3% річних; 8333,03 гривень заборгованість зі сплати інфляційних збитків. 26.07.2023 року між позивачем - ОСББ «СВІТАНОК 32» в особі голови правління ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено договір № 3/23 про реструктуризацію заборгованості зі сплати внесків на управління/утримання багатоквартирного будинку та резервного фонду, згідно якого, відповідач ОСОБА_1 , зобов`язався погасити заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 у термін з 01.08.2023 року по 31.07.2028 року на суму 15 685, 25 грн.. Уклавши вказаний вище договір з ОСББ «СВІТАНОК 32», відповідач ОСОБА_4 , визнав наявність заборгованості.

Ухвалою суду від 19.02.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 06.06.2024 року представник позивача адвокат Тивоненко Д.Р. надіслав до суду через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи за відсутності позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, про що свідчать конверти, які повернулися на адресу суду 28.05.2024 року з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», а також довідка про доставку повідомлення у додаток «Вайбер» відповідачу ОСОБА_1 06.05.2024 року о 12-23 годині. Про причину неявки суд не повідомили, відзиву на позовну заяву не надали.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, з урахуванням змісту статей 223, 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

Частиною 2 статті 247ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 4Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

06.05.2016 р. за адресою: АДРЕСА_2 було зареєстроване ОСББ «СВІТАНОК 32» (далі ОСББ, позивач), номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1 103 102 0000 040023.

Згідно з п. 1 Статуту ОСББ «СВІТАНОК 32», об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі співвласники) багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Позивач, основним видом діяльності якого є «81.10 Комплексне обслуговування об`єктів», надає послуги з утримання будинку та його прибудинкової території та виконує функції балансоутримувача будинку, надає житлово-комунальні послуги власникам/орендарям квартир, нежитлових приміщень, машино-місць.

Відповідно до відповіді №04-47/895 від 16.02.2024 року, наданої Управлінням державної реєстрації фізичних осіб ДРП ЗМР, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 з 25.01.1994 року по теперішній час.

Відповідно до відповіді №04-47/894 від 16.02.2024 року, наданої Управлінням державної реєстрації фізичних осіб ДРП ЗМР, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 з 12.08.2011 року по теперішній час.

Згідно з інформаційною довідкою з ДРРП №339672924 від 19.07.2023 року, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по частки кожному.

Відповідно до статті 10Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» до компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Згідно зі статтею 16цього Закону об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону, внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів. Відповідно до Витягу з протоколу № 1/21 загальних зборів ОСББ, проведених 05.01.2021 року, вирішено затвердити внесок співвласників на утримання та управління багатоквартирним будинком з 1 кв. м. загальної площі житлових та нежитлових приміщень, що належать співвласникам, на 2021 рік у розмірі 5, 33 грн. (п`ять гривень 33 копійки) у тому числі: 1. для житлових приміщень 5, 50 грн (п`ять гривень 50 копійок); 2. для нежитлових приміщень - у розмірі 3288, 44 грн. (три тисячі двісті вісімдесят вісім гривень 44 копійки), що становить 4, 01912 гривень з 1 м2 площі нежитлового приміщення). Окрім того, вирішено створити в ОСББ з 01 січня 2021 року резервний фонд для впровадження заходів з енергоефективності. Також вирішено запровадити внесок до резервного фонду заходів з енергоефективності та визначити його розмір 5, 47 грн. (п`ять гривень 47 копійок) з загальної площі житлових та нежитлових приміщень, у тому числі: - для житлових приміщень 5, 22 грн. (п`ять гривень 22 копійки) з 1 м2 загальної площі житлового приміщення співвласника; - для нежитлових приміщень: внесок у розмірі 5 944, 00 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири гривні 00 копійок), що дорівнює 7, 26473 грн. з 1 м2 загальної площі нежитлового приміщення. Окрім того, вирішено відстрочити сплату внесків співвласників до резервного фонду заходів з енергоефективності на три місяці та почати його сплату з 01 квітня 2021 року.

