Постанова

від 05.12.2007 по справі 10/114"на"

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/114"НА"

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" грудня 2007 р.                                                     Справа № 10/114"НА"

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Будішевської Л.О.

при секретарі Осіпчук  О.В.

за участю представників сторін

від позивача Фісунова С.Л. - довіреність № 263 від 22.08.07р.

від відповідача Гуменюк І.О. - довіреність № 68269/Г/10 від 05.11.07р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Спільного підприємства "Мікро Мет" (м. Житомир)  

до Державної податкової інспекції у м.Житомирі (м. Житомир)

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.09.2004р. №61418/10/23-01/4792

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є державна податкова інспекція у м.Житомирі, від 20.09.04р. № 61418/10/23-01/4795.

05.12.07р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд частково визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 20.09.04р. № 61418/1023-01/4792 в сумі 35573,20грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов  з урахуванням заяви про  уточнення позовних вимог підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд,-    

ВСТАНОВИВ:

З 16.08.04р. по 20.09.04р. працівниками Житомирської ОДПІ проведено планову документальну перевірку щодо дотримання спільним підприємством "Мікро Мет" вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.03р. по 30.06.04р., в результаті якої складено акт перевірки від 20.09.04р. № 497/23-01/24706868/0110.

   Відповідно до вказаного акта, перевіркою, крім іншого, було визначено, що сума бюджетного відшкодування СП"Мікро Мет" зменшується на 46470,00грн. за грудень 2003р. на підставі п.1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", оскільки відсутні підтвердження, що продавцями утриманий податок з СП"Мікро Мет" та внесений до бюджету, то у останнього відсутнє право вимагати бюджетне відшкодування.

На підставі вказаного акта перевірки, Житомирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму  бюджетного відшкодування на 46470,00грн., та накладено штрафні( фінансові) санкції в сумі 13988,20грн.

Позивач частково не погоджується із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, вважає, що висновки, на підставі яких воно винесене, не відповідають дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим просить визнати недійсним в частині зменшення бюджетного відшкодування в сумі 27364,00грн. та  застосованих 8209,20грн. штрафних(фінансових) санкцій.

Представник відповідача позовні вимоги позивача не визнав.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги СП "Мікро Мет" підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 05.04.04р. укладено договір підряду № 05/04-2004(а.с. 46) з ТОВ "Еталонсервіс". На підставі акта виконаних робіт та відповідно до договору про уступку права вимоги від 07.07.04р.(а.с. 45), позивач повністю розрахувався за виконані ТОВ"Еталонсервіс" роботи, що підтверджується платіжними дорученнями(а.с. 42-44).

СП"Мікро Мет" отримало від ТОВ"Еталонсервіс" податкову накладну № 693 від 28.09.04р(а.с.83), на підставі якої позивачем було віднесено 27364,00грн. сплаченого ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно п.п.7.4.5. п.7.4., суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6. цього пункту).

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника  податку  на  податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивачем на підтвердження обґрунтованості своїх дій по віднесенню до податкового кредиту сум податку на додану вартість була надана податкова накладна, яка не мала будь-яких нормативних недоліків та порядок заповнення якої відповідає чинному законодавству.

Визнання недійсним установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, саме по собі не тягне за собою недійсність усіх правочинів та угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не може позбавити правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

На момент здійснення господарської операцій ТОВ "Еталонсервіс" знаходилося  в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також мало дійсне свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість № 38284833(а.с.57).

Відповідно до п.1.3. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Платники податку, визначені у п.10.1. ст.10 відповідають лише за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, несплата податку на додану вартість продавцем (виконавцем робіт) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця(замовника) - позивача по справі.

Законом України "Про податок на додану вартість" обов'язок підтвердження факту утримання та внесення продавцем до бюджету податку на додану вартість, на покупця не покладено, оскільки відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" такий обов'язок покладено на органи державної податкової служби.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Оскільки сума бюджетного відшкодування ПДВ підтверджена належним чином, позивач, відповідно до вимог чинного законодавства мав підстави для її відшкодування.

Крім того, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для контрагента. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені чинним законодавством умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Зважаючи на викладене, відповідач безпідставно зменшив суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету  на 27364,00грн. та застосував штрафні санкції в сумі 8209,20грн.

За таких обставин господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені документально матеріалами справи, оригінали яких оглянуті в засіданні суду, і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відповідно до ст.94 КАС України стягуються з Державного бюджету.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, керуючись ст.ст.94, 158--163, 167, 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.09.04р. № 61418/1023-01/4792 в частині зменшення  бюджетного відщкодування на суму 27364,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 8209,20грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь спільного підприємства "Мікро Мет", м.Житомир,  вул. Промислова 6, р/р 260043002285 в ЖФ КБ "Західінкомбанк", МФО 311670, ідентифікаційний код 24706868. - 3грн. 40коп. державного мита.

Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст.186 КАСУ.  

Суддя                                                                       Будішевська Л.О.  

       Дата виготовлення: 10.12.07р.     

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу;