Рішення

від 10.06.2024 по справі 514/1799/23

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/1799/23

Провадження по справі № 2/514/114/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.,

при секретарі Георгієвій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом виконуючого обов`язки керівника Болградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання незаконним та скасування наказу, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача виконуючий обов`язки керівника Одеської обласної прокуратури Цоєв Д. звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить:

визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30 листопада 2020 року №15-16670/13-20-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення» щодо затвердження проекту та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 площею 0.4 га, розташованої на території Височанської сільської ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту);

усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0.0461га шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0.4 га з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456, що розташована за межами населених пунктів Височанської сільської ради Болградського району Одеської області (запис про речове право № 39935237 від 22 грудня 2020 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2260093851247) з одночасним припиненням права приватної власності;

усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0.0461 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 площею 0.4 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки;

усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) повернути у власність держави в особі Одеської обласної державної ( військової ) адміністрації ( адреса м. Одеса, проспект Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 00022585 ) земельну ділянку площею 0.0461 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 та має 4 поворотні точки за наступними координатами : №1 координати : Х-5 141 561, 733, Y-3 263 729, 153; №2-координати: Х-5 141 561, 023, Y-3 263 714, 981; №3-координати: Х-5 141 593, 393, Y-3 263 714, 623; №4-координати: Х-5 141 594, 083, Y-3 263 728, 954;

судові витрати покласти на відповідачів.

Свої вимоги мотивує тим, що заради належного забезпечення державної безпеки та здійснення захисту державного кордону України відповідно до вимог Закону України «Про державний кордон» та Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року №1147, вздовж державного кордону розташовується прикордонна смуга завширшки 5 км від його лінії, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд. У прикордонній смузі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, діє спеціальний прикордонний режим, який, серед іншого, регламентує особливі правила перебування громадян України та інших осіб, провадження робіт тощо. Болградською окружною прокуратурою з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, вивчено стан законності щодо використання земель, розташованих у межах прикордонної смуги державного кордону України.

Установлено, що наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області №15-6006/13-19СГ від 15 жовтня 2019 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Височанської сільської ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту).

На виконання наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області №15-6006/13-19СГ від 15 жовтня 2019 року, ТОВ «УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Височанської сільської ради Тарутинського району Одеської області.

Згідно висновку Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 30 червня 2020 року №11194/82-20 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Відомості про земельну ділянку площею 0.4 га з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 внесено до Державного земельного кадастру шляхом відкриття Поземельної книги державним кадастровим реєстратором Відділу у Тарутинському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Кулаклі К.П. 07 липня 2020 року.

У подальшому, Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30 листопада 2020 року №15-16670/13-20-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною цільового призначання площею 0.4 га для ведення особистого селянського господарства і надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0.4 га із кадастровим номером 5124782600:01:001:1456, розташовану на території Височанської сільської ради Тарутинського району Одеської області із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0.4 га із кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 грудня 2020 року, номер відомостей про речове право -39935237. Відомості внесено на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області Сібової І.І. від 28 грудня 2020 року за №55949662.

Одеською обласною прокуратурою 07 липня 2023 року з ІНФОРМАЦІЯ_1 отримано інформацію щодо результатів аудиту земельних ділянок, які прилягають до державного кордону України в межах Одеської області та входять в 50 метрову смугу, в межах якої здійснюються заходи з утримання та нарощування інженерної інфраструктури прикордонними загонами.

Вивченням матеріалів аудиту земель установлено, що на території Білгород-Дністровського району Одеської області сформовано після 01 січня 2020 року земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, межі яких повністю або частково входять до 50 метрової зони державного кордону України з Республікою Молдова, у тому числі і ділянка з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456, що знаходиться на території Височанської сільської ради Тарутинського району (на даний час Болградського району).