Відповідно до Витягу з протоколу № 1/22 загальних зборів ОСББ від 24.01.2022 року, затверджено внесок співвласників на утримання та управління багатоквартирним будинком з 1 кв. м. загальної площі житлових та нежитлових приміщень, що належать співвласникам, на 2022 рік у розмірі 5, 33 грн. (п`ять гривень 33 копійки) у тому числі: 1. для житлових приміщень 5, 50 грн. (п`ять гривень 50 копійок); 2. для нежитлових приміщень у розмірі 3 288, 44 грн. (три тисячі двісті вісімдесят вісім 44 копійки), що становить 4, 09115 гривень з 1 кв. м. загальної площі нежитлового приміщення. Окрім того, затверджено розмір внеску до резервного фонду заходів з енергоефективності за 1 кв. м. загальної площі житлових та нежитлових приміщень, що належать співвласникам на 2022 рік у розмірі 5, 22 грн. (п`ять гривень 22 копійки) у тому числі 1.1 для житлових приміщень 5, 22 грн. (п`ять гривень 22 копійки); 1.2 для нежитлових приміщень у розмірі 4271, 19 грн. (чотири тисячі двісті сімдесят одна гривня 19 копійок), що становить 5, 22023 гривень з 1 кв. м. загальної площі нежитлового приміщення.

Відповідно до Витягу з протоколу № 2/22 загальних зборів ОСББ від 31.01.2022 року, повноваження голови правління ОСББ «СВІТАНОК 12» Дячук Наталії Валентинівни та заступника голови правління ОСОБА_5 продовжено до 01.04.2025 року.

Згідно з Витягом з протоколу № 1/23 загальних зборів ОСББ від 20.07.2023 року, затверджено з 01.07.2023 року внески співвласників: 1.1. житлових приміщень на утримання/управління багатоквартирним будинком та до резервного фонду всього 10, 72 грн. з 1 м2 загальної площі житлового приміщення, що належать співвласникам, у тому числі: а) на утримання/управління багатоквартирним будинком 4, 67 грн. (чотири гривні 67 копійок) з 1 м2 загальної площі житлового приміщення; б) до резервного фонду у розмірі 6, 05 грн. (шість гривень 05 копійок) з 1 м2 загальної площі житлового приміщення. 1.2. нежитлових приміщень на утримання/управління багатоквартирним будинком та до резервного фонду: а) на утримання/управління багатоквартирним будинком у розмірі 3, 406074 гривні з 1 м2 загальної площі нежитлового приміщення, що становить 2 786, 85 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 85 копійок); б) до резервного фонду у розмірі 6,054580 грн. з 1 м2 загальної площі нежитлового приміщення, що становить 4 953, 86 грн. (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят три гривні 86 копійок).

Відповідно до статті 15Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» співвласники зобов`язані своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені Законом та Статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно зі статтею 17Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків та платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, а також звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіяні збитки.

Відповідно до частини шостої статті 22 вказаного Закону, для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Відповідно до частини першої статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини шостої статті 13Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Також, частиною четвертою статті 319ЦПК України передбачено, що власність зобов`язує.

Згідно зі статтею 322ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно зі статтею 509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено статтею 526 ЦК України

Згідно зі статтями 610, 611ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За період з 01.01.2021 року по 31.12.2023 року відповідам нараховано внески на утримання будинку у розмірі 17973,11 гривень.

Відповідачі порушили свої зобов`язання та несвоєчасно і не в повному обсязі (частково) вносили плату за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, визначені об`єднанням, у зв`язку з чим за період з 01.01.2021 року по 31.12.2023 року виникла заборгованість у сумі 17973,11 гривень, що підтверджується довідкою про заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення трьох відсотків річних в сумі 1617,58 гривень, інфляційні витрати в сумі 8333,03 гривень, про що надано відповідні розрахунки.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних підлягають стягненню з відповідачів.

