Вирок від 11.06.2024 по справі 212/9287/18

Справа №212/9287/18

1-кп/212/36/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі кримінальне провадження № 12018040730002967 від 23.10.2018 року, № 12018040730003153 від 14.11.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, інвалідності не має, який має місце проживання без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, останній раз:

- 26.11.2019 року Кіровським районним судом міста Кіровограда за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 25.10.2022 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст. 310, ст. 71, ст. 72 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі;

- 21.02.2023 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст. 310, ст. 71, ст. 72 КК України до 1 року 5 місяців позбавлення волі,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші та учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 , представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 30.09.2018 року приблизно о 20.00 годині прийшов до свого знайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , де перебувала їх спільна знайома ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Цього ж дня, перебуваючи у кімнаті вищевказаної квартири, під час вживання спиртних напоїв, ОСОБА_3 помітив у потерпілої ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Леново А328» темно-коричневого кольору. В цей час, у нього повторно раптово виник умисел, на таємне викрадення чужого майна.

Після чого, ОСОБА_3 дочекався поки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ляжуть спати, приблизно о 00.00 годині 30.09.2018 року, знаходячись в квартирі за вищевказаною адресою, повторно реалізуючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_8 сплять, а також відсутністю будь-яких інших свідків та очевидців, ОСОБА_3 шляхом вільного доступу з кишені куртки, яка належить ОСОБА_9 , викрав мобільний телефон марки «LenovoA328», вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи, становить 1000,00 гривень, гаманець шкіряний чорного кольору, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи, становить 750,00 гривень, в якому знаходились грошові кошти в сумі 800,00 гривень.

З викраденим майном ОСОБА_3 з місця скоєння правопорушення зник, обернувши викрадене майно на свою користь, і розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив матеріальний збиток на загальну суму 2550 гривень.

Крім того, ОСОБА_3 , повторно, 14.11.2018 року у судом час, але не пізніше 11:00 годин, маючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, прибув на 2-й кілометр залізничного перегону станції «Адмінцентр» - станції «Рокувата», що в Покровському районі міста Кривий Ріг, впевнившись у відсутності можливих свідків чи очевидців та в тому, що його дії носять таємний характер і за ним ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що на вказаному перегоні відкріплені від залізобетонних шпал металеві підкладки КБ-65 та клемні болти в зборі, що дає змогу йому без зайвих зусиль руками від`єднати вказане майно від частин колії, шляхом від`єднання від залізобетонних шпал.

Так, ОСОБА_10 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення дужого майна, діючи на досягнення злочинного результату від`єднав руками металеві підкладки КБ-65 у кількості 2-х одиниць та 3-х клемних болтів в зборі від залізобетонних шпал, які належать ПрАТ «ЦГЗК», переніс на відстань близько 5 метрів від вказаного місця, щоб в подальшому обернути їх на свою користь, однак виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки був вчасно затриманий працівниками охорони ТОВ Охоронне агентство «БАРС».

В результаті злочинних дій ОСОБА_3 намагався завдати ПрАТ «ЦГЗК» матеріальної шкоди, що, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи року, становить 419,86 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе визнав частково, пояснив що по епізоду від 30.09.2018 за ст. 185 ч. 2 КК України він викрав тільки мобільний телефон, який на наступний день продав, гаманець та гроші він не крав, цивільний позов визнав в повному обсязі. По епізоду від 14.11.2018 року вину за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України не визнає, вказаний злочин не вчиняв.

Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що потерпіла ОСОБА_9 це його дружина, вона померла в жовтні 2018 року, йому відомо, що у його дружини у вересні 2018 року були викрадені речі, більше з даного приводу йому нічого не відомо.

Представник потерпілого ПрАТ «ЦГЗК» надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він працівник поліції та знає обвинуваченого у зв`язку із службовою діяльністю. З приводу даного кримінального провадження нічого не може повідомити, можливо оформлював якісь документи, які конкретно не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він та обвинувачений ОСОБА_3 проживали разом у квартирі АДРЕСА_3 . Обвинувачений запросив потерпілу ОСОБА_9 та ще одного чоловіка у квартиру, усі разом вони вживали алкогольні напої, після чого були дуже п`яні та полягали спати. Серед ночі його розбудив незнайомий чоловік та повідомив, що у ОСОБА_9 вкрали мобільний телефон та гаманець із грошима. В той час не було в квартирі ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він знайшов на вулиці сім - карту та користувався нею два дні, але йому зателефонували з поліції та повідомили, що вона викрадена і він змушений був її повернути.

Свідок ОСОБА_13 та свідок ОСОБА_14 , кожен окремо пояснили, що вони є працівниками охорони ТОВ Охоронне агентство «БАРС» та восени 2018 року охороняли територію ПрАТ «ЦГЗК», де ближче до залізничної колії був затриманий обвинувачений з мішком, у якому були підкладки та ще якісь предмети. Була викликана поліція і затриманий розказував де і як відкручував вкрадене. Більш детально вони не пам`ятають, оскільки під час їх роботи такі випадки бували часто, але при допиті у слідчого вони детально та послідовно усе розказували, покази чого підтверджують.

На підтвердження вини обвинуваченого, судом досліджені письмові докази, що надані прокурором, а саме:

- відповідно до витягу з ЄРДР 23.10.2018 року внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення за попередньою кваліфікацією ч. 1 ст. 185 КК України (т.1 а. к .п. 185);

- протокол про прийняття заяви від ОСОБА_9 про вчинення злочину від 23.10.2018 року (т.1 а. к. п. 186);

- протокол огляду місця події від 23.10.2018 року з фототаблицями, відповідно до якого оглянута квартира АДРЕСА_3 (т.1 а. к. п. 187- 196);

- протокол огляду предмету від 23.10.2018 року, об`єктом огляду є гаманець чорного кольору, відповідно до якого, у присутності понятих, ОСОБА_3 добровільно видав чорного кольору гаманець на три відділення, та пояснив, що 30.09.2018 року він був за адресою: АДРЕСА_2 та вкрав чорний гаманець в якому були гроші та мобільний телефон (т.1 а. к. п.196-198);

- постанови про визнання предметів речовими доказами від 23.10.2018 року, відповідно до яких визнано гаманець та сім-карту речовими доказами (т.1 а. к. п. 199, 200);

- висновок судово товарознавчої експертизи № 488 від 25.10.2018 року, за яким встановлена ринкова вартість станом на 01.10.2018 року мобільного телефону марки «LenovoA328» - 1000,00 гривень, та гаманця шкіряного чорного кольору - 750,00 гривень (т.1 а. к. п. 201 - 205);

- відповідно до витягу з ЄРДР 14.11.2018 року внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення за попередньою кваліфікацією ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України (т.1 а. к. п. 206);

- рапорт про прийняття заяви про вчинення злочину від 14.11.20218 року (т.1 а. к. п. 207);

- протокол огляду місця події від 14.11.2018 року з фототаблицями, відповідно до якого оглянута ділянка місцевості ПрАТ «ЦГЗК» залізничного перегону станції «Адмінцентр» - станції «Рокувата», що у Покровському районі міста Кривий Ріг, під час якого вилучені підкладки КБ-65 у кількості 2-х одиниць та 3 клемних болтів в зборі від залізобетонних шпал (т.1 а. к. п. 208-214);

- заяви та довідки з ПрАТ «ЦГЗК» про вартість викраденого (т.1 а. к. п. 214-222);

- акт від 14.11.2018 року, відповідно до якого виявлені відсутні залізничні дорожні частин, а саме 4 підкладки та 68 клемні болти (т.1 а. к. п. 223);

- постанову про визнання предмета речовим доказом від 20.11.2018 року, відповідно до якої визнано підкладки КБ-65 у кількості 2-х одиниць та 3 клемних болтів в зборі речовими доказами (т.1 а. к. п. 224);

- розписку представника потерпілого, відповідно до якої отримано на зберігання речовий доказ (т.1 а. к. п. 225);

- висновок судово товарознавчої експертизи № 572 від 10.12.2018 року, за яким встановлена ринкова вартість викрадених предметів (т.1 а. к. п. 226 - 229).

Судом встановлено, що докази, досліджені в судовому засіданні, в повному обсязі підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Досліджені судом докази не суперечать один одному і узгоджуються між собою.

Стороною захисту заявлялося клопотання про допит свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , однак, у встановлений законом спосіб, визначений КПК України, встановити місцезнаходження вказаних свідків не вдалося можливим (т.3 а. к. п. 232-249).