Відповідно до схеми розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 площею 0.4 га відносно державного кордону України та Республіки Молдова, виготовленої ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з урахуванням документації по демаркації кордону на запит обласної прокуратури від 17 серпня 2023 року за №15/1/1-1397ВИХ23 вбачається, що частина вказаної вище земельної ділянки площею 0.0461 га знаходиться в межах 50 метрової смуги від лінії державного кордону. Поворотні точки накладення на 50 метрову смугу мають наступні координати : №1 координати : Х-5 141 561, 733, Y-3 263 729, 153; №2-координати: Х-5 141 561, 023, Y-3 263 714, 981; №3-координати: Х-5 141 593, 393, Y-3 263 714, 623; №4-координати: Х-5 141 594, 083, Y-3 263 728, 954.

За таких обставин, частина земельної ділянки приватної форми власності із кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 площею 0.0461 га знаходиться у межах прикордонної смуги шириною 50 м вздовж від лінії державного кордону України з Республікою Молдова та має належати до земель оборони.

Згідно інформації Одеської обласної державної адміністрації №901/7/01-46/1045/2-23 від 01 лютого 2023 року вбачається, що вказаним органом, як розпорядником земель, рішень про вилучення земельних ділянок (землі уздовж прикордонної смуги) з користування прикордонних загонів ІНФОРМАЦІЯ_1 не приймалось.

Таким чином, Наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30 листопада 2020 року №15-16670/13-20-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», на підставі якого земельну ділянку площею 0.4 га з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 передано в приватну власність ОСОБА_1 , прийнято поза межами повноважень ГУ ДГК в Одеській області, що визначені ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України та в порушення вимог ст.ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст.ст. 3, 15-2, 17, 20, 77, п. «в» ч. 4 ст. 88, 122 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони».

Тож, земельна ділянка з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 площею 0.4 га наразі зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , проте частина вказаної земельної ділянки площею 0.0461 га в силу закону не може належати до земель сільськогосподарського призначення та перебувати в приватній власності, тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земель оборони, а саме користування та розпорядження нею, підлягають захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні права розпорядження цією частиною земельної ділянки шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0.4 га з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 в Державному земельному кадастрі з закриттям поземельної книги, оскільки при реєстрації останньої, не враховані законодавчо встановлені межі прикордонної смуги, що належить до земель оборони та можуть перебувати виключно в державній власності.

Також, порушені права та законні інтереси держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації підлягають захисту також шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0.0461 га, що є частиною земельної ділянки площею 0.4 га з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Степко Е.В. надала суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного. Головне управління діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23 грудня 2021 року № 603 в редакції наказу Держгеокадастру від 08 березня 2023 року № 85, є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Одеської області. Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, підпунктом 16 пункту 4 Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначних Земельним кодексом України на території області. Відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює ведення Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системними в установленому порядку. За інформацією відділу №3 управління надання адміністративних послуг Головного управління від 18 грудня 2023 року №3221/486-23, в Державному земельному кадастрі наявні відомості щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 площею 0.4 га за адресою: Одеська область, Тарутинський район, Височанська сільська рада (за межами населеного пункту); категорія земель-землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення 01.03.Для ведення особистого селянського господарства; дата державної реєстрації земельної ділянки- 07 липня 2020 року. Зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 сформована шляхом поділу раніше вже сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 5124782600:01:001:1364, яка була зареєстрована у державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробником якої є Київська обласна філія Центра ДЗК, дата реєстрації земельної ділянки 20 грудня 2019 року. Під час реєстрації земельної ділянки та перевірки поданої на розгляд погодженої документації із землеустрою та електронного документа в матеріалах документації із землеустрою були відсутні відомості щодо обмеження у використанні земельної ділянки вздовж прикордонної смуги (код обмеження 04.01). Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірна земельна ділянка частково входить до 50-метрової зони державного кордону України, належить до земель оборони та відповідно не могла передаватись з державної в комунальну власність, а її державна реєстрація підлягає скасуванню. Однак, відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України-суші, вод, надр, повітряного простору. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державний кордон України», державний кордон України на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками, форми, розмір і порядок встановлення яких визначаються законодавством України і міжнародними договорами України. Законом України від 10 грудня 2003 року №1372-ІV ратифіковано Положення про демаркацію державного кордону між Україною та Республікою Молдова. Проте, позивачем не надано суду жодного документа на підтвердження тверджень про те, що завершена демаркація та земельна ділянка знаходиться в межах 50 - метрої смуги від лінії державного кордону. Натомість, Міністерство закордонних справ листом від 25 вересня 2023 року №72/17-412-113835 підтвердило, що наразі створення відповідних демаркаційних документів не завершено. Відповідно до ч. 13 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості про державний кордон України вносяться до Державного земельного кадастру на підставі документів щодо демаркації, редемаркації, делімітації державного кордону України. Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що відомості про державний кордон України вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до затверджених документів щодо демаркації, редемаркації, делімітації державного кордону України на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Згідно з даними Державного земельного кадастру на теперішній час до Державного земельного кадастру досі не внесено відомості про державний кордон України з Республікою Молдова.

