Ухвала

від 11.06.2024 по справі 447/1510/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2-з/447/11/24 Справа №447/1510/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Бачун О.І., за участю секретаря судового засідання Данилів О.І., з участю представника заявника ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши заяву ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_4 31.05.2024 звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області із позовом в якому просить визнати недійсним договір комісії №04-03-23 від 01.03.2023року укладений між ПП « Кар Бай Фаст» та ОСОБА_4 та стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 вартість перереєстрованого транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Sprinter 412D, 2000року випуску в сумі 400000гривень.

31.05.2024року до суду надійшла заява ОСОБА_4 про забезпечення позову, у якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 412D, 2000року. Необхідність накладення арешту на вказане майно обґрунтовано тим, що 17.01.2022року ОСОБА_4 виїхав за межі території України та по теперішній час не повернувся. На час виїзду позивача за кордон транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Sprinter 412D, 2000року перебував за адресою АДРЕСА_1 . В другій половині 2022року до ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_2 з проханням надати їй в короткострокове користування спірний автомобіль. Спірний автомобіль в користування відповідачці передав батько позивача разом із ключами до нього та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. На даний час відповідачка відмовляється повернути спірний автомобіль. Заявнику стало відомо, що 04.03.2023року автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 412D, 2000року перереєстровано на ОСОБА_2 на підставі договору комісії та договору купівлі-продажу. Заявник вказує, що жодних документів не укладав, не підписував, підписи які містяться на правовстановлюючих документах він не виконував, а тому документи на підставі яких відбулася перереєстрація транспортного засобу підроблені, що спричинити збитки заявнику. З огляду на зазначене, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Представник заявника вимоги заяви про забезпечення позову підтримав в повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідачка та її представник проти заяви про забезпечення позову заперечили, вважають що така заявлена безпідставно та необґрунтовано, оскільки ОСОБА_2 набула право власності на спірний автомобіль відповідно до вимог закону.

Заслухавши учасників, дослідивши заяву, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з п.1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести до певних складнощів при виконанні рішення суду.

Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення поданого позову в частині накладення арешту на спірне майно, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заходами забезпечення позову, які просить застосувати позивач та предметом позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками справи, слід дійти висновку, що невжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_4 може істотно унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення судом позову на користь позивача.

Обраний позивачем вид забезпечення позову в частині заборони вчиняти реєстраційні арешту на спірне майно є співмірним до заявлених позовних вимог.

Забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 412D, 2000року, є тимчасовим заходом, прав власника зазначеного майна щодо володіння і користування вказаним майном не порушує, а лише тимчасово обмежує його право щодо розпорядження цим майном.

За таких обставин, оскільки невжиття заходів забезпечення позову в частині заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії із спірним автомобілем може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, суд вважає за необхідне заяву у вказаній частині задовольнити.

З огляду на повідомлені позивачем обставини щодо не відчуження автомобіля відповідачу, враховуючи предмет позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль, оскільки такий захід забезпечення позову, з огляду на обставини справи, може порушити права та охоронювані законом інтереси осіб.

Заявником обгрунтовано необхідність забезпечення позову, надано докази на підтвердження заяви та докази, які підтверджують, що права ОСОБА_4 можуть бути порушені і в чому таке порушення проявилося.

Враховуючи вищевказані норми, вивчивши доводи викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає, що дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі вчинення ОСОБА_2 будь-яких реєстраційних дій щодо транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 412D, 2000року

Керуючись ст.149-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову заборонити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 412D, 2000року, номер шасі ( кузов, рами) НОМЕР_2

В іншій частині у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Бачун О. І.