Дослідивши докази надані стороною обвинувачення, вислухавши покази потерпілого, свідків та аналізуючи їх суд приходить до висновку про те, що надані докази є належними та допустимими.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомляв про застосуванням до нього протиправних дій під час досудового розслідування. Прокурором була ініційована перевірка даних обвинуваченим показів, за наслідками якої покази обвинуваченого не підтвердилися (т.3 а. к. п. 202-212).

Досліджені докази у своїй сукупності є логічними, послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість.

Покази свідків не суперечать обставинам, встановленим в суді та фактично підтверджують провину обвинуваченого в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Враховуючи викладене, виходячи з аналізу і оцінки показань учасників судового провадження, зокрема, потерпілих, допитаних свідків, а також досліджених під час судового розгляду інших доказів, зібраних в порядку, визначеному законом, у їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, а доводи обвинуваченого щодо його непричетності до крадіжок є обраною ним захисною позицією, яка повністю спростована допустимими та належними доказами.

Винність ОСОБА_3 у вчиненнікримінального правопорушенняпередбаченого ч.2ст.185КК Українидоведена повністю,а йогодії кваліфікованівірно заознаками: таємного викраденнячужого майна(крадіжка),вчиненого повторнота зач.2ст.15,ч.2ст.185КК Україниза ознаками: закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, вчиненого повторно.

При призначенні покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що відносяться до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який не працював до затримання, неодружений, дітей на утриманні не має.

Пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 приймає до уваги, що обвинувачений не перебував під наглядом лікаря нарколога, знаходився під наглядом у лікаря психіатра з 2003 року до 2012 року з приводу розумової відсталості, за місцем проживання характеризується посередньо, є особою, яка раніше судима.

Відповідно до висновків судово-психіатричного експерта №226 від 13.11.2018 року та №14 від 29.01.2029 року, ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого йому діяння не страждав і в теперішній час не страждає. Виявляв раніше і виявляє в теперішній час легку розумову відсталість з порушенням поведінки. У період інкримінованого йому діяння міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час будь - яким хронічним психічним захворюванням, іншим психічним розладом не страждає. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (т.1 а. к. п. 173 - 184)

Згідно висновку органу пробації, можливість виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високий рівень небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб ), тому не доцільно застосувати покарання альтернативне позбавленню волі. (т.1 а. к. п. 35 - 38)

Приймаючи до уваги всі обставини справи, враховуючи надану органом пробації досудову доповідь, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства.

З урахуванням викладеного, суд вказує, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 повинно бути призначено на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вчинив дані злочини до постановлення 21.02.2023 року вироку Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст. 310, ст. 71, ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання із застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання.

Суд не знаходить підстав для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

У відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження скоєння ним нових злочинів.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, тобто з01.10.2019 року.

Потерпілим ОСОБА_5 в межах даного кримінального провадження заявлений цивільний позов, в якому останній просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 2550,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що в даному кримінальному провадженні він визнаний потерпілим, правопорушенням завдана майнова шкода, яка не відшкодована та підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Вирішуючи цивільний позов суд керується положеннями ч. 5 ст. 128 КПК України, згідно якої, якщо процесуальні відносини, які виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Цивільно-правова відповідальність юридичної або фізичної особи за завдану майнову шкоду на підставі ст. 1166 ЦК України настає за умови доведеності всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме наявності шкоди, протиправності дій заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою і вини в заподіянні шкоди. При цьому тягар доказування наявності шкоди та її розміру закон покладає на потерпілого.

З огляду на викладене, з урахуванням доведеного розміру майнової шкоди, завданої вчиненням крадіжки обвинуваченим ОСОБА_3 , суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2550,00 гривень підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно дост.100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України два роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України три роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеним вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2023 року, остаточно призначити ОСОБА_3 до відбуття покарання чотири роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, тобто з01.10.2019 року.

Задовольнити цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_3 накористь ОСОБА_5 2550,00 гривень (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Речові докази: - гаманець чорного кольору та сім - карта «Київстар» за № НОМЕР_1 , що передані на зберігання потерпілій залишити в розпорядженні власника;

- 2 металеві підкладки КБ-65, 3 клемні болти в зборі, що перебуває на зберіганні в ПрАТ «ЦГЗК» залишити в розпорядженні власника.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілим, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченим, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, також роз`яснити право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1