Правові засади та порядок використання земель оборони визначається Законом України «Про використання земель оборони» . Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЗК України, землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони» передбачено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог ЗК України. Нормами ч. 3 ст. 77 ЗК України визначено, що навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Вказана норма закону набрала законної сили 01 січня 2020 року. Однак, земельна ділянка з кадастровим номером 5124782600:01:001:1364, з якої пізніше шляхом поділу була сформована спірна земельна ділянка, зареєстрована в Державному земельному кадастрі 20 грудня 2019 року до набрання чинності положеннями ч. 3 ст. 77 ЗК України. Статтею 123 ЗК України врегульовано порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Однак, право постійного користування на спірну земельну ділянку не оформлювалось. Враховуючи зазначене, не можливо робити висновок про розташування спірної земельної ділянки в межах 50-метрої смуги від лінії Державного кордону виключно на підставі схеми розміщення меж земельних ділянок по відношенню до Державного кордону України та республіки Молдова на території Одеської області. Крім того, вважає відповідач, перебування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги не відносить її до земель оборони в автоматичному порядку, адже перелік земельних ділянок, які відносяться до земель оборони та порядок їх використання та надання визначений чинним законодавством. До земель оброни відносяться лише ті земельні ділянки, які були надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організації Збройних сил України та інших військових формувань. Як вбачається з листа Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 27 січня 2023 року №15/1/1-207ВИХ-23, обласною адміністрацією розпорядження щодо встановлення ширини прикордонної смуги по Одеській області за поданням адміністрації Державної прикордонної служби України не приймались. Таким чином, відповідач вважає, що відсутні підстави вважати, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони, а її частина площею 0.0461 га розташована у межах 50-метрової смуги від лінії державного кордону. Оскільки відомості про державний кордон між Україною та Республікою Молдова не внесені до Державного земельного кадастру, Головним управлінням відповідно до чинного законодавства та в межах повноважень земельну ділянку було передано у приватну власність, а відтак наказ Головного управління «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» відповідає чинному на момент прийняття законодавству та не підлягає скасуванню. Скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку призведе до порушення права приватної власності, яке гарантується Конституцією України і є непорушним.

Представник позивача керівником Болградської окружної прокуратури Бахчиванжи Є. надав суду відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.

За змістом ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Згідно з ч. 13 ст. 79-1 ЗК України, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі поділу земельних ділянок. Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п.п. 1 п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі поділу земельних ділянок. Ураховуючи вказані положення, земельна ділянка з кадастровим номером 5124782600:01:001:1364, з якої пізніше шляхом поділу сформована спірна земельна ділянка, припинила існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасована.

Відомості про земельну ділянку площею 0.4 га з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 внесено 07 липня 2020 року до Державного земельного кадастру шляхом відкриття Поземельної книги державним кадастровим реєстратором відділу у Тарутинському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Кулаклі К.П..

