Рішення

від 20.05.2024 по справі 752/21181/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/21181/23

Провадження № 2/752/2038/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

20 травня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Художнє скло»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Компанія «Бешлі Холдінгс Лімітед», ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими,-

в с т а н о в и в:

у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить: визнати припиненими трудові відносини між ним та ТОВ «Художнє скло» з 04.09.2023 року, та виключити відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про нього як керівника та представника ТОВ «Художнє скло», поклавши на нього внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що 23.05.2005 року його призначено директором ТОВ «Художнє скло», однак протягом останніх п`яти років підприємство не здійснювало жодної діяльності.

Позивач пояснив, що у 2022 році вирішив звільнитися із займаної посади, та намагався знайти контакти засновників ТОВ «Художнє скло» щоб подати відповідну заяву.

В зв`язку із чим, 10.07.2023 року на адресу одного із засновників Компанії «Бешлі Холдінгс Лімітед», позивач направив повідомлення про скликання позачергових зборів учасників ТОВ «Художнє скло» на 14.08.2023 року о 14:00 год., про звільнення та призначення директора.

Зауважив, що іншому засновнику ОСОБА_2 відповідне повідомлення направити не вдалося, через перебування останнього на території рф.

14.08.2023 року, в зв`язку з неявкою представників засновників ТОВ «Художнє скло» позачергові загальні збори не відбулися.

В зв`язку з порушенням засновниками ТОВ «Художнє скло» законодавства про працю щодо звільнення директора, позивачем складено наказ № 1 від 04.09.2023 року про його звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Однак, посилаючись на те, що через неприйняття засновниками рішення про його звільнення внести відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань неможливо, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 05.02.2023 року після призначеного повторного автоматичного розподілу справи, її прийнято до свого провадження суддею Хоменко В.С. та призначено підготовче судове засідання (а.с. 96-97).

Ухвалою від 04.04.2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 122).

В судове засідання позивач не з`явився. Подав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідачі належним чином повідомлені про розгляд даної справи, в судове засідання не з`явилися, своїм правом на подачу письмового відзиву не скористалися, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надали.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідачі у встановлений судом строк, не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

За правилами ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що наказом № 1-23/05/05 від 23.05.2005 року позивач приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «Художнє скло». Підстава: протокол загальних зборів учасників ТОВ «Художнє скло» № 12 від 11.05.2005 року.

Як вбачається з відомостей, отриманих в порядку взаємодії з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками ТОВ «Художнє скло» із розміром статутного капіталу 46 250,00 грн, є: Компанія «Бешлі Холдінге Лімітед» (місцезнаходження: Кіпр, Архієпископа Макаріоса, Нікосія), розмір частки 41 162,50 грн та ОСОБА_2 (адреса: рф, юності, москва), розмір частки 5 087,50 грн. Відомості про органи управління юридичної особи: загальні збори. Керівник ОСОБА_1

10.07.2023 року на адресу одного із засновників Компанії «Бешлі Холдінге Лімітед» позивач направив повідомлення міжнародним відправленням з описом вкладень про скликання позачергових зборів учасників ТОВ «Художнє скло» на 14.08.2023 року о 14:00 год., про звільнення та призначення директора, разом із заявою про звільнення від 07.07.2023 року на підставі ст. 38 КЗпП України.

Іншому засновнику ОСОБА_2 відповідне повідомлення направити не вдалося, через перебування останнього на території рф.

З 24.02.2022 року таке надсилання неможливе з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з рф у зв`язку з повномасштабною збройною агресією.

Судом встановлено, що станом на сьогодні, трудові відносини між сторонами фактично припинились, проте рішення про таке припинення відповідачем не прийнято.

Стаття 16 ЦК України містить перелік способів захисту суб`єктивного матеріального права та охоронюваних законом інтересів, які не є вичерпним.

Як визначено ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці невід`ємно пов`язана із правом особи у встановленому порядку припинити трудові відносини.

Судом у даній справі встановлено виникнення між позивачем та відповідачем ТОВ «Художнє скло» трудових відносин, про що свідчить наказ № 1-23/05/05 від 23.05.2005 року.

Так, ч. 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Письмова форма трудового договору обов`язкова лише у випадках, визначених ч.1 ст.24 КЗпП України.

Відповідно до ч.4 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про прийняття працівника на роботу.

Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

За загальними правилами трудового законодавства України, керівник товариства, як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.12.2019 року в справі № 758/1861/18).

Окрім того, в постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 року в справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 року в справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 року в справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України визначено, що: загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом; рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом; порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства; учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 99 ЦК України: загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад; виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб; виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим ч. 2 ст. 98 цього Кодексу; повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Так, ч. 1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон), норми якого є спеціальними у відповідних відносинах, оскільки відповідач створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю, визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства (ч. 1 ст. 30 вказаного Закону).

В силу п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону визначено, що до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. При цьому, ч.4 такої статті установлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 32 Закону: виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства; виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене ч. 3 ст. 32 Закону, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення, що установлено ч.4 статті.

Згідно ч. 5 ст. 32 цього ж Закону, у повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Судом встановлено, що позивач як виконавчий орган товариства у порядку, визначеному ст. 32 вказаного Закону, з урахуванням компетенції вищого органу такого товариства загальних зборів, яким належить повноваження обирати виконавчий орган товариства, скликав загальні збори товариства, направивши повідомлення про їх проведення у встановленому порядку, із включенням до порядку денного зборів питання про своє звільнення з посади генерального директора товариства.

Таким чином, позивач вжив необхідних заходів для повідомлення учасників ТОВ «Художнє скло» про своє волевиявлення звільнитись з посади директора за власним бажанням та ініціював скликання загальних зборів учасників для вирішення відповідного питання компетентним органом загальними зборами, натомість Компанія «Бешлі Холдінгс Лімітед» і ОСОБА_2 , в особі компетентного органу загальних зборів учасників не розглянули такі заяви позивача про звільнення по суті, а також не звільнили позивача з інших підстав.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

З урахуванням зазначеного, а також враховуючи, що у відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника, заявлені вимоги в частині припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Художнє скло», в зв`язку із звільненням його з посади директора за власним бажанням з 04.09.2023 року, є такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить покласти на нього обов`язки по внесенню відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв`язку зі звільненням з посади директора ТОВ «Художнє скло» за власним бажанням.

В силу п. 4. ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості, зокрема, про керівника юридичної особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 цього ж Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі, щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 року в справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який підтверджує припинення відносин з управління товариством у зв`язку з цим.

Таким чином, необхідно виключити відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 як керівника та представника ТОВ «Художнє скло» та внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, покласти на позивача.

Згідно ст. 141 ЦПК України в зв`язку із задоволенням позову, судовий збір покладається на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261,265, 273, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Художнє скло»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Компанія «Бешлі Холдінгс Лімітед», ОСОБА_2 , про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Художнє скло» з 04.09.2023 року, та виключити відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 як керівника та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Художнє скло»</a>, поклавши на ОСОБА_1 внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Художнє скло»</a> на користь ОСОБА_1 1 073, 60 грн (одну тисячу сімдесят три гривні 60 копійок) сплаченого судового збору.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Художнє скло»</a>, код ЄДРПОУ 30303289, місцезнаходження: просп. Валерія Лобановського, буд. 119, м. Київ, 03039.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Компанія «Бешлі Холдінгс Лімітед», місцезнаходження: Кіпр, Архієпископа Макаріоса ІІІ, 2-4, поверх 9, 1065, Нікосія.

ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко