Ухвала

від 03.06.2024 по справі 180/1302/23

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/1302/23

6/180/98/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 р. м.Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Хомченко С.І.,

з секретарем судового засідання Беспалою К.В.,

заявника ОСОБА_1

розглянувши подання приватного виконавця Куземченка Андрія Сергійовича про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, -

в с т а н о в и л а:

До Марганецького міського суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане подання, згідно якого приватний виконавець просить вирішити питання про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому Законом порядку - а саме на комплекс нежитлових будівель колишньої тракторної бригади за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з А-контори площею 164,4 кв.м., Б-склад, площею 244,3 кв.м., Г-склад площею 703,8 кв.м., З-склад площею 87,7 кв.м., В-вагова, площею 98,7 кв.м., Д-навіс, площею 845,5 кв.м., Ж-майданчик зернового току, площею 260,7 кв.м.. Виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з А- майданчик зернового току, площею 224,2 кв.м., №1,2,3,4- огорожа, І-замощення. Комплекс нежитлових будівель колишньої ферми за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з А-ваги, площею 87,9 кв.м., Б-ферма, площею 2629,3 кв.м., В-ферма, площею 408,9 кв.м., Г-склад, площею 273,7 кв.м., Д-ферма, площею 2539,1 кв.м. Комплекс нежитлових будівель колишньої тракторної бригади за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з А-контори, площею 205,9 кв.м., Б-склад, площею 378,0 кв.м., В-кузня, площею 82,2 кв.м., Г-склад, площею 33,6 кв.м., Д-навіс, площею 188,2 кв.м. Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з А-нежитлова будівля-магазин, площею 59,6 кв.м., І-замощення.

Подання мотивоване тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 72732853 з примусового наказу №180/1302/23, виданого 11.08.2023 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ТОВ «Січ» на користь ОСОБА_2 заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з 01.03.2022 року по 30.06.2023 року в розмірі 160000 грн.

Приватним виконавцем 08.09.2023 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочато примусове виконання вищевказаного судового наказу. Під час здійснення виконавчий дій із примусового виконання судового наказу№180/1302/23 від 17.07.2023 року, було встановлено, що боржник не має необхідних грошових коштів чи належним чином зареєстроване майно, на яке можливо звернути стягнення. Разом з тим, в ході виконавчого провадження було встановлено, що боржнику належить на праві власності нерухоме майно, право власності на яке належним чином не зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав викладені в поданні обставини, просив суд задовольнити в повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином.

Вислухавши заявника, дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У відповідності до ч. 6, 7 ст.48Закону України«Про виконавчепровадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Частиною 10 статті 440ЦПК України встановлено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

У той же час, суд одночасно зазначає, що згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 ст.19Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Стаття 18Закону України«Про виконавчепровадження» містить перелік дій, які виконавець має право та зобов`язаний вчиняти.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2023 року в справі № 2-2727/11 (провадження № 61-8007св23) вказано, що «відповідно до частини третьої та четвертої статті 50Закону України«Про виконавчепровадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірку, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстроване в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність державної реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку.

Статтею 2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50Закону України«Про виконавчепровадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 2-592/09 (провадження № 61-8383св18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/6400/15-ц (провадження № 61-19786св18), від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20).

На підтвердження задоволення подання судом досліджені докази, а саме:

- виконавче провадження №72732853 від 08.09.2023 року;

-постанова про відкриття виконавчого провадження №72732853 від 08.09.2023 року;

-технічний паспорт на комплекс нежитлових будівель колишньої тракторної бригади по АДРЕСА_1 , складений КП «Марганецьке БТІ» ММР 13.06.2023 року;

-витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на комплекс нежитлових будівель колишньої тракторної бригади по АДРЕСА_1 від 13.06.2023 року;

-технічний паспорт на комплекс нежитлових будівель колишньої ферми по АДРЕСА_1 , складений КП «Марганецьке БТІ» ММР 09.06.2023 року;

-витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на комплекс нежитлових будівель колишньої ферми по АДРЕСА_1 від 09.06.2023 року;

-технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, майданчик зернового току по АДРЕСА_1 , складений КП «Марганецьке БТІ» ММР 19.06.2023 року;

-витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на майданчик зернового току по АДРЕСА_1 від 19.06.2023 року;

-технічний паспорт на комплекс нежитлових будівель колишньої тракторної бригади по АДРЕСА_1 , складений КП «Марганецьке БТІ» ММР 08.06.2023 року;

-витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на комплекс нежитлових будівель колишньої тракторної бригади по АДРЕСА_1 від 08.06.2023 року;

-технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними_ будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , складений КП «Марганецьке БТІ» ММР 11.07.2023 року;

-витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на громадський будинок з господарськими (допоміжними_ будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 11.07.2023 року.

У пунктах 6.30-6.35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 квітня 2020 року в справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19) зроблено висновок, що «законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має. Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності».

Однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

При розгляді справ указаної категорії необхідно враховувати, що однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконуються, а невиконання судових рішень є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, суд вважає, що звернення приватного виконавця Куземченка Андрія Сергійовича, в рамках виконавчого провадження щодо стягнення з ТОВ «Січ» на користь ОСОБА_2 , про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 440 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд

ухвалив:

Подання приватного виконавця КуземченкаАндрія Сергійовича - задовольнити.

Надати, в межах виконавчого провадження №72732853 від 08 вересня 2023 року, дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрію Сергійовичу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ» (код ЄДРПОУ 03740499), а саме:

-Комплекс нежитлових будівель колишньої тракторної бригади за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з А-контори площею 164,4 кв.м., Б-склад, площею 244,3 кв.м., Г-склад площею 703,8 кв.м., З-склад площею 87,7 кв.м., В-вагова, площею 98,7 кв.м., Д-навіс, площею 845,5 кв.м., Ж-майданчик зернового току, площею 260,7 кв.м..

- Виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з А- майданчик зернового току, площею 224,2 кв.м., №1,2,3,4- огорожа, І-замощення.

-Комплекс нежитлових будівель колишньої ферми за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з А-ваги, площею 87,9 кв.м., Б-ферма, площею 2629,3 кв.м., В-ферма, площею 408,9 кв.м., Г-склад, площею 273,7 кв.м., Д-ферма, площею 2539,1 кв.м.

- Комплекс нежитлових будівель колишньої тракторної бригади за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з А-контори, площею 205,9 кв.м., Б-склад, площею 378,0 кв.м., В-кузня, площею 82,2 кв.м., Г-склад, площею 33,6 кв.м., Д-навіс, площею 188,2 кв.м.

-Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з А-нежитлова будівля-магазин, площею 59,6 кв.м., І-замощення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 15денний строк з дня оголошення ухвали.

Суддя: С. І. Хомченко