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 77 ЗК України, ч. 3 ст. 2 Закону України «Про державний кордон України» (в редакції, чинній з 01.01.2020 року), у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовими частинами Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються у постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 м уздовж лінії державного кордону на суші, по березу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми. З огляду на це спірна земельна ділянка, вважає представник позивача, з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 є об`єктом цивільних прав з 07 липня 2020 року, тобто вже після набрання чинності положеннями абз.2 ч. 3 ст. 77 ЗК України та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про Державний кордон України». Отже при формуванні вказаної земельної ділянки мали бути враховані законодавчі обмеження щодо неможливості формування в межах 30-50 м від лінії державного кордону України земельних ділянок іншого цільового призначення, ніж землі оборони. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державний кордон України», державний кордон України на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками, форми, розмір і порядок встановлення яких визначаються законодавством України і міжнародними договорами України. На підставі ст. 1 Договору між Україною і Республікою Молдовою про державний кордон від 18 серпня 1999 року, що ратифікований Законом України від 06 квітня 2000 року №1633-ІІІ та набрав чинності 18 листопада 2001 року, державний кордон між Україною і Республікою Молдовою встановлюється відповідно до документів делімітації, які є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до схеми розміщення меж земельної ділянки площею 0.4 га з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 щодо державного кордону України з Республікою Молдова, виготовленої ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з урахуванням документації щодо демаркації державного кордону України, частина вказаної земельної ділянки площею 0.0461 га розташована в межах 50-метрової смуги від лінії державного кордону України. Зазначена схема розміщення меж земельної ділянки складена за результатами опрацювання архівних матеріалів інституту (проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування військовим частинам для розташування прикордонної смуги державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Одеської області, альбом ортофотокарт масштабу 1:10000 державного кордону між Україною та Республікою Молдова), координат прикордонних знаків у глобальній геодезичній системі і координат поворотних точок земельних ділянок з кадастровими номерами, вказаними у запиті Одеської обласної прокуратури.

За таких обставин, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області не спростовано доводи позивача, що частина спірної земельної ділянки розташована в межах прикордонної смуги. Крім того, представник позивача вважає хибни твердження відповідача щодо того, що перебування земель у межах прикордонної смуги не є підставою визначення їх належності до наперед визначеної категорії та вилучення таких земель з цивільного обороту. Нерозроблення і незатвердження окремого проєкту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри прикордонної смуги встановлені законом. З огляду на викладене, представник позивача вважає, що доводи відповідача, вказані у відзиві, не спростовують наведені позивачем у позовній заяві обставини, які засвідчені обґрунтованими доказами.

Представник позивача в судовому засіданніпідтримав доводи, викладені в позовній заяві та просив вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась. Сповіщалась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Одеській області підтримала доводи, викладені у відзиві та просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача військової частини НОМЕР_1 , в судовому засідання підтримав доводи позивача, не заперечував щодо задоволення позовної заяви.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом достовірно встановлено, що на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 24 квітня 2020 року, розробленого ТОВ «УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ» ОСОБА_2 до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5124782600:01:001:1456.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30 листопада 2020 року №15-16670/13-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою і надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0.4 га, в тому числі ріллі0.4 га (кадастровий номер 5124782600:01:001:1456) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства (землі сільськогосподарського призначення), розташовану на території Височанської сільської ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 №55949662 від 28 грудня 2020року «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» вирішено провести державну реєстрацію права приватної власності земельної ділянки кадастровий номер 5124782600:01:001:1456 за ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 22 грудня 2020 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 55949662 від 28 грудня 2020 року внесено відомості про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5124782600:01:001:1456, власником якої є ОСОБА_1 , номер відомостей про речове право 39935237.

З листа Одеської обласної державної (військової) адміністрації №901/7/01-46/1045/2-23 від 01 лютого 2023 року вбачається, що обласною військовою адміністраціє розпорядження щодо встановлення ширини прикордонної смуги по Одеській області за поданням адміністрації Державної прикордонної служби України та про вилучення земельних ділянок (землі уздовж прикордонної смуги) з користування прикордонних загонів ІНФОРМАЦІЯ_1 не приймались.