З огляду на вищевикладенепозовні вимогипідлягають задоволеннюповністю,а самез відповідачівна користьпозивача підлягаєстягненню понесені витрати по оплаті комунальних послуг за період 01.01.2021 року по 31.12.2023 року в розмірі 27 923,72 гривень, що складається з 17973,11 гривень заборгованість зі сплати внесків та платежів на управління будинком та до резервного фонду; 1617,58 гривень заборгованість зі сплати 3% річних; 8333,03 гривень заборгованість зі сплати інфляційних збитків.

Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в розмірі сумі 2422,40 гривень в рівних частках, тобто по 1211,20 гривень з кожного відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСББ «СВІТАНОК 32» та Адвокатським бюро «Данила Тивоненка «Пріоритет» укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 25/01 від 25.01.2024 року, на підставі якого виписано Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1161220 від 05.02.2024 року.

В позовній заяві позивачем зазначено, що сума судових, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи на правничу допомогу дорівнює 6500,00 грн..

Згідно положень ч. ч. 1 - 4 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст.141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст.141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) зазначено наступне: «Положеннями статті 59Конституції України закріплено,що коженмає правона професійнуправничу допомогу.Кожен євільним увиборі захисникасвоїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950року.Так усправі «Схід/ЗахідАльянс Лімітед»проти України»(заява№ 19336/04)зазначено,що заявникмає правона компенсаціюсудових таінших витрат,лише якщобуде доведено,що таківитрати булифактичними інеминучими,а їхнійрозмір -обґрунтованим (п.268). У рішенніЄСПЛ від28листопада 2002року «Лавентспроти Латвії»зазначено,що відшкодовуютьсялише витрати,які маютьрозумний розмір. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1Закону Українивід 05липня 2012року №5076-VI«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» (далі-Закон №5076-VI)договір пронадання правовоїдопомоги -домовленість,за якоюодна сторона(адвокат,адвокатське бюро,адвокатське об`єднання)зобов`язуєтьсяздійснити захист,представництво абонадати іншівиди правовоїдопомоги другійстороні (клієнту)на умовахі впорядку,що визначенідоговором,а клієнтзобов`язуєтьсяоплатити наданняправової допомогита фактичнівитрати,необхідні длявиконання договору. Пунктом 9 частини першої статті 1Закону №5076-VI встановлено,що представництво-вид адвокатськоїдіяльності,що полягаєв забезпеченніреалізації праві обов`язківклієнта вцивільному,господарському,адміністративному таконституційному судочинстві,в іншихдержавних органах,перед фізичнимита юридичнимиособами,прав іобов`язківпотерпілого підчас розглядусправ проадміністративні правопорушення,а такожправ іобов`язківпотерпілого,цивільного відповідачау кримінальномупровадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19Закону №5076-VI видамиадвокатської діяльності,зокрема,є:надання правовоїінформації,консультацій іроз`ясненьз правовихпитань,правовий супровіддіяльності юридичнихі фізичнихосіб,органів державноївлади,органів місцевогосамоврядування,держави; складеннязаяв,скарг,процесуальних таінших документівправового характеру; представництвоінтересів фізичнихі юридичнихосіб усудах підчас здійсненняцивільного,господарського,адміністративного таконституційного судочинства,а такожв іншихдержавних органах,перед фізичнимита юридичнимиособами. Разом ізтим,чинне цивільно-процесуальнезаконодавство визначилокритерії,які слідзастосовувати привизначенні розмірувитрат направничу допомогу. За змістом статті 137ЦПК України витрати,пов`язаніз правничоюдопомогою адвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. За результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами. Для цілейрозподілу судовихвитрат:розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язанузі справою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою;розмір суми,що підлягаєсплаті впорядку компенсаціївитрат адвоката,необхідних длянадання правничоїдопомоги,встановлюється згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги напідставі відповіднихдоказів,які підтверджуютьздійснення відповіднихвитрат. Для визначеннярозміру витратна правничудопомогу зметою розподілусудових витратучасник справиподає детальнийопис робіт(наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги. Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із:складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг);часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг);обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт;ціною позовута (або)значенням справидля сторони,в томучислі впливомвирішення справина репутаціюсторони абопублічним інтересомдо справи. У разінедотримання вимогчастини четвертоїцієї статтісуд може,за клопотанняміншої сторони,зменшити розмірвитрат направничу допомогу,які підлягаютьрозподілу міжсторонами. Обов`язокдоведення неспівмірностівитрат покладаєтьсяна сторону,яка заявляєклопотання прозменшення витратна оплатуправничої допомогиадвоката,які підлягаютьрозподілу міжсторонами. Відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України привирішенні питанняпро розподілсудових витратсуд враховує:чи пов`язаніці витратиз розглядомсправи;чи єрозмір такихвитрат обґрунтованимта пропорційнимдо предметаспору зурахуванням цінипозову,значення справидля сторін,в томучислі чиміг результатїї вирішеннявплинути нарепутацію сторониабо чивикликала справапублічний інтерес;поведінку сторонипід часрозгляду справи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо;дії сторонищодо досудовоговирішення спорута щодоврегулювання спорумирним шляхомпід часрозгляду справи,стадію розглядусправи,на якійтакі діївчинялися. Відповідно до частини восьмої статті 141ЦПК України розмірвитрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо).Такі доказиподаються дозакінчення судовихдебатів усправі абопротягом п`ятиднів післяухвалення рішеннясуду заумови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву.У разінеподання відповіднихдоказів протягомвстановленого строкутака заявазалишається безрозгляду. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбаченотакі критеріївизначення тарозподілу судовихвитрат:1)їх дійсність;2)необхідність;3)розумність їхрозміру,з урахуваннямскладності справита фінансовогостану учасниківсправи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцемпринципово поновому визначенороль судуу позовномупровадженні,а саме:як арбітра,що надаєоцінку тимдоказам тадоводам,що наводятьсясторонами усправі,та неможе діятина користьбудь-якоїіз сторін,що невідповідатиме основнимпринципам цивільногосудочинства. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2ЦПК України основнимизасадами (принципами)цивільного судочинстває,зокрема,верховенство права;повага дочесті ігідності,рівність усіхучасників судовогопроцесу передзаконом тасудом;змагальність сторін;диспозитивність;пропорційність;відшкодування судовихвитрат сторони,на користьякої ухваленесудове рішення. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України,законами України,міжнародними договорами,згода наобов`язковістьяких наданаВерховною РадоюУкраїни,застосовує іншіправові акти,враховує завданняцивільного судочинства,забезпечення розумногобалансу міжприватними йпублічними інтересами,особливості предметаспору таціну позову,складність справи,її значеннядля сторінта час,необхідний длярозгляду справи,покладення доведенняобставин,які маютьзначення длясправи,саме сторонами,права якихє рівними,як іпокладення самена кожнусторону ризикнастання наслідків,пов`язанихіз вчиненнямчи невчиненням неюпроцесуальних дійта зурахуванням межзаявлених вимогта запереченьта обсягуподаних доказів. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто,саме зацікавленасторона маєвчинити певнідії,спрямовані навідшкодування зіншої сторонивитрат напрофесійну правничудопомогу,а іншасторона маєправо навідповідні запереченняпроти такихвимог,що виключаєініціативу судуз приводувідшкодування витратна професійнуправничу допомогуодній ізсторін безвідповідних дійз бокутакої сторони. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 81ЦПК України кожнасторона повиннадовести тіобставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України,відповідно дояких самена іншусторону покладенообов`язокобґрунтування наявністьпідстав длязменшення розмірувитрат направничу допомогу,які підлягаютьрозподілу міжсторонами,а такожобов`язокдоведення їхнеспівмірності. Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18 та інших».

Суд враховує, що відповідно до ч. 1, 3 ст.134ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до акту надання послуг від 02.02.2024 року адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги на загальну суму 6500,00 гривень:

1)консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку, у тому числі: проведення двох зустрічей з Клієнтом, попереднє вивчення та аналіз наданих Клієнтом документів, добірка та аналіз норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, вивчення судової практики Верховного Суду, формування висновку щодо можливості захисту прав Клієнта в судовому порядку 1 година; гонорар за надану послугу 500,00 грн;

2)складання позовної заяви 4 години; гонорар за надану послугу 3000,00 грн;

3)підготовка до подачі позовної заяви до канцелярії суду через підсистему Електронний суд, у тому числі роздруківка позову , добірка та сканування письмових доказів для додавання до позову, завіряння копій документів 2 години; гонорар за надану послугу 1000,00 грн;

7)представництво інтересів Клієнта в Суді в одному судовому засіданні, незалежно від тривалості засідання та його виду (підготовче засідання, судове засідання) - гонорар за надану послугу 2000,00 грн.

Послуга з вивчення нормативно-правових актів та судової практики та підготовка до подачу позову до суду є похідною послуги зі складання позовної заяви, а тому не підлягає стягненню з відповідача.

Послуга з представництва інтересів клієнта в суді також задоволенню не підлягає, оскільки адвокат Тивоненко Д.Р. не був особисто присутній в жодному судовому засіданні, а також подав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 вказано, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Крім того, судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43Конституції України (відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/15191/19).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст.30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, провадження № 12-14гс22).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (див. постанову Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21).

Разом з тим, суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, суд враховує, що складання позову у даній справі не потребувало аналізу великої кількості документів та оплати послуг адвоката в ході розгляду справи судом, справа за позовом ОСОБА_6 розглянута у спрощеному провадженні без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Відтак, надання правничої допомоги адвокатом у даній справі зводилося до складання та подання позовної заяви, з мінімальною кількістю доказів, та заяви про забезпечення позову.

З іншого боку, суд бере до уваги, що відповідач у справі, будучі професійним учасником ринку фінансових послуг, за умови наявності зі спірного питання сталої судової практики самостійно дій щодо досудового/позасудового врегулювання спору не вчинив.

Враховуючи зазначене, результат розгляду справи в суді (задоволення позову), оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також врахувавши поведінку сторони під час розгляду справи та відсутність клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у сумі 3 000,00 грн., що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в рівних частках, тобто по 1500,00 гривень з кожного.

Керуючись ст. ст. 64, 67, 68ЖК України ст. ст. 11, 13, 81, 89, ч. 2 п. 1 ст. 141, 258-259, 263-265, ч. 1 п. 2 ст. 280 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 ; РНОКПП невідомий) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СВІТАНОК 32» (місцезнаходження: 69121, м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, буд. 32; Ідентифікаційний код: 40467974) заборгованість за період з 01.01.2021 року по 31.12.2023 року у розмірі 27 923, 72 грн. (двадцять сім тисяч дев`ятсот двадцять три гривні 72 копійки), що складається з: - 17 973, 11 грн. (сімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят три гривні 11 копійок) заборгованість зі сплати внесків та платежів на управління будинком та до резервного фонду; - 1 617, 58 грн. (одна тисяча шістсот сімнадцять гривень 58 копійок) заборгованість зі сплати 3% річних; - 8 333, 03 грн. (вісім тисяч триста тридцять три гривні 03 копійки) заборгованість зі сплати інфляційних збитків.

Стягнути з ОСОБА_1 (місцереєстрації: АДРЕСА_5 )на користьОб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«СВІТАНОК 32»(місцезнаходження:69121,м.Запоріжжя,вул.Професора Толока,буд.32;Ідентифікаційний код:40467974) судовий збір в розмірі 1211,20гривень (однатисяча двістіодинадцять гривень20коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 гривень (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 (місцереєстрації: АДРЕСА_5 ;РНОКПП невідомий)на користьОб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«СВІТАНОК 32»(місцезнаходження:69121,м.Запоріжжя,вул.Професора Толока,буд.32;Ідентифікаційний код:40467974) судовий збір в розмірі 1211,20гривень (однатисяча двістіодинадцять гривень20коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 гривень (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.).

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Ленінського районного суду м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Коломаренко К. А.