Відповідно до листа ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 987 від 30 серпня 2023 року, інститутом опрацьовано архівні матеріали (проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування військом частинам для розташування прикордонної смуги Державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Одеської області, альбом ортофотокарт масштабу 1:10000 Державного кордону між Україною та Республікою Молдова), координати поворотних точок зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 та за результатами роботи складено схему розміщення меж зазначеної земельної ділянки по відношенню до Державного кордону України та Республіки Молдова на території Одеської області.

Зі схеми розміщення меж земельних ділянок відносно Державного кордону України та Республіки Молдова на території Одеської області вбачається, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456, що належить ОСОБА_1 , а саме 0.0461 входить в 50 метрову смугу від лінії державного кордону між Україною та Республікою Молдова.

Відповідно до листа Одеської обласної державної (військової) адміністрації №10171/7/01-46/10392/2-23 від 02 жовтня 2023 року вбачається, що до Одеської обласної державної (військової) адміністрації не надходила інформація щодо порушення чинного законодавства щодо земель оборони, а тому і заходи щодо скасування в судовому порядку права комунальної та приватної власності, а також державної реєстрації вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі не вживались, Одеська обласна державна (військова) адміністрація не заперечує щодо подачі до суду органами прокуратури відповідного позову в інтересах Одеської обласної державної ( військової ) адміністрації.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав, особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до п. ж) ч.1 ст.19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Частиною 3 ст.77 ЗК України передбачено, що у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів.

Пунктом в) частини четвертої статті 84 ЗК України передбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони.

Згідно з ч.2 ст.14 ЗУ «Про Збройні Сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

Положеннями ст.6 ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначено, що рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Частиною першою статті 2 ЗУ «Про використання земель оборони» передбачено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до частин другої, третьої статті 2 Закону України «Про використання земель оборони» особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про використання земель оборони» уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об`єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об`єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про державну прикордонну службу України» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх службові і посадові особи в межах своїх повноважень сприяють Державній прикордонній службі України в охороні державного кордону та суверенних прав України в її виключній ( морській ) економічній зоні.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147 «Про прикордонний режим» установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим. З урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби України, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Існування прикордонних смуг визначеної ширини передбачено нормами Закону України «Про використання земель оборони».

Отже, оскільки землі оборони є землями державної власності, не можуть передаватись у приватну власність та перебувають лише у користуванні Міністерства оборони України, а розпоряджається ними Кабінет Міністрів України, відповідно до ст.142 ЗК України, тому виключно Кабінет Міністрів України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони, шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення за поданням Міністерства оборони України.

Як встановлено судом зі схеми розміщення меж земельних ділянок відносно Державного кордону України та Республіки Молдова на території Одеської області, частина земельної ділянки з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456, що належить ОСОБА_1 , а саме 0.0461 га входить в 50 метрову смугу від лінії державного кордону між Україною та Республікою Молдова, тобто входить до складу прикордонної смуги, розташована на лінії державного кордону України у зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону та належить до земель оборони.

Отже, Наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30 листопада 2020 року №15-16670/13-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою і надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення» було прийнято Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області з перевищенням повноважень, оскільки вищезазначена земельна ділянка знаходяться в межах прикордонної смуги і відноситься до земель оборони, а тому перебуває у розпорядженні виключно Кабінету Міністрів України.

Посилання представника позивача на те, що відомості про державний кордон між Україною та Республікою Молдова не внесені до Державного земельного кадастру та право постійного користування на спірну земельну ділянку не оформлювалось суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідач не мав перешкод у доступі до законодавства й у силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих ознак спірної земельної ділянки, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що ділянка перебуває у межах ділянки державного кордону (на лінії державного кордону), і відноситься до земель оборони, а тому вибула з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить його, відповідача, добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність під обґрунтований сумнів.

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 14 листопада 2018 року по справі №297/1395/15-ц.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно із ч. 1ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Так, за змістом ч. 2 ст. 90 ЗК Українипорушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно дост. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30 листопада 2020 року №15-16670/13-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою і надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення» є незаконним, оскільки земельна ділянка, виділена ОСОБА_1 входить до складу прикордонної смуги, розташована на лінії державного кордону України у зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, і відноситься до земель оборони, а тому у приватну власність громадянам передаватись не могла.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( далі - Закону України № 1952-ІV) .

Тож, правова підстава виникнення у ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку є недійсною, оскільки судом констатовано недійсність Наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30 листопада 2020 року №15-16670/13-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою і надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення».

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства ( за наявності таких прав ). Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Згідно з ч. 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки ( за наявності таких прав, обтяжень ). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації ( за його наявності ) та припинення таких прав (за їх наявності ).

Відповідно до п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17 жовтня 2012 року, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Пунктом 50 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17 жовтня 2012 року передбачено, що поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 незаконно набула право власності на спірну земельну ділянку, то суд вважає за можливе скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області Сібової Інни Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер : 55949662 від 28 грудня 2020 року, у Державному реєстрі речових прав, запис про право власності за №39935237 від 22 грудня 2020 року щодо реєстрації за ОСОБА_1 власності на земельну ділянку площею 0.4 га кадастровий номер 5124782600:01:001:1456 та припинити право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0.4 га, кадастровий номер 5124782600:01:001:1456, зареєстроване за ОСОБА_1 з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

Також, відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Велика Палати Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 зазначила, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння ( стаття 387 ЦК України ) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном ( стаття 391 ЦК України, частина другастатті 52 ЗК України ). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, допоки існують правовідносини та правопорушення.

Враховуючи викладене, порушені права та законні інтереси держави підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456, площею 0.4 га, а саме повернути її у власність держави в особі Одеської обласної державної ( військової ) адміністрації.

Крім того, ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 10736 гривень 00 копійок, що підтверджується оригіналом платіжної інструкції № 2528від 06 листопада 2023 року.

Крім того, за подання заяви про забезпечення позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 1342 гривні, що підтверджується платіжною інструкцією №2529 від 06 листопада 2023 року.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, суд вважає, що необхідно стягнути з відповідачів у рівних частках на користь позивача судовий збір в розмірі 12078 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81,89, 136, 264, 265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов виконуючого обов`язки керівника Болградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної ( військової ) адміністрації до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання незаконним та скасування наказу, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30 листопада 2020 року №15-16670/13-20-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення» щодо затвердження проекту та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 площею 0.4 га, розташованої на території Височанської сільської ради Тарутинського району Одеської області ( за межами населеного пункту ).

Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної ( військової ) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0.0461 га шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0.4 га з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456, що розташована за межами населених пунктів Височанської сільської ради Болградського району Одеської області ( запис про речове право № 39935237 від 22 грудня 2020 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2260093851247 ) з одночасним припиненням права приватної власності.

Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної ( військової ) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0.0461 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 площею 0.4 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

Усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) повернути у власність держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (адреса м. Одеса, проспект Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 00022585) земельну ділянку площею 0.0461 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5124782600:01:001:1456 та має 4 поворотні точки за наступними координатами : №1 координати : Х-5 141 561, 733, Y-3 263 729, 153; №2-координати: Х-5 141 561, 023, Y-3 263 714, 981; №3-координати: Х-5 141 593, 393, Y-3 263 714, 623; №4-координати: Х-5 141 594, 083, Y-3 263 728, 954.

Стягнути в рівних частках з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області ( код ЄДРПОУ 39765871, адреса: 65078, Одеська область, м. Одеса, вулиця Космонавтів, 34 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої в будинку АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Болградської окружної прокуратури ( код ЄДРПОУ 03528552, адреса: 68702, м. Болград, вулиця Варненська, 19) судовий збір в розмірі 12078 ( дванадцять тисяч сімдесят вісім ) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи ( вирішення питання ) без повідомлення ( виклику